Рішення

від 06.03.2023 по справі 916/39/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" березня 2023 р. м. Одеса Справа № 916/39/23

Господарський суд Одеської області у складі судді Пінтеліної Т.Г. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали справи № 916/39/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Одеська обласна енергопостачальна компанія (65007, м. Одеса, вул. Мала Арнаутська, буд. 88, код ЄДРПОУ 42114410)

до відповідача Комунального підприємства "УНІВЕРСАЛСЕРВІС" (67640, Одеська область, Біляївський район, с. Градениці, вул. Шевченко, 2-А, код ЄДРПОУ 38459110)

про стягнення 435 279 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Одеська обласна енергопостачальна компанія звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Комунального підприємства "УНІВЕРСАЛСЕРВІС" про стягнення 435 279 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором про постачання електричної енергії № 06-1243-ПУП.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 13.01.2023р. за даним позовом було відкрито провадження у справі № 916/39/23 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.

Вказаною ухвалою суду було запропоновано сторонам надати у відповідні строки заяви по суті спору, а також роз`яснено сторонам про можливість звернення до суду з клопотанням про призначення проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у строки, визначені ч.7 ст. 252 ГПК України.

Відповідачу по справі ухвала про відкриття провадження у справі була надіслана в межах строку, встановленого Господарським процесуальним кодексом України, на його адресу реєстрації та отримана останнім, що підтверджується наявним в матеріалах справи поштовим повідомленням.

Згідно з ч.ч.5, 7 ст. 252 ГПК України ст.252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учассуд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від учасників справи до суду не надходило.

Водночас, суд зауважує, що відповідно до пунктів 3 та 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Зі змісту ст. 165 ГПК України вбачається, що свої заперечення проти позову відповідач може викласти у відзиві на позовну заяву. При цьому, згідно ч. 4 ст. 165 ГПК України, якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

Відповідач своїм процесуальним правом на подання відзиву не скористався, жодних заперечень проти позову не надав, з огляду на що суд вважає за можливе відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

У відповідності до ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи суд встановив наступне.

20.07.2020 року Комунальним підприємством "УНІВЕРСАЛСЕРВІС" підписано заяву-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг із початком постачання 01.01.2019 року. Таким чином, шляхом підписання і подання електропостачальнику заяви-приєднання, Комунальне підприємство "УНІВЕРСАЛСЕРВІС" приєднався до умов публічного договору про постачання електричної енергії споживачу та відповідно останньому для проведення розрахунків був відкритий особовий рахунок № 06-1243.

Згідно п.8 укладеної комерційної пропозиції, термін дії комерційної пропозиції до 31.12.2020р. Комерційна пропозиція вважається продовженою на кожний наступний календарний рік, якщо не пізніше, ніж за місяць жодною зі сторін не буде заявлено про припинення дії або перегляд його умов, але ні в якому разі не більше ніж на термін дії .

Умовами договору передбачено, що ТОВ ООЕК продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок останнього, а Споживач оплачує ТОВ ООЕК вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно умов цього договору.

Відповідно до пункту 5 постанови НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 оператор системи надає послуги комерційного обліку споживачам.

Згідно із підпунктами 6.1, 6.8 пункту 6 розділу XII Кодексу комерційного обліку, що затверджений постановою НКРЕКП № 311 від 14.03.2018 зчитування показів лічильників провадиться постачальником послуг комерційного обліку (ППКО), або Оператором системи, або споживачем та передаються Адміністратору комерційного обліку (АКО) для проведення розрахунків та виставлення рахунків учасникам ринку на основі фактичних даних комерційного обліку.

Пунктом 4.12 ПРРЕЕ, передбачено, що розрахунки між споживачем та електропостачальником здійснюються за даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку. Оскільки, на підставі пункту 10 постанови НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 функції оператора комерційного обліку покладені на АТ ДТЕК Одеські електромережі, то за результатом отриманих даних останнього щодо обсягів спожитої електричної енергії за розрахунковий період, TOB ООЕК формує рахунки та надає їх Споживачам для сплати.

За розрахунковий період липень-листопад 2022 року ТОВ ООЕК від АТ ДТЕК Одеські електромережі, як оператор системи розподілу, отримало дані щодо фактичного споживання електричної енергії Комунальним підприємством "УНІВЕРСАЛСЕРВІС".

З отриманих даних вбачається, що у липні-листопаді 2022 року Комунальним підприємством "УНІВЕРСАЛСЕРВІС" було спожито 84 179 кВт.год. електричної енергії.

На підставі отриманих даних, ТОВ ООЕК виставило ТОВ ЕСТЕЙТ ПЛЕННІНГ СЕРВІС рахунки за спожиту електричну енергію, які отримано представником останнього, а саме: №06-1243/1 від 18.07.2022р., №06-1243/1 від 23.08.2022р., №06-1243/1 від 20.09.2022р., №06-1243/1 від 17.10.2022р., №06-1243/1 від 21.11.2022р.

Загальна вартість спожитої відповідачем у період з липня по листопад 2022р. електричної енергії склала 422 108,14грн.

Позивач зазначає, що відповідачем були здійснені часткові оплати в рахунок погашення заборгованості за спожиту електричну енергію у загальному розмірі 65 405,82грн.. Таким чином залишок заборгованості складає 356 702,32 грн.

Пунктом 4 Комерційної пропозиції до договору передбачено, що Клієнт здійснює оплату протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунку, грошовими коштами на рахунок ТОВ ООЕК

Пунктом 6 Комерційної пропозиції ПВЦ-Попередня оплата /Б/Р, визначено що у разі несвоєчасної оплати платежів за договором, Постачальник проводить Споживачу нарахування пені у розмірі 0,5% від суми заборгованість, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період.

