Ухвала

від 03.03.2023 по справі 308/3273/23

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/3273/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 березня 2023 року м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Фазикош О.В. розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 , про встановлення фактів що мають юридичне значення (родинних відносин між фізичними особами), де заінтересована особа: приватний нотаріус Ірина РЕЗВАНОВА, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , звернулася до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із заявою про встановлення фактів що мають юридичне значення (родинних відносин між фізичними особами), де заінтересована особа: приватний нотаріус Ірина РЕЗВАНОВА.

Дослідивши матеріали заяви суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно п.5 ч.2 до ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення .

Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

Відповідно до ст.. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

Зазначена заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог ст.ст.175, 177 ЦПК України.

Суддя вважає за необхідне вказати на те, що у відповідності до ч.4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно ч.2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно абзацу 4 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» з 1 січня 2023 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2684 гривні.

Відповідно до ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору за подання до суду заяви у справах окремого провадження фізичною особою становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2684 х 0,2=536,80 грн.)

Відтак, за подання до суду даної заяви ОСОБА_2 , слід було сплатити судовий збір у розмірі 536,80 грн.

Заявником разом з заявою про встановлення фактів, що має юридичне значення, доказів сплати судового збору чи наявності визначених законом підстав для звільнення від його сплати не надано.

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.

Платiжнi реквiзити для перерахування судового збору в гривнях: Отримувач коштів - ГУК у Зак. обл/Ужгородська тг/22030101; Код отримувача- (код за ЄДРПОУ) 37975895; Банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.); Код банку - отримувача (МФО) 899998; Рахунок отримувача - UA308999980313141206000007493; Код класифікації доходів бюджету 22030101; Призначення платежу - 101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області (назва суду, де розглядається справа).

Відповідно до п.п. 4, 5 ч.3 ст. 175 ЦПК України, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

Як роз`яснено в пункті 18 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику в справах про спадкування» у справах про спадкування нотаріуси не є заінтересованими особами і не повинні залучатись до участі у справі. Заінтересованими особами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців - територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини (пункт 24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику в справах про спадкування».)

Так, в порушення вказаних норм, заявник не визначив коло заінтересованих осіб.

За твердженням заявника, померла ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , окрім заявника по справі - дітей, чоловіка, онуків, братів, сестер та будь-яких інших спадкоємців за законом і заповітом не мала. Разом із тим, в додатку до заяви додано «Запис про одруження» згідно якого ОСОБА_4 12 червня 1946 року взяла шлюб із ОСОБА_5 . Відомостей про останнього не має, чи були від вказаного шлюбу діти також відомості відсутні. В матеріалах справи відсутні відомості про підставу зміни прізвище ОСОБА_6 на « ОСОБА_7 ». Окрім того, згідно заяви про встановлення юридичного факту та довідки про те, з ким на день смерті проживала спадкодавця, її прізвище вказано « ОСОБА_7 », однак жодних відомостей на підставі чого відбулася зміна прізвища до заяви не додано також.

Таким чином відомості відсутності у спадкодавця інших спадкоємців до матеріалів поданої заяви не надано.

При визначенні кола заінтересованих осіб у встановленні факту слід враховувати їх юридичний інтерес, а саме: тоді, коли факти, що підлягають встановленню, можуть вплинути на їх права та обов`язки; якщо це організації та установи, в яких заявник буде реалізовувати рішення про встановлення факту. Тобто, виходячи з обґрунтування заяви, зацікавленими особами у розгляді справи можуть бути інші можливі спадкоємці, або територіальна громада за місцезнаходження нерухомого майна тощо.

У Листі від 01.01.2012 ВСУ Про «Судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення», вказано на те, що факт родинних відносин між фізичними особами (п. 1 ч. 1 ст. 256 ЦПК) встановлюється у судовому порядку, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки для заявника: право на спадщину, право на пенсію у зв`язку із втратою годувальника, одержання компенсації тощо.

Заявниками у справі про встановлення факту родинних відносин можуть бути: спадкоємці померлої особи, які мають право на спадщину як за законом, так і за заповітом і для яких у зв`язку із встановленням факту родинних відносин мають настати певні юридичні наслідки; особи, які мають право на пенсію у зв`язку із втратою годувальника і яким органи пенсійного фонду відмовили в її призначенні через відсутність доказів, що підтверджують родинні відносини; інші особи, якщо встановлення такого факту тягне виникнення юридичних наслідків для цих осіб; прокурор у порядку статей 45, 46 ЦПК відповідно до ст. 361 Закону від 5 листопада 1991 р. N 1789-XII "Про прокуратуру" також має право звернутися до суду із заявою про встановлення факту родинних відносин для осіб, інтереси яких він представляє за законом.

