Постанова

від 06.03.2023 по справі 920/418/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" березня 2023 р. Справа№ 920/418/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Скрипки І.М.

суддів: Михальської Ю.Б.

Тищенко А.І.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Енера Суми» на ухвалу Господарського суду Сумської області від 29.08.2022 (повний текст підписано 01.09.2022)

у справі № 920/418/22 (суддя Вдовенко Д.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енера Суми»

до Державного підприємства «Чернігівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою»

про стягнення 392 544,69 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Державного підприємства «Чернігівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» про стягнення 392 162 грн 72 коп. заборгованості за спожиту електричну енергію за період з листопада 2021 по травень 2022 відповідно до укладеного договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 161155 від 01.01.2019 та 381 грн 97 коп. витрат на відключення від електроживлення електроустановки споживача.

Відповідач подав клопотання про передачу справи № 920/418/22 за підсудністю до Господарського суду Чернігівської області, посилаючись на те, що відповідно до виписки з ЄДРПОУ від 13.09.2021 № 28945738005, Сумська філія відповідача була закрита 13.09.2021, тобто до виникнення спірних правовідносин та звернення з позовом до суду. Предметом позову у справі є вимога про стягнення грошових коштів як заборгованості з оплати за спожиту електроенергію. При цьому, умовами договору не врегульовано питання щодо місця виконання грошового зобов`язання. Стягнення заборгованості безпосередньо не пов`язано з місцем виконання договору. Зобов`язання з оплати по договору не є таким, яке належить виконувати тільки в певному місці.

Позивач не погодився з клопотанням відповідача про передачу справи за підсудністю та подав заперечення, зазначаючи, що між TOB «ЕНЕРА СУМИ» та Державним підприємством "Сумський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою", правонаступником якого є Державне підприємство "Чернігівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою", діють договірні відносини з постачання електричної енергії з 01.01.2019 (на підставі підписання споживачем заяви-приєднання до умов публічного договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг). Відповідно до вказаної заяви-приєднання, об`єкти споживача (електроустановки), яким здійснювалося безперебійне постачання електричної енергії, розташовані саме в місті Суми. Місцем постачання електричної енергії ДП "Сумський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" є м. Суми, вул. Герасима Кондратьева, буд. 25; м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, буд. 25; м. Суми, вул. Лебединська, буд. 9. Отже, в заяві-приєднання, що є невід`ємною частиною договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, визначено місце виконання цього договору, а тому позов пред`явлено за територіальною підсудністю до Господарського суду Сумської області, що відповідає приписам ст. 29 Господарського процесуального кодексу України.

У відповіді на відзив позивач зазначає, що інформація, що міститься в передавальному акті, затвердженому наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру № 422 від 06.09.2021, не підтверджує, що майно, передане з балансу одного державного підприємства на баланс іншого є саме тим об`єктом, до якого, згідно з заявою-приєднання до умов публічного договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, здійснювалося постачання електроенергії у спірний період виникнення заборгованості у відповідача. Відповідачем не дотримано вимог п. 4.27 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 та несвоєчасно повідомлено електропостачальника про намір припинити дію договору. Крім того, у відповідача відсутні підстави стверджувати про відсутність обґрунтованого розрахунку сум, що стягуються на користь позивача, оскільки в позовній заяві було вказано ціну позову та докладно розписано всі її складові й на підставі чого вони були нараховані.

Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її прийняття

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 29.08.2022 вирішено передати справу № 920/418/22 за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Господарського суду Чернігівської області.

Ухвала мотивована тим, що відповідно до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 161155 від 01.01.2019 сторони визначили об`єкти постачання електричної енергії, які знаходяться у місті Суми.

При цьому, місцезнаходження об`єктів споживача у даному випадку є місцем виконання зобов`язань постачальника за договором в частині поставки електроенергії, що не є предметом позову у даній справі. Місце виконання зобов`язання в частині проведення оплати за електричну енергію, оплати витрат на відключення від електроживлення електроустановки споживача у договорі не визначено; спірні правовідносини не мають особливостей щодо розрахунків у чітко визначеному місці.

За цих обставин, оскільки при встановленні підсудності позову визначальними є його предмет та підстави, у даній справі предметом спору є вимоги про стягнення заборгованості за договором, підстави для визначення підсудності справи у цьому спорі за вибором позивача згідно з ч. 5 ст. 29 Господарського процесуального кодексу України відсутні.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати та направити справу для продовження розгляду до Господарського суду Сумської області.

Апеляційна скарга обґрунтована порушенням судом норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги зводяться до наступного:

- позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред`являтись також за місцем виконання цих договорів (ч.5 ст.29 ГПК України);

- місцем виконання договору (що є підставою для альтернативної підсудності, визначеної ч.5 ст.29 ГПК України ) є місцезнаходження об`єктів споживача (місце постачання електричної енергії);

- позов у спорі виник з договору, в заяві-приєднання до якого визначене його місце виконання та виконувати який через його особливість можна тільки в певному місці, тому позивач мав право пред`явити позов до відповідача за місцем виконання договору, до Господарського суду Сумської області.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача, з посиланням на правовий висновок Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, що викладений в постанові від 03.06.2019 у справі №903/432/18, щодо застосування положень ч.5 ст.29 ГПК України, вважає, що територіальна підсудність даної справи належить до Господарського суду Чернігівської області, оскільки місцезнаходженням відповідача є вул. Пятницька, буд.11-А, м.Чернігів, 14000.

