Рішення

від 06.03.2023 по справі 915/680/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2023 року Справа № 915/680/22

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Смородінової О.Г.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін матеріали справи

за позовом: Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3; адреса електронної пошти: energoatom@atom.gov.ua; ідентифікаційний код 24584661) в особі Відокремленого підрозділу «Південноукраїнська атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (55001, Миколаївська обл., м. Южноукраїнськ; адреса електронної пошти: office@sunpp.atom.gov.ua; ідентифікаційний код 20915546)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «А.С.Г.-Груп» (03061, м. Київ, вул. Миколи Шепелева, оф. 14; адреса електронної пошти: ІНФОРМАЦІЯ_1; ідентифікаційний код 39986689)

про: стягнення 142 055,12 грн,

Суть спору:

22.12.2022 Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Південноукраїнська атомна електрична станція» звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою № 32/1063 від 21.11.2022 (з додатками), в якій просить суд:

1. Прийняти позовну заяву до розгляду.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «А.С.Г.-ГРУП» (ЄДРПОУ 39986689) на користь державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі ВП «Південноукраїнська АЕС» пеню у сумі - 96 199,64 грн, 7% штрафу у сумі 45 855,48 грн та витрати на оплату судового збору в сумі 2 481,00 грн.

Позовні вимоги ґрунтуються на підставі: Договору на постачання товару № 53-123-04-21-07375 від 14.12.2021 з додатком та додатковою угодою до нього; видаткових накладних (6 шт.); претензії № 32/930 від 17.10.2022; застосування норм статей 526, 530, 546 Цивільного кодексу України, статті 232 Господарського кодексу України; та мотивовані порушенням відповідачем строку виконання зобов`язання за укладеним між сторонами Договором.

Ухвалою суду від 27.12.2022 позовну заяву було прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі № 915/680/22 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; запропоновано позивачу в п`ятиденний строк від дня отримання даної ухвали надати суду та направити відповідачу докази направлення претензії № 32/930 від 17.10.2022 на адрес відповідача; встановлено для учасників справи процесуальні строки для подання заяв по суті справи.

Копія вказаної ухвали була направлена учасникам справи, на їх адреси місцезнаходження, визначені у відповідності до приписів ч. 2 ст. 27 Господарського процесуального кодексу України.

Так, позивач отримав копію ухвали 06.01.2023, що вбачається з наявного в матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення зі штрихкодовим ідентифікатором 5400501008164.

Відповідач отримав копію ухвали 17.01.2023, що вбачається з наявного в матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення зі штрихкодовим ідентифікатором 5400501007559.

02.02.2023 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву б/н та без дати (вх. № 1220/23), у якому товариство посилається на повномасштабне вторгнення російських військових формувань на територію України, ведення бойових дій на території Миколаївської області, що вплинуло на можливість виконання своїх зобов`язань з боку Товариства, оскільки такі бойові дії становили безпосередню загрозу життю та здоров`ю осіб, які мали б здійснити перевезення вантажу до місця поставки. Відповідач зазначає, що постачання товару поза межами строків, передбачених умовами Договору (з урахуванням додаткової угоди) було обумовлено бойовими діями на півдні України, зокрема у Миколаївській області в районах близьких до Южноукраїнська. Крім того, відповідач зауважує, що незважаючи на активні бойові дії, товариство вживало та вживає усіх можливих заходів щодо виконання умов Договору щодо поставки товарно-матеріальних цінностей для підприємства, необхідних для забезпечення його господарської діяльності. Зокрема, під час перемовин між сторонами була досягнута згода щодо зміни номенклатури товару, яка має бути поставлена у відповідності до умов Договору від 14.12.2021. Так, відповідач зазначає, що сторонами 17.10.2022 у спрощеній формі (шляхом обміну листами) укладено додаткову угоду до Договору від 14.12.2022 щодо зміни номенклатури поставки товару на загальну суму 142 155 грн, а отже строки постачання товару, визначені у п. 3.1 Договору (у редакції, викладеної у відповідності до додаткової угоди № 1 від 17.02.2022) є нечинними, оскільки стосувались товарних позицій, обов`язок щодо постачання якого у Товариства на сьогоднішній день відсутній.

