Справа № 161/11478/22
Провадження № 2/161/120/23
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(заочне)
27 лютого 2023 року місто Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області
у складі:
головуючого судді Івасюти Л.В.
за участю секретаря судового засідання Вольської А.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернулася до суду з вищевказаним позовом.
Позов обґрунтовує тим, що їй на праві приватної власності належить житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який розташований по АДРЕСА_1 .
ОСОБА_3 за життя на підставі рішення Торчинської селищної ради від 04.03.2004 отримала у приватну власність земельну ділянку площею 0,12 га для будівництва та обслуговування житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 0722855400:01:001:0038.
Оскільки позивач є спадкоємцем майна ОСОБА_3 вона звернулася до Луцької районної державної нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку кадастровий номер 0722855400:01:001:0038, проте у видачі свідоцтва їй було відмовлено.
Рішенням виконавчого комітету Торчинської селищної ради № 4 від 05.05.2009 позивачу надано дозвіл на добудову та переобладнання будинку по АДРЕСА_1 . Однак, в зв`язку з відсутністю документів, які підтверджують право власності на земельну ділянку на якій розташований житловий будинок, позивач не може виконати рішення органу місцевого самоврядування.
Посилаючись на викладене та керуючись ст.ст. 120, 125 ЗК України, позивач просить суд визнати та зареєструвати за нею право власності на земельну ділянку для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд площею 0,12 га, яка розташована по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 0722855400:01:001:0038.
Ухвалою судді від 25.08.2022 позовну заяву залишено без руху.
На виконання вимог ухвали позивачем усунуто зазначені в ній недоліки у визначений строк.
07.09.2022 ухвалою судді відкрито загальне позовне провадження у справі.
Відзиву від відповідача у встановлений ухвалою строк до суду не надходило.
Ухвалою суду від 08.12.2022 закрито підготовче провадження у справі.
До початку розгляду справи від представника позивача надійшла заява про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити з наведених у позовній заяві підстав. Щодо ухвалення заочного рішення у справі, не заперечує.
Відповідач в судове засідання не з`явилась, про місце, час та дату розгляду справи повідомлялася шляхом надсилання судової повістки, SMS-повідомлення. Клопотань про відкладення на адресу суду не надходило.
Відповідно до вимог ч. 2ст. 247 ЦПК Україниу разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи та подані докази на підтвердження обґрунтованості заявлених позовних вимог, суд установив таке.
07.06.2007 позивач успадкувала 1/6 житлового будинку з господарськими та побутовими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 (а.с.05).
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла спадкодавець ОСОБА_3 , яка за життя склала заповіт, відповідно до якого належну їй частку житлового будинку по АДРЕСА_1 з належними будівлями і спорудами заповіла в рівних частках позивачу та відповідачу (а.с.18).
06.04.2009 між сторонами укладено договір купівлі-продажу 5/12 часток житлового будинку з господарськими та побутовими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 (а.с.09-10).
Таким чином, позивачу належить цілий житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 .
Вказаний будинок знаходиться на земельній ділянці площею 0,12 га, кадастровий номер 0722855400:01:001:0038, яка належала спадкодавцю ОСОБА_3 на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку від 14.09.2004 (а.с.03).
Постановою державного нотаріуса Луцької районної державної нотаріальної контори Волинської області Кірічек О.В. від 16.12.2021 № 1280/02-31 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,1200 га (а.с.12).
Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Частиною першою статті 377 ЦК України передбачено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).
Згідно з частиною першою статті 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.
При відсутності окремої цивільно-правової угоди щодо земельної ділянки при переході права власності на об`єкт нерухомості, слід враховувати те, що зазначена норма закріплює загальний принцип цілісності об`єкта нерухомості, спорудженого на земельній ділянці, з такою ділянкою (принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будинку, споруди).
Правові висновки щодо застосування приписів вказаних статей у відповідних редакціях, Велика Палата Верховного Суду неодноразово висловлювала у постановах від 04.12.2018 у справі № 910/18560/16, від 05.12.2018 у справі № 713/1817/16-ц, від 18.12.2019 у справі № 263/6022/16-ц, від 16.06.2020 у справі № 689/26/17.
Отже, вказані норми права встановлюють єдність юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будівель і споруд. Власник, визначаючи юридичну долю збудовних будівель та споруд, одночасно визначає і долю земельної ділянки, на якій вони розташовані.
Розмір присадибної ділянки (для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд), на отримання якої у селах із земель державної або комунальної власності мають право громадяни України, складає не більше 0,25 га (пункт «г» частини першої статті 121 ЗК України).
Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 ЦК України).
За змістом статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Судом встановлено, що заповіт складений ОСОБА_3 стосується її частки в житловому будинку по АДРЕСА_1 .
При переході до спадкоємців права власності на житловий будинок, інші будівлі та споруди до них переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, і у розмірі, який необхідний для їх обслуговування, якщо інший її розмір не визначений заповітом, необхідно розуміти так, що така ділянка переходить у власність або користування спадкоємців, якщо її було надано в установленому порядку, в межах, визначених при наданні, за умови, що спадкодавець не складав заповіту щодо розпорядження земельною ділянкою, належною йому на праві власності (пункт 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування»).
Отже, до спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, яка, з урахуванням нормативів, була виділена спадкодавцю для будівництва і обслуговування житлового будинку, інших будівель та споруд, якщо спадкодавець не складав заповіту щодо розпорядження земельною ділянкою, належною йому на праві власності.
Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до статті 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Встановивши фактичні обставини справи, надавши належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, врахувавши цільове призначення спірної земельної ділянки, яка належала спадкодавцю ОСОБА_3 на праві власності, а також волю спадкодавця щодо розпорядження належною їй часткою в будинку, суд дійшов висновку про задоволення позову та визнання за позивачем права власності на таку земельну ділянку.
Схожі за змістом висновки викладені у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 16.03.2020 у справі № 675/2372/16-ц, у постанові Верховного Суду від 09.10.2021 у справі № 601/568/16, від 11.11.2020 у справі № 159/2421/19.
Керуючись ст. ст. 2, 5, ч.3 ст.12, 81, 259-263, 268, 273, 354 ЦПК України, ст.ст. 15, 328, 377, 392, 1216-1218 ЦК України, ст.ст. 120-121 ЗК України, суд, -
У Х В А Л И В :
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд площею 0,12 га, яка розташована по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 0722855400:01:001:0038.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Позивач: ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_1 ).
Відповідач: ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП - НОМЕР_2 ).
Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Л.В. Івасюта
Суд | Луцький міськрайонний суд Волинської області |
Дата ухвалення рішення | 27.02.2023 |
Оприлюднено | 08.03.2023 |
Номер документу | 109365587 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них: визнання права власності на земельну ділянку |
Цивільне
Луцький міськрайонний суд Волинської області
Івасюта Л. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні