Рішення

від 22.02.2023 по справі 909/864/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.02.2023 м. Івано-ФранківськСправа № 909/864/22Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Скапровської І. М.

Секретар судового засідання Матіяш М. П.

За участю: представника відповідача Стасюка І. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: ПП "ПОЛІСГУРТ", вул. Вокзальна, буд. 28 А, м. Золочів, Львівська область, 80700

до відповідача: Галицького відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), вул. Коновальця, буд. 13, м. Галич, Івано-Франківська область, 77101,

про зняття арешту та заборони відчуження з рухомого майна: пшениці вагою 816 571 кг, місцезнаходження: Львівська область, Львівський район, м. Кам`янка-Бузька, вул. Ярослава Мудрого, буд. 56, накладеного на підставі постанови Галицького відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) від 30.08.2022 у виконавчому провадженні №69178494.

встановив, що ПП "ПОЛІСГУРТ" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Галицького відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про зняття арешту та заборони відчуження з рухомого майна: пшениці вагою 816 571 кг, місцезнаходження: Львівська область, Львівський район, м. Кам`янка-Бузька, вул. Ярослава Мудрого, буд. 56, накладеного на підставі постанови Галицького відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) від 30.08.2022 у виконавчому провадженні №69178494.

В обґрунтування вимог позивач вказав на те, що накладення відповідачем арешту, позбавило його можливості користуватися та розпоряджатися належним йому майном, зокрема, пшеницею вагою 816 571 кг. Вказаний товар ним було придбано на підставі договору поставки зерна врожаю 2022 №П0045/22 від 08.08.22. Оплата за товар, визначений вказаним договором, здійснена в повному обсязі.

В підтвердження зазначеного надав суду копії: постанови про арешт майна боржника від 30.08.2022 ВП №69178494, договору поставки зерна врожаю 2022 №П0045/22 від 08.08.2022, платіжних доручень № 347 від 08.08.2022, №350 від 09.08.2022 №354 від 11.08.2022, №357 від 11.08.2022, №358 від 11.08.2022, №380 від 23.08.2022, №381 від 23.08.2022, №382 від 24.08.2022, №383 від 25.08.2022, №384 від 26.08.2022, №389 від 30.08.2022, №390 від 30.08.2022, №393 від 31.08.2022, №401 від 02.09.2022, №407 від 07.09.2022, №415 від 08.09.2022, №416 від 09.08.2022, №432 від 13.09.2022, №470 від 22.09.2022, №473 від 23.09.2022, №475 від 23.09.2022, №492 від 28.09.2022, №493 від 29.09.2022, №499 від 30.09.2022, №503 від 03.10.2022, №508 від 04.10.2022, №514 від 05.10.2022, №521 від 06.10.2022, №528 від 07.10.2022, №537 від 13.10.2022, №544 від 13.10.2022, №548 від 14.10.2022, №549 від 14.10.2022, витягу з ЄДРЮОФОП щодо позивача.

За наслідками розгляду позову, суд відкрив провадження у справі та призначив підготовче засідання.

Відповідач щодо позову заперечив, вказав на безпідставність вимог та на те, що його дії вчинені на виконання вимог Закону України " Про виконавче провадження". Виконавець в межах відкритого виконавчого провадження №69178494, наклав арешт на майно, що належало боржнику по виконавчому документу на підставі, якого було відкрито зазначене виконавче провадження.

В підтвердження надав суду копії: листа №9239 від 08.06.2022, постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №69178494 від 07.06.2022, постанови про арешт майна боржника ВП №69178494 від 08.06.2022, витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна №78890474, списку №1883 про відправку постанови про відкриття виконавчого документа сторонам виконавчого провадження, постанови про арешт майна боржника ВП №69178494 від 30.08.2022, витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна №80060859 від 30.08.2022, відповідь ДП "Держреєстри України" №418 від 26.08.2022, доручення від 30.08.2022, постанови про арешт майна боржника від 13.09.2022.

Галицький відділ державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції та ТОВ "Спектр-Агро" подали клопотання про залучення останнього, до участі у справі в якості третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача. В обґрунтування вказали на те, що ТОВ "Спектр-Агро" є стягувачем у виконавчому провадженні №69178494, в межах, якого відповідачем накладено арешт, а відповідно, рішення в даній справі може вплинути на права та обов"язки товариства.

Суд неодноразово відкладав підготовчі засідання.

02.02.2023, судом відмовлено у задоволенні клопотань Галицького відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції та ТОВ "Спектр-Агро" про залучення ТОВ "Спектр-Агро" до участі у справі №909/864/22 в якості третьої особи на стороні відповідача. Закрито підготовче провадження та призначено справу №909/864/22 до судового розгляду по суті на 22.02.2023.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника відповідача, суд вважає, що в позові слід відмовити.

При цьому суд врахував наступне.

Предметом даного позову є зняття арешту та заборони відчуження з рухомого майна.

