Рішення

від 02.03.2023 по справі 904/3807/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.03.2023м. ДніпроСправа № 904/3807/22

Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Панна С.П. при секретарі судового засідання Арнаутовій А.О., розглянувши матеріали справи

за позовом Комунального підприємства "ТЕПЛОЕНЕРГО" Дніпровської міської Ради, 49081, м.Дніпро, просп.Слобожанський, 29, оф.504, код ЄДРПОУ 32688148

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТІЗЕТ ПАРТНЕРС ЛТД", 49027, м.Дніпро, вул.Сергія Єфремова, буд.26, код ЄДРПОУ 35496594

про стягнення заборгованості за договором про постачання теплової енергії № 1104 від 25.12.2014

Представники сторін:

від позивача: Ганжа М.Н.

від відповідача : не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Комунальне підприємство "ТЕПЛОЕНЕРГО" Дніпровської міської Ради звернулось з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТІЗЕТ ПАРТНЕРС ЛТД" про стягнення заборгованості у розмірі 151 638,84грн., з яких: основний борг в розмірі 17 180,98грн., 3 % річних в сумі 1 060,42грн., інфляційні збитки в сумі 4 420,45грн., пеня в сумі 128 974,99грн.

Також в позовній заяві позивач просить суд розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та стягнути сплачений позивачем судовий збір.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням умов договору № 1104 про постачання теплової енергії від 25.12.2014р. в частині надання послуг.

Ухвалою суду від 07.11.2022р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.

Ухвалою суду від 03.01.2023р. суд здійснив перехід від спрощеного до загального позовного провадження та призначив судове засідання на 02.02.2023р. В судове засідання представник позивача з`явився, представник відповідача не з`явився. Про місце, час та дату судового засідання сторона відповідача була повідомлені шляхом здійснення публікації про виклик на офіційному сайті Господарського суду Дніпропетровської області.

Ухвалою суду від 02.02.2023р. судове засідання було призначено на 14.02.2023р. В судове засідання представник позивача з`явився, представник відповідача не з`явився. Про місце, час та дату судового засідання сторона відповідача була повідомлені шляхом здійснення публікації про виклик на офіційному сайті Господарського суду Дніпропетровської області.

Ухвалою суду від 14.02.2023р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 02.03.2023р.

В судове засідання з`явився представник позивача. Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про місце, час та дату судового засідання був повідомлений шляхом здійснення публікації про виклик на офіційному сайті Господарського суду Дніпропетровської області.

Відповідач не скористався своїм правом, не направив до суду відзив на позовну заяву.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно із частиною 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, яка кореспондується із частиною 2 статті 178 цього Кодексу, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

В судовому засіданні, 02.03.2023р., оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

25.12.2014 між Комунальним підприємством "Теплоенерго" Дніпропетровської міської ради (теплопостачальне підприємство) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТІЗЕТ ПАРТНЕРС ЛТД" (споживач) укладений договір № 1104 про постачання теплової енергії.

Відповідно до пункту 2.1 договору, теплопостачальне підприємство бере на себе зобов`язання виробляти та постачати споживачу теплову енергію, а споживач зобов`язується одержати теплову енергію та сплатити Теплопостачальному підприємству її вартість, за встановленими тарифами (цінами) в терміни та на умовах передбаченими цим договором.

Теплова енергія постачається споживачу в обсягах визначених додатком № 1 договору для задоволення наступних потреб: опалення - в опалювальний період (172 доби); вентиляції - в опалюваний період (172 доби), гарячого водопостачання - протягом опалювального періоду (172 доби), технологічних потреб відповідно з виробничою програмою споживача (п. 3.1. договору).

Згідно п.4.2.2 договору передбачено, що споживач зобов`язується до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, отримати у Теплопостачального підприємства рахунок разом з Актом здачі-приймання теплової енергії за відповідний розрахунковий період та не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим, підписати та направити поштою (або іншим засобом) один екземпляр акту здачі-приймання теплової енергії на адресу Теплопостачального підприємства.

Відповідно до п.6.2 вищевказаного договору, облік споживання теплової енергії здійснюється розрахунковим способом за адресою: м. Дніпро, вул. Ворошилова, буд. 26.

Вказаний об`єкт нерухомості Споживач наймає, що підтверджується договором найму нежитлового приміщення № 2 від 29.10.2014.

Відповідно до п.6.7 вищевказаного договору, розрахунковим періодом є календарний місяць, за результатами якого підписується акт на здачі приймання теплової енергії за відповідний розрахунковий період (в 2-х примірниках), за формою визначеною сторонами в додатку № 3 договору. Підписаний акт здачі-приймання теплової енергії за відповідний розрахунковий період, або його відсутність в порядку п.п.4.2.2., 6.10. договору, є підтвердженням відсутності претензій з боку споживача в частині отриманої кількості теплової енергії.

