Рішення

від 02.03.2023 по справі 926/5092/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2023 року м. ЧернівціСправа № 926/5092/22

Господарський суд Чернівецької області у складі судді Гурина М.О., за участю секретаря судового засідання Петровської В.С., розглянувши матеріали справи

за позовом Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 85, код ЄДРПОУ 19480600)

до Мамаївської сільської ради (59343, Чернівецька область, село Мамаївці, вул. Шевченка, буд.156, код ЄДРПОУ 04417518)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Акціонерне товариство «Чернівціобленерго» (58008, м. Чернівці, вул. Прутська, 23а, код ЭДРПОУ 00130760).

про стягнення заборгованості в сумі 1295738,86 грн

Представники сторін:

від позивача Атаманюк В.В.;

від відповідача не з`явився;

від третьої особи не з`явився.

І. Стислий виклад позицій учасників справи.

Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» звернулось до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Мамаївської сільської ради про стягнення заборгованості за поставлену електричну енергію в сумі 1295738,86 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 грудня 2018 року № 1023-р Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» визначено постачальником «останньої надії» (далі - ПОН) на період з 01 січня 2019 року до 31 грудня 2022 року.

Положеннями пункту 6.2.4 ПРРЕЕ, встановлено, що початком постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» вважається день припинення постачання електричної енергії споживачу попереднім електропостачальником. Адміністратор розрахунків повідомляє дату переведення споживача на постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" постачальнику (постачальникам) послуг комерційного обліку.

На виконання вимог ч.11 ст.64 Закону України «Про ринок електричної енергії» в мережі Інтернет за адресою: www.uie.kiev.ua ДПЗД «Укрінтеренерго» розміщено: порядок приєднання до умов договору; договір про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії»; комерційну пропозицію № 3 до договору; додаток до комерційної пропозиції № 5 Ціни, за якими здійснюється постачання електричної енергії споживачам постачальником «останньої надії».

Відповідно до ст. 64 Закону України «Про ринок електричної енергії» яка кореспондується з умовами, що зазначені в Додатку 1 до Договору «Комерційна пропозиція №3», договір вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу у перший день, наступний за останнім днем постачання електричної енергії попереднім електропостачальником, та діє в частині здійснення розрахунків між Сторонами до повного їх здійснення, а в частині постачання електричної енергії його дія не може перевищувати 90 календарних днів.

Зважаючи на вищевикладені обставини, між Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго», яке виконує функції постачальника «останньої надії» та Мамаївською сільською радою укладений договір про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» (далі - договір).

На виконання умов договору позивачем та на підставі отриманих від АТ «Чернівціобленерго» (як оператора системи розподілу, далі - ОСР) даних (звіт) про фактичне споживання відповідачем електричної енергії, складені акти купівлі-продажу електроенергії за розрахунковий період листопад 2021 січень 2022 року та рахунки на оплату, відповідно до яких відповідачем спожито електричної енергії на загальну суму 1281557,19 грн.

Однак, позивач зазначає, що відповідач не оплатив поставлену та отриману електроенергію, що у свою чергу є порушенням умов договору та призвело до виникнення заборгованості в сумі 1281557,49 грн.

Зважаючи на вказані вище прострочення по оплаті за поставлену енергію позивачем нараховано відповідачу 5070,33 грн - 15% річних, 6659,25 грн пені та 2451,79 грн інфляційних втрат.

Враховуючи викладені обставини та прострочення у розрахунках за договором, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за порушення строків проведення оплати за поставлену електричну енергію.

Наведені обставини стали причиною звернення позивачем з позовом та є предметом спору у даній справі.

05.01.2023 р. Мамаївською сільською радою подано відзив на позовну заяву (вх.№78), відповідно до якого відповідач позов не визнає та просить відмовити в його задоволенні.

У поданому відзиві відповідач посилається на те, що 31.03.2021 року Мамаївською сільською радою укладено договір № 184 про постачання електричної енергії споживачу з ТОВ «Статус Енерго», як з переможцем відкритих торгів.

09.09.2021 року дана постачальна компанія направила нам лист-повідомлення, в якому вказано про значне підвищення цін на ринку електроенергії, в зв`язку з чим «Статус Енерго» не зможе постачати електричну енергію за цінами, які були вказані в договорі. Виходячи з даної ситуації Мамаївська сільська рада прийняла рішення розірвати договір з «Статус Енерго», підписати з ними новий договір №802 від 20.10.2021 року (проведено переговорну процедуру відповідно до п.3 ч.2 ст.40 ЗУ «Про публічні закупівлі»), який не перевищує 20% суми попереднього договору на строк достатній для проведення тендеру. Паралельно з цим оголошено відкриті торги на придбання електричної енергії (ДК 021:2015:09310000-5: Електрична енергія).

