Постанова

від 20.02.2023 по справі 643/6929/20

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 643/6929/20 Номер провадження 22-ц/814/296/23Головуючий у 1-й інстанції Власенко М. В. Доповідач ап. інст. Бутенко С. Б.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2023 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

Головуючого судді Бутенко С. Б.

Суддів Обідіної О. І., Прядкіної О. В.

за участю секретаря: Ракович Д. Г.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві в режимі відеоконференції за допомогою онлайн сервісу відеозв`язку Easy Con цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Московського районного суду м. Харкова від 17 листопада 2021 року в складі судді Власенко М. В.

у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до житлового кооперативу «Радіст» про часткове визнання недійсними протоколів загальних зборів,

в с т а н о в и в:

У травні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаним позовом житлового кооперативу «Радіст» про часткове визнання недійсними протоколів загальних зборів.

Позов мотивовано тим, що вона є власником квартири АДРЕСА_1 .

На території вказаного будинку, у якості форми організації власників квартир, діє житловий кооператив «Радіст».

Вказувала, що в серпні 2015 року, квітні 2016 року та січні 2017 року було проведено загальні збори ЖК «Радіст», за результатами яких складено протоколи, які через недотримання вимог чинного законодавства України щодо порядку проведення таких зборів та їх компетенції у вирішенні певних питань, підлягають визнанню недійсними.

Щодо протоколу загальних зборів № 1 від 29.08.2015 вказувала, що в ньому вказано про присутність 132 особи, проте у відповідь на адвокатський запит голова кооперативу повідомила, що будь-які письмові докази щодо скликання таких зборів, незалежного повідомлення членів кооперативу про їх проведення та присутності саме 132 осіб відсутні через їх знищення, що є порушенням вимог постанови Кабінету Міністрів України про перелік типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій в частині строку зберігання протоколів засідань правлінь кооперативів та документів до них, а саме п`ять років. Крім того, загальні збори від 29.98.2015 не могли обирати уповноважених представників через відсутність організаційних причин, з яких є необхідність у їх обранні, що передбачено статтею 15 Закону України «Про кооперацію», а сам список осіб, що були обрані у якості уповноважених представників не зберігся. Також Статутом не врегульована кількість членів кооперативу, які мають право делегувати уповноважених та порядок їх делегування, як наслідок, загальні збори не мали законних підстав для прийняття рішення про їх обрання.

Стосовно протоколу загальних зборів № 4 від 09.04.2016 зазначала, що у протоколі вказано про присутність на зборах 116 осіб, в той час при дослідженні листа реєстрації встановлено присутність 97-98 осіб. Крім того, мешканці з квартир № 143 та № 214 голосували за своє ж прийняття до кооперативу, що є недопустимим. Також посилалася на відсутність доказів належного повідомлення всіх членів кооперативу про проведення зборів та наявність кворуму для прийняття рішення. Зауважила, що підписи мешканців з багатьох квартир є підробленими, а вирішення питання про передачу стоякових труб на баланс власників квартири не могло бути предметом розгляду загальних зборів, оскільки таке питання було відсутнє в порядку денному. Акцентувала увагу на тому, що саме ЖК «Радіст» має утримувати інженерне обладнання та виступати виконавцем житлово-комунальних послуг, а передача стоякових труб на баланс власників квартир є порушенням вимог законодавства, що регулює такі правовідносини.

По протоколу загальних зборів № 8 від 16.01.2017 зазначала, що у ньому відображено присутність 24 уповноважених осіб, проте протоколом загальних зборів від 29.08.2015 обрано лише 23 таких особи, яких обрано з порушенням процедури та норм матеріального права, відтак будь-які їх рішення є незаконними та протиправними, адже приймаються неуповноваженими суб`єктами. Затверджений тариф у розмірі 4,40 грн за кв. м значно перевищував економічну обґрунтованість та був визначений без урахування вимог Постанови КМУ № 869 від 01.06.2011 «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на комунальні послуги».

Посилаючись на викладене, просила суд визнати недійсним протокол № 1 загальних зборів ЖК «Радіст» від 29.08.2015 в частині прийняття рішення по питанню № 2 про обрання уповноважених кооперативу і визнати недійсним протокол загальних зборів № 4 від 09.04.2016 в частині прийняття рішення по питанню № 5 в частині передачі на баланс власників квартир стоякових труб та визнати недійсним протокол загальних зборів представників № 8 від 16.01.2017 в частині прийняття рішення по питанню № 1 про збільшення тарифу на утримання будинку та прибудинкової території.

Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 17 листопада 2021 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що позивач не довела що її права та законні інтереси безпосередньо порушені оспорюваними протоколами і в результаті визнання їх недійсним її права буде захищено та відновлено.

Не погодившись з вказаним рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що оскаржувані протоколи прямо впливають на її права та законні інтереси, оскільки ними вирішувалися питання щодо необхідності утримання нею стоякових труб за межами її квартири, в той час як такі витрати на обслуговування внутрішньобудинкових мереж водопостачання та каналізації закладені у тариф на утримання будинку та прибудинкової території. Крім того, такі стоякові труби знаходяться за межами її квартири та повинній утримуватися ЖК «Радіст», а не нею особисто, що передбачено Статутом ЖК «Радіст».

Відсутність доказів передачі стоякових труб на її баланс, а саме акти приймання-передачі стоякових труб, жодним чином не впливає на законність чи незаконність протоколу загальних зборів.

Вказує, що у 2017 році було збільшено коло її обов`язків в частині підвищення тарифу на утримання будинку та прибудинкової території, що є порушенням її прав, оскільки такий тариф значно перевищував економічну обґрунтованість та був визначений без врахування вимог Постанови КМУ від 01.06.2011 № 869 «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на комунальні послуги».

Зазначає, що протоколом загальних зборів від 29.08.2015 було обрано уповноважених представників з порушенням чинного законодавства України, що в подальшому прямо вплинуло на порушення її прав шляхом необґрунтованого підвищення членського внеску.

Також звертає увагу на те, що надані відповідачем заяви про прийняття фізичних осіб до кооперативу не містять відмітку про прийняття таких заяв кооперативом, не надано рішення правління чи голови кооперативу та протоколу загальних зборів кооперативу про затвердження такого рішення.

Відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходив.

Розпорядженням Голови Верховного Суду від 25.03.2022 № 14/0/9-22 відповідно до частини сьомої статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено територіальну підсудність судових справ Харківського апеляційного суду Полтавському апеляційному суду.

Колегія суддів апеляційного суду, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваного рішення суду без змін, виходячи з наступного.

За правилами частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частинами першою, другою, четвертою статті 367 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 374, статті 375 ЦПК України, за результатами розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

По справі встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

На території вказаного будинку, у якості форми організації власників квартир, діє житловий кооператив «Радіст».

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ЖК «Радіст» є юридичною особою з організаційно-правовою формою - обслуговуючий кооператив, місцезнаходження - АДРЕСА_1 , основний вид економічної діяльності - комплексне обслуговування об`єктів, кількість учасників кооперативу - 230.

Відповідно до статуту ЖК «Радіст», кооператив створено рішенням загальних зборів засновників - громадян України. Метою діяльності кооперативу є забезпечення належного утримання будинку, інженерного обладнання будинку і житлових приміщень, під`їздів, інших місць загального користування будинку та прибудинкової території.

Згідно копії протоколу № 1 загальних зборів ЖК «Радіст» від 29 серпня 2015 року на зборах були присутні 132 особи. На порядку денному вирішувалось 5 питань у тому числі № 2: вибори членів правління, уповноважених ЖК «Радіст», рішення по якому прийнято 132 голосами «за».

Рішенням загальних зборів від 09 квітня 2016 року, оформленим протоколом № 4, вирішено, що всі стоякові трубопроводи у всіх квартирах знаходяться на балансі власника. Згідно вказаного протоколу на зборах були присутні 116 членів кооперативу. За прийняте рішення проголосувало 95 членів кооперативу.

Рішенням зборів уповноважених членів ЖК «Радіст» від 16 січня 2017 року, оформленим протоколом № 8, вирішено підвищити тариф до 4,40 за кв. м. Згідно вказаного протоколу на зборах уповноважених членів кооперативу булі присутні 24 особи. За прийняте рішення проголосувало 22 уповноважених членів кооперативу.

Також встановлено та сторонами у справі не заперечувалось, що позивач ОСОБА_1 не є членом ЖК «Радіст».

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що позивач ОСОБА_1 не є членом ЖК «Радіст», доказів того, які саме її права та інтереси порушені оскаржуваним протоколами суду не надала. Крім того, суд дійшов висновку, що спірний протокол від 16.01.2017 щодо затвердження тарифу не може бути визнаний судом недійсним, оскільки позивачем обрано невірний спосіб захисту своїх прав, а позовні вимоги направлені на заперечення щодо прийнятих рішень загальними зборами учасників ЖК «Радіст», які не є правочином у розумінні статті 202 ЦК України і такі дії спрямовані на втручання у діяльність загальних зборів учасників юридичної особи.