Згідно п. 6.8 договору передбачено, що споживач зобов`язаний не пізніше ніж 15 числа розрахункового періоду здійснити Теплопостачальному підприємству авансовий платіж у розмірі 80 (вісімдесят) % від вартості теплової енергії згідно з її кількістю, передбаченою Додатком №1 до цього Договору, за власним платіжним дорученням з вказаним періодом, за який він сплачує.

Споживач здійснює кінцевий розрахунок за спожиту теплову енергію до 20-го числа місяця наступного за розрахунковим. У випадку утворення переплати, вона зараховується в рахунок наступних платежів (п. 6.9 договору).

Тариф для розрахунків, з врахуванням вимог ст.20 Закону України "Про теплопостачання" за цим договором складає: теплова енергія для потреб інших споживачів (крім населення) - 1238,94грн./Гкал (без ПДВ), 1486,73грн./Гкал (з ПДВ). Про зміну тарифів споживач повідомляється в порядку, визначеному п.4.1.7, п.5.2.3. договору.

Пунктом 9.4.4 Договору про постачання теплової енергії, в разі прострочення оплати за спожиту теплову енергію передбачено нарахування пені в розмірі 1% від суми простроченого платежу, за кожен день прострочки, індексу інфляції та трьох відсотків річних.

Відповідно до п.11.1 вищезазначений договір набув чинності з 01.12.2014 та діяв до 31.12.2015, а в частині розрахунків за теплову енергію до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором.

Згідно п.11.2. договору, у разі відсутності письмової заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов цього договору за один місяць до закінчення терміну дії договору. договір вважається продовженим на той самий строк (кількість місяців/днів визначених у п.11.1. договору) і на тих самих умовах. Кількість пролонгацій по цьому договору необмежена.

Згідно статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

В матеріалах справи відсутні докази того, що спірний договір визнавався недійсним в судовому порядку. Також відсутні докази того, що сторони мали намір припинити дію договору. Таким чином, суд дійшов висновку, що на момент виникнення спірних відносин договір був чинним.

Факт отримання відповідачем теплової енергії в період з жовтня 2019р. по березень 2021р. підтверджений актами № 091104 прийому-передачі теплової енергії від 31.10.2019р. на суму 35,87грн.; від 30.11.2019р. на суму 1 489,25грн.; 31.12.2019р. на суму 1 820,99грн.; від 31.01.2020р. на суму 2 030,20 грн.; 29.02.2020р. на суму 1 733,40 грн.; від 31.03.2020р. на суму 956,16грн.; 30.11.2020р. на суму 1 290,04 грн.; від 31.12.2020р. на суму 2 321,74 грн.; від 31.01.2021р. на суму 2 391,18 грн.; від 28.02.2021р. на суму 2 347,92 грн.; від 31.03.2021р. на суму 1 959,37 грн.; та рахунком (коригування) від 18.04.2021р. на суму -1 195,14 грн.

Позивачем буди здійснені розрахунки відповідно до встановлених, постановою НКРЕКП № 1733 від 10.12.2018, постановою НКРЕКП № 90 від 14.01.2020, постановою НКРЕКП № 632 від 17.03.2020, постановою НКРЕКП № 2257 від 30.11.2020 тарифів.

Позивач на адресу відповідача направляв рахунок № 091104 від 31.10.2019, акт прийому-передачі № 091104 від 31.10.2019, рахунок № 091104 від 30.11.2019, акт прийому-передачі № 091104 від 30.11.2019, рахунок № 091104 від 31.12.2019, акт прийому-передачі № 091104 від 31.12.2019, рахунок № 091104 від 31.01.2020, акт прийому-передачі № 091104 від 31.01.2020, рахунок № 091104 від 28.02.2020, акт прийому-передачі № 091104 від 28.02.2020, рахунок № 091104 від 31.03.2020, акт прийому-передачі № 091104 від 31.03.2020, рахунок № 091104 від 30.11.2020, акт прийому-передачі № 091104 від 30.11.2020, рахунок № 091104 від 31.12.2020, акт прийому-передачі № 091104 від 31.12.2020, рахунок № 091104 від 31.01.2021, акт прийому-передачі № 091104 від 31.01.2021, рахунок № 091104 від 28.02.2021, акт прийому-передачі № 091104 від 28.02.2021, рахунок № 091104 від 31.03.2021, акт прийому-передачі № 091104 від 31.03.2021, рахунок (коригування) № 091104 від 18.04.2021, акт прийому-передачі (коригування) № 091104 від 18.04.2021, акт звірення, досудова вимога, про що свідчить опис-вкладення, накладна Укрпошта Стандарт № 0500399731871 та фіскальний чек «Укрпошти» № ПН 215600426655 від 29.06.2021.

Судом встановлено, що відповідно реєстру вручення рахунків та актів прийому-передачі споживачам категорії «Інші, Населення» КП «Теплоенерго» № 15 Споживач нарочно отримував рахунок та акт прийому-передачі теплової енергії № 091104 за лютий 2020 10.03.2020; рахунок та акт прийому-передачі теплової енергії № 091104 за січень 2020 11.02.2020; рахунок та акт прийому-передачі теплової енергії № 091104 за грудень 2019 27.01.2020.

