Ухвала

від 03.03.2023 по справі 420/1694/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/1694/23

У Х В А Л А

03 березня 2023 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Корой С.М. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін клопотання представника відповідач про розгляд справи №420/1694/23 в порядку загального позовного провадження, -

ВСТАНОВИВ:

30.01.2023 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОГАРАНТБУД" про визнання протиправним та скасування рішення від 10.01.2023 року №2961 і зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою суду від 06.02.2023 року прийнято до розгляду позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОГАРАНТБУД" до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення і зобов`язання вчинити певні дії і відкрито провадження в адміністративній справі.

Судом вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ст.262 КАС України.

Вказаною ухвалою зобов`язати Головне управління ДПС в Одеській області надати до Одеського окружного адміністративного суду у п`ятнадцятиденний строк від дати отримання даної ухвали належним чином засвідчені копії:

1. Протоколів засідань комісії (або витягів з них) щодо розгляду питання про відповідність товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОГАРАНТБУД" критеріям ризиковості, за результатами яких прийнято рішення 10.01.2023 року №2961;

2. Документів щодо складу та повноважень членів комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області станом на момент розгляду питання про відповідність товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОГАРАНТБУД" критеріям ризиковості (прийняття рішення 10.01.2023 року №2961).

23.02.2023 року (вх.№ЕП/5730/23) від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву до якого, зокрема, додано клопотання про розгляд справи №420/1694/23 в порядку загального позовного провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання представника відповідача про розгляд справи №420/1694/23 в порядку загального позовного провадження, виходячи з такого.

Так, згідно із частинами першою та третьою статті 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Згідно ч.ч. 1-3 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує:

1) значення справи для сторін;

2) обраний позивачем спосіб захисту;

3) категорію та складність справи;

4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо;

5) кількість сторін та інших учасників справи;

6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес;

7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Частиною 4 статті 12 КАС України встановлено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".

Суд встановив, що спір в цій справі не відноситься до вказаного переліку справ, які розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження.

Як зазначено в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2019р. у справі №9901/279/19, згідно із пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) однією з істотних гарантій справедливого судового розгляду є публічний судовий розгляд.

Практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany» («Аксен проти Німеччини»), заява № 8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі «Varela Assalino v. Portugal» («Варела Ассаліно проти Португалії»), заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Суд зазначає, що бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею у відзиві на позов, не зумовлюють необхідності призначення до розгляду справи з викликом її учасників.

Відповідно до п.3 ч.3 ст.44 КАС України учасники справи мають право: подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Тобто, у разі необхідності, учасники справи мають право викласти свої пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб у письмовому вигляді, які будуть враховані судом при прийнятті рішення.

Суд звертає увагу, що у своєму клопотанні та в контексті критеріїв, визначених у ч.3 ст. 257 КАС України, представник відповідача не деталізує тих обставин, фактів, відносин чи наявних матеріалів, які, на його думку, окремо або у сукупності зумовлюють необхідність розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Зважаючи на вищевикладене, суд вважає, що клопотання представника відповідача про розгляд справи №420/1694/23 у порядку загального позовного провадження є необґрунтованим, недоведеним та не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями ст.ст.248, 256, 260, 262 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання представника відповідача про розгляд справи №420/1694/23 в порядку загального позовного провадження залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя С.М. Корой