Ухвала

від 06.03.2023 по справі 456/622/23

СТРИЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 456/622/23

Провадження № 2-з/456/8/2023

УХВАЛА

Іменем України

06 березня 2023 року місто Стрий

Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Саса С. С. ,

з участю секретаря Кулешник С.М.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Стрий заяву представника позивача Львівської торгово-промислової палати -адвоката Гордона Ігоря Михайловича про забезпечення позову,

встановив:

В провадженні Стрийського міськрайонного суду Львівської області знаходиться цивільна справа за позовом Львівської торгово-промислової палати до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості згідно договору купівлі-продажу.

Представник позивача Львівської торгово-промислової палати Гордон І.М. звернувся до суду з заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, що належить відповідачу, а саме: житловий будинок загальною площею 133 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1454014946245; земельну ділянку за адресою АДРЕСА_1 , площею 0.15 га, кадастровий номер 4624555700:01:008:0270, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1453928546245; нежитлове приміщення цокольного поверху під інд. №№ 8, 9, 10, 11, 12, 14, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, загальною площею 146,8 кв.м. за адресою АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна- 114493046101; 1/6 частки квартири площею 81,7 кв.м., житловою площею 58,5 кв.м. за адресою АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 62452946112, земельну ділянку за адресою АДРЕСА_4 , площею 0,0409 га, кадастровий номер 4611200000:06:002:0045, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 27331746112, 1/4 частки квартири площею 27,9 кв.м., житловою 17,5 кв.м., за адресою АДРЕСА_5 , реєстраційний номер майна 10441017 із забороною відчуження даного майна.

В обґрунтування заяви покликається на те, що позов ємайновим,тобто зарішенням судуіз відповідачастягується зазначенау позовісума грошовихкоштів істягнення можебути накладеноне тількина грошовікошти відповідача,але йна майно,що йомуналежить.Представником позивачабуло отриманочерез ЦНАПінформацію зДержавного реєструречових правна нерухомемайно відповідача ОСОБА_1 та виявлено,що йомуна правівласності належитьвищевказане нерухомемайно таземельні ділянки.При реалізаціївідповідачем майна,що належитьйому направі приватноївласності,унеможливить подальшевиконання рішеннясуду щодостягнення заборгованостів сумі2200000грн.та іншихсудових витрату справі,які становлять67342грн.Таким чином, з метою забезпечення гарантованої реальної можливості реалізувати свої права позивачем, виникла обгрунтована необхідність забезпечення позову шляхом арешту нерухомого майна відповідача та заборони вчиняти щодо нього будь-які дії, в тому числі відчуження за іншими зобов`язаннями відповідача до набрання законної сили рішенням суду у даній цивільній справі.

Суд проаналізувавши матеріали справи, заслухавши думку представника позивача, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1ст. 149 ЦПК Українисуд за заявою учасника справи має право вжити передбаченихстаттею 150 цього Кодексузаходів забезпечення позову.

Згідно із ч. 2ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно п. 1 ч.1ст.150 ЦПК України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.

Частиною 3 ст. 150 ЦПК України передбачено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

ЗгідноПостанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до п.4 вказаної Постанови, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно ч.ч. 1, 6 ст. 81ЦПК України, кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Докази не можуть грунтуватися на припущеннях.

Дослідивши заяву про забезпечення позову, враховуючи принцип співмірності заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами, суд приходить до висновку про відсутність підстав для забезпечення позову у заявлений спосіб, оскільки представником позивача не доведено, що невжиття заявлених заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим у подальшому виконання рішення суду.

Зі змісту заяви про забезпечення позову вбачається, що предметом позову є грошові кошти у сумі 2200000 грн.

При цьому до матеріалів заяви про забезпечення позову не долучено жодних доказів про вартість вказаного нерухомого майна, яке належить відповідачу, що позбавляє суд можливості вирішити питання співмірності заявлених позовних вимог заходу забезпечення позову, який представник позивача просить застосувати.

Також, будь - яких доказів на підтвердження того, що відповідач має намір відчужити майно, яке належить відповідачу, суду не представлено, а посилання в заяві про можливість реалізації майна, яке належить відповідачу, не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів, а тому безпідставне вжиття заходів забезпечення позову порушить законні права ОСОБА_1 передбачені Конституцією України та законами України.

Тому, на думку суду, такий спосіб забезпечення позову не забезпечує збалансованості інтересів сторін всупереч вищенаведеним нормам, а відтак заява представника позивача про забезпечення позову не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.151,152,153 ЦПК України, суд

ухвалив:

Відмовити в задоволенні заяви представника позивача Львівської торгово-промислової палати -адвоката Гордона Ігоря Михайловича про забезпечення позову.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів.

Головуючий суддя С. С. Сас