Однак, як зазначає позивач, відповідач відповідь на вимогу не надав, заборгованість не сплатив, що і стало причиною звернення до суду.

Також Позивач надсилав на адресу Споживача лист № 41-сс від 08.01.2020, рахунок та акт прийому-передачі теплової енергії № 091104 за жовтень 2019, рахунок та акт прийому-передачі теплової енергії № 091104 за листопад 2019, що підтверджується є фіскальним чеком «Укрпошта» № ПН 215600426655 відправлення № 4900077760380 від 28.01.2020. Відправлення було не отримано Споживачем 18.02.2020. Підтвердженням повернення відправлення № 4900077760380 на адресу Позивача є Рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу № 4902715161581.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України)

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ч.1 ст. 265 Господарського кодексу України).

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ч.1 ст.655 Цивільного кодексу України).

Суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч.1 ст.193 Господарського кодексу України).

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч.1 ст. 526 Цивільного кодексу України).

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч.1 ст.599 Цивільного кодексу України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України).

Доказів оплати за послуги теплопостачання в розмірі 17 180,98грн. відповідач не надав, доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, не спростував.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення основного боргу у розмірі 17 180,98грн. є правомірними та підлягають задоволенню.

Щодо стягнення 3% річних в розмірі 1 060,42грн. за період з 21.11.2019р. по 17.10.222р. та інфляційних втрат в розмірі 4 420,45грн. в період з січня 2020р. по травень 2022р., суд зазначає наступне.

Положеннями ст.611 ЦК України передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За приписами ст.614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Статтею 617 ЦК України встановлено підстави звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання, а саме: особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Норми ст.ст. 614, 617 ЦК України кореспондуються із нормами ст. 218 ГК України, згідно з якими учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Особливості регулювання грошових зобов`язань встановлено статтею 625 ЦК України, відповідно до якої боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Формулювання ст.625 ЦК України, коли нарахування процентів тісно пов`язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів.

Отже, за змістом наведеної норми закону нарахування 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Приймаючи до уваги встановлений факт прострочення відповідачем виконання основного грошового зобов`язання, вимоги про стягнення з нього 3% річних за період з 21.11.2019р. по 17.10.2022р. та інфляційних втрат з січня 2020р. по травень 2022р. заявлено позивачем обґрунтовано.

Перевіривши розрахунок позивача, суд приходить до висновку, що він є правомірним, обґрунтованим, відповідає вимогам чинного законодавства, тому в цій частині позов по стягненню 3% річних в розмірі 1 060,42грн. за період з 21.11.2019р. по 17.10.222р. та інфляційних втрат в розмірі 4 420,45грн. в період з січня 2020р. по травень 2022р. підлягає задоволенню.

Щодо нарахування пені в сумі 128 974,99грн. за період з 21.11.2019р. по 17.10.2022р., суд зазначає наступне.

У сфері господарювання, згідно з частиною 2 статті 217, частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 Цивільного кодексу України).

Так, відповідно до пункту 9.4.4 Договору про постачання теплової енергії, в разі прострочення оплати за спожиту теплову енергію передбачено нарахування пені в розмірі 1% від суми простроченого платежу, за кожен день прострочки, індексу інфляції та трьох відсотків річних.

Дослідивши розрахунок пені наданий позивачем, суд дійшов висновку, що він є арифметично правильним та відповідає вимогам чинного законодавства.

Враховуючи викладене, стягненню з відповідача підлягає пеня за період з 21.11.2019р. по 17.10.2022р. в сумі 128 974,99грн.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (статті 76-79 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За таких обставин є правомірними та підлягають задоволення позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача основний борг за договором № 1104 про постачання теплової енергії від 25.12.2014р. в сумі 17 180,98грн., 3 % річних у розмірі 1 060,42грн. за період з 21.11.2019р. по 17.10.2022р., інфляційні втрати у розмірі 4 420,45грн. за період з січня 2020р. по травень 2022р., пеня в сумі 128 974,99грн. за період з 21.11.2019р. по 17.10.2022р.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір в розмірі 2 481,00грн. покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст.2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТІЗЕТ ПАРТНЕРС ЛТД", 49027, м.Дніпро, вул.Сергія Єфремова, буд.26, код ЄДРПОУ 35496594 на користь Комунального підприємства "ТЕПЛОЕНЕРГО" Дніпровської міської Ради, 49081, м.Дніпро, просп.Слобожанський, 29, оф.504, код ЄДРПОУ 32688148 основний борг в сумі 17 180,98грн., 3 % річних у розмірі 1 060,42грн., інфляційні втрати у розмірі 4 420,45грн., пеня в сумі 128 974,99грн. та судовий збір у розмірі 2 481,00грн.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 06.03.2023

Суддя С.П. Панна