Ухвала

від 20.02.2023 по справі 752/13046/14-ц

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/13046/14-ц

Провадження №: 4-с/752/74/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.02.2023 року Голосіївський районний суд міста Києва,

у складі: головуючого по справі судді - Мазура Ю.Ю.,

секретаря - Луценко А.В.,

за участю сторони:

представника заявника - ОСОБА_1

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві скаргу ОСОБА_2 на дії державного виконавця Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) Танащук Олесі Миколаївни, -

В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2022 року ОСОБА_2 , звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва зі скаргою на дії державного виконавця Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) Танащук Олесі Миколаївни.

Скарга обґрунтована тим, що ОСОБА_2 31.08.2022 не змогла зняти заробітну плату із зарплатної картки. В банку ОСОБА_2 повідомили, що на її зарплатний рахунок накладено арешт. 01.09.2022, ОСОБА_2 зв`язалась зі старшим державним виконавцем Танащук О.М., яка повідомила, що наклала арешт на банківські рахунки ОСОБА_2 в рамках виконавчого провадження № 56022145. При цьому ОСОБА_2 зазначає, що жодного роз`яснення її прав та обов`язків старшим державним виконавцем Танащук О.М. їй надано не було, текст постанови про арешт коштів ОСОБА_2 старшим державним виконавцем Танащук О.М. надіслано поштою не було.

Враховуючи викладене, ОСОБА_2 вважає, що постанова від 29.08.2022 ВП № 56022145 державного виконавця Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Танащук Олесі Миколаївни про арешт належних їй коштів, встановлена при примусовому виконанні виконавчого листа № 752/6984/13-ц від 25.03.2014 і судового наказу № 752/13046/14-ц від 08.08.2014 підлягає скасуванню, оскільки судовий наказ на примусове виконання якого видана оспорювана постанова, був скасований Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва № 752/13534/15-ц від 14.09.2015.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 12.10.2022 відкрито провадження у справі за скаргою ОСОБА_2 на дії державного виконавця Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) Танащук Олесі Миколаївни. Зобов`язано державного виконавця Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) Танащук Олесю Миколаївну надати належним чином завірену копію матеріалів виконавчого провадження № 56022145.

В судове засідання з`явився представник заявника, скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Заінтересована особа в судове засідання не з`явилася, про місце і час судового розгляду була повідомлена належним чином, у зв`язку з чим суд вважає за можливе провести розгляд справи за її відсутності.

Суд, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується скарга, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення скарги по суті, вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Гарантією прав фізичних і юридичних осіб у виконавчому провадженні є можливість оскарження дій або бездіяльності державних виконавців.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Судом встановлено, що 08.08.2014 Голосіївським районним судом м. Києва видано судовий наказ № 752/13046/14-ц (провадження № 2-н/752/556/14) про стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Мажордом-сервіс» заборгованість в розмірі 6334,72 грн. та 121,80 грн. судовий збір.

Згідно Акту № 9 «Про вилучення для знищення номенклатурних справ (документів), що не підлягає зберіганню», затвердженого головою Голосіївського районного суду м. Києва, справу № 752/13046/14-ц (провадження № 2-н/752/556/14) від 14.12.2020 відібрано як таку, що не має науково-історичної цінності та втратила практичне значення.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 14.09.2015 справа № 752/13534/15-ц (провадження № 2с/752/28/15) заяву ОСОБА_2 про скасування судового наказу - задоволено. Скасовано судовий наказ № 752/13046/14-ц від 08.08.2014 про стягнення на користь ТОВ «Мажордом-сервіс» заборгованості за житлово-комунальні послуги в розмірі 6334,72 грн.

16.01.2019 державним виконавцем Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Вавдійчик Анжелікою Сергіївною, при примусовому виконання винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 56022074 щодо стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Мажордом-сервіс» заборгованість в розмірі 6334,72 грн. та 121,80 грн. судовий збір, оскільки до відділу надійшла Ухвала № 752/13534/15-ц від 14.09.2015, видана Голосіївським районним судом м. Києва про скасування судового наказу.

Пунктом 2 зазначеної постанови постановлено припинити чинність арешту майна боржника та скасувати інші заходи примусового виконання рішення.

29.08.2022 старшим державним виконавцем голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Танащук Олесею Миколаївною при примусовому виконання винесено постанову про арешт коштів боржника по виконавчому провадженню № 56022145 на виконання виконавчого листа № 752/6984/13-ц від 25.03.2014 про стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 солідарно на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мажордом-Сервіс» кошти судових витрат у сумі 229,41 грн. на оплату судового збору; судового наказу № 752/13046/14-ц, виданого 08.08.2014 про стягнення з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мажордом-Сервіс» заборгованості у розмірі 6331,72 грн. за житлово-комунальні послуги та 121,80 грн. судового збору; виконавчого листа № 752/6984/13-ц від 25.03.2014 про стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 солідарно на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мажордом-Сервіс» загальної суми боргу за житлово-комунальні послуги та експлуатаційні витрати у розмірі 9033,66 грн.

Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України передбачено одну із основних засад судочинства - обов`язковість рішень суду, виконання будь-якого рішення є невід`ємною частиною правосуддя, а у ст. 19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень, та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зазначене конституційне положення відображено і у ст. 18 ЦПК України, згідно з якою судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виконавець зобов`язаний: 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; 2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; 3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; 4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; 5) роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки.

При аналізі зазначених норм чинного законодавства України вбачається, що належне виконання виконавцем покладених на нього обов`язків гарантує, зокрема непорушність майнових прав як стягувача так і боржника.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), як провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Разом з тим, згідно з частинами першою та другою статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Пунктом 3 частини третьої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну.

Обґрунтовуючи такий висновок, Верховний Суд посилався на ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», якою передбачено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну.

Головним завданням виконавчого провадження є правильне і своєчасне виконання судового рішення. За умови відсутності у виконавчому листі окремих персональних даних у виконавця є можливість направити запит до відповідних державних органів для отримання цієї інформації.

Відповідно до ч. 2 ст. 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Згідно з частиною 1 статті 13 Закону України «Про виконавче провадження» під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Частиною 3 статті 13 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що за порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавці несуть відповідальність в порядку, встановленому законом.

Як вбачається з матеріалів скарги, в тексті постанови державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Вавдійчик Анжеліки Сергіївни про закінчення виконавчого провадження № 56022074, вказано: «до відділу надійшла Ухвала № 752/13534/15-ц від 14.09.2015, видана Голосіївським районним судом м. Києва про скасування судового наказу». Таким чином, Ухвала Голосіївського районного суду м. Києва № 752/13534/15-ц від 14.09.2015, видана Голосіївським районним судом м. Києва про скасування судового наказу № 752/13046/14-ц від 08.08.2014 надходила до відділу.

Положенням п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання у повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених ч. 1 цієї статті, виносить в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини. У випадках, передбачених пунктами 1-3, 5-7, 9-12, 14-19 частини першої цієї статті, виконавчий документ надсилається разом із постановою про закінчення виконавчого провадження до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження. Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом. Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.

Частиною третьою статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року за № 1404-VIII передбачено, що не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.

Частинами першою-третьою статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року за № 1404-VIII встановлено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Державний виконавець Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) Танащук Олеся Миколаївна не виконала вимоги Ухвали Голосіївського районного суду м. Києва від 12.10.2022 не надала належним чином завірену копію матеріалів виконавчого провадження № 56022145.

Таким чином, постанова державного виконавця Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) Танащук Олесі Миколаївни від 29.08.2022 по виконавчому провадженню № 56022145 підлягає скасуванню, оскільки судовий наказ № 752/13046/14-ц, виданий Голосіївським районним судом м. Києва 08.08.2014 був скасований Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва № 752/13534/15-ц від 14.09.2015.

Вимога заявника про зобов`язання державного виконавця Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Танащук Олесі Миколаївни вчинити дії та/або заходи щодо отримання у Голосіївському районному суді м. Києва копії Ухвали Голосіївського районного суду м. Києва № 752/13534/15-ц від 14.09.2015 та долучити цю копію до матеріалів виконавчого провадження № 56022145 шляхом окремої постанови про доручення Ухвали Голосіївського районного суду м. Києва № 752/13534/15-ц від 14.09.2015 до матеріалів виконавчого провадження № 56022145 та щодо зобов`язання всі наступні постанови по виконавчому провадженню № 56022145 відправляти скаржнику поштою відповідно до вимог ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження», суд зазначає наступне.

У п. 16 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» роз`яснено, зокрема, що спори між боржниками і стягувачами, а також спори за позовами інших осіб, прав та інтересів яких стосуються нотаріальні дії чи акт, у тому числі про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, про повернення стягнутого за виконавчим написом вирішуються судом у порядку цивільного судочинства за позовами боржників до стягувачів, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа.

Крім того, у п. 20 постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 №6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» роз`яснено, що у справах за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи інших посадових осіб державної виконавчої служби предметом судового розгляду можуть бути лише рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.

Таким чином, вказані вимоги скарги не підлягають задоволенню з огляду на те, що суд не може підміняти виконавчу службу та перебирати на себе повноваження, які віднесено до компетенції виконавця.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що скарга ОСОБА_2 на дії державного виконавця Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) Танащук Олесі Миколаївни, підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 447-451 ЦПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Скаргу ОСОБА_2 на дії державного виконавця Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) Танащук Олесі Миколаївни - задовольнити частково.

Визнати дії державного виконавця незаконними Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Танащук Олесі Миколаївни щодо постановлення постанови від 29.08.2022 ВП № 56022145 про арешт коштів боржника ОСОБА_2 .

Скасувати постанову державного виконавця Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Танащук Олесі Миколаївни від 29.08.2022 ВП № 56022145 про арешт коштів боржника ОСОБА_2 .

В решті вимог скарги - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Ю.Ю. Мазур