Водночас справи про встановлення факту родинних відносин із метою одержання спадщини не можуть розглядатися судами, якщо заявник відповідно до ст. 1224 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) усунутий від спадщини.

Згідно ст. 318 ЦПК України, при зверненні до суду із заявою про встановлення юридичного факту , заявник має зазначити який факт заявник просить встановити та з якою метою; причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт а також докази, що підтверджують факт.

Відповідно до пункту 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» вирішуючи питання про прийняття заяв про встановлення фактів, що мають юридичне значення, судам необхідно враховувати, що ці заяви повинні відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, встановленим для справ окремого провадження. Якщо в заяві не зазначено, який конкретно факт просить встановити заявник, з яких причин неможливо одержати або відновити документ, що посвідчує даний факт, якими доказами цей факт підтверджується або до заяви не приєднано довідки про неможливість одержання чи відновлення необхідних документів, суддя постановляє ухвалу про залишення заяви без руху і надає заявникові строк для виправлення недоліків.

Таким чином, заявнику необхідно вказати в заяві заінтересованих осіб, а також передбачені п.2 ч.3 ст. 175 ЦПК України відомості про них: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.

Вказані відомості необхідні для належного повідомлення заінтересованих осіб.

Окрім того, заявнику необхідно визначивши коло заінтересованих осіб відповідно до заявлених ним вимог надати відповідно копію заяви з доданими до такої додатками для таких осіб.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 318 ЦПК України, у заяві повинно бути зазначено: 1) який факт заявник просить встановити та з якою метою; 2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; 3) докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.

У заяві ОСОБА_1 , про встановлення фактів, що мають юридичне значення, йдеться про те, що заявник звернулася до нотаріуса, для отримання свідоцтва про спадщину за померлою ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Однак, під час підготовки документів по оформленні спадщини приватний нотаріус Інна РЕЗВАНОВА виявила помилки (розбіжності) у документах померлої ОСОБА_3 : в даті народження 1924 рік - чи 1921 рік народження; в імені по-батькові ОСОБА_9 .

Разом із тим, про відмову у видачі заявнику свідоцтва про спадщину не йдеться. Сама ж заява про встановлення фактів що мають юридичне значення, також не містить чіткого формулювання - для чого саме є необхідним встановлення юридичного факту.

Матеріали справи містять лист приватного нотаріуса Інни РЕЗВАНОВОЇ, про виявлені розбіжності та неточності у документах щодо встановлення родинних відносин між заявником - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та спадкодавцем ОСОБА_10 . Однак вказаний лист фактично не містить відмови у видачі свідоцтва про спадщину, містить рекомендацію про звернення до Ужгородського міськрайонного суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.

Порядок правового регулювання діяльності нотаріату в Україні встановлено Законом України від 02 вересня 1993 року «Про нотаріат» (далі - Закон).

Частиною 1 ст. 1 вказаного Закону встановлено, що нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Так, згідно ч.2 ст.2-1 Закону контроль за організацією нотаріату, перевірка організації нотаріальної діяльності нотаріусів, дотримання ними порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства здійснюються Міністерством юстиції України, Головним управлінням юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головними управліннями юстиції в областях, містах Києві та Севастополі.

Згідно з положеннями ст. ст. 66, 67 Закону на майно, що переходить за правом спадкоємства до спадкоємців або держави за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством, на ім`я всіх спадкоємців або за їх бажанням кожному з них окремо, нотаріусом за місцем відкриття спадщини видається свідоцтво про право на спадщину.

Відповідно до ч. 4 ст. 49 Закону, на вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, зобов`язані викласти причини відмови в письмовій формі і роз`яснити порядок її оскарження. Про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріус протягом трьох робочих днів виносить відповідну постанову.

Таким чином, передумовою звернення до суду за захистом порушених, невизнаних або оспорюваних прав є наявність постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, особа вправі звернутися до суду із заявою, у тому числі й про встановлення факту родинних відносин. В протилежному випадку дії нотаріуса можуть бути оскаржені в передбаченому законом порядку.

У матеріалах справи відсутня постанова про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, що позбавляє суд в свою чергу перевірити наявність спору про право.

Отже, передумовою для звернення особи до суду із заявою про встановлення факту родинних відносин є наявність відмови нотаріуса в оформленні спадщини.

