Постанова

від 01.02.2023 по справі 910/4161/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" лютого 2023 р. Справа№ 910/4161/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гаврилюка О.М.

суддів: Ткаченка Б.О.

Алданової С.О.

за участю секретаря судового засідання: Ніконенко Є.С.

за участю представників сторін згідно із протоколом судового засідання

від позивача: не з`явився;

від відповідача: Михайлов В.В. (в залі суду);

від третьої особи: не з`явився;

розглянувши апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву

на рішення Господарського суду міста Києва від 27.09.2022, повний текст рішення складено та підписано 03.10.2022,

у справі № 910/4161/22 (суддя Мудрий С.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спік АП Україна"

до Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву

третя особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: державне підприємство "Укркомунобслуговування"

про визнання незаконними дій та звільнення від зобов`язання

За результатами розгляду апеляційної скарги Північний апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду

Товариство з обмеженою відповідальністю "Спік АП Україна" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву про визнання незаконними дій та звільнення від зобов`язання, а саме:

- зобов`язати Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву звільнити товариство з обмеженою відповідальністю "Спік АП Україна" від оплати за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 7517 від 18.08.2016 р., укладеним між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву та Товариством з обмеженою відповідальністю "Спік АП Україна", з 16.02.2021 року на весь період карантину,

- визнати припиненими зобов`язання товариства з обмеженою відповідальністю "Спік АП Україна" щодо сплати орендних платежів за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 7517 від 18.08.2016 р., укладеним між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву та товариством з обмеженою відповідальністю "Спік АП Україна", з 16.02.2021 року на весь період карантину.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.09.2022 у справі № 910/4161/22 позов задоволено частково. Зобов`язано Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву звільнити Товариство з обмеженою відповідальністю "Спік АП Україна" від оплати орендних платежів за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 7517 від 18.08.2016, укладеним між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву та товариством з обмеженою відповідальністю "Спік АП Україна", з 17.02.2021 по 29.09.2022. Визнано припиненими зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Спік АП Україна" щодо сплати орендних платежів за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 7517 від 18.08.2016, укладеним між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву та Товариством з обмеженою відповідальністю "Спік АП Україна", з 17.02.2021 по 29.09.2022. Стягнути з Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спік АП Україна" судовий збір у сумі 2 481,00 грн. В іншій частині позову відмовлено.

Рішення мотивоване тим, що враховуючи, що відповідно до ст. 762 ЦК України та постанов Кабінету Міністрів України від 15.07.2020 № 611 "Деякі питання сплати орендної плати за державне майно під час дії карантину", від 27.05.2022 № 634 «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану» позивач є особою, яка звільнена з 12.03.2020 р. від обов`язку сплачувати орендні платежі за договором № 7517 від 18.08.2006 р., то суд вважає, що вимога позивача про визнання припиненими зобов`язання товариства з обмеженою відповідальністю "Спік АП Україна" щодо сплати орендних платежів за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 7517 від 18.08.2016 р., укладеним між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву та товариством з обмеженою відповідальністю "Спік АП Україна" підлягає часткову задоволенню за період з 17.02.2021 по 29.09.2022.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись із ухваленим рішенням, Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву звернулось до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 27.09.2022 у справі № 910/4161/22. Відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву на рішення Господарського суду міста Києва від 27.09.2022 у справі № 910/4161/22. Скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 27.09.2022 у справі № 910/4161/22 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Спік АП Україна" відмовити повністю.

Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.

Скаржник вказує на те, що п.п. 16 п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1236, заборонялось відвідування закладів освіти здобувачами освіти групами кількістю більш як 20 осіб, крім закладів дошкільної, загальної середньої, позашкільної та спеціалізованої мистецької освіти. Таким чином, зволялось відвідувати заклади освіти, за умови такого відвідування у групах кількістю не більше 20 осіб, відповідно, діяльність позивача в період часу, щодо якого ухвалене рішення суду першої інстанції (з 17.02.2021), не була забороненою.

Скаржник зазначає про те, що роз`яснення Фонду державного майна України мають рекомендаційний характер та не є нормативно-правовим актом, який має застосовуватись судом при здійсненні господарського судочинства, тому, всупереч роз`ясненням Фонду державного майна України, приписами чинного законодавства регламентовано обов`язок орендаря сплачувати орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, позивач у відзиві на апеляційну скаргу, поданому до суду, вказує на те, що у справі № 910/2442/21 встановлено, що позивач є особою, яка звільнена з 12.03.2020 від обов`язку сплачувати орендні платежі за договором № 7517 від 18.08.2016 до моменту звернення до суду з даним позовом (16.02.2021).

Факт невикористання орендованого приміщення позивачем, підтверджується в тому числі довідкою, яка додана до пояснення, при розгляді справи № 910/4161/22, відповідно до якої протягом 2021-2022 років позивач взагалі не отримував жодних доходів (отримання грошових коштів) від здійснення господарської діяльності.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 910/4161/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Гаврилюк О.М., судді: Ткаченко Б.О., Алданова С.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.11.2022 апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву на рішення Господарського суду міста Києва від 27.09.2022 у справі № 910/4161/22 залишено без руху. Запропоновано скаржнику усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки, а саме: протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, надати до Північного апеляційного господарського суду докази сплати (доплати) судового збору у розмірі 864,00 грн.

17.11.2022 скаржником подано до Північного апеляційного господарського суду заяву про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої додано відповідні докази, а саме: платіжне доручення № 1432 від 04.11.2022 про сплату 864,00 грн судового збору.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.11.2022 поновлено Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 27.09.2022 у справі № 910/4161/22. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву на рішення Господарського суду міста Києва від 27.09.2022 у справі № 910/4161/22. Призначено справу № 910/4161/22 до розгляду у судовому засіданні 21.12.2022.

21.12.2022 в багатьох областях України, в тому числі на території міста Київ було оголошено повітряну тривогу, у зв`язку з чим судове засідання, призначене на 21.12.2022 на 13:45 годину не відбулось.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.12.2022 призначено розгляд апеляційної скарги Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву на рішення Господарського суду міста Києва від 27.09.2022 у справі № 910/4161/22 на 01.02.2023.

Явка учасників справи та позиції учасників справи

Представники позивача та третьої особи у судове засідання 01.02.2023 не з`явились, про місце та час судового засідання повідомлені належним чином.

Представник відповідача у судовому засіданні 01.02.2023 підтримав доводи апеляційної скарги, просив скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 27.09.2022 у справі № 910/4161/22 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Спік АП Україна" відмовити повністю.

Представник позивача у відзиві на апеляційну скаргу заперечив проти доводів апеляційної скарги, просив рішення Господарського суду міста Києва від 27.09.2022 у справі № 910/4161/22 залишити без змін, вимоги апеляційної скарги без задоволення.

Третя особа відзиву на апеляційну скаргу не надала, що, в свою чергу, не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції відповідно до частини 3 статті 263 Господарського процесуального кодексу України.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як вбачається із матеріалів справи, 18.08.2016 між відповідачем, як орендодавцем, та позивачем, як орендарем, укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 7517.

Згідно із п.1.1 договору відповідач передає, а позивач приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно - нежилі приміщення загальною площею 561,00 кв.м, розміщене за адресою: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, дев`ятий поверх, що перебуває на балансі державного підприємства "Укркомунобслуговування", ідентифікаційний код 16466350 (балансоутримувач).

Майно передається в оренду з метою розміщення курсів вивчення англійської мови (п. 1.2 договору).

Пунктом 2.1 договору передбачено, що позивач вступає у строкове платне користування майном у термін, вказаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акту приймання-передачі майна.

Відповідно до п.3.1 договору орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95 №786 (зі змінами) (далі - Методика розрахунку) і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку - березень 2016р. 127 400,00 грн.

Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством (п. 3.2 договору).

Пунктом 10.1 договору передбачено, що цей договір укладеного строком на 2/два/роки 11/одинадцять/ місяців, що діє з 18 серпня 2016р. по 18 липня 2019 р. включно.

14.08.2019 сторонами укладено договір № 7517/01 про внесення змін до договору оренди нерухомого майна №7517 від 18.08.2016, відповідно до якого договір оренди № 7517 від 18.08.2016 продовжено на 2 роки 11 місяців, та діє до 18.06.2022 року включно.

Також, п.3.1 договору викладено у такій редакції: «орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95 №786 (зі змінами) (далі - Методика розрахунку) і становить без ПДВ за базовий місяць оренди - травень 2019р. 170 275,00 грн. Орендна плата за перший місяць оренди липень 2019 року встановлюється шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції за червень та липень місяці 2019 року».