В своїх поясненнях на відзив на апеляційну скаргу позивач зазначає, що правова природа договорів оренди нерухомого майна та постачання електричної енергії відрізняється одна від одної, тому безпідставним є посилання відповідача на постанову КГС ВС від 03.06.2019 у справі №903/432/18, адже правовідносини не є подібними.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу передано на розгляд судді Скрипці І.М., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Михальська Ю.Б., Тищенко А.І.

Колегією суддів встановлено, що апеляційна скарга подана безпосередньо до Північного апеляційного господарського суд.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду витребувано у Господарського суду Сумської області матеріали справи № 910/418/22. Відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Енера Суми» у справі №910/418/22 до надходження матеріалів справи з Господарського суду Сумської області.

Матеріали справи №910/418/22 надійшли до Північного апеляційного господарського суду та були передані головуючому судді.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду у справі №910/418/22 колегією суддів у визначеному складі відкрито апеляційне провадження та призначено скаргу до розгляду у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Предметом спору у справі є стягнення з відповідача заборгованості за спожиту електричну енергію за період з листопада 2021 по травень 2022 відповідно до укладеного договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №161155 від 01.01.2019 та 381 грн 97 коп. витрат на відключення від електроживлення електроустановки споживача 17.05.2022.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням відповідача Державного підприємства «Чернігівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» є: вул. П`ятницька, будинок 11-А, місто Чернігів, Чернігівська область, 14000.

В обґрунтування звернення з даним позовом до Господарського суду Сумської області, позивач вказує на приписи ч. ч. 3, 5 ст. 29 ГПК України та зазначає, що місцезнаходження Сумської філії державного підприємства "Чернігівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" зареєстровано за адресою: Сумська обл., м. Суми, вул. Герасима Кондратьева, буд. 25; заборгованість за договором виникла внаслідок діяльності Сумської філії державного підприємства "Чернігівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою". Крім того, місце виконання договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг знаходиться за адресами, вказаними в заяві-приєднання до договору: м. Суми вул. Г. Кондратьева, 25 та м. Суми вул. Лебединська, 9.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань суд встановив, що Сумська філія Державного підприємства «Чернігівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» була закрита станом на 13.09.2021, тобто до виникнення між сторонами спірних правовідносин щодо оплати спожитої електричної енергії у період з листопада 2021 по травень 2022, витрат позивача на відключення від електроживлення електроустановки споживача 17.05.2022.

Суд дійшов висновку про відсутність підстав для визначення підсудності справи у даному спорі за вибором позивача згідно з ч. 3 ст. 29 ГПК України.

Відповідно до ч. 5 ст. 29 Господарського процесуального кодексу України позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред`являтися також за місцем виконання цих договорів.

Відповідно до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 161155 від 01.01.2019 сторони визначили об`єкти постачання електричної енергії, які знаходяться у місті Суми.

При цьому, місцезнаходження об`єктів споживача у даному випадку є місцем виконання зобов`язань постачальника за договором в частині поставки електроенергії, що не є предметом позову у даній справі. Місце виконання зобов`язання в частині проведення оплати за електричну енергію, оплати витрат на відключення від електроживлення електроустановки споживача у договорі не визначено; спірні правовідносини не мають особливостей щодо розрахунків у чітко визначеному місці.

За позицією суду першої інстанції, оскільки при встановленні підсудності позову визначальними є його предмет та підстави, у даній справі предметом спору є вимоги про стягнення заборгованості за договором, підстави для визначення підсудності справи у цьому спорі за вибором позивача згідно з ч. 5 ст. 29 ГПК України відсутні, а тому суд дійшов висновку, що іншої територіальної юрисдикції (підсудності), ніж як за місцезнаходженням відповідача, для розгляду справи у цьому спорі Господарський процесуальний кодекс України не передбачає.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Згідно з частиною першою статті 270 ГПК України в суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій Главі.

Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 8, 9, 12, 18, 31, 32, 33, 34 частини першої статті 255 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (ч. 2 ст. 271 ГПК України).

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

У відповідності до ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

При цьому колегія суддів зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін (рішення Суду у справі Трофимчук проти України no.4241/03 від 28.10.2010).

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженої ухвали норм процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Статтею 16 Цивільного кодексу України, положення якої кореспондуються з положеннями статті 20 Господарського кодексу України, визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Господарський процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах (стаття 1 Господарського кодексу України).

Параграфом 3 глави 2 Господарського процесуального кодексу України урегульовано територіальну юрисдикцію (підсудність).

Частинами 1, 2 статті 27 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи-підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до ч.1 статті 29 Господарського процесуального кодексу України право вибору між господарськими судами, яким відповідно до цієї статті підсудна справа, належить позивачу, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.