Тобто, на період, який вказаний ДПЗД «Укрінтеренерго» в Мамаївської сільської ради був діючий договір на постачання електричної енергії споживачу №802 від 20.10.2021 року.

16.01.2023 року Господарським судом Чернівецької області отримано письмові пояснення третьої особи на предмет спору (вх.№196) в яких Акціонерне товариство «Чернівціобленерго» підтвердило факт наявності у позивача статусу постачальника «останньої надії» в період листопад 2021 січень 2022 року.

ІІ. Рух справи.

16.12.2022 року відділом документального забезпечення та аналітичної роботи суду матеріали позовної заяви зареєстровані за вх.№5092.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.12.2022 року позовну заяву передано судді Гурину М.О.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 21.12.2022 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Акціонерне товариство «Чернівціобленерго» та призначено підготовче судове засідання на 17.01.2023 року.

05.01.2023 року Господарським судом Чернівецької області отримано заяву відповідача (вх.№80) про розгляд справи без його участі.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 17.01.2023 року відкладено розгляд справи у підготовчому засіданні на 31.01.2023 року.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 31.01.2023 року, у зв`язку із оголошенням повітряної тривоги, підготовче судове засідання призначено на 16.02.2023 року.

16.02.2023 року третьою особою через канцелярію суду подано заяву про долучення до матеріалів справи копій документів та розгляд справи без участі представника.

Станом на день розгляду справи представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив задовольнити позов з підстав зазначених у позовній заяві.

Представники відповідача та третьої особи у судове засідання не з`явились, хоча належним чином були повідомлені про день та час розгляду справи.

Відповідно до частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно із пунктом 1 частини третьої цієї статті Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Частиною 2 статті 195 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

За таких обставин, враховуючи заяви відповідача та третьої особи про розгляд справи без їх участі, суд вирішив за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні на підставі наявних матеріалів.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом.

З`ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, та дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд установив таке.

Статтями 15, 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтями 11 ЦК України та 174 ГК України унормовано, що господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною 1 статті 64 Закону України «Про ринок електричної енергії» та п. 3.4.2 Правил вказано, що постачальник «останньої надії» надає послуги з постачання електричної енергії споживачам у разі: 1) банкрутства, ліквідації попереднього електропостачальника; 2) завершення строку дії ліцензії, зупинення або анулювання ліцензії з постачання електричної енергії споживачам попереднього електропостачальника; 3) невиконання або неналежного виконання електропостачальником правил ринку, правил ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку, що унеможливило постачання електричної енергії споживачам; 4) необрання споживачем електропостачальника, зокрема після розірвання договору з попереднім електропостачальником; 5) в інших випадках, передбачених правилами роздрібного ринку.

Пунктом 1.2.9 Правил передбачено, що постачальник «останньої надії» здійснює постачання електричної енергії на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії», зміст якого визначається постачальником «останньої надії» на основі Типового договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» (додаток 7 до цих Правил), є публічним договором приєднання та вважається укладеним у визначених законодавством України та цими Правилами випадках, у разі настання яких споживач безакцептно приймає умови договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії».

Постачальники універсальних послуг та постачальники «останньої надії» повинні оприлюднити на своїх вебсайтах типову форму договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг та типову форму договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» відповідно (п. 3.2.1 Правил).

У п. 3.4.4 правил зазначено, що постачальник «останньої надії» здійснює постачання з моменту припинення постачання електричної енергії попереднім електропостачальником. Договір постачання електричної енергії між постачальником «останньої надії» і споживачем вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу.

У цьому випадку покази засобу вимірювання визначаються постачальником послуг комерційного обліку на дату початку фактичного постачання електричної енергії в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку.

Постачальник «останньої надії» постачає електричну енергію споживачу протягом строку, який не може перевищувати 90 днів. Після завершення зазначеного строку постачальник «останньої надії» припиняє електропостачання споживачу.

З урахуванням вищенаведеного судом встановлено, що між позивачем та відповідачем виникли правовідносини на підставі публічного договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії», умови якого відповідач (як споживач електроенергії) безакцептно прийняв з урахуванням п. 1.2.9 Правил.

Тому, укладений договір про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» на протязі терміну його дії є підставою для виникнення у сторін господарських зобов`язань відповідно до ст.ст. 173, 174 ГК України (ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України), і згідно ст. 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Енергопостачальник має право на своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію та послуги з постачання електричної енергії відповідно до укладених договорів. Споживач зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів (ч. 1 ст. 57, ч. 3 ст. 58 Закону України «Про ринок електричної енергії», п. 5.5.5 Правил).

Відповідно до пункту 4.7-4.8 Правил передбачено, що оплата електричної енергії здійснюється споживачем виходячи з умов відповідного договору про постачання електричної енергії і може, зокрема, бути у формі: 1) планових платежів з наступним перерахунком (остаточним розрахунком), що проводиться за фактично відпущену електричну енергію згідно з даними комерційного обліку; 2) попередньої оплати з остаточним розрахунком, що проводиться за фактично відпущену електричну енергію згідно з даними комерційного обліку; 3) оплати за фактично відпущену електричну енергію відповідно до даних комерційного обліку. За наявності відповідного устаткування проведення оплати може бути реалізоване із застосуванням картки попередньої оплати. Форма та порядок оплати, терміни (строки) здійснення попередньої оплати, планових платежів та остаточного розрахунку зазначаються у договорі між електропостачальником та споживачем про постачання електричної енергії споживачу (комерційній пропозиції до договору).

У п. 5.10 договору (та комерційній пропозиції №5) обумовлено, що оплата виставленого постачальником рахунка за цим договором має бути здійснена споживачем в терміни, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів з дати отримання споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного у комерційній пропозиції, прийнятої споживачем.

Відповідно до п. 4.2 комерційної пропозиції остаточний розрахунок за спожиту електричну енергію в розрахунковому періоді здійснюється споживачем на підставі виставленого постачальником рахунку до 14-го (включно) числа місяця, наступного за розрахунковим, розмір якого визначається як різниця між вартістю купованої споживачем електричної енергії, зазначеної в Акті купівлі-продажу, та сумарною оплатою споживачем за розрахунковий період з урахуванням ПДВ.

Пункт 4.3 комерційної пропозиції передбачає, що у разі направлення рахунків електронною поштою або із застосуванням інших засобів електронного зв`язку, датою отримання таких рахунків буде вважатися дата відправлення постачальником відповідного електронного повідомлення (лист, факс та інше).

Матеріали справи не містять оформлених відповідачем в порядку п. 4.4 комерційної пропозиції зауважень до актів купівлі-продажу електроенергії №016226 від 30.11.2021 на суму 83942,52 грн, №017207 від 31.12.2021 на суму 954626,89 грн, №018000 від 31.01.2022 на суму 242988,08 грн.

З наведеного слідує, що рахунки на оплату та акти приймання - передачі електроенергії, за своїм змістом, засвідчує факт отримання споживачем електроенергії та зобов`язує останнього сплатити грошові кошти за спожиту електричну енергію, відповідно до укладеного договору.

Матеріали справи не містять доказів на підтвердження проведення розрахунку за отриману у листопаді 2021 січні 2022 року електроенергію як у визначеному п. 4.10 Правил порядку, так і у строки, обумовлені договором і комерційною пропозицією, договором, а також станом на час розгляду справи у суді.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ч.1 ст. 634 ЦК України).

Не може вважатись неукладеним договір, який виконувався.

Договір (правочин) є підставою для виникнення у його сторін зобов`язань за ним (ст.ст. 11, 509 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За таких обставин, вимоги про примусове стягнення боргу в сумі 1281557,49 грн підлягають задоволенню як обґрунтовані з урахуванням змісту договору.

З положень ст. 509 ЦК України та ст. 173 ГК України слідує, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відносини пов`язані із поставкою електричної енергії є відносинами у сфері електроенергетики та регулюються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України та нормативно-правовим актами у сфері електроенергетики.

Відповідно до ч. 1 ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

За приписами ч. 1, ч. 2 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору про постачання електричної енергії встановлюються Законом України Про ринок електричної енергії. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище визначає Закон України «Про ринок електричної енергії» від 13.04.2017 № 2019-VIII (далі - Закон № 2019-VIII).

Згідно з п. 16 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються такі види договорів, зокрема про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії».

Частинами 1 - 6 ст. 56 Закону України «Про ринок електричної енергії» визначено, що постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу.

Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.

У разі покладення на електропостачальника зобов`язань з надання універсальних послуг або виконання функцій постачальника «останньої надії» ціни (тарифи) на послуги постачальника універсальних послуг, постачальника «останньої надії» визначаються відповідно до цього Закону.

Покладення зобов`язань з надання універсальних послуг та/або постачання «останньої надії» не обмежує права електропостачальника здійснювати постачання електричної енергії за вільними цінами.

Для забезпечення постачання електричної енергії споживачам електропостачальники здійснюють купівлю-продаж електричної енергії за двосторонніми договорами та/або на ринку «на добу наперед», внутрішньодобовому ринку і на балансуючому ринку, а також шляхом імпорту.

Постачання електричної енергії електропостачальниками здійснюється з дотриманням правил роздрібного ринку.

Умови постачання електричної енергії, права та обов`язки електропостачальника і споживача визначаються договором постачання електричної енергії споживачу (ч.7 ст.56 Закону України «Про ринок електричної енергії»).