З огляду на наведене, відповідач вважає, що найбільш справедливим та таким, що буде направлений на дотримання балансу інтересів як кредитора так і боржника, будуть штрафні санкції у розмірі 1420,55 грн як 1 % від розміру нарахованих штрафних санкцій із яких - 961,99 грн становить пеня, а 458,55 грн - штраф. За такого, відповідач просить суд зменшити розмір штрафних санкцій на 99 % від суми нарахованих штрафних санкцій до 1 420,55 грн, а в решті позовних вимог - відмовити.

02.03.2023 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив № 32/189 від 13.02.2023, у якій заявник заперечує проти аргументів позивача про укладання додаткової угоди, зазначаючи про те, що відповідно умов Договору, зміни та доповнення до нього мають силу тільки в тому випадку, якщо вони оформлені додатковою угодою, підписаною уповноваженими представниками сторін та скріплені печаткою з боку покупця.

Крім того, позивач заперечує проти твердження відповідача про настання форс-мажорних обставин.

Станом на час розгляду справи інших заяв чи клопотань як по суті справи, так і з процесуальних питань, від учасників справи до суду не надходило.

За правилами ст. 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Суд розглянув дану справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (ст. 252 ГПК України).

Ознайомившись з матеріалами справи, дослідивши надані докази у їх сукупності, суд -

В С Т А Н О В И В:

14 грудня 2021 року між Державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Южно-Українська атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», новим найменуванням якого є Відокремлений підрозділ «Південноукраїнська атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», як покупцем, і Товариством з обмеженою відповідальністю «А.С.Г.-ГРУП», як постачальником, було укладено Договір на постачання товару № 53-123-04-21-07375 (далі - Договір), відповідно до предмету якого постачальник зобов`язався передати покупцю, а покупець прийняв на себе зобов`язання прийняти і сплатити товар - код CPV 16160000-4 по ДК 021:2015 - Садова техніка різна (Садова тхніка різна та запчастини до неї), (далі - товар), у кількості, асортименті і цінам, зазначеним у специфікації № 1 (Додаток до договору № 1), що є невід`ємною частиною цього договору. Рік виготовлення товару - не раніше 2020 року (п. 1.1). Постачальник забезпечує виконання гарантійних зобов`язань відповідно до розділу 7 Договору (п. 1.2). Місцем виконання цього договору, у тому числі (але не виключно) місцем постачання, виконання грошових зобов`язань, місцем нарахування та сплати штрафних санкцій, виконання будь-яких зобов`язань, пов`язаних з якістю та комплектністю, є місто Южноукраїнськ (п. 1.3).

За умовами наведеного Договору:

- загальна вартість товару є твердою та складає: разом: 1 016 377,50 грн без ПДВ; крім того ПДВ 20 %: 203 275,50 грн; всього з ПДВ: 1 219 653,00 грн (п. 2.1);

- за даним Договором оплата відбувається протягом 45 робочих днів після постачання товару згідно специфікації № 1 (Додаток до договору № 1) та виконання постачальником умов п.п. 3.2, 6.1 цього договору. Пеня за несвоєчасну оплату не нараховується (п. 2.2);

- постачання здійснюється з дати публікації договору в системі ProZorro, але не пізніше 30.12.2021, на умовах DDP м. Южноукраїнськ, Миколаївська область, Южноукраїнське відділення ВП «Складське господарство», або ВП ЮУАЕС відповідно до Правил Інкотермс-2010, з обов`язковою присутністю представника постачальника (п. 3.1);

- з товаром постачальник надає покупцю: видаткову накладну (в трьох примірниках) з відображенням коду товару згідно з УКТ ЗЕД по-позиційно; електронну податкову накладну, оформлену та зареєстровану в ЄРПН у встановленому чинним законодавством порядку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про довірчі послуги» у строки, визначені для реєстрації податкової накладної в ЄРПН; документ, що підтверджує якість товару (паспорт або сертифікат якості) (п. 3.2);

- датою постачання є дата отримання товару на складі вантажоодержувача з відміткою в накладній на відвантаження товару (п. 3.3);

- у разі порушення зобов`язань за договором, а саме за порушення термінів постачання товару, які передбачені даним договором, постачальник зобов`язаний сплатити пеню у розмірі 0,1% від вартості непоставленого товару у зазначений термін за кожен день прострочення. Крім того, у разі прострочення постачання понад 30 календарних днів постачальник зобов`язаний сплатити штраф у розмірі 7% від вартості непоставленого товару (п. 4.1);