Підставою позову є неправомірні дії державного виконавця, які полягали в арешті, забороні відчуження рухомого майна і, як наслідок позбавлення позивача права користування та розпорядження, належним йому майном.

Питання права власності, врегульовано ЦК України.

Так, ст. 328 ЦК України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до статті 712 ЦК за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (частина 1). До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2).

За змістом статей 655, 656 ЦК за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Згідно зі ст. 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар;

2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов`язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв`язку для доставки покупцеві.

Статтею 334 ЦК України встановлено момент набуття права власності за договором.

Вказана норма передбачає, що право власності у набувача за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв`язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов`язання доставки.

До передання майна прирівнюється вручення коносамента або іншого товарно-розпорядчого документа на майно ( ст. 334 ЦК України).

Договором поставки зерна врожаю 2022 №П0045/22 від 08.08.2022, на який посилається позивач, як на підставу позову, визначено, що Постачальник - ТОВ "Агро-Галич-ІФ" зобов"язується поставити і передати у власність, а Покупець - ПП "Полісгурт" прийняти і оплатити, зерно української пшениці 3-го класу врожаю 2022 (надалі - Товар) на зерновому складі, що знаходиться за адресою: Львівська область, Львівський район, м. Кам`янка-Бузька, вул. Ярослава Мудрого, буд. 56. Термін поставки: 14.10.2022.

Поставка товару здійснюється на умовах EXW ("Франкс" - зерновий склад Постачальника") згідно правил "Інкотермс - 2010".

Оплату вартості Товару покупець здійснює на розрахунковий рахунок постачальника (п.4 договору).

Обов"язки Покупця по оплаті товару вважаються виконаними у момент надходження від Покупця грошових коштів у розмірі вартості Товару на поточний рахунок Постачальника.

Передача товару по кількості та якості відбувається на Зерновому складі, що засвідчується підписаними сторонами видатковими накладними на Товар. Передача товару засвідчується оригіналом належним чином складених складських документів на товар в повному обсязі, виданими на ім`я Покупця Зерновим складом(п.5 договору).

Отже, в силу вказаного, право власності у набувача на товар виникає в момент передачі продавцем товару в розпорядження покупця на Зерновому складі, що засвідчується документами передбаченими в п. 5 Договору.

З платіжних доручень, долучених позивачем до матеріалів справи, в підтвердження факту оплати товару, встановлено те, що позивач, станом на день винесення постанови про арешт майна перерахував на рахунок НОМЕР_1 - 1 027 100 грн та станом на 14.10.2023 -1 766 900 грн.

В договорі, на який позивач посилається, як на підставу позову, зазначено рахунок НОМЕР_2 та загальну вартість товару, що постачається 2 776 341 грн.

За наведених обставин та того, що суду не подано належних та допустимих доказів в підтвердження набуття права на товар, який арештовано та заборонено відчужувати, вимога позивача до державної виконавчої служби про зняття арешту та заборони відчуження з рухомого майна, пшениці, заявлена з метою захисту порушеного права власності, є необґрунтованою.

Наведені позивачем обставини неможливості отримати оплачений товар є порушенням права покупця на отримання оплаченого товару (за умови доведення оплати такого товару), а не підставою для зняття арешту та заборони відчуження, накладеного державним виконавцем в межах виконавчого провадження, відкритого на виконання рішення суду де боржником є продавець по договору, на підставі якого заявлено даний позов.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Таким чином, з урахуванням положень ч. 2 ст. 184 ЦК, відповідно до якої річ є визначеною родовими ознаками, якщо вона має ознаки, властиві усім речам того ж роду, та вимірюється числом, вагою, мірою і того, що річ, що має лише родові ознаки, є замінною, суд дійшов висновку про те, що ефективним способом захисту та таким, що поновить порушене право позивача, у випадку, якщо суд дійде до висновку про його порушення, є зобов`язання продавця передати (поставити) оплачену позивачем партію зерна або повернути суми попередньої оплати.

Щодо постанови про арешт майна боржника від 30.08.2022, слід вказати, що зазначена постанова винесена в межах ВП №69178494, яке відкрито на виконання ухвали суду винесеної 28.03.2022 у справі №909/50/22 та Закону України "Про виконавче провадження", яким обумовлено право виконавця накладати арешт на майно боржника ( ч. 6 ст.18). В матеріалах справи відсутні документи, які б підтверджували те, що на момент винесення вказаної постанови, арештоване майно не належило боржнику, а відповідно дії виконавця є неправомірними.

Згідно зі ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними у розумінні ч. 1 ст. 76 ГПК України є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Судові витрати, у відповідності до ст.129 ГПК України, слід залишити за позивачем.

За наведених обставин, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 86, 129, 236-238, 240, 241 Господарсько процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

в позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Апеляційну скаргу може бути подано до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення складено 06.03.2023

Суддя Скапровська І. М.