Відповідно до п.3.6 договору орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 70 % до 30 % щомісяця, не пізніше 15 числа місяця наступного за звітним, з урахуванням щомісячного індексу інфляції відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

18.08.2016 відповідач на виконання умов укладеного договору надав позивачу в користування приміщення загальною площею 561,00 кв.м, розміщене за адресою: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, дев`ятий поверх, що перебуває на балансі державного підприємства "Укркомунобслуговування", що підтверджується актом приймання-передачі орендованого майна від 18.08.2016.

11.03.2020 з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-Cov-2, прийнято постанову Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 (з подальшими змінами), якою з 12.03.2020 р. на усій території України встановлено карантин, який діє і на час розгляду даної справи. Зокрема, постановою Кабінету Міністрів № 641 від 22.07.2020 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби (COVID-2019), спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" в країні продовжено карантин з 01.08.2020 р. по 19.12.2020 р., постановою Кабінету Міністрів України "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" № 1236 від 09.12.2020 (зі змінами) - карантин продовжено до 31.12.2022.

У зв`язку з введенням карантину наказом ТОВ "Спік АП Україна" від 17.03.2020 позивач припинив свою діяльність ТОВ "Спік АП Україна", яке знаходиться в нежитловому приміщенні розташованому на дев`ятому поверсі, згідно договору оренди № 7517 від 18.08.2016, за адресою: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, загальною площею 561 кв.м, що належить до державної форми власності на перебуває на балансі державного підприємства "Укркомунобслуговування", до моменту скасування вказаного карантину відповідним рішенням (постановою) Кабінету Міністрів України.

23.03.2020 позивач звернувся до відповідача з листом за № 01, у якому повідомив відповідача, що школа з вивчення англійської мови є закритою на карантин, відвідування працівників та клієнтів не здійснюється, у зв`язку з чим просив на період карантину, починаючи з 12.03.2020, не здійснювати нарахування орендної плати за договором, про що укласти відповідну додаткову угоду.

У відповідь на вказаний лист РВ ФДМУ по місту Києву, посилаючись на ст. 762 ЦК України, повідомило позивача про можливість звільнення від орендної плати на весь час, протягом якого майно не може бути використане через обставини, за які він не відповідає, тому просив надати підтверджуючі документи щодо настання форс-мажорних обставин.

В подальшому, листами за № 18/05 від 18.05.2020 та за № 12 від 28.09.2020 позивач повторно повідомив відповідача про неможливість використання орендованого приміщення з огляду на введення з 12.03.2020 карантину та заборону відвідування закладів освіти її здобувачам, також просив припинити нарахування орендної плати за договором, зокрема у листі від 18.05.2020 позивач запевнив, що після закінчення карантинних обмежень та скасування усіх заборон він планує поновити свою діяльність з надання освітніх послуг населенню.

У відповідь на вказані листи, відповідач листом від 24.09.2020 відмовив позивачу у припиненні або застосуванні знижки при нарахування орендної плати за договором.

З матеріалів справи вбачається, що 21.04.2020 представниками відповідача та ДП "Укркомунобслуговування" (третьої особи, балансоутримувача), за участю представника позивача проведено огляд орендованого майна, яке обліковується на балансі ДП "Укркомунобслуговування" та знаходиться за адресою: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, за результатами якого було встановлено, що об`єкт оренди позивачем не використовується та будь-яка діяльність в період карантинних заходів не ведеться. Вказані обставини були зафіксовані у відповідному акті від 21.04.2020.

Частиною 4 статті 75 ГПК України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так, рішенням Господарського суду міста Києва від 02.08.2021 у справі № 910/2442/21, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.11.2022, задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Спік АП Україна" до Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Державне підприємство "Укркомунобслуговування" про зобов`язання вчинити певні дії, визнання припиненим зобов`язання. Зобов`язано Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву звільнити Товариство з обмеженою відповідальністю "Спік АП Україна" від сплати орендних платежів за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 7517 від 18.08.2016, укладеним між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву та Товариством з обмеженою відповідальністю "Спік АП Україна", з 12.03.2020 по 16.02.2021. Визнано припиненими зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Спік АП Україна" щодо сплати орендних платежів за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 7517 від 18.08.2016, укладеним між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву та товариством з обмеженою відповідальністю "Спік АП Україна", з 17.03.2020 по 16.02.2021.