Крім того, до матеріалів поданої заяви не додано свідоцтва про смерть ОСОБА_3 . При цьому, згідно доданої довідки Холмківської сільської ради Тарнівецького старостинського округу від 18.04.2022 року ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_4 . Згідно поданої до суду заяви про встановлення факту родинних відносин вказується про встановлення факту родинних відносин з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Зі змісту заявлених вимог не зрозуміло, з ким саме заявник просить встановити факт родинних відносин - з « ОСОБА_11 » чи « ОСОБА_12 » та якого року народження.

Крім того, приписами ч. 1ст. 22 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав. За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому. У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку.

Більше того п. 2.15.9 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України № 96/5 від 12.01.2011, визначає, що висновок відділу державної реєстрації актів цивільного стану складається, якщо під час державної реєстрації акту цивільного стану були допущені помилки (перекручення, пропуск відомостей, окремих слів або граматичні помилки чи вказані неправильні відомості. На підставі висновку відділу державної реєстрації актів цивільного стану про виправлення помилок, доповнення запису відомостями тощо виправляються або доповнюються відповідні відомості в актових записах, які зазначено у висновку (п. 2.16.14. Правил).

У разі, якщо у свідоцтві про смерть було допущено помилку і невірно зазначено прізвище, ім`я, по-батькові сестри, рік народження, заявник мала б звернутися з відповідною заявою до органу ДРАЦС про внесення виправлень, або, принаймні, за роз`ясненням. На таку заяву заявник мала б отримати відповідь органу ДРАЦС. Саме від такої відповіді залежать подальші дії: чи то необхідність внесення змін до актового запису, чи то звернення до суду із заявою про встановлення факту родинних відносин.

Крім того, згідно прохальної частини заяви ОСОБА_1 , просить суд

«Постановити рішення суду яким встановити родинні відносини між фізичними особами. Заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (реєстраційний номер ОКПП: НОМЕР_1 ), проживаючої за адресою АДРЕСА_1 - задовольнити. Встановити родинні відносини між фізичними особами. Визнати заявника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (реєстроаційний номер ОКПП: НОМЕР_1 ), проживаюча за адресою АДРЕСА_1 - рідною сестрою померлої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

Проте в порушення вимог ст. 175 , ст. 318 ЦПК України, заявником не чітко сформульовано який саме юридичний факт вона просить встановити, адже, суд у даній категорії справ може ухвалити рішення, яке має містити (згідно ч.1 ст. 319 ЦПК України): відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.

Тобто суд може лише встановити юридичний факт, в даному випадку факт родинних відносин між фізичними особами, а не встановити родинні відносини між фізичними особами та визнати заявника рідною сестрою померлої особи.

Таким чином, заявнику слід привести прохальну частину заяви про встановлення фактів, що мають юридичне значення у відповідність до вимог ст.315 ЦПК України.

Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема письмовими, речовими і електронними доказами

Згідно ст. 95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

У порушення вказаних вимог до заяви додано копії документів, які не засвідчені належним чином. Зокрема копії паспортного документа громадянина України виданого на імя ОСОБА_2 , свідоцтва про народження (виданого повторно)- ОСОБА_13 , свідоцтва про шлюб (виданого повторно) ОСОБА_14 ОСОБА_13 , відповіді Державного архіву Закарпатської області від 16.11.2022 №267/01-14, а також копії документів що додані до копії заяви про встановлення фактів, що має юридичне значення, для приватного нотаріуса.

Таким чином, заявнику необхідно надати до суду належним чином завірені копії документів, що додані в додатку до заяви про встановлення факту, що має юридичне значення.

Суддя вважає, що без зазначення наведених вище обставин, вирішити питання про відкриття провадження у справі неможливо, вважаю за необхідне заяву про встановлення факту, що має юридичне значення залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків заяви з подачею її до суду з врахуванням вимог ст.ст. 175,177 ЦПК України.

Згідно ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху та надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Якщо позивач (заявник, скаржник) відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 ЦПК України, позовна заява (заява, скарга) вважається поданою в день її первісного подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Враховуючи наведене вважаю, що провадження у справі неможливо відкрити до усунення вказаних недоліків, а тому заяву слід залишити без руху, а заявнику надати строк для їх усунення.

Керуючись ст.ст.185, 260, 293 ЦПК України,-

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 , про встановлення фактів що мають юридичне значення (родинних відносин між фізичними особами), де заінтересована особа: приватний нотаріус Ірина РЕЗВАНОВА, - залишити без руху.

Повідомити заявника про необхідність виправити зазначені недоліки позовної заяви протягом п`яти днів з дня отримання копії даної ухвали. Роз`яснити, що інакше заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу. Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду О.В. Фазикош