Встановивши факт обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав, що є самостійною підставою для відмови у позові, суд не вбачав необхідності надавати оцінку аргументам відповідача про застосування позовної давності.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження позивача про порушення було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Таким чином захисту підлягає порушене право особи, яка є суб`єктом порушених прав чи інтересів та звернулася за таким захистом до суду. Тому, для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право (інтерес), і чи це право (інтерес) порушено відповідачем.

Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові, коли заявлена позовна вимога не відповідає ефективному способу захисту порушених, невизнаних або оспорених прав та інтересів позивача у спірних правовідносинах.

Статтею 36 Конституції України передбачено, що громадяни України мають право на свободу об`єднання у громадські організації для здійснення і захисту своїх прав і свобод та задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів, за винятком обмежень, встановлених законом в інтересах національної безпеки та громадського порядку, охорони здоров`я населення або захисту прав і свобод інших людей.

Закон України «Про кооперацію» від 10 липня 2003 року № 1087-IV визначає правові, організаційні, економічні та соціальні основи функціонування кооперації в Україні.

Статтею 2 вказаного Закону закріплено, що кооператив юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об`єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування.

Метою кооперації є задоволення економічних, соціальних та інших потреб членів кооперативних організацій на основі поєднання їх особистих та колективних інтересів, поділу між ними ризиків, витрат і доходів, розвитку їх самоорганізації, самоуправління та самоконтролю (статті 3 Закону № 1087-IV)

Вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу. Рішення загальних зборів членів (зборів уповноважених) кооперативу приймаються відповідно до його статуту відкритим або таємним голосуванням (стаття 15 Закону № 1087-IV).

За змістом статті 16 Закону України «Про кооперацію» виконавчим органом кооперативу є правління, яке очолює голова, повноваження якого визначаються статутом кооперативу. Виконавчий орган кооперативу здійснює управління кооперативом у період між загальними зборами членів кооперативу, забезпечує виконання їх рішень; представляє кооператив у відносинах з органами державної влади та органами місцевого самоврядування, міжнародними організаціями, юридичними та фізичними особами; укладає угоди між кооперативом та іншими особами; діє від імені кооперативу в межах, передбачених статутом кооперативу. Члени правління та голова кооперативу обираються загальними зборами членів кооперативу у порядку, визначеному статутом кооперативу.

Частиною шостою статті 37 Закону України «Про кооперацію» забороняється втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування у фінансово-господарську та іншу діяльність кооперативних організацій, крім випадків, прямо передбачених законом.

Відповідно до підпункту 6.1.2. пункту 6.1., пунктів 7.1., 7.3., підпунктів 7.6.1., 7.6.10. пункту 7.6. Статуту ЖК «Радіст», затвердженим рішенням загальних зборів членів кооперативу (протокол № 1 від 11.06.2004), що діяв на час виникнення спірних правовідносин, вищім органом управління кооперативу є загальні зборі членів кооперативу, до компетенції яких належить, зокрема, утворення органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, інших органів кооперативу. Виконавчим органом кооперативу є правління, яке очолює голова. Правління і голова правління обираються загальними зборами членів (уповноважених) кооперативу з числа членів кооперативу. До повноважень виконавчого органу кооперативу (правління) відноситься управління кооперативом між загальними зборами членів кооперативу, забезпечення виконання їх рішень, вирішення питань, пов`язаних з діяльністю кооперативу, за винятком віднесених до виключної компетенції загальних зборів.

Таким чином, утворення правління ЖК «Радіст» належить до компетенції загальних зборів членів кооперативу та обрання на загальних зборах, оформлених протоколом № 1 від 29.08.2015, членів правління, уповноважених ЖК «Радіст», відноситься до внутрішньої діяльності юридичної особи та на права позивача по справі не впливає.

Статутом ЖК «Радіст» (пункти 9.3., 9.4.) було також встановлено, що кооператив є власником будівель, грошових та майнових внесків його членів, а також іншого майна, придбаного на підставах, не заборонених законом. Володіння, користування та розпорядження майном кооперативу здійснюють органи управління кооперативу відповідно до їх компетенції, визначеної статутом кооперативу.

Особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку визначає Закон України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» від 14 травня 2015 року № 417-VIII (далі - Закон № 417-VIII), який регулює правові, організаційні та економічні відносини, пов`язані з реалізацією прав та виконанням обов`язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління.

Управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об`єднань співвласників багатоквартирного будинку). Співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею. Якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об`єднання співвласників, проведення зборів співвласників та прийняття відповідних рішень здійснюється згідно із законом, що регулює діяльність об`єднань співвласників багатоквартирних будинків (статті 9, 10 Закону № 417-VIII).

Згідно пункт 6 частини першої статті 1, частина перша статті 5 вказаного Закону сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, належать до спільного майна багатоквартирного будинку. Спільне майно багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю співвласників.

Співвласники багатоквартирного будинку зобов`язані, зокрема, забезпечувати належне утримання та належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна багатоквартирного будинку, забезпечувати технічне обслуговування та у разі необхідності проведення поточного і капітального ремонту спільного майна багатоквартирного будинку; виконувати рішення зборів співвласників. Кожний співвласник несе зобов`язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника (стаття 7 Закону № 417-VIII).

По справі встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником 3-кімнатної квартири загальною площею 65 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

На загальних зборах ЖК «Радіст» згідно протоколу № 4 від 09 квітня 2016 року вирішено, що всі стоякові трубопроводи в усіх квартирах перебувають на балансі власників, відповідно утримання, ремонт та заміна стоякових труб гарячої, холодної води та каналізації здійснюється власниками квартир за свій рахунок.

Таке рішення співвласників багатоквартирного будинку та членів житлового кооперативу обумовлено тим, що стоякові труби гарячої та холодної води, а також каналізаційні стояки в 1-кімнатних та 2-кімнатних квартирах знаходяться безпосередньо у квартирі та власники цих квартир самостійно здійснюють їх утримання та ремонт, а комунікації 3-кімнатних квартир - за межами квартири (у тамбурах), що викликає суперечки щодо їх утримання.

Рішення загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку щодо порядку утримання спільного майна відповідає вимогам статті 360 ЦК України та Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» та прав позивача не порушує.

Згідно з частиною першою статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року № 1875-IV (далі - Закон № 1875-IV), що діяв на час винесення оскаржуваного рішення кооперативу, балансоутримувач будинку це власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.

Пунктом 3 частини першої статті 13 Закону встановлено, що послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків включають в собі балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо.

Відповідно до пункту 2 статті 21 Закону виконавець зобов`язаний, зокрема, здійснювати технічне обслуговування та ремонт внутрішньобудинкових мереж, вживати заходів щодо лвіквідації аварійних ситуацій, усунення порушень якості послуг у терміни, встановлені договором та/або законодавством.

Пунктом 2.3.7 Правил утримання жилих будинків і прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 № 76 технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем тепло-, водопостачання та водовідведення і зливної каналізації та витрати на виконання цих робіт здійснюються відповідно до законодавства.

За Статутом ЖК «Радіст» пункт 14.1. кооператив надає послуги (утримання будинку, тощо) за тарифами, встановленими самостійно, а у випадках, передбачених законом, за державними цінами і тарифами. Внески на капітальний ремонт будинку нараховуються у розмірах, передбачених будівельними нормами і правилами. Збір на утримання будинку і капітальний ремонт нараховується пропорційно загальній площі житлового приміщення, яке належить члену кооперативу.

Відповідно до частини першої статті 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 № 1875-IV, що діяв на час встановлення розміру щомісячного внеску на утримання будинку та прибудинкової території ЖК «Радіст», прийнятого загальними зборами кооперативу (протокол № 8 від 16.01.2017 року), порядок формування тарифів на кожний вид житлово-комунальних послуг другої групи (пункт 2 частини першої статті 14 цього Закону) визначає Кабінет Міністрів України.

На виконання Закону постановою Кабінету Міністрів України «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги» від 01.06.2011 № 869 затверджено, зокрема, Порядок формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, який визначає механізм формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій і поширюється на суб`єктів господарювання всіх форм власності, які надають послуги (далі - виконавці), суб`єктів господарювання всіх форм власності, що спеціалізуються на виконанні окремих послуг, на умовах субпідрядних договорів з виконавцями (далі - субпідрядники), органи місцевого самоврядування, власників, орендарів житлових будинків (гуртожитків), власників (наймачів) квартир (житлових приміщень у гуртожитках), власників нежитлових приміщень у житлових будинках (гуртожитках).

Відповідно до пунктів 2, 5 Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 № 869 (у редакції, що діяла на час ухвалення оскаржуваного рішення) тариф на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (далі - тариф на послуги) є сукупною (загальною) вартістю надання таких послуг, розрахованою на основі економічно обґрунтованих планованих (нормативних) витрат з урахуванням планового прибутку та податку на додану вартість або єдиного податку. Тариф на послуги враховує вартість отриманих послуг з централізованого постачання холодної води (з урахуванням втрат та витрат води у внутрішньобудинкових системах), водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) в обсягах, визначених за приладами обліку або відповідно до Методики розроблення технологічних нормативів використання питної води житлово-експлуатаційними підприємствами та організаціями, затвердженої в установленому порядку. Тариф на послуги розраховується окремо за кожним будинком залежно від запланованих кількісних показників послуг, що фактично повинні надаватися для забезпечення належного санітарно-гігієнічного, протипожежного, технічного стану будинків і споруд та прибудинкових територій з урахуванням переліку послуг згідно з додатком до цього Порядку. Послуги надаються з урахуванням встановленого рішенням органу місцевого самоврядування тарифу, його структури, періодичності та строків надання послуг. Копія такого рішення є невід`ємною частиною договору про надання послуг.

Калькуляційною одиницею є 1 кв. метр загальної площі, що перебуває у власності або наймі фізичної чи юридичної особи.

У пунктах 7-17, 23 Порядку наведено формули визначення витрат: з прибирання прибудинкової території (ручним та механізованим способами); з прибирання сходових кліток (ручним та механізованим способами); з вивезення побутових відходів (збирання, зберігання, перевезення, перероблення, утилізація, знешкодження та захоронення), нараховані для фізичних осіб, реєстрація місця проживання яких здійснена за адресою житлового будинку (гуртожитку); з технічного обслуговування ліфтів; з дератизації; з дезінсекції; вартості робіт з технічного обслуговування та поточного ремонту мереж електропостачання та електрообладнання, систем протипожежної автоматики та димовидалення, а також за наявності інших внутрішньобудинкових інженерних систем; витрати з енергопостачання для ліфтів

Витрати з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем гарячого і холодного водопостачання, водовідведення, централізованого опалення і зливової каналізації та з ліквідації аварій у внутрішньоквартирних мережах визначаються за кожною інженерною системою окремо.

Витрати з проведення поточного ремонту конструктивних елементів, внутрішньобудинкових систем гарячого і холодного водопостачання, водовідведення, централізованого опалення та зливової каналізації і технічних пристроїв будинків та елементів зовнішнього упорядження, розташованих на закріпленій в установленому порядку прибудинковій території (зокрема, спортивних, дитячих та інших майданчиків), визначаються з урахуванням кошторисної вартості кожного виду робіт відповідно до державних будівельних норм та правил, стандартів (у разі відсутності норм на окремі будівельні роботи у державних будівельних нормах та правилах, стандартах вартість кожного виду робіт визначається згідно з калькуляцією, розробленою виконавцем робіт). Примірний перелік робіт з поточного ремонту визначається центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. У разі виконання робіт з поточного ремонту на умовах субпідряду витрати визначаються з урахуванням положень пункту 6 цього Порядку - з урахуванням середньомісячних витрат з оплати праці (далі - заробітна плата) та середньомісячних матеріальних витрат на рік окремо за статтями експлуатаційних витрат; планованих трудовитрат, що не можуть перевищувати розмір, передбачений нормами часу та нормами обслуговування для робітників і виробничого персоналу, що встановлюються Мінрегіоном.

Департаментом житлового господарства Харківської міської ради під час аналізу розміру внеску встановлено, що встановлений обов`язковий щомісячний внесок на утримання будинку ЖК «Радист» в розмірі 4,40 грн/м2, виходячи з розрахунку 1 кв. м. загальної площі приміщення, послуг, які включені в обов`язковий щомісячний платіж відповідає Порядку формування тарифів, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 01.06.2011 № 869 та не перевищує максимального розміру витрат на оплату послуги з управління багатоквартирним будинком, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2016 № 1022.

Таким чином, затверджений протоколом загальних зборів № 8 від 16.01.2017, розмір загального щомісячного внеску на утримання будинку та прибудинкової території ЖК «Радист» відповідає вимогам чинного законодавства та є обов`язковим для позивача, як співвласника багатоквартирного будинку по АДРЕСА_1 .

За наведених обставин колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції щодо відсутності порушеного права позивача, яке підлягає судовому захисту, та не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення.

Керуючись статтями 367, 374, 375, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Московського районного суду м. Харкова від 17 листопада 2021 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя С. Б. Бутенко

Судді О. І. Обідіна

О. В. Прядкіна