Отже, у рішенні Господарського суду міста Києва від 02.08.2021 у справі № 910/2442/21 встановлено, що зважаючи на введення з 12.03.2020 на усій території України карантину відповідно до постанови Кабінету Міністрів України та невикористання позивачем, який включений до переліку орендарів, що звільнені від орендної плати на період карантину, орендованого приміщення, у відповідача виник обов`язок звільнити ТОВ "Спік АП Україна" від орендної плати за договором оренди з 12.03.2020 до моменту подачі позову до суду (16.02.2021).

Позивач вказує на те, що після 16.02.2021 відповідач продовжив нараховувати позивачу орендні платежі за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 7517 від 18.08.2016, без врахування карантину та встановлених обмежень.

Так, в матеріалах справи наявний лист Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву № 30-05/9987 від 21.12.2021 в якому повідомлено позивача про те, що станом на 15.12.2021 з урахуванням рішення господарського суду у справі № 910/2442/21 від 02.08.2021 за зазначеним договором оренди заборгованість з орендної плати становить 504 849,11 грн, нарахована пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу - 10 762,26 грн.

Отже, на думку позивача, відповідач відмовив позивачу у звільненні від орендної плати по договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 7517 від 18.08.2016 та проігнорував встановлені судами факти у справі № 910/2442/21, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2, 4, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні чи скасуванню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ). В силу частини 6 названої статті до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності, строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Постановою Кабінету Міністрів України від 15.07.2020 № 611 "Деякі питання сплати орендної плати за державне майно під час дії карантину" були врегульовані питання щодо звільнення орендарів від орендної плати та нарахування орендної плати за користування нерухомим державним майном.

Пунктом 1 вказаної постанови визначено, що на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, звільняються від орендної плати орендарі за переліком згідно з додатком 1 до зазначеної постанови.

Відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України № 611 від 15.07.2020 орендодавців державного майна зобов`язано забезпечити нарахування орендної плати орендарям згідно з пунктом 1 цієї постанови, починаючи з дати встановлення карантину.

Отже, вказаним нормативним актом передбачено, що від орендної плати звільняються орендарі, що зазначені у додатку 1 до постанови Кабінету Міністрів України № 611 від 15.07.2020, та таке звільнення вводиться з дати встановлення карантину, тобто з 12.03.2020.

Пунктом 2 додатку № 1 до постанови Кабінету Міністрів України № 611 від 15.07.2020 затверджено перелік орендарів, які звільняються від сплати орендної плати, зокрема ті, що орендують приміщення для розміщення приватних закладів освіти.

У той же час, з п. 1.2 договору оренди вбачається, що нежитлові приміщення площею 561,00 кв.м. за адресою: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, передаються у користування позивачем в оренду з метою розміщення курсів вивчення англійської мови.

Згідно з п. 4.1 Статуту позивача метою діяльності Товариства є, зокрема, одержання прибутку, задоволення суспільних потреб в його продукції, роботах, послугах, та реалізація на підставі одержаного прибутку соціальних та економічних інтересів учасників товариства.

Відповідно до п. 6.2 Статуту позивача Товариство має самостійний баланс, рахунки в банках, діє на принципах повної господарської самостійності і самоокупності, несе відповідальність за результатами своєї господарської діяльності та виконання зобов`язань, самостійно планує свою господарську діяльність і проводить таку діяльність на підставі договорів, а також реалізує власну продукцію (роботи, послуги). Одним із видів господарської діяльності позивача є надання освітніх послуг, а саме - інших видів освіти, навчання мовам і навичкам спілкування, надання допоміжної діяльності у сфері освіти.

Крім того, згідно із відомостями, що містяться у Єдиному державному юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, до видів господарської діяльності позивача відносяться, зокрема, інші види освіти, н.в.і.у, що є основною господарською діяльністю позивача.

Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про те, що позивач, як приватний заклад освіти, що використовував нерухоме державне майно з метою розміщення курсів вивчення англійської мови, входить до переліку орендарів, які звільняються від орендної плати (тобто у розмірі 100% ) з початку введення на території України карантину - з 12.03.2020, натомість, згідно із Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020, який набрав чинності 02.04.2020, розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України був доповнений пунктом 14, відповідно до якого з моменту встановлення карантину, введеного постановою Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 11 березня 2020 року № 211 р. (з наступними змінами і доповненнями), і до його завершення в установленому законом порядку наймач може бути звільнений від плати за користування майном відповідно до частини шостої статті 762 цього Кодексу.