Регулятор затверджує примірний договір постачання електричної енергії споживачу, типовий договір постачання електричної енергії споживачу на умовах надання універсальної послуги та типовий договір постачання електричної енергії споживачу постачальником останньої надії (ч.11 ст. 56 Законом України «Про ринок електричної енергії»).

У п.п. 72 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» визначено, що регулятор - Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Умовами ч. 2 ст. 2 Закону України «Про ринок електричної енергії» вказано, що основні умови діяльності учасників ринку електричної енергії та взаємовідносин між ними визначаються нормативно-правовими актами, що регулюють впровадження цього Закону, зокрема правилами роздрібного ринку, які затверджуються Регулятором.

Положеннями ст. 525, ч. 1 ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 3 частини 1 статті 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Згідно з ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно з п. 6.1 комерційної пропозиції №5, за внесення передбачених умовами договору платежів з порушенням термінів, визначених даною комерційною пропозицією, Постачальник має право нарахувати Споживачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Пунктом 13.1 комерційної пропозиції передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання або неналежне виконання зобов`язання припиняється через один рік від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до розрахунку позивача, за несвоєчасну оплату відповідачу нараховані 6659,25 грн пені, 5070,33 грн 15% річних, 2451,79 грн інфляційний втрат.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вже зазначалось комерційною пропозицією №5 сторонами обумовлено, що за внесення передбачених умовами договору платежів з порушенням термінів, визначених даною комерційною пропозицією, постачальник має право нарахувати споживачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Споживач зобов`язується сплатити пеню на підставі рахунку та/або вимоги (претензії) постачальника. Нарахування пені та інших видів відповідальності, що визначені законом та цим договором (15% річних, інфляція) за невиконання грошового зобов`язання на підставі отриманого позивачем рахунку, починається на наступний день після закінчення терміну , встановленого договором про оплату. У разі відсутності доказу вручення рахунку споживачу, пеня та інші види відповідальності визначені законом та цим договором (15% річних, інфляція) за невиконання грошового зобов`язання за цим договором починають нараховуватися постачальником з 21 календарного дня після закінчення розрахункового періоду.

Суд, здійснивши перевірку розрахунку встановив, що заявлені до стягнення 6659,25 грн пені, 5070,33 грн 15% річних, 2451,79 грн інфляційний втрат є обґрунтованими, а позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення.

Щодо тверджень відповідача про наявність у спірний період договірних правовідносин з іншим постачальником електроенергії, а саме з ТзОВ «Статус Енерго», суд зазначає, що дане твердження Мамаївської сільської ради спростовується наявними в матеріалах справи письмовим повідомленням за вих.№03/11/32 від 03.11.2021 року адресованого АТ «Чернівціобленерго», яким ТзОВ «Статус Енерго» просило перевести відповідача на постачальника «остання надія» з 23.11.2021 року та запиту щодо зміни споживачем Електропостачальника електричної енергії /включення споживача до реєстру електропостачальника яким змінено постачальника «остання надія» на ТзОВ «Статус Енерго» з 11.01.2022 року. Крім того, суд зазначає, що відповідачем не надано жодного доказу оплати використаної у спірний період електроенергії на рахунки ТзОВ «Статус Енерго» як і доказів наявності виставлених рахунків товариством.

V. Висновки суду.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Частинами 1, 2, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 ст. 76 ГПК України).

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).

За результатами з`ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, і з наданням оцінки всім аргументам учасників справи у їх сукупності та взаємозв`язку, суд дійшов висновку про порушення майнових прав позивача, а відтак про наявність підстав для задоволення позову та про стягнення з відповідача на користь позивача 1281557,49 грн основної суми заборгованості, 6659,25 грн пені, 5070,33 грн 15% річних, 2451,79 грн інфляційний втрат.

VІ. Розподіл судових витрат.

Пунктом 2 частини 1, частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Враховуючи приписи статті 129 Господарського процесуального кодексу України, сплачений судовий збір в даній справі в сумі 19436,08 грн покласти на відповідача з вини якого спір доведено до вирішення в судовому порядку.

Керуючись ст. 123, 129, 232, 233, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Мамаївської сільської ради (59343, Чернівецька область, село Мамаївці, вул. Шевченка, буд.156, код ЄДРПОУ 04417518) на користь Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 85, код ЄДРПОУ 19480600) основний борг в сумі 1281557,49 грн, 5070,33 грн 15% річних, 6659,25 грн пені та 2451,79 грн інфляційних втрат та 19436,08 грн судового збору.

3. З набранням судовим рішенням законної сили видати наказ.

Повний текст рішення складено та підписано 06.03.2023 року.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Західного апеляційного господарського суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя М.О. Гурин

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.