- приймання товару по кількості і якості здійснюється відповідно до інструкції № П-6 «Про порядок приймання продукції по кількості» і № П-7 «Про порядок приймання продукції по якості», та відповідно до вимог Стандарту державного підприємства НАЕК «Енергоатом»: «Управління закупівлями продукції. Організація Вхідного контролю продукції АЕС» СОУ НАЕК 038:2017 (даний стандарт є загальнодоступним в електронному вигляді і знаходиться на офіційному сайті ДП НАЕК «Енергоатом» в розділі Стандарти НАЕК «Енергоатом» за адресою: https://www.energoatom.com.ua/ua/about-6/company_standarts-82) (п. 6.1);

- всі спори і розбіжності, які можуть виникнути з цього договору або у зв`язку з ним, будуть вирішуватись сторонами згідно претензійного порядку. Сторона, яка порушила права і законні інтереси іншої сторони, зобов`язана поновити їх, не чекаючи пред`явлення претензії чи позову (п. 9.1);

- претензія підлягає розгляду в місячний строк, який обчислюється з дня її одержання (п. 9.2);

- у разі незадоволення претензії або неотримання відгуку у встановлений термін, а також неможливості врегулювання розбіжностей у претензійному порядку, спір вирішується в судовому порядку відповідно до чинного законодавства України (п. 9.3);

- будь-які зміни і доповнення до даного Договору мають силу тільки в тому випадку, якщо вони оформлені Додатковими угодами, що підписані уповноваженими особами та скріплені печаткою з боку покупця (п. 10.1);

- покупець зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлені товари (п. 12.1.1);

- постачальник зобов`язаний забезпечити постачання товарів у строки, встановлені цим Договором (п. 12.3.1);

- договір вступає в силу з моменту підпису обома сторонами, та скріплення печаткою з боку покупця і діє до 31.12.2022 включно, а в частині виконання сторонами гарантійних зобов`язань - до повного їх виконання. Продовження строку дії Договору можливе до його закінчення, шляхом укладання відповідної Додаткової угоди (п. 13.1).

Договір скріплений підписами та печатками обох сторін.

Між сторонами також була погоджена та підписана Специфікація № 1, яка є Додатком № 1 до Договору 53-123-04-21-07375 від 14.12.2021.

17.02.2022 між позивачем та відповідачем було підписано Додаткову угоду № 1, за змістом якої сторони погодили викласти п. 3.1 Договору у новій редакції:

« 3.1 постачання здійснюється з дати публікації договору в системі ProZorro, але не пізніше 30.12.2021 пунктів 2, 3, 11, 12, 15, 19, 21-27, 29, 30, 41-51, 53, 55; пунктів 1, 4-10, 13, 14, 16-18, 20, 28, 31-40, 52, 54, 56 не пізніше 30.03.2022, згідно Специфікації № 1 до договору, на умовах DDP м. Южноукраїнськ, Миколаївська область, Южноукраїнське відділення ВП «Складське господарство», або ВП ЮУАЕС відповідно до Правил Інкотермс-2010, з обов`язковою присутністю представника постачальника».

Вищевказана Додаткова угода скріплена підписами та печатками обох сторін.

Предметом даного позову виступає майнова вимога позивача, як покупця, щодо стягнення з відповідача, як постачальника, пені та штрафу за порушення строків виконання зобов`язання за укладеним між сторонами договором поставки.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Таким чином, до предмету доказування у даній справі належить встановлення обставин виконання укладеного між сторонами договору поставки, в частині своєчасності здійснення постачальником поставки обумовленого договором товару, а також правомірності нарахування покупцем штрафних санкцій за порушення постачальником умов договору.

Позивач на підтвердження власної правової позиції надав суду такі докази:

- Договір на постачання товару № 53-123-04-21-07375 від 14.12.2021 з додатком та додатковою угодою до нього;

- видаткові накладні: № 299 від 22.12.2021, № 303 від 24.12.2021, № 302 від 29.12.2021, № 1 від 06.01.2022, № 71 від 02.06.2022, № 176 від 16.08.2022;

- претензія № 32/930 від 17.10.2022 (без доказів її направлення адресату).

Відповідач підтверджує власну правову позицію такими доказами:

- лист Торгово-промислової палати України № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022;

- листи Товариства з обмеженою відповідальністю «А.С.Г.-Груп» № 1 від 03.10.2022, № 1 від 21.04.2022;

- лист Відокремленого підрозділу «Південноукраїнська атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» № 07/14996 від 17.10.2022.

Статтями 73, 74 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Як слідує з положень ст. 77, 78 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Відповідно до змісту ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Дослідивши надані суду докази, оцінивши їх у відповідності з вимогами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, проаналізувавши фактичні обставини справи згідно з вимогами чинного законодавства, яке регулює спірні відносини, суд встановив таке.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються положеннями чинного законодавства про поставку.

Так, згідно з приписами ч. ч. 1 та 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За умовами ч. 1 ст. 662 та ст. 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар.

Згідно з ч. 1 ст. 691 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

З матеріалів справи вбачається таке.

За умовами Договору, постачання передбаченого умовами договору товару мало бути здійснено не пізніше 30.12.2021 щодо товару, визначеного у Специфікації під №№ 2, 3, 11, 12, 15, 19, 21-27, 29, 30, 41-51, 53, 55.

Щодо товару визначеного у Специфікації під №№ 1, 4-10, 13, 14, 16-18, 20, 28, 31-40, 52, 54, 56 - постачання мало бути здійснено не пізніше 30.03.2022.

На виконання умов вищенаведеного Договору Товариство з обмеженою відповідальністю «А.С.Г.-Груп» поставило Відокремленому підрозділу «Південноукраїнська атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», а останній прийняв у власність товар на загальну суму 1 049, 067,00 грн, що підтверджується підписаними обома сторонами без будь-яких зауважень та заперечень видатковими накладними:

- № 299 від 22.12.2021 на суму 131 976,00 грн (товар, визначений у Специфікації під №№ 42-46). Постачання відбулося 24.12.2021, що підтверджується відповідною відміткою на видатковій накладній;

- № 303 від 24.12.2021 на суму 48 745,08 грн (товар, визначений у Специфікації під №№ 2, 3, 11, 12, 15, 19, 23, 24, 27, 30, 49, 55, 56). Постачання відбулося 28.12.2021, що підтверджується відповідною відміткою на видатковій накладній;

- № 302 від 29.12.2021 на суму 254 517,12 грн (товар, визначений у Специфікації під №№ 21, 22, 25, 26, 29, 41, 47, 48, 50, 51, 53). Постачання відбулося 30.12.2021, що підтверджується відповідною відміткою на видатковій накладній;

- № 1 від 06.01.2022 на суму 129 336,48 грн (товар, визначений у Специфікації під №№ 5, 7, 8, 10, 14, 16, 17, 18, 20, 28, 35, 37). Постачання відбулося 10.01.2022, що підтверджується відповідною відміткою на видатковій накладній;

- № 71 від 02.06.2022 на суму 31 983,12 грн (товар, визначений у Специфікації під №№ 4, 6, 32, 34, 38, 39). Постачання відбулося 06.06.2022, що підтверджується відповідною відміткою на видатковій накладній;

- № 176 від 16.08.2022 на суму 452 509,20 грн (товар, визначений у Специфікації під №№ 13, 36, 40). Постачання відбулося 18.08.2022, що підтверджується відповідною відміткою на видатковій накладній.

За даними позивача, не спростованими та не запереченими відповідачем, решта товару на суму 170 586,00 грн (товар, визначений у Специфікації під №№ 1, 9, 31, 33, 52, 54) поставлена не була.

З метою досудового врегулювання спору, позивачем була оформлена претензія № 32/930 від 17.10.2022 щодо сплати штрафних санкцій за порушення строків поставки товару. Разом із тим, суд зауважує, що матеріали справи не містять доказів її направлення відповідачу.

З урахуванням наведеного суд зауважує, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

У відповідності до ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За приписами статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У відповідності до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання. Відповідно до частин 3 та 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

За таких обставин обов`язок доведення факту своєчасності здійснення поставки закон покладає на постачальника.

З урахуванням наведених вище обставин справи, за висновками суду в спірних правовідносинах Товариством з обмеженою відповідальністю «А.С.Г.-Груп» дійсно порушені норми та приписи чинного законодавства в частині повноти та своєчасності поставки товару за Договором на постачання товару № 53-123-04-21-07375 від 14.12.2021, у зв`язку із чим позивач цілком правомірно звернувся до господарського суду з відповідним позовом про стягнення з відповідача пені та штрафу за прострочення виконання зобов`язання.

За приписами ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Приписами ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Відповідно до п. 4.1 Договору, у разі порушення зобов`язань за договором, а саме за порушення термінів постачання товару, які передбачені даним договором, постачальник зобов`язаний сплатити пеню у розмірі 0,1% від вартості непоставленого товару у зазначений термін за кожен день прострочення. Крім того, у разі прострочення постачання понад 30 календарних днів постачальник зобов`язаний сплатити штраф у розмірі 7% від вартості непоставленого товару.

Таким чином, на підставі наведених правових норм та умов Договору позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача:

1. Пеню на загальну суму 96 199,64 грн, у тому числі:

- по видатковій накладній № 71 від 02.06.2020 нараховано пеню в розмірі 2 142,87 грн за період з 31.03.2022 по 05.06.2022 (67 днів);

- по видатковій накладній № 176 від 16.08.2022 нараховано пеню в розмірі 63 351,29 грн за період з 31.03.2022 по 17.08.2022 (140 днів);

- щодо недопоставленого товару на суму 170 586,00 грн нараховано пеню в розмірі 30 705,48 грн за період з 31.03.2022 по 26.09.2022 (180 днів).

2. Штраф (7%) на загальну суму 45 855,48 грн, у тому числі:

- по видатковій накладній № 71 від 02.06.2020 нараховано штраф в розмірі 2 238,82 грн за період з 31.03.2022 по 05.06.2022 (67 днів);

- по видатковій накладній № 176 від 16.08.2022 нараховано штраф в розмірі 31 675,64 грн за період з 31.03.2022 по 17.08.2022 (140 днів);

- щодо недопоставленого товару на суму 170 586,00 грн нараховано штраф в розмірі 11 941,02 грн за період з 31.03.2022 по 26.09.2022 (180 днів).

Перевіривши розрахунки пені та штрафу, наведені позивачем, суд встановив, що відповідні нарахування Відокремленим підрозділом «Південноукраїнська атомна електрична станція» проведено правильно, а отже позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими.

Заперечення ж відповідача щодо обставин повномасштабного вторгнення російських військових формувань на територію України, що вплинуло на можливість виконання своїх зобов`язань з боку товариства відхиляється судом.

Суд, у відповідності ч. 4 ст. 236 ГПК України, враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Так, у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25.01.2022 у справі № 904/3886/21 та від 30.11.2021 у справі № 913/785/17 визначено, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них, як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання.

Також, доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку виконання зобов`язання; доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.06.2018 у справі № 915/531/17, від 26.05.2020 у справі № 918/289/19, від 17.12.2020 у справі № 913/785/17.

Товариством з обмеженою відповідальністю «А.С.Г.-Груп» не надано суду доказів на підтвердження того, що обставин повномасштабного вторгнення російських військових формувань на територію України були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання.

Крім того, заперечення відповідача щодо укладення між сторонами 17.10.2022 додаткової угоди у спрощеній формі (шляхом обміну листами), також відхиляється судом. Так, у межах даної справи позивачем розрахунок штрафних санкцій здійснено у сукупний період з 31.03.2022 по 26.09.2022, а, отже, навіть у разі досягнення між сторонами домовленостей щодо зміни строків постачання товару у більш пізній період, вказане не може впливати на обсяг відповідних зобов`язань постачальника щодо строків постачання товару у період до досягнення таких домовленостей.

Також судом взято до уваги клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій, в обґрунтування якого товариством зазначено, що прострочення виконання зобов`язань у спірних правовідносинах обумовлено воєнними діями на території України, а також звертає увагу на те, що товариство вжило усіх можливих заходів, направлених на виконання своїх зобов`язань, та відсутність у позивача будь-яких збитків.

Позивач заперечень проти вказаного клопотання не надав.

Суд зауважує, що відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

За приписами ст. 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

При цьому, відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника. Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, інших обставин, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідністю розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 08.05.2018 у справі № 924/709/17.

