ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
03 березня 2023 рокум. Ужгород№ 260/1781/21
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Луцович М.М.
при секретарі судових засідань Полянич В.І.
та осіб, що беруть участь у справі:
учасники справи в судове засідання не з`явилися;
розглянувши у судовому засіданні заяву позивачів про повернення судового збору по справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) до Мукачівської районної ради (вул. Штефана Августина, буд. 21, м. Мукачево, Мукачівський район, Закарпатська область, 89600), де третя особа без самостійних вимог - ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 ) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Мукачівської районної ради, де третя особа без самостійних вимог - ОСОБА_3 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.
14.09.2021 року до Закарпатського окружного адміністративного суду надійшла заява позивачів про повернення зайво сплаченого судового збору, а саме: повернути ОСОБА_1 (РНОКПП- НОМЕР_1 ) сплачену суму судового збору у розмірі 1000,00 грн. по справі №260/1781/21, яка була оплачена згідно платіжної квитанції №88 від 12.05.2021 року, на номер рахунку НОМЕР_2 в АТ "Укрсиббанк», МФО 351005, код 09807750 та повернути ОСОБА_2 сплачену суму судового збору у розмірі 1000,00 грн. по справі №260/1781/21, яка була оплачена згідно платіжної квитанції №86 від 12.05.2021 року, на номер рахунку НОМЕР_3 в АТ "Укрсиббанк», МФО 351005, код 09807750 (а.с. 93-94). Крім того, повернути зайво сплачений судовий збір, сплачений згідно квитанції №88 від 12.05.2021 року в сумі 1000 грн. та згідно квитанції №86 від 12.05.2021 року в сумі 1000 грн. позивачі просили і у заявах від 28.02.2023 року.
Розглянувши подану заяву, суд зазначає наступне.
П. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Згідно ч. 2 Закону України "Про судовий збір" у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.
Як вбачається з наявної в матеріалах справи квитанції №88 від 12.05.2021 року ОСОБА_1 сплатив судовий збір розмірі 1000,00 грн. (а.с. 13).
Як вбачається з наявної в матеріалах справи квитанції №86 від 12.05.2021 року ОСОБА_2 сплатив судовий збір розмірі 1000,00 грн. (а.с. 14).
Позивачі вважають, що вказана сума судового збору є зайво сплаченою. Зокрема, в позовній заяві позивачі посилаються на п. 13. ч. 2 ст. 3 Закону України "Про судовий збір".
Однак, дослідивши клопотання позивачі про повернення зайво сплаченої суми судового збору, суд приходить висновку, що в задоволенні такого слід відмовити з огляду на наступне.
Згідно прохальної частини позивачі, крім іншого, просять суд стягнути з відповідача на користь позивача 1 - ОСОБА_1 завдану моральну шкоду в розмірі 100 000 грн. та на користь позивача - 2 ОСОБА_2 завдану моральну шкоду в розмірі 100 000 грн.
За звернення до суду з вказаними позовними вимогами про стягнення моральної шкоди позивачі сплатили судовий збір по 1000 грн. кожний.
Згідно ч. 5 ст. 21 КАС України визначено, що вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
Так, зміст цієї норми вказує на те, що вимозі про відшкодування шкоди передує вимога про встановлення порушення прав, свобод та інтересів позивача. За такого правового врегулювання, вимога про відшкодування шкоди не є об`єктом, за який справляється судовий збір. Водночас за вимогу, яка їй передує, такий платіж сплачується.
Разом з тим, суд зауважує, що посилаючись на п. 13. ч. 2 ст. 3 Закону України "Про судовий збір", як на підставу звільнення від сплати судового збору, на відповідно на підставу повернення зайво сплаченого судового збору, позивачами не було надано до суду судове рішення, яким, станом на дату подання вказаної позовної заяви, було б визнано протиправною бездіяльність відповідача і на підставі чого позивачам заявлялася б вимога про відшкодування шкоди, завданої такою бездіяльністю.
Крім цього, наведене законодавче положення поширюється лише на вимогу, яка визначена п. 6 ч. 1 ст. 5 КАС України (стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю), тоді як подана у даній справі позовна заява містить й інші позовні вимоги, застережень щодо відсутності обов`язку справляння судового збору з якої Закон України "Про судовий збір" не містить.
Так, згідно з частиною третьою статті 23 Цивільного кодексу України, моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.
Аналіз вказаної норми дає підстави для висновку про те, що позовна вимога про відшкодування моральної шкоди може полягати у відшкодуванні грошима, майном або в інший спосіб, а тому, характер такої вимоги (майновий чи немайновий) є похідним від обраного позивачем (потерпілою особою) способу відшкодування моральної шкоди. Якщо позивач просить відшкодувати моральну шкоду грошима або майном, то така позовна вимога набуває майнового характеру. Якщо ж позивач вибрав інший спосіб відшкодування моральної шкоди, який не має грошового вираження (спростування неправдивих відомостей, прилюдне вибачення тощо), то така вимога є немайновою.
Отже, вимога про відшкодування моральної шкоди, що визначена у грошовому вимірі та складає ціну матеріальних вимог, є майновою вимогою, а тому, судовий збір підлягає стягненню, як за вимогу майнового характеру.
Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в ухвалі від 08 листопада 2019 року у справі № 400/100/19 (К/9901/29662/19) та постанові від 28 листопада 2018 року у справі № 761/11472/15-ц (61-2367св18), в ухвалі від 09 вересня 2020 року у справі № 202/507/20 (2-а/202/31/2020), в ухвалах від 16 березня 2020 року у справі №9901/64/20, від 15 січня 2020 року у справі № 826/12286/15, від 30 липня 2020 року у справі № 9901/194/20.
Таким чином, вимоги позивачів про стягнення кожному грошових коштів за моральну шкоду у розмірі 100 000 грн. - є майновими вимогами, які заявлені в одному провадженні із вимогами немайнового характеру.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Враховуючи вище викладене, суд приходить висновку про відсутність обставин зайво сплаченого судового збору, відтак не підлягає задоволенню клопотання позивачів про повернення зайво сплаченого судового збору, згідно квитанції №88 від 12.05.2021 року в сумі 1000 грн. та згідно квитанції №86 від 12.05.2021 року в сумі 1000 грн.
Згідно ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
З огляду на вказане, суд вважає, що заява про повернення судового збору не підлягає задоволенню.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 143, 241, 243 КАС України, п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", суд, -
У Х В А Л И В:
1. У задоволенні заяви позивачів про повернення судового збору по справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Мукачівської районної ради, де третя особа без самостійних вимог - ОСОБА_3 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.
2. Ухвала суду може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду в строки визначені ст. 295 КАС України. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку визначеному ст. 256 КАС України. Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, а у разі, якщо ухвалу було оскаржено та не скасовано судом апеляційної інстанції, така ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
СуддяМ.М. Луцович
Суд | Закарпатський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 03.03.2023 |
Оприлюднено | 08.03.2023 |
Номер документу | 109371032 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо проходження служби, з них |
Адміністративне
Закарпатський окружний адміністративний суд
Луцович М.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні