Рішення

від 13.12.2022 по справі 753/23232/21

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

02068, м. Київ, вул. Кошиця, 5-А

справа № 753/23232/21

провадження № 2/753/3683/22

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2022 року Дарницький районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді КАЛІУШКА Ф.А.

при секретарі ДАНЬКО В.В.

за участю сторін:

представника позивача ОСОБА_1 ;

відповідач 1 ОСОБА_2 ;

представника відповідача 2 Бак О.Л.;

відповідач 3 не з`явився;

треті особи не з`явились;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Корунд Консалтінг», за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_4 та Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Борозенець Юліани Георгіївни, про визнання рішень, дій та бездіяльності незаконними, скасування реєстрації декларації про готовність до експлуатації об`єкта, зобов`язання вчинити дії, скасування рішення та усунення небезпеки і перешкод, а також відшкодування моральної шкоди

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2021 року ОСОБА_3 (далі по тексту - ОСОБА_3 , позивач) звернулася в Дарницький районний суд м. Києва із позовною заявою до ОСОБА_2 (далі по тексту - ОСОБА_2 , відповідач 1), Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі по тексту - Департамент, відповідач 2), Товариства з обмеженою відповідальністю «Корунд Консалтінг» (далі по тексту - ТОВ «Корунд Консалтинг», відповідач 3), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_4 (далі по тексту - ОСОБА_4 ) та Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Борозенець Юліани Георгіївни (далі по тексту - приватний нотаріус Борозенець Ю.Г.), в якій просила суд:

1.Визнати незаконними:

- дії ТОВ «Корунд Консалтинг» в особі інженера з технічної інвентаризації ОСОБА_4 з проставлення 20.02.2020 відмітки про можливість надійної та безпечної експлуатації об`єкта в технічному паспорті на господарську будівлю літ. «Б», загальною площею 99,1 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , на належній ОСОБА_2 земельній ділянці площею 0,0438 га з кадастровим номером 8000000000:90:514:0002;

- дії та рішення Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо реєстрації 09.09.2020 декларації про готовність до експлуатації об`єкта за амністію (реєстраційний номер: КВ161200909548);

- бездіяльність Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо скасування реєстрації декларації про готовність до експлуатації об`єкта за амністією (реєстраційний номер: КВ161200909548).

2. Скасувати реєстрацію декларації про готовність до експлуатації об`єкта за амністією (реєстраційний номер: КВ161200909548) господарської будівлі літ. «Б», загальною площею 99.1 кв. м., розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , на належній ОСОБА_2 земельній ділянці площею 0,0438 га з кадастровим номером 8000000000:90:514:0002.

3. Зобов`язати Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) вчинити дії щодо скасування реєстрації декларації про готовність до експлуатації об`єкта за амністією (реєстраційний номер: КВ161200909548) та щодо внесення відомостей про скасування реєстрації цієї декларації до Реєстру будівельної діяльності електронної системи.

4. Скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Борозенець Ю.Г. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 54128727 від 18.09.2020 11:25:43, яким було зареєстровано за ОСОБА_2 право власності на господарську будівлю літ. «Б», загальною площею 99.1 кв. м., розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , на земельній ділянці площею 0,0438 га з кадастровим номером 8000000000:90:514:0002.

5. Усунути небезпеку життю, здоров`ю та майну ОСОБА_3 , а також перешкоди у користуванні і розпорядженні належними їй земельною ділянкою площею 0,0479 га, розташованою по АДРЕСА_2 , кадастровий 8000000000:90:514:0001, i садовим будинком за адресою: АДРЕСА_2 шляхом зобов`язання ОСОБА_2 :

- перебудувати господарську будівлю літ. «Б», загальною площею 99.1 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_3 на належній ОСОБА_2 земельній ділянці площею 0,0438 га з кадастровим номером 8000000000:90:514:0002, а саме перенести стіну цієї господарської будівлі, яка знаходиться з боку земельної ділянки ОСОБА_3 кадастровий номер 8000000000:90:514:0001, на протипожежну відстань 6 метрів від належного позивачці садового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 ;

- встановити на даху господарської будівлі літ. «Б», загальною площею 99.1 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_3 на належній ОСОБА_2 земельній ділянці площею 0,0438 га з кадастровим номером 8000000000:90:514:0002 снігозатримувачі - суцільних або гратчастих металевих бар`єрів висотою не менше 150 мм - з боку належної ОСОБА_3 земельної ділянки, розташованою по АДРЕСА_2 , кадастровий № 8000000000:90:514:0001;

- припинити використання в якості гаража господарської будівлі літ. «Б» загальною площею 99,1 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_3 на належній ОСОБА_2 земельній ділянці площею 0,0438 га з кадастровим номером 8000000000:90:514:0002.

6. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 10 000,00 грн. на відшкодування моральної шкоди.