Крім того, внаслідок несвоєчасної оплати заборгованості за спожиту активну електроенергію, позивачем на підставі ст. 625 ЦК України та п.6 Комерційної пропозиції нараховано відповідачу 3% річних в розмірі 3 562,17 грн., інфляційні витрати в сумі 15 644,97 грн. та пеню в сумі 59 369,54грн.

Отже, посилаючись на вищенаведені обставини Товариство з обмеженою відповідальністю Одеська обласна енергопостачальна компанія звернулось до господарського суду Одеської області з відповідним позовом.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Частиною 1 ст.15 ЦК України закріплено право кожної особи на захист свого цивільного права у випадку його порушення, невизнання або оспорювання.

Порушення права пов`язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликане поведінкою іншої особи.

Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Згідно з ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Приписами ч.ч.1, 2 ст. 20 ГК України встановлено, що держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб`єктів господарювання та споживачів.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 199 Господарського кодексу України передбачено, що виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положенні про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору і постачання енергетичними та іншими ресурсами. Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що правовідносини сторін склалися на підставі укладеного між ними Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою чергу, порушенням зобов`язання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

Пунктом 1.1.2. Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджене постановою НКРЕКП № 312 від 14.03.2018р. (скорочено ПРРЕЕ) передбачено, що електрична енергія (активна) енергія, що виробляється на об`єктах електроенергетики і є товаром, призначеним для купівлі-продажу.

Пункт 1.2.1. ПРРЕЕ передбачає, що на роздрібному ринку електричної енергії споживання та використання електричної енергії для потреб електроустановки споживача здійснюється за умови забезпечення розподілу/передачі та продажу (постачання) електричної енергії на підставі договорів про розподіл/передачу, постачання електричної енергії, надання послуг комерційного обліку, які укладаються відповідно до цих Правил, Кодексу системи передачі, Кодексу систем розподілу та Кодексу комерційного обліку.

Відповідно до пункту 4.21. ПРРЕЕ оплата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію має здійснюватись згідно із строками, встановленими договором та сформованим відповідним учасником роздрібного ринку платіжним документом.

Пунктом 5.2.1. ПРРЕЕ передбачено, що електропостачальник має право на своєчасне та в повному отриманні коштів за продану електричну енергію відповідно до укладених договорів.

Відповідно до п. 5.5.5. ПРРЕЕ визначено, що споживач електричної енергії зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

Як вбачається із матеріалів справи, зокрема з рахунків за спожиту електричну енергію у період лютий-травень 2022року, договірні зобов`язання щодо оплати за спожиту активну електричну енергію відповідачем належним чином виконані не були внаслідок чого у останнього утворилась заборгованості в сумі 356 702,32грн.

Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 3 562,17грн., інфляційні витрати у розмірі 15 644,97грн.

Враховуючи приписи законодавства, встановлення судом заборгованості відповідача та несвоєчасне погашення заборгованості, заявлені позивачем позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 3 562,17грн., інфляційні витрати у розмірі 15 644,97грн. підлягають судом задоволенню в повній мірі.

Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 59 369,54 грн. пені.

Згідно з ч.2 ст.218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов`язання. Водночас вимогами п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України передбачено, що одним із наслідків порушення зобов`язання є сплата неустойки (штрафу, пені), а відповідно до вимог ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

За правилами ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до приписів ст.1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань від 22.11.1996р. платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до положень пункту 5.8 Договору, у разі порушення споживачем строків оплати постачальник має право вимагати сплату пені. Пеня нараховується за кожен прострочений день оплати за цим договором.

Пунктом 6 Комерційної пропозиції ПВЦ-Попередня оплата /Б/Р, визначено що у разі несвоєчасної оплати платежів за договором, Постачальник проводить Споживачу нарахування пені у розмірі 0,5% від суми заборгованість, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період.

В зв`язку з тим, що відповідач у період липень-листопад 2022р. належним чином не виконував договірні зобов`язання в частині своєчасної оплати вартості спожитої активної електричної енергії, відповідачу позивачем нарахована пеня в розмірі 59 369,54грн.

Наданий позивачем розрахунок пені, на думку суду, здійснений належним чином, тому судом пеня у розмірі 59 369,54 грн. підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідачем у встановленому законом порядку позовні вимоги позивача не спростовано.

Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Одеська обласна енергопостачальна компанія є обґрунтованими, підтверджені належними доказами, наявними в матеріалах справи, в зв`язку з чим задоволенню підлягають в повному обсязі.

Відповідно до приписів ст.129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Одеська обласна енергопостачальна компанія (65007, м. Одеса, вул. М. Арнаутська, 88, код ЄДРПОУ 42114410) до Комунального підприємства "УНІВЕРСАЛСЕРВІС" (67640, Одеська область, Біляївський район, с. Градениці, вул. Шевченко, 2-А, код ЄДРПОУ 38459110) задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства "УНІВЕРСАЛСЕРВІС" (67640, Одеська область, Біляївський район, с. Градениці, вул. Шевченко, 2-А, код ЄДРПОУ 38459110) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Одеська обласна енергопостачальна компанія (65007, м. Одеса, вул. М. Арнаутська, 88, код ЄДРПОУ 42114410) пеню в сумі 59 369 (п`ятдесят дев`ять тисяч триста шістдесят дев`ять)грн. 54коп.., три відсотки річних в сумі 3 562 (три тисячі пятсот шістдесят дві)грн. 17коп., інфляційні витрати в сумі 15 644(сім тисяч п`ятсот вісімдесят сім)грн. 97коп. та судовий збір в сумі 5 223 (п`ять тисяч двісті двадцять три) грн. 17 коп.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 06 березня 2023 р.

Суддя Т.Г. Пінтеліна