Ухвала

від 23.02.2023 по справі 757/7424/23-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/7424/23-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2023 року Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва другого управління організації і процесуального керівництва у кримінальних провадженнях органів Державного бюро розслідувань Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідування органів Державного бюро розслідувань, нагляду за його оперативними підрозділу та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про накладення арешту на майно,-

ВСТАНОВИВ:

До провадження слідчого судді надійшло клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва другого управління організації і процесуального керівництва у кримінальних провадженнях органів Державного бюро розслідувань Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідування органів Державного бюро розслідувань, нагляду за його оперативними підрозділу та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про накладення арешту на майно.

В обґрунтування клопотання прокурор посилається на те, що майно є доказом кримінального правопорушення. Метою накладення арешту є збереження речових доказів.

З наданихвобґрунтуванняматеріалів вбачається,що Головним слідчим управлінням Національної поліції України за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022000000000481 від 04.06.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що відповідно до інформаційного фонду Державного реєстру фізичних осіб - платників податку за період з 2004 року по 2020 рік ОСОБА_4 (іпн. НОМЕР_1 ) отримав загальний задекларований дохід в сумі 223 377 грн., в цей же період часу в 2019 році останній уклав кредитний договір № 26690/2019 від 06.09.2019 з АТ «Кредобанк» (МФО 325365) на суму 506 686,32 грн. надавши при цього в банківську установу завідомо підроблені документи, в тому числі довідку видану директором ТОВ «Зігзаг Солюшнс» (код ЄДРПОУ 42799783) ОСОБА_4 щодо отримання доходу за період з 01.03.2019 по 31.08.2019 року.

Після укладання вказаного договору ОСОБА_4 придбав автомобіль марки «ТOYOTA LAND CRUZER 200» VIN-код НОМЕР_2 д.н.з. НОМЕР_3 .

З урахуванням викладеного, вказане майно можливо придбано внаслідок вчинення ОСОБА_4 кримінальних правопорушень.

20.02.2023 винесено постанову про визнання речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні, відповідно до якої автомобіль марки «ТOYOTA LAND CRUZER 200» VIN-код НОМЕР_2 д.н.з. НОМЕР_3 визнано речовими доказами..

Вказані обставини в повній мірі підтверджуються матеріалами кримінального провадження.

В теперішній час є велика ймовірність продовження незаконних дій з вказаним об`єктами нерухомого майна, автомобілями та грошовими коштами шляхом їх відчуження.

Зазначене нерухоме майно, автомобілі та грошові кошти, що розміщуються на банківських рахунках, визнані речовими доказами у кримінальному провадженні.

Прокурор до судового засідання не з`явився. Прокурор надав заяву про розгляд клопотання за його відсутності, доводи клопотання підтримав у повному обсязі.

Слідчий суддя розглянув клопотання у відсутність власника майна відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про задоволення клопотання, виходячи з такого.

Згідно з ч. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України).

Відповідно до ч. 1-3 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно абзацу 2 ч. 1 ст. 170 КПК України, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.

Згідно абзацу 2 ч. 3 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений і на майно, на яке раніше накладено арешт відповідно до інших актів законодавства. У такому разі виконанню підлягає ухвала слідчого судді, суду про накладення арешту на майно відповідно до правил цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Відповідно до ч. 10 ст.170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

При цьому закон не вимагає, щоб докази на підтвердження вчинення кримінального правопорушення були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого кримінального правопорушення. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно застосувати зазначений вид заходу забезпечення кримінального провадження з метою досягнення дієвості цього провадження та уникнення негативних наслідків.

Слідчий суддя визнає, що матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, та слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Будь-яких негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт на автомобіль, які можуть суттєво позначитися на інтересах інших осіб, слідчий суддя не вбачає.

З огляду на обставини ймовірно вчиненого кримінального правопорушення, представлених доказів за матеріалами клопотання в їх сукупності, слідчий суддя з метою забезпечення спеціальної конфіскації як виду покарання, запобігання можливості його приховування та зникнення, розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також враховуючи правову підставу для арешту майна та наслідки арешту майна для інших осіб, вважає наявними підстави для задоволення клопотання в частині накладення арешту на майно.

З урахуванням наведеного та керуючись ст. 98, 170-173, 175, 309, 372, 392, 532 КПК України,-

УХВАЛИВ:

Клопотання - задовольнити.

Накласти арешт на автомобіль марки «ТOYOTA LAND CRUZER 200» VIN-код НОМЕР_2 д.н.з. НОМЕР_3 , шляхом заборони вчиняти будь-які дії щодо відчуження, розпорядження та користування майном, яке належить ОСОБА_4 .

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя ОСОБА_1