За змістом ч. 6 статті 762 ЦК України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

У якості підстав для звільнення від орендної плати приписи статті 762 ЦК України передбачають об`єктивну та безпосередню неможливість використання орендарем переданого йому в найм майна (бути допущеним до приміщення, знаходитись у ньому, зберігати у приміщенні речі тощо) через обставини, за які орендар не відповідає. Умови, зазначені у наведеній статті, можуть бути спричинені, зокрема, й безпосередньо вольовою дією як орендодавця, так і орендаря.

Отже, для застосування ч. 6 ст. 762 ЦК України та звільнення наймача (орендаря) від плати за користування орендованим майном, визначальною умовою звільнення від сплати орендної плати є наявність обставин, за які орендар не відповідає, тобто обставини, за яких майно не використовувалося або не могло бути використане наймачем і він не відповідає за ці обставини. Вказана позиція викладена Верховним Судом у справах № 914/2264/17, № 914/1248/18, № 914/70/18.

Як вже зазначалось, запровадження з 12.03.2020 на всій території України карантину було зумовлене запобіганням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", у зв`язку з чим Кабінетом Міністрів України була прийнята відповідна постанова № 211 від 11.03.2020 (з подальшими змінами).

Крім того, Фондом державного майна України надані роз`яснення, викладені у листі № 10-16-15429 від 04.08.2020 "Щодо звільнення орендарів від орендної плати", в якому зазначено, що у зв`язку з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України № 611 від 15.07.2020 орендарі, визначені у додатку 1 вказаної постанови, незалежно від того, чи припинили такі орендарі на період дії карантину свою діяльність на орендованому майні чи ні, звільняються повністю від орендної плати. У такому випадку не вимагається доведення факту невикористання об`єкту оренди, тобто проведення його комісійного огляду.

Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про наявність підстав, визначених ст. 762 ЦК України, за яких орендар звільняється від плати за користування орендованим майном, а саме - невикористання позивачем орендованого приміщення за адресою: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, у зв`язку із введенням з 12.03.2020 на території України карантину з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2. Будь-якого впливу на цю обставину (введення карантину) позивач не мав.

Також колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про відсутність доказів здійснення діяльності позивача (проведення курсів вивчення англійської мови) за адресою м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, оскільки якщо зайти в розділ контакти (https://speak-up.com.ua/contacts), то в м. Києві відсутнє посилання на розміщення курсів англійської мови за адресою м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п.20 ч.1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан.

27.05.2022 Кабінету Міністрів України прийнята постанова «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану» № 634, яка набрала чинності 01.06.2022.

Відповідно до п.15 вищезазначеної постанови визнано такою, що втратила чинність, постанову Кабінету Міністрів України від 15 липня 2020 р. № 611 "Деякі питання сплати орендної плати за державне майно під час дії карантину" (Офіційний вісник України, 2020 р., № 59, ст. 1878).

Проте, підпунктом 2 п.1 постанови Кабінету Міністрів України» № 634 від 27.05.2022 встановлено, що на період воєнного стану, але у будь-якому разі не довше ніж до 30 вересня 2022 р., за договорами оренди державного майна, чинними станом на 24 лютого 2022 р. або укладеними після цієї дати за результатами аукціонів, що відбулися 24 лютого 2022 р. або раніше, звільняються від орендної плати орендарі, які використовують майно, розміщене: на територіях Київської, Чернігівської, Сумської, Харківської, Запорізької, Миколаївської областей і м. Києва (крім адміністративно-територіальних одиниць на визначених територіях).

Згідно з підпунктом 5 п.1 постанови Кабінету Міністрів України» № 634 від 27.05.2022 звільнення або перерахунок орендної плати відповідно до цього пункту здійснюється без окремого рішення орендодавця.

Таким чином, зважаючи на введення з 12.03.2020 на усій території України карантину відповідно до постанови Кабінету Міністрів України та невикористання позивачем, який включений до переліку орендарів, що звільнені від орендної плати на період карантину, орендованого приміщення, а також звільнення від орендної плати орендарів, які використовують державне майно розміщене на території м. Києва (на період воєнного стану, але у будь-якому разі не довше ніж до 30.09.2022) у відповідача виник обов`язок звільнити ТОВ "Спік АП Україна" від орендної плати за договором оренди з 17.02.2021 по 29.09.2022.

Щодо вимоги позивача про визнання припиненими його зобов`язань зі сплати орендних платежів за договором оренди з 16.02.2020 на весь період карантину, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про те, що у даному випадку, враховуючи, що відповідно до ст. 762 ЦК України та постанов Кабінету Міністрів України від 15.07.2020 № 611 "Деякі питання сплати орендної плати за державне майно під час дії карантину", від 27.05.2022 № 634 «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану» позивач є особою, яка звільнена з 12.03.2020 від обов`язку сплачувати орендні платежі за договором № 7517 від 18.08.2006, то вимога позивача про визнання припиненими зобов`язання останнього зі сплати орендних платежів за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 7517 від 18.08.2016, укладеним між позивачем та відповідачем підлягає часткову задоволенню за період з 17.02.2021 саме по 29.09.2022.

Колегія суддів не погоджується із доводами апеляційної скарги, враховуючи викладене та те, що зазначені доводи висновку господарського суду першої інстанції не спростовують.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст.ст. 76-79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи викладене, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог, а саме: зобов`язати Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву звільнити Товариство з обмеженою відповідальністю "Спік АП Україна" від оплати орендних платежів за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 7517 від 18.08.2016, укладеним між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву та товариством з обмеженою відповідальністю "Спік АП Україна", з 17.02.2021 по 29.09.2022 та визнання припиненими зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Спік АП Україна" щодо сплати орендних платежів за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 7517 від 18.08.2016, укладеним між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву та Товариством з обмеженою відповідальністю "Спік АП Україна", з 17.02.2021 по 29.09.2022, у зв`язку із чим, підстави для зміни чи скасування рішення Господарського суду міста Києва від 27.09.2022 у справі № 910/4161/22 відсутні.

Враховуючи обставини справи, аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін, що були покладені в основу оскаржуваного судового рішення, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає про те, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994; п. 29-30), однак, це право не може сприйматись, як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Проніна проти України" від 18.07.2006; п. 23; рішення у справі "Hirvisaari v. Finland" ("Хірвісаарі проти Фінляндії; п. 32).

Так, враховуючи встановлені обставини справи, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що наведене місцевим судом мотивування є достатнім для обґрунтування свого рішення за аргументами та доказами, які наявні у матеріалах справи. При цьому, рівень деталізації судом своїх доводів в будь-якому разі не призвів до неправильного вирішення справи, тому підстави для скасування рішення Господарського суду міста Києва від 27.09.2022 у справі № 910/4161/22, відсутні.

З приводу решти доводів скаржника, викладених в його скарзі, колегія суддів звертає увагу, що такі аргументи враховані апеляційним судом, при цьому оскаржуване рішення є вмотивованим, місцевим судом зазначено з достатньою ясністю підстави, на яких ґрунтуються його висновки, що відповідає практиці Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Хаджинастасиу проти Греції", "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації").

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 76 Господарського процесуального кодексу України).

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (частини 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, скаржником не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.

Отже, підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення прийняте відповідно до вимог процесуального та матеріального права, підстав для його скасування або зміни не вбачається.

Таким чином, апеляційна скарга Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву на рішення Господарського суду міста Києва від 27.09.2022 у справі № 910/4161/22 задоволенню не підлягає. Рішення Господарського суду міста Києва від 27.09.2022 у справі № 910/4161/22 слід залишити без змін.

З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладається на скаржника в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 124, 129-1 Конституції України, ст.ст. 8, 11, 74, 129, 240, 267-270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву на рішення Господарського суду міста Києва від 27.09.2022 у справі № 910/4161/22 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 27.09.2022 у справі № 910/4161/22 залишити без змін.

3. Судовий збір за розгляд апеляційних скарг покласти на скаржника.

4. Справу № 910/4161/22 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням приписів п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Текст постанови складено та підписано 01.03.2023, у зв`язку із перебуванням судді Алданової С.О. у відпустці.

Головуючий суддя О.М. Гаврилюк

Судді Б.О. Ткаченко

С.О. Алданова