Відповідно до ст. 3, ч. 3 ст. 509 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства та, водночас, засадами на яких має ґрунтуватися зобов`язання між сторонами є добросовісність, розумність і справедливість.

Із мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 7-рп/2013 вбачається, що неустойка має на меті стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для боржника і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.

Інститут зменшення неустойки судом є ефективним механізмом забезпечення балансу інтересів сторін порушеного зобов`язання.

Системний аналіз вищевказаних норм дозволяє дійти висновку про те, що суди мають право при прийнятті рішення про стягнення неустойки зменшувати її розмір з урахуванням усіх конкретних обставин справи.

Отже, питання про зменшення розміру штрафних санкцій вирішується судом на підставі аналізу конкретної ситуації, тобто сукупності з`ясованих ним обставин, що свідчать про наявність підстав для вчинення зазначеної дії.

Аналізуючи відносини сторін, що призвели до виникнення спору та нарахування позивачем штрафних санкцій, зважаючи на необхідність забезпечення неухильного виконання зобов`язань, суд враховує, що доказів понесення збитків і причинний зв`язок не було доведено позивачем в межах розгляду даної справи, порушення строків виконання робіт не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин (іншого позивачем не доведено).

Також, суд приймає до уваги майновий стан та наслідки для сторін, а саме ті обставини, що позивачем не здійснювалася попередня оплата за договором (іншого позивачем не доведено), а тому несвоєчасна поставка відповідачем товару, який не було оплачено, не вплинула на майновий стан позивача.

Судом також враховано наведені відповідачем причини просточення виконання зобов`язання (запровадження воєнного стану та ведення бойових дій на півдні України, зокрема у Миколаївській області в районах близьких до міста Южноукраїнська, яке визначене місцем виконання договору).

Враховуючи викладене, а також необхідність застосування штрафних санкцій як компенсаційного інструменту та засобу забезпечення виконання зобов`язання, а не як інструменту збагачення заінтересованої особи, суд дійшов висновку про часткове зменшення розміру штрафних санкцій на 50%, зокрема встановивши розмір належної до стягнення пені у сумі 48 099,82 грн (50 % заявленого до стягнення розміру) та належного до стягнення штрафу у сумі 22 927,74 грн (50 % заявленого до стягнення розміру)

У задоволені ж позову про стягнення штрафних санкцій в іншій частині, а саме пені в сумі 48 099,82 грн та штрафу в сумі 22 927,74 грн, господарський суд відмовляє.

Таким чином, враховуючи вищенаведені норми та обставини, розглянувши даний спір із застосуванням норм матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, згідно з наявними в матеріалах справи доказами, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 238 ГПК України, у резолютивній частині рішення зазначаються, зокрема відомості про розподіл судових витрат.

За правилами п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим, відповідно до п.4.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013р. «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» у разі коли господарський суд зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов`язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.

Крім того, відповідно до положень п. 2.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань», судовий збір в разі зменшення судом розміру пені покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення такого розміру.

З урахуванням наведеного, судовий збір покладається на відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 73-79, 86, 129, 219, 220, 233, 238, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «А.С.Г.-Груп» (03061, м. Київ, вул. Миколи Шепелева, оф. 14; ідентифікаційний код 39986689) на користь Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3; ідентифікаційний код 24584661) в особі Відокремленого підрозділу «Південноукраїнська атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (55001, Миколаївська обл., м. Южноукраїнськ; ідентифікаційний код 20915546) пеню в сумі 48 099,82 грн, штраф в сумі 22 927,74 грн, а також 2 481,00 грн судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог в частині стягнення з відповідача 48 099,82 грн пені та 22 927,74 грн штрафу відмовити позивачу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені статтею 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.

Сторони та інші учасники справи:

Позивач: Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3; ідентифікаційний код 24584661) в особі Відокремленого підрозділу «Південноукраїнська атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (55001, Миколаївська обл., м. Южноукраїнськ; ідентифікаційний код 20915546);

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «А.С.Г.-Груп» (03061, м. Київ, вул. Миколи Шепелева, оф. 14; ідентифікаційний код 39986689).

У зв`язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого у даній справі судді Смородінової О.Г. у період з 20.02.2023 по 01.03.2023 повне рішення складено та підписано судом 06.03.2023.

Суддя О.Г. Смородінова