7. Стягнути з Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міські ради (Київської міської державної адміністрації) на користь ОСОБА_3 5 000,00 грн. на відшкодування моральної шкоди.

А також стягнути з відповідачів понесені судові витрати зі сплати судового збору та витрат на професійну правничу допомогу на користь позивача.

Заявлені позовні вимоги обґрунтовані наступним.

Позивачеві на праві власності належить земельна ділянка, розташована за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 8000000000:90:514:0001 та садовий будинок, який розміщений на вказаній ділянці. Відповідачу ОСОБА_2 на праві власності належить сусідня земельна ділянка, кадастровий номер 8000000000:90:514:0002, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . На цій земельній ділянці ОСОБА_2 збудував гараж. Сніг з даху гаража падає на ділянку ОСОБА_3 , ламає дерева та чагарники. Відстань від гаража до межі земельної ділянки складає 1,15 м. Відстань від гаража до належного позивачеві садового будинку - 4,15 м. ОСОБА_2 при будівництві гаража порушив вимоги п. 12.6 ДБН В.2.6-220:2017 та п.п.6.1.39, 6.1.41, 15.2.2 ДБН Б.2.2-12:2019, внаслідок чого створив загрозу завдання шкоди життю, здоров`ю та майну ОСОБА_3 , а саме: - падіння снігу з даху гаража на ділянку позивача у зв`язку з відсутністю снігозатримувачів на даху гаража; - пожежа, яка може перейти з гаража відповідача на будинок позивача у зв`язку з недотриманням відповідачем протипожежних відстаней між гаражем та будинком; - потрапляння у приміщення належного позивачеві житлового будинку вихлопних газів та випаровувань паливно-мастильних матеріалів із збудованого відповідачем гаражу у зв`язку з недотриманням необхідної відстані між гаражем відповідача та будинком позивача. Вказана небезпека позбавляє позивача права вільно та безпечно користуватись та розпоряджатись належною їй земельною ділянкою. Саме тому позивач вважає, що відповідач має, з метою усунення небезпеки життю, здоров`ю та майну позивача, здійснити перебудову господарської будівлі літ. «Б» з перенесенням відповідної стіни на протипожежну відстань 6 метрів від будинку позивача; встановити на даху вказаної будівлі снігозатримувачі з боку належної позивачеві земельної ділянки; припинити використання господарської будівлі літ. «Б» в якості гаража. Позивач зверталася з письмовою вимогою до відповідача з даного приводу, однак не отримала відповіді. З отриманої позивачем інформації від Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю вбачається, що рішення про реєстрацію декларації про готовність до експлуатації об`єкта за амністією відбулося, зокрема на підставі технічного паспорта, виготовленого інженером ТОВ «Корунд Консалтинг» з технічної інвентаризації ОСОБА_4 . У розділі декларації «Відмітка про проведення технічного обстеження» зазначено, що інженером ТОВ «Корунд Консалтинг» з технічної інвентаризації ОСОБА_4 20.02.2020 було проставлено відмітку про можливість надійної та безпечної експлуатації об`єкта. Підставою для внесення до декларації відомостей про можливість надійної та безпечної експлуатації об`єкта стала саме відмітка, проставлена інженером ТОВ «Корунд Консалтинг» ОСОБА_4 в технічному паспорті на збудований відповідачем гараж. Оскільки будівля була збудована з порушенням норм ДБН, тому відмітка про можливість надійної та безпечної експлуатації цієї будівлі містить недостовірні відомості, а дії інженера ОСОБА_4 з проставлення такої відмітки - незаконними, і саме ці незаконні дії надали відповідачу ОСОБА_2 право подати до Департаменту декларацію про готовність об`єкта до експлуатації. У свою чергу Департамент мав можливість і обов`язок виявити недостовірність відомостей, зазначених у відмітці про можливість надійної та безпечної експлуатації об`єкта, оскільки з технічного паспорту було очевидно, що відстань від гаража до ділянки позивача складає лише 1,15 м., та був зобов`язаний повернути ОСОБА_2 декларацію та подані ним документи на доопрацювання, однак всупереч вимогам п. 5 Порядку № 158, ця декларація була зареєстрована. Позивачем була подана до Департаменту скарга, в якій повідомлялося про наявність в декларації про готовність до експлуатації об`єкта за амністією (реєстраційний номер КВ121200909548) недостовірних відомостей про можливість надійної та безпечної експлуатації об`єкта, і що виявлення таких недостовірних відомостей є підставою для скасування реєстрації цієї декларації. Однак станом на день подання позовної заяви реєстрація декларації не була скасована та Департамент відмовився скасовувати таку реєстрацію. Таким чином, позивач вважає дії Департаменту щодо реєстрації декларації про готовність до експлуатації об`єкта за амністією та бездіяльність щодо скасування реєстрації декларації незаконними та єдиним можливим способом захисту прав позивача є рішення суду про визнання незаконними дій та рішень Департаменту щодо реєстрації 09.09.2020 декларації про готовність до експлуатації об`єкта за амністією; визнання бездіяльності Департаменту щодо скасування реєстрації декларації про готовність до експлуатації об`єкта за амністією; скасування реєстрації декларації про готовність до експлуатації об`єкта за амністією збудованого ОСОБА_2 гаража; зобов`язання Департаменту вчинити дії щодо скасування реєстрації декларації про готовність до експлуатації об`єкта за амністією (реєстраційний номер КВ121200909548) та щодо внесення відомостей про скасування реєстрації цієї декларації до Реєстру будівельної діяльності електронної системи. З огляду на незаконність реєстрації декларації про готовність до експлуатації об`єкта за амністією, рішення про реєстрацію права власності на підставі цієї декларації також є незаконним та підлягає скасуванню. Також позивач зазначила, що протиправна поведінка відповідачів завдає їй моральної шкоди, яка полягає у душевних стражданнях, яких позивач зазнає внаслідок створеної ОСОБА_2 загрози її життя, здоров`ю та майну, та внаслідок незаконної реєстрації декларації про готовність до експлуатації самочинно збудованого гаража, а також незаконної відмови у скасуванні цієї декларації.

Разом з позовною заявою стороною позивача були подані клопотання про витребування доказів, про призначення судової будівельно-технічної експертизи та про відтворення відеозаписів в судовому засіданні.

Системою автоматизованого розподілу справи між суддями головуючим суддею у справі визначено Каліушко Ф.А.

Ухвалою судді Дарницького районного суду м. Києва від 24.11.2021 вказану позовну заяву залишено без руху у зв`язку з недоплатою судового збору.

20.12.2021 представником позивача до суду подано квитанцію про сплату судового збору у визначеному судом розмірі.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 14.01.2022 відкрито провадження за вказаною позовною заявою, справу призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження в підготовче засідання, залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет позову - ОСОБА_4 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Борозенець Ю.Г.

02.02.2022 від відповідача ОСОБА_2 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні заявлених позовних вимог з наступних підстав.

Відповідач зазначив, що на момент закінчення будівництва гаражу у 2014 році там були встановлені снігозатримувачі, які знаходяться там і по сьогоднішній день, тому твердження позивачки про їх відсутність не відповідає дійсності. Відстань від гаража до ділянки позивача, яка складає 1,15 м., також відповідає вимогам чинного законодавства, а саме узгоджується п. 6.1.41 ДБК 2.2.-12:2019, оскільки земельні ділянки С/Т «Острівок» були надані згідно рішення Виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих ще в 1968 році, будівництво гаража відбувалося в кварталі з уже сформованою забудовою, та правилами С/Т «Острівок», які визначені Статутом. Щодо порушення протипожежної відстані між будівлями, то відповідно до п. 6.1.39. ДБН 2.2.-12:2019 гаражі слід передбачати вбудованими, прибудованими до житлових будинків або окремо розташованими по лінії забудови, а також в глибині ділянки. Протипожежні відстані між будинками або господарськими будівлями, що розташовані окремо, відповідно до ступеня їх вогнестійкості слід приймати відповідно до протипожежних вимог, наведених у таблиці 15.2. ДБН 2.2.-12:2019, якою передбачено, що протипожежні відстані між житловими, громадськими, адміністративно-побутовими будинками промислових підприємств, гаражами І та ІІ ступеню вогнестійкості складають не менше 6 м. При цьому, примітка 6 таблиці 15.2. встановлює правило, за яким «відстані між будинками І і ІІ ступенів вогнестійкості допускається передбачати менше ніж 6 м. за умови, якщо стіна вищого будинку, розміщеного навпроти іншого будинку, є протипожежною». Пунктом 15.2.3. ДБН 2.2.-12:2019 визначено, що протипожежні відстані, які зазначені у таблицях 15.2, 15.3, можуть не застосовуватись у таких випадках: «якщо стіна більш високої або широкої будівлі (споруди), що знаходиться зі сторони іншого будинку, є протипожежною 1 типу». Ширина гаража відповідача складає 10,9 м, а висота - 10,1 м. Відповідно садовий будинок позивачки по ширині складає близько 10 м, а висота близько 8 м. Тобто висота гаража на 2 метра вища садового будинку позивачки, що згідно з п. 15.2.3. ДБН 2.2.-12:2019 надає право взагалі не брати до уваги протипожежні відстані між суміжними будівлями. Щодо порушення відстані від в`їздів та інших технологічних прорізів гаражу до будинку позивачки, то пунктом п. 6.1.39. ДБН 2.2.-12:2019 передбачено, що «відстані від в`їздів та інших технологічних прорізів гаражів до сусідніх житлових будинків, закладів загальної середньої освіти та закладів дошкільної освіти, інших споруд слід приймати за таблицею 10.6, якою передбачено, що відстань від гаражів до житлових будинків повинна складати 10 м. Відповідач зазначає, що гараж має два технологічні прорізи, один з яких використовується для в`їзду одного автомобіля, а інший використовуються для заїзду тури, тачки, зберігання трьохсекційної складної драбини загальною довжиною 10 м. та іншого сільськогосподарського знаряддя. Відповідно відстань від будинку позивачки до технологічного прорізу, який використовується для в`їзду автомобіля складає близько 10 м., що повністю узгоджується з вимогами ДБН 2.2.-12:2019. Інший технологічний проріз знаходиться на відстані більше 5 м. від будинку позивачки, але з урахуванням його використання для збереження сільськогосподарського та іншого знаряддя, яке приводиться в рух виключно за рахунок людської сили, що в свою чергу, унеможливлює будь-яке потрапляння в будинок позивачки вихлопних газів та паливно-мастильних матеріалів. Щодо скасування декларації про готовність об`єкта до експлуатації. Відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів скасування декларації про готовність об`єкта до експлуатації можливе у разі виявлення факту подання недостовірних даних, наведених у такій декларації. При цьому реєстрація декларації підлягає скасуванню у разі виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання не будь-яких недостовірних даних, а лише тих, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом. Перелік підстав, за яких об`єкт вважається самочинним будівництвом, наведено у статті 391 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та пункті 22 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів. Оскільки спірний гараж був зареєстрований у визначеному законом порядку в Єдиному державному реєстрі, а тому він не може бути визнаним самочинним, що в свою чергу, унеможливлює скасування декларації. Крім того, відповідач звернув увагу на те, що на Порталі Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (https://e-construction.gov.ua), де розміщена інформація щодо зареєстрованих дозвільних документів в сфері будівництва, відсутні відомості про реєстрацію декларації про готовність до експлуатації садового будинку, що належить позивачеві.

11.03.2022 представником позивача подано відповідь на відзив, в якій викладені заперечення щодо доводів відповідача ОСОБА_2

30.03.2022 до суду надійшов відзив на позовну заяву від представника Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва, в якому викладені наступні заперечення щодо задоволення позовних вимог.

ОСОБА_2 , відповідно до вимог чинного законодавства, через центр надання адміністративних послуг, подав до Департаменту наступні документи: - заяву про прийняття в експлуатацію об`єкта від 27.08.2020; - заповнену декларацію про готовність об`єкта до експлуатації «Господарська будівля літ. «Б» за адресою: АДРЕСА_1 » за формою, наведеною в додатку 3 до Порядку № 158; - технічний паспорт від 20.02.2020 (інвентаризаційна справа № 729/20/2*) з відміткою про проведення технічного обстеження за формою, наведеною в додатку 2 до Порядку № 158; - документ що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, а саме: договір купівлі-продажу земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:90:514:0002) від 03.12.2012, тобто подано весь необхідний перелік документів (який є вичерпним), який визначений, зокрема п. 2 розділу ІІІ Порядку № 158. Відповідно до доданих замовником будівництва, ОСОБА_2 , до заяви про прийняття об`єкта до експлуатації, документів, зокрема копії технічного паспорту, виготовленого ТОВ «Корунд Консалтінг» від 20.02.2020 (інвентаризаційна справа № 729/20/2*), господарська будівля літ. «Б» за вказаною адресою, згідно схеми розташування будівель та споруд, розміщена в межах земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:514:0002. Тобто будівля відносно якої подано декларацію про готовність об`єкта до експлуатації, розташована в межах земельної ділянки, яка належить замовнику будівництва - ОСОБА_2 відповідно до договору купівлі-продажу від 03.12.2012. Враховуючи, що на схематичному зображені, об`єкт будівництва розташований на земельній ділянці яка належить замовнику будівництва та не порушує межі сусідніх земельних ділянок, відсутні підстави стверджувати про наявність перешкод у позивача на вільне користування та розпорядження належною їй земельною ділянкою. Оскільки наявність таких перешкод існувала б, зокрема у разі розташування такого об`єкта на земельній ділянці, що належить позивачу. Представник відповідача зазначив, що виконавцем з технічної інвентаризації, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат (п. 2 розділу ІІ Порядку № 158), за результатами технічної інвентаризації у технічному паспорті на схематичному плані земельної ділянки, проставлено відмутку про проведення технічного обстеження за формою, наведеною у додатку 2 до цього Порядку, якою у свою чергу встановлено можливість надійності та безпечної експлуатації господарської будівлі літ. «Б» за адресою: АДРЕСА_1 . Тобто вказаний технічний паспорт відповідає вимогам визначеним Порядком № 158, а інформація зазначена в технічному паспорті, відповідає фактичному (реальному) розташуванню об`єкта будівництва, що узгоджується, зокрема з інформацією наведеною у декларації про готовність об`єкта до експлуатації та договорі купівлі-продажу земельної ділянки, що у свою чергу не дає підстав стверджувати про наведення в такому технічному паспорті недостовірних відомостей. Повернення поданої замовником будівництва декларації про готовність об`єкта до експлуатації, можливе лише у випадку, встановлення обставин, що дані зазначені в декларації, не узгоджуються з документами, поданими, разом з нею. Посадовою особою Департаменту не встановлено невідповідності та/або неузгодженості даних зазначених в декларації про готовність об`єкта до експлуатації, з документами поданими ОСОБА_2 разом з вказаною декларацією. Саме тому Департамент зареєстрував декларацію про готовність об`єкта до експлуатації «Господарська будівля літ. «Б» за адресою: АДРЕСА_1 » від 09.09.2020 № КВ161200909548. Таким чином, під час реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 09.09.2020 № КВ161200909548, Департаментом вчинено дії в межах наданих повноважень та визначених, зокрема Порядком № 158, а твердження позивача щодо протиправності дій Департаменту з реєстрації вказаної декларації не знаходять свого належного правового обґрунтування. Щодо твердження у позовній заяві про обов`язок Департаменту направлення декларації про готовність об`єкта до експлуатації на доопрацювання у зв`язку з недотриманням, на думку позивача, відстані між збудованим гаражем та земельною ділянкою, яка належить позивачу, оскільки така відстань становить лише 1, 15 м, представник відповідача вказав про те, що досліджуючи уніфіковану форму декларації про готовність об`єкта до експлуатації (додаток 3 до Порядку № 158), вбачається, що остання не передбачає зазначення відомостей, зокрема щодо відстаней збудованого об`єкта будівництва до сусідніх земельних ділянок, як наслідок твердження позивача про наведення недостовірних даних у декларації про готовність об`єкта до експлуатації в частині недотримання відстаней є необґрунтованим та безпідставним. Досліджуючи схему розташування об`єкта будівництва (технічний паспорт від 20.02.2020, інвентаризаційна справа № 729/20/2*) та враховуючи масштаб 1:500, зазначений у технічному паспорті, замовником будівництва дотримано вимоги вказані у п. 6.1.41 ДБН Б.2.2-12:2019. Крім того, при вчиненні дії з реєстрації декларації, Департамент перевіряється лише факт розташування об`єкта будівництва в межах земельної ділянки, що перебуває у замовника будівництва на праві власності/користування. Щодо тверджень позивача про подання до Департаменту скарги щодо скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 09.09.2020 № КВ161200909548, зазначив, що можливості скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації, передує єдина умова у вигляді встановлення обставин наведення замовником будівництва, недостовірних даних у поданій декларації, тому відсутні правові підстави застосовувати приписи п. 10 розділу ІІІ Порядку № 158 та вживати заходи щодо скасування реєстрації вказаної декларації. Також представник Департаменту вважає, що вимога щодо відшкодування моральної шкоди є необґрунтованою та жодним чином не підтвердженою позивачем, оскільки до матеріалів судової справи не надано жодних доказів, що позивачеві була завдана моральна шкода діями Департаменту та її розмір, який визначений позивачем у 5 000,00 грн.

07.10.2022 до суду надійшли з Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва витребувані судом документи, а саме: копія заяви ОСОБА_2 про прийняття в експлуатацію об`єкта від 27.08.2020, копія технічного паспорту на садовий будинок, виготовлений ТОВ «Корунд Консалтинг» станом на 20.02.2020, копія договору купівлі-продажу земельної ділянки від 03.12.2012, копія витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 07.07.2020, копія супровідного листа про проходження справи, копія розпорядження Київського міського голови від 11.08.2022, виписка з Єдиного державного реєстру юридичний осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

12.10.2022 до суду надійшла заява приватного нотаріуса Борозенець Ю.Г. про розгляд справи у її відсутність.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 25.10.2022 закрито підготовче засідання, справу призначено до розгляду по суті.

Протокольною ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 13.12.2022 відмовлено у задоволенні клопотання сторони позивача про призначення у справі експертизи.

В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 та представник Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва у судовому засіданні проти заявлених позовних вимог заперечили, просили відмовити у їх задоволенні з підставі викладених у наданих ними відзивах.

Представник ТОВ «Корунд Консалтинг» у судове засідання не прибув, про час та місце розгляду справи відповідач повідомлявся належним чином.

Третя особа приватний нотаріус Борозенець Ю.Г. у судове засідання не прибула, в матеріалах справи міститься її заява про розгляд справи у її відсутність.

Третя особа ОСОБА_4 у судове засідання не прибула, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином.

Водночас, відповідно до приписів ч. 2 ст. 223 Цивільного процесуального кодексу України (далі по тексту - ЦПК України) суд зобов`язаний відкласти судовий розгляд справи в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження; 5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники.

Частиною 3 ст. 223 ЦПК України також визначено, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки; 3) неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з`явилася особа, яку він представляє, або інший її представник; 4) неявки в судове засідання учасника справи, якщо з`явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов`язковою.

Суд бере до уваги, що представники відповідачів та треті особи, які в судове засідання не з`явились, були належним чином повідомлені про час та місце судового розгляду справи, будь-яких заяв/клопотань про відкладення розгляду справи або з інших процесуальних питань від них не надходило, а також враховуючи строки розгляду справи, суд визнає за можливе проводити судовий розгляд справи за відсутністю сторін, які були належним чином повідомленими про день та час судового засідання, на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

Вислухавши пояснення сторін, переглянувши диски з відеозаписами, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України (далі по тексту - ЦК України) кожна особа має права на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно частин 1 та 2 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання правочину недійсним.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється у порядку іншого судочинства.

Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_3 на праві власності належить земельна ділянка, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 8000000000:90:514:0001 та садовий будинок, який розміщений на вказаній ділянці, що підтверджується копією договору купівлі-продажу земельної ділянки від 23.10.2010 року, інформаційною довідкою Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 02.08.2021 року, копією свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 11.09.2014 року та інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 30.07.2021 року.

Відповідачеві ОСОБА_2 на праві власності належить земельна ділянка, кадастровий номер 8000000000:90:514:0002, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується інформаційною довідкою Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 14.05.2021 року, інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 18.10.2021 року.

Також з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 18.10.2021 року вбачається що за відповідачем ОСОБА_2 на праві власності зареєстрована господарська будівля літ. «Б», загальною площею 99,1 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2171457180000, підстава державної реєстрації: технічний паспорт, серія та номер: б/н, виданий 20.02.2020, видавник ТОВ «Корунд Консалтинг»; декларація про готовність об`єкта до експлуатації, серія та номер:КВ 161200909548, видавник Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА).

Згідно технічного паспорта виготовленого ТОВ «Корунд Консалтінг» від 20.02.2020 року, господарська будівля літ. «Б» за вказаною адресою, згідно схеми розташування будівель та споруд, розміщена в межах земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:514:0002. Тобто будівля відносно якої подано декларацію про готовність об`єкта до експлуатації, розташована в межах земельної ділянки, яка належить замовнику будівництва, ОСОБА_2 , відповідно до договору купівлі-продажу від 03.12.2012.

Статутом обслуговуючого кооперативу «Садівниче товариство «Острівок» Дарницького району м. Києва» передбачено, що члени товариства можуть будувати на своїх земельних ділянках опалювані садові будинки, а також господарські будівлі, які споруджуються окремо чи зблоковано для утримання домашньої птиці, кролів, зберігання господарчого інвентарю та інших потреб. Мінімальна відстань між спорудами від кордону з сусідом (меж сусідньої ділянки) до садового будинку повинна бути 3 метри, до споруд - 1 метр (п. 6 розділу І Статуту).

16.08.2021 року представник ОСОБА_3 звернувся до ОСОБА_2 із письмовою вимогою про усунення небезпеки життю, здоров`ю та майна, а також перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою і будинком, однак відповіді на неї не отримали.

Звертаючись до суду з вказаними позовними вимогами, позивач посилається на порушення відповідачем норм ДБН при будівництві гаража, що створює їй перешкоди у користуванні її земельною ділянкою, завдає шкоди її майну та здоров`ю, та в результаті чого було неправомірно введено вказаний об`єкт в експлуатацію та зареєстровано на нього право власності.

Щодо заявлених позовних вимог до ТОВ «Корунд Консалтинг» та Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів визначено, зокрема Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон) та Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 461.

Разом з тим, наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 03.07.2018 № 158 затверджено Порядок проведення технічного обстеження і прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, будівель і споруд сільськогосподарського призначення, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), збудовані на земельній ділянці відповідного цільового призначення без дозвільного документа на виконання будівельних робіт.

Пунктом 1 розділу І Порядку № 158, визначено, що вказаний Порядок № 158, розроблений на виконання вимог Закону та з урахуванням положень Порядку № 461 встановлює процедуру проведення технічного обстеження та умови прийняття в експлуатацію об`єктів будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), збудовані на земельних ділянках відповідного цільового призначення без дозвільного документа на виконання будівельних робіт, а саме: індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків загальною площею до 300 квадратних метрів, а також господарських (присадибних) будівель і споруд загальною площею до 300 квадратних метрів, збудованих у період з 05 серпня 1992 року по 09 квітня 2015 року; будівель і споруд сільськогосподарського призначення, збудованих до 12 березня 2011 року.

Згідно з пп. 1, 2 розділу ІІІ Порядку № 158 прийняття в експлуатацію об`єктів здійснюється безоплатно органом державного архітектурно-будівельного контролю протягом 10 робочих днів з дня подання відповідної заяви власниками (користувачами) земельних ділянок, на яких розміщені такі об`єкти, за результатами технічного обстеження цих об`єктів шляхом реєстрації поданої ними декларації про готовність об`єкта до експлуатації за формою, наведеною в додатку 3 до цього Порядку.

Замовник (або уповноважена особа) подає з урахуванням вимог Закону України «Про адміністративні послуги» до органу державного архітектурно-будівельного контролю за місцезнаходженням об`єкта або через електронний кабінет замовника заяву про прийняття в експлуатацію об`єкта, до якої додаються: 1) один примірник заповненої декларації; 2) звіт (крім випадків, передбачених пунктом 5 розділу ІІ цього Порядку); 3) засвідчені в установленому порядку копії: документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою відповідного цільового призначення, на якій розміщено об`єкт; технічного паспорта (з відміткою у випадках, передбачених пунктом 5 розділу II цього Порядку).

Відповідно до пп. 1, 2 розділу ІІ Порядку № 158 технічне обстеження об`єктів проводиться відповідно до цього Порядку, будівельних норм, стандартів, нормативних документів і правил, затверджених згідно із законодавством.

Технічне обстеження проводиться суб`єктом господарювання, який має у своєму складі відповідних виконавців, що згідно із Законом України «Про архітектурну діяльність» одержали кваліфікаційний сертифікат, або фізичною особою - підприємцем, яка згідно із зазначеним Законом має кваліфікаційний сертифікат.

Як встановлено під час розгляду справи, ОСОБА_2 , відповідно до вищевказаних правових норм, подав до Департаменту: заяву про прийняття в експлуатацію об`єкта від 27.08.2020; заповнену декларацію про готовність об`єкта до експлуатації «Господарська будівля літ. «Б» за адресою АДРЕСА_1 » за формою, наведеною в додатку 3 до Порядку № 158; технічний паспорт від 20.02.2020 (інвентаризаційна справа № 729/20/2*) (з відміткою про проведення технічного обстеження за формою, наведеною в додатку 2 до Порядку № 158; документ що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, а саме: договір купівлі-продажу земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:90:514:0002) від 03.12.2012, тобто необхідний перелік документів, який визначений, зокрема п. 2 розділу ІІІ Порядку № 158, який є вичерпним.

На схематичному зображені в технічному паспорті, копія якого міститься в матеріалах справи, об`єкт будівництва розташований на земельній ділянці яка належить замовнику будівництва та не порушує межі сусідніх земельних ділянок.

Інженером ТОВ «Корунд Консалтинг» ОСОБА_4 , за результатами технічної інвентаризації у технічному паспорті на схематичному плані земельної ділянки, проставлено відмітку про проведення технічного обстеження за формою, наведеною у додатку 2 до цього Порядку, якою у свою чергу встановлено можливість надійності та безпечної експлуатації господарської будівлі літ. «Б» за адресою: АДРЕСА_1 . Тобто вказаний технічний паспорт відповідає вимогам визначеним Порядком № 158, а інформація зазначена в технічному паспорті, відповідає фактичному (реальному) розташуванню об`єкта будівництва.

Твердження позивача про наведення недостовірних даних у декларації про готовність об`єкта до експлуатації в частині недотримання відстаней, суд вважає безпідставним, оскільки форма декларації про готовність об`єкта до експлуатації не передбачає зазначення відомостей щодо відстаней збудованого об`єкта будівництва до сусідніх земельних ділянок.

Відповідно до п. 6.1.41 ДБН Б.2.2-12:2019 при розміщенні будинків в кварталах із сформованою забудовою для догляду за будинками і здійснення поточного ремонту відстань до межі суміжної земельної ділянки від найбільш виступаючої конструкції стіни будинку слід приймати не менше ніж 1,0 м. При цьому, має бути забезпечене виконання необхідних інженерно-технічних заходів, що запобігатимуть попаданню атмосферних опадів з покрівель та карнизів будівель на територію суміжних ділянок або взаємоузгоджене водовідведення згідно з вимогами ДБН В.1.1-25.

При цьому, досліджуючи дані технічного паспорта, а саме схему розташування об`єкта будівництва відповідачем при будівництві гаража було дотримано вимоги вказані у п. 6.1.41 ДБН Б.2.2-12:2019.

Таким чином, під час розгляду справи в суді встановлено, що ОСОБА_2 , подані всі документи визначенні п. 2 розділу ІІІ Порядком № 158 та оформлені у відповідності до Порядку № 158, у зв`язку з чим Департамент зареєстрував декларацію про готовність об`єкта до експлуатації «Господарська будівля літ. «Б» за адресою АДРЕСА_1 » від 09.09.2020, № КВ161200909548.

Підстав для визнання незаконними дій інженера з технічної інвентаризації ОСОБА_4 з проставлення 20.02.2020 відмітки про можливість надійної та безпечної експлуатації об`єкта в технічному паспорті, дій Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо реєстрації 09.09.2020 декларації про готовність до експлуатації об`єкта за амністію, які б свідчили про те, що Департамент був зобов`язаний направити подану ОСОБА_2 , декларацію про готовність об`єкта до експлуатації на доопрацювання, судом не встановлено. Так само не встановлено підстав для скасування реєстрації вказаної декларації.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що під час вчинення дій с реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації, повноваження Департаменту зведенні до перевірки повноти та коректності даних наведених у вказаній декларації та відповідності наведених даних, документам, які поданні разом з декларацією. Недотримання ж замовником будівництва відстаней між об`єктом будівництва та суміжною земельною ділянкою та/або об`єктами, які знаходяться на суміжній земельній ділянці, а також перевірка дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм стандартів і правил, можливо лише в процесі здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, проведення якого регламентовано Законом, та Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553.

Щодо заявлених позовних вимог до ОСОБА_2 про усунення небезпеки життю, здоров`ю та майну позивача, а також перешкод у користуванні і розпорядженні належними їй земельною ділянкою та садовим будинком, то суд вважає їх такими, що також не підлягають задоволенню, оскільки позивачем не надано до суду належних та допустимих доказів на підтвердження заявлених позовних вимог.

Натомість відповідачем у спростування вказаних вимог до суду надано Звіт щодо оцінки класу вогнестійкості будівельних конструкцій гаражу ОСОБА_2 , розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , складеного експертом з оцінки пожежних ризиків Панченко П.Г. , відповідного до якого встановлено, що стіни будівлі об`єкту відповідають встановленим вимогам щодо їх вогнестійкості І ступеню вогнестійкості згідно із класифікацією ступенів вогнестійкості будівельних конструкцій за ДБН 1.1.7:2016 «Пожежна безпека об`єктів будівництва».

Відповідно до Звіту оцінки протипожежних відстаней між садовим будинком по АДРЕСА_2 і гаражем по АДРЕСА_1 , які забезпечують умову непоширення пожежі між зазначеними будинками, складеного експертом з оцінки пожежних ризиків Панченко П.Г. , умова безпеки щодо не поширення пожежі згідно із (1) між гаражем та садовим будинком по АДРЕСА_2 та № 4 у випадку їх розташування на відстані не менше ніж 4 метри забезпечується.

Щодо позовних вимог про відшкодування моральної шкоди.

У відповідності до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Змістом п. 3 ч. 2 ст. 23 ЦК України визначено, що моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Відповідно до положень п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995 року передбачено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням кожному конкретному випадку вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер та обсяг моральних страждань, яких зазнав позивач внаслідок протиправних дій відповідача, час і зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.

Згідно роз`яснень Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року в п. 5 постанови «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» обов`язковому з`ясуванню при вирішені спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою та протиправними діями заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду ті з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. За загальними правилами відшкодування шкоди, відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли незаконні дії певних осіб чи органів завдали моральної втрати громадянинові, призвели до порушення його нормальних життєвих зв`язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.

Положеннями п. 9 вказаної Постанови роз`яснено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань з урахуванням у кожному конкретному випадку вини відповідача та інших обставин. Зокрема, ураховується характер і тривалість страждань, стан здоров`я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотних вимушених змін у його життєвих та виробничих стосунках.

В пункті 10 зазначеної Постанови зазначено, що при заподіянні особі моральної шкоди, обов`язок по її відшкодуванню покладається на винних осіб незалежно від того, чи була заподіяна потерпілому майнова шкода та чи відшкодована вона.

Право особи на відшкодування моральної шкоди виникає за умов порушення права цієї особи, наявності такої шкоди та причинного зв`язку між порушенням та моральною шкодою. При цьому, обов`язок доведення наявності підстав для відшкодування моральної шкоди покладається на особу, що вимагає її відшкодування, що відповідає змісту ч. 3 ст. 12 та 81 ЦПК України.

Приймаючи до уваги те, що позивачем як при зверненні до суду, так і в ході розгляду справи на підтвердження факту завдання їй моральної шкоди не було надано належних доказів, не доведено наявності винних дій відповідачів, тому позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Таким чином, підсумовуючи вищевикладене, суд вважає що у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 слід відмовити у повному обсязі за їх недоведеністю.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача. Враховуючи те, що у задоволенні заявлених позовних вимог позивачеві відмовлено, тому не підлягають відшкодуванню понесені нею судові витрати.

На підставі викладеного та керуючись стст. 4, 12, 13, 77-81, 95, 141, 263, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Корунд Консалтінг», за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_4 та Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Борозенець Юліани Георгіївни, про визнання рішень, дій та бездіяльності незаконними, скасування реєстрації декларації про готовність до експлуатації об`єкта, зобов`язання вчинити дії, скасування рішення та усунення небезпеки і перешкод, а також відшкодування моральної шкоди - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

СУДДЯ: КАЛІУШКО Ф.А.