Згідно з частиною 5 статті 29 Господарського процесуального кодексу України позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред`являтися також за місцем виконання цих договорів.

Правило територіальної підсудності, закріплене у частині 5 статті 29 Господарського процесуального кодексу України, є прикладом підсудності, яка застосовується для деяких позовів, особливий характер яких обумовлює доцільність надання позивачеві можливості пред`явити позов не лише в судах за місцем проживання відповідача, тобто у порядку застосування положень загальної територіальної підсудності, але і в інших судах.

Визначена частиною 5 статті 29 Господарського процесуального кодексу України підсудність за місцем виконання договору не залежить від сторін договору і можливої зміни ними свого місця проживання, не надає жодній із сторін переваг порівняно з іншою.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів встановила, що між ТОВ «ЕНЕРА СУМИ» та Державним підприємством «Сумський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», правонаступником якого є Державне підприємство «Чернігівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», виникли договірні відносини з постачання електричної енергії з 01.01.2019, на підставі підписання споживачем заяви-приєднання до умов публічного договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг).

Відповідно до вказаної заяви-приєднання, об`єкти споживача (електроустановки), яким здійснювалося безперебійне постачання електричної енергії, розташовані в м.Суми, за адресами:

вул. Герасима Кондратьєва буд.25 ЕІС-код точки комерційного обліку за об`єктом споживача 62Z6683657571054;

вул. Герасима Кондратьєва буд.25 ЕІС-код точки комерційного обліку за об`єктом споживача 62Z7845583534361;

вул. Лебединська буд.9 ЕІС-код точки комерційного обліку за об`єктом споживача 62Z9833237656866.

Отже, в заяві - приєднання, що є невід`ємною частиною договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (п.1.1 публічного договору), визначено місце виконання цього договору (м.Суми).

У відповідності до п.5.9 публічного договору оплата вартості електричної енергії за цим договором здійснюється споживачем виключно на спецрахунок постачальника.

У відповідності до частини 1 статті 197 Господарського кодексу України господарське зобов`язання підлягає виконання за місцем, визначеним законом, господарським договором, або місцем, яке визначено змістом зобов`язання.

Підпунктом 4 ч. 1 ст. 532 Цивільного кодексу України визначено, що виконання за грошовим зобов`язанням провадиться за місцем проживання кредитора, а якщо кредитором є юридична особа, - за її місцезнаходженням на момент виникнення зобов`язання.

Отже, місцем знаходження Товариства з обмеженою відповівдальністю «ЕНЕРА СУМИ», яка є кредитором відповідача у даних зобов`язаннях, є місто Суми.

Колегія суддів зазначає, що спір заявлено щодо стягнення коштів, однак грошові вимоги виникли з правовідносин щодо поставленої та спожитої електричної енергії, а місцем виконання договору є місто Суми.

До предмету доказування у даній справі входить, в тому числі, чи була поставлена та спожита електрична енергії відповідачем на визначену позивачем суму позову за адресою:

м.Суми, вул. Герасима Кондратьєва буд.25 ЕІС-код точки комерційного обліку за об`єктом споживача 62Z6683657571054;

м.Суми, вул. Герасима Кондратьєва буд.25 ЕІС-код точки комерційного обліку за об`єктом споживача 62Z7845583534361;

м.Суми, вул. Лебединська буд.9 ЕІС-код точки комерційного обліку за об`єктом споживача 62Z9833237656866.

Таким чином, зважаючи, на визначення сторонами місця виконання основного зобов`язання у договорі та предмету дослідження у цій справі, колегія суддів дійшла висновку, що в даних правовідносинах у позивача було наявне право обирати суд, який має розглянути спір, або за місцезнаходженням відповідача відповідно до ч.1 ст. 27 Господарського процесуального кодексу України або за місцем виконання договору згідно з положеннями ч. 5 ст. 29 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням наведеного ухвала місцевого суду про передачу справи на розгляд іншого суду підлягає скасуванню, а справа - передачі на розгляд до Господарського суду Сумської області.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення відповідно до статті 277 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно зі статтею 280 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду про передачу справи на розгляд іншого суду у даній справі не можна визнати такою, що прийнята з дотриманням норм процесуального права, а тому вона підлягає скасуванню з направленням справи до Господарського суду Сумської області для продовження розгляду. Апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Енера Суми» на ухвалу Господарського суду Сумської області від 29.08.2022 у справі №920/418/22 підлягає задоволенню.

У зв`язку зі скасуванням ухвали місцевого господарського суду з передачею справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, розподіл сум судового збору повинен здійснити суд першої інстанції за результатами розгляду ним справи, згідно із загальними правилами статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 129, 253-255, 269, 271, 275, ст. 280-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Енера Суми» на ухвалу Господарського суду Сумської області від 29.08.2022 у справі №920/418/22 задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду Сумської області від 29.08.2022 у справі №920/418/22 скасувати.

3.Матеріали справи №920/418/22 повернути до Господарського суду Сумської області для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню згідно зі статтею 255, пункту 2 частини 1 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя І.М. Скрипка

Судді Ю.Б. Михальська

А.І. Тищенко