Рішення

від 06.03.2023 по справі 909/1106/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.03.2023 м. Івано-ФранківськСправа № 909/1106/22

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Максимів Т. В. , , розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу

за позовом: Державної служби України з безпеки на транспорті

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Гіс Транс"

про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом в сумі 4 413 грн 30 коп.

встановив: до Господарського суду Івано-Франківської області звернулась Державна служба України з безпеки на транспорті із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гіс Транс" про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом в сумі 4 413 грн 30 коп.

Вирішення судом процесуальних питань.

03.01.2023 суд відкрив провадження у справі та ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами; встановив відповідачу строк для подання заяви у разі наявності заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з відповідним обґрунтуванням.

Копію ухвали про відкриття провадження у справі суд надіслав відповідачу на адресу, що зазначена в позовній заяві та Витязі з Єдиного державного реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Поштове відправлення, яке суд надсилав відповідачу, повернулось до суду із відміткою відділення Укрпошти "адресат відмовився".

За приписами ч. 1 ст. 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб-підприємців з Єдиного державного реєстру.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії суд направив за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Факт неотримання відповідачем кореспонденції, якою суд з додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвали для вчинення відповідних дій за належною адресою та які повернулися до суду у зв`язку з їх неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання вимог суду, оскільки зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Відзиву на позов у встановлений судом строк відповідач не подав.

Згідно з ч. 1 ст. 118 ГПК України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Як вбачається із ч. 4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 178 ГПК України передбачене право відповідача подати суду відзив на позовну заяву. Разом з тим, як визначено в ч. 3 цієї статті, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило та з огляду на відсутність у суду підстав для виклику сторін з власної ініціативи, згідно з ч. 5 ст. 252 ГПК України справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

Відповідно до частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Позиція позивача.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 01.07.2020 внаслідок проведення габаритно-вагового контролю транспортного засобу, належного на праві власності ТОВ "Гіс Транс", встановлено перевищення нормативних вагових параметрів, про що складені акт та довідка. За інформацією, яка міститься у вказаних документах 01.07.2020 проведено розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування та нарахована плата за проїзд в сумі 147,80 євро, що становить 4 413 грн 30 коп. (відповідно до курсу НБУ станом на 01.07.2020). Позовні вимоги обґрунтовані приписами ст. 53 ГПК, ст. 48, 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Позиція відповідача.

Відповідач відзиву на позов не подав, проти позову не заперечив, доказів погашення заборгованості не надав.

Обставини справи, дослідження доказів.

На підставі направлення на рейдову перевірку від 30.06.2020 №003940, а також щотижневого графіка проведення рейдових перевірок у період 30.06.2020 - 05.07.2020 року посадові особи Управління Укртрансбезпеки в Хмельницькій області 01.07.2020 на 320 км а/д М-12 "Стрий-Тернопіль-Кропивницький-Знам"янка" провели габаритно-ваговий контроль транспортного засобу марки IVECO, модель AS 440S45 державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , з причiпом марки SCH WARZMULLER модель SPA-3E, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який здійснював перевезення вантажу згідно маршруту с. Власівка Кіровоградської області - Чернівецька область с.Оршівці, 739 км. Власником транспортного засобу є ТОВ "Гіс Транс", що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу, копія якого приєднана до матеріалів справи.

Згідно відомостей товарно-транспортної накладної, транспортний засіб ТОВ "Гіс Транс " прямував з пункту навантаження - с. Власівка Кіровоградської області - до пункту розвантаження Чернівецька область с.Оршівці.

За результатами проведеної перевірки і зважування автомобіля та габаритно-вагового контролю, державні інспектори Управління Укртрансбезпеки в Хмельницькій області зафіксували перевищення нормативних вагових параметрів, а саме фактичне навантаження на строєні осі складало 22,6 т при допустимих 22 т, про що склали акт №032334 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів; довідку № 028586 про результати здійснення габаритно-вагового контролю; акт №234151 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом; чек зважування № 05118, виданий 01.07.2020 о 11 год 58 хв.

Відповідно до розрахунку плати за проїзд великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів від 01.07.2020, Управління Укртрансбезпеки у Хмельницькій області нарахувало ТОВ "Гіс Транс" плату за проїзд в розмірі 147,80 євро, що відповідно до курсу НБУ євро/гривня (1 євро/29,867 грн) станом на 01.07.2020 становить 4 413 грн 30 коп.

13.07.2020 Управління Укртрансбезпеки у Хмельницькій області направило відповідачу лист №51519/38/24-20 з проханням внести плату за проїзд, яка нарахована 01.07.2020 в сумі 4413 грн 30 коп.

Станом на 30.12.2022 кошти в сумі 4 413 грн 30 коп. від відповідача не поступили; інформації щодо скасування розрахунку плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування не надходило, у зв"язку з чим Державна служба України з безпеки на транспорті, звернулася за захистом порушеного інтересу держави до господарського суду.

Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.

В ч. 2 ст. 29 ЗУ "Про дорожній рух" встановлено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 48 ЗУ "Про автомобільний транспорт" у разі перевезення вантажів з перевищенням вагових обмежень обов`язковим документом є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

За приписами ст. 33 ЗУ "Про автомобільні дороги" рух транспортних засобів, навантаження на вісь яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Процедура здійснення габаритно-вагового контролю регламентується Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженим постановою КМУ від 27.06.2007 № 879 (надалі - Порядок №879).

В п. 3 Порядку №879 передбачено, що габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Згідно з ч. 3 п. 2 Порядку № 879 до великовагових транспортних засобів відносяться транспортні засоби, вагові параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі), що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ від 10.10.2001 № 1306 (надалі - ПДР). При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки.

У п. 22.5 ПДР визначено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м. Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Згідно з пунктом 21 Порядку № 879, у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 % подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування. Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України.

Також пунктами 26, 27 Порядку № 879 передбачено, що кошти, стягнені за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, спрямовуються в установленому порядку до державного бюджету в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком на день проведення розрахунку.

Відповідно до пункту 28 Порядку № 879 плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.

Пунктом 31 Порядку № 879 передбачено, що при визначенні розміру плати за проїзд транспортних засобів з осьовим сполученням більше трьох береться до рахунку схема, що спричиняє більші руйнування доріг з комбінацій одно-, двох- та трьохосьових сполучень, а найбільша сума навантаження на суміжні осі припадає на максимальну колісну формулу. Для строєних осей з одиночними шинами плата за перевищення допустимих навантажень на вісь (осі) збільшується у два рази.

Відповідно до пункту 31-1 Порядку № 879 якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 % - у подвійному розмірі; на 10 - 40 % - у потрійному розмірі; більше як на 40 % - у п`ятикратному розмірі. У разі перевищення кількох нормативів вагових або габаритних параметрів плата за проїзд визначається виходячи з параметру з найбільшим перевищенням. Перевізник зобов`язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру плату за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу має вносити саме перевізник.

У розділі 1 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363, перевізником визначено фізичну або юридичну особу - суб`єкт господарювання, що надає послуги з перевезень вантажів чи здійснює за власний кошт перевезення вантажів автомобільними транспортними засобами.

Згідно з частиною третьою статті 5 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники правовідносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, дотримуючись вимог законодавства. Відносини у сфері господарювання регулюються Конституцією України, цим Кодексом, законами України, нормативно-правовими актами Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також іншими нормативними актами (стаття 7 ГК України).

Пунктами 37, 41 Порядку № 879 визначено, що учасники відносин у сфері габаритно-вагового контролю несуть відповідальність згідно із законодавством, а дії або бездіяльність учасників відносин у сфері габаритно-вагового контролю можуть бути оскаржені в установленому порядку.

Відповідно до статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ст.86 ГПК України).

Висновок суду.

Суд встановив, що при проведенні габаритно-вагового контролю, складанні відповідної довідки, акта про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, здійсненні розрахунку плати за проїзд посадові особи Управління Укртрансбезпеки у Хмельницькій області діяли на підставі та у спосіб, встановлені чинним законодавством, а також з дотриманням вимог чинного законодавства.

Доказів внесення плати за проїзд чи в спростування факту перевищення нормативно-вагових параметрів транспортним засобом, а також оскарження в установленому порядку дій позивача щодо фіксування правопорушення та нарахування стягуваної суми відповідач не подав.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що перевезення вантажу транспортним засобом, що належить відповідачу, здійснювалось з перевищенням нормативно-вагових параметрів, у зв`язку з чим заявлені до відповідача позовні вимоги про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом в сумі 4413 грн 30 коп. є обґрунтованими та належать до задоволення.

Судові витрати.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

При зверненні з позовом позивач сплатив судовий збір в сумі 2481 грн 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням №3003 від 09 грудня 2022 року.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи задоволення позову судовий збір в сумі 2481 грн 00 коп., суд покладає на відповідача.

Керуючись ст. 8, 124 Конституції України, статтями 2, 86, 129, 236-238, 240, 241, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Державної служби України з безпеки на транспорті до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гіс Транс" про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом в сумі 4 413 грн 30 коп. задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гіс Транс", вул. О. Довженка, буд.5а, офіс 22, м. Івано-Франківськ, 76005 (код 41347344) в дохід Державного бюджету України 4 413 (чотири тисячі чотириста тринадцять) грн 30 коп. плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гіс Транс", вул. О. Довженка, буд.5а, офіс 22, м. Івано-Франківськ, 76005 (код 41347344) на користь Державної служби України з безпеки на транспорті, пр. Перемоги, буд. 14, м. Київ, 03135 ( код 39816845) 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) грн 00 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строк, встановлений розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 06.03.2023

Суддя Т.В.Максимів