Ухвала

від 03.03.2023 по справі 367/1143/21

ІРПІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 367/1143/21

Провадження по справі № 2/367/1226/2023

У Х В А Л А

Іменем України

03 березня 2023 Ірпінський міський суд Київської області у складі:

головуючого судді Мерзлого Л.В.,

за участю секретаря судових засідань Валюх В.І.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представників відповідача Ткаченко О.В., Українцевої К.Л.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду Київської області клопотання представника відповідача - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Польова 22» - адвоката Українцевої Катерини Леонідівни про закриття провадження у справі,-

в с т а н о в и в:

В провадженні Ірпінського міського суду Київської області перебуває вказана цивільна справа.

В підготовчому судовому засіданні представником відповідача - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Польова 22» адвокатом Українцевою К.Л. заявлено клопотання про закриття провадження по справі у зв`язку з тим, що дана справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки, спірні правовідносини є найбільш наближеними до правовідносин, пов`язаних з діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи. Крім того, представник посилалась на висновки Верховного Суду про те, що такий спір не є публічно-правовий і має вирішувались за правилами ГПК України.

В підготовчому судовому засіданні позивач та представник позивача проти задоволення клопотання заперечували.

В підготовчому судовому засіданні представники відповідача - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Польова 22» просили клопотання задовольнити.

В підготовче судове засідання представник відповідача - Виконавчого комітету Бучанської міської ради Київської області не з`явився, про розгляд справи повідомлені належним чином.

Суд, вивчивши позовну заяву та подане клопотання, прийшов до наступного висновку.

Відповідно достатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвід 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Отже, поняття «суду, встановленого законом» зводиться не лише до правової основи самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційнуструктуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певнихкатегорій судів.

При визначенні предметної юрисдикції справи суд має виходити із суті права/інтересу, за захистом якого суб`єкт публічного права звертається до суду, та мети звернення з позовом, оскільки саме такі критерії розмежування належності спору до тієї чи іншої юрисдикції дають змогу найбільш ефективно захистити порушене право позивача, аніж розмежування юрисдикції виключно на підставі участі у спорі суб`єкта владних повноважень.

При цьому визначальною ознакою приватноправових відносин є наявність майнового чи особистого немайнового інтересу. Оспорювані або невизнані майнові права та інтереси підлягають захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення такого права або інтересу призвели дії суб`єкта владних повноважень при виконанні ним владних управлінських функцій.

Відповідно до частини другоїстатті 4 Господарського процесуального кодексу України(далі -ГПК) у чинній редакції юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

За приписами пункту 3 частини першоїстатті 20 ГПКгосподарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

Згідно зістаттею 385 Цивільного кодексу Українивласники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту. Об`єднання власників квартир, житлових будинків є юридичною особою, яка створюється та діє відповідно до статуту та закону.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначеноЗаконом України від 29 листопада 2001 року № 2866-III «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»(далі - Закон № 2866-III).

Статтею 1 цього Законувстановлено, що ОСББ - це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Відповідно достатті 4 Закону № 2866-IIIоб`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання й використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Основна діяльність ОСББ полягає в здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Отже, вищезазначенийЗаконвизначає ОСББ як юридичну особу, створену власниками для сприяння використання їх власного майна, управління, утримання і використання неподільного та загального майна.

Судом встановлено, що в провадженні Ірпінського міського суду Київської області перебуває справа за позовною заявою ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Польова 22», Виконавчого комітету Бучанської міської ради Київської області про визнання недійсним рішення установчих зборів та скасування державної реєстрації. Згідно змісту позовних вимог, позивач просить визнати недійсним рішення установчих зборів від 01.03.2020 про створення ОСББ «Польова 22» у м. Буча, Київської області, оформленого протоколом № 1 установчих зборів ОСББ «Польова 22» від 01.03.2020.

У постанові Великої палати Верховного Суду по справі № 812/6285/15 від 20.09.2018 зроблено висновок щодо даних правовідносин, а саме зазначено про те, що цей спір не є спором у сфері публічно-правових відносин, навіть якщо виник у зв`язку з протиправним внесенням до ЄДР суб`єктом владних повноважень запису про припинення юридичної особи; не є спором, що виникає із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин; не є спором, що виникає у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності, а є спором про абстрактну можливість брати участь у конкретних правовідносинах.

При цьому процесуальне законодавство не визначає юрисдикційну належність такого спору.

Вважаючи за необхідне заповнити цю прогалинузакону, Велика Палата Верховного Суду виходить із того, що подібні спори є найбільш наближеними до спорів, пов`язаних з діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи, тому повинні розглядатись за правилами господарського судочинства.

Відповідно до пункту 4 частини першоїстатті 12 Господарського процесуального кодексу України(далі -ГПК України) в редакції, чинній на час звернення з позовом до суду, господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов`язаними зі створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорів.

Зазначені приписи кореспондуються з положеннями пункту 3 частини першоїстатті 20 ГПК Україниу чинній редакції.

Згідно ч.ч. 5, 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Згідно ч. 4 ст. 263 ЦПК при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, оскільки спірні правовідносини є найбільш наближеними до правовідносин, пов`язаних з діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що цей спір не є публічно-правовим і має вирішуватися судами за правиламиГПК України.

Враховуючи суб`єктний склад учасників справи, характер правовідносин, що склались між ними, а також характер позовних вимог, суд дійшов висновку, що даний спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки повинен вирішуватися шляхом подання позову у порядку господарського судочинства до відповідного господарського суду.

Розгляд справи судом, який має юрисдикцію для розгляду позовних вимог є гарантією того, що рішення у відповідній справі за цими вимогами ухвалить належний суд.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України,суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ч.2 ст. 256 ЦПК України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Виходячи з вищевикладеного, керуючись ст. ст. 255 ЦПК України суд,-

у х в а л и в :

Закрити провадження по справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Польова 22», Виконавчого комітету Бучанської міської ради Київської області про визнання недійсним рішення установчих зборів та скасування державної реєстрації.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://ip.ko.court.gov.ua/sud1013/.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали складено 06.03.2023.

Суддя Л.В. Мерзлий