Рішення

від 22.02.2023 по справі 182/5691/20

НІКОПОЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 182/5691/20

Провадження № 2/0182/1096/2023

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

22.02.2023 року м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Рунчевої О.В., секретаря Нагаєвої Н.О., розглянувши у порядку загального позовного провадження цивільну справуза позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Нікопольський міськрайонний відділ державної виконавчої служби південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про визнання права власності на земельну ділянку та зняття арешту,-

В С Т А Н О В И В:

06.10.2020 року адвокат Шашликов Денис Геннадійович звернувсядо Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області в інтересах ОСОБА_1 (проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) з позовом до ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ), третя особаНікопольський міськрайонний відділ державної виконавчої служби південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (м. Нікополь, вул. Отаманська, буд. 2) та просить суд визнати право власності на земельну ділянку та зняти арешт з земельної ділянки.

Свої вимоги мотивує наступним

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом серія НМВ № 628796 від 30.09.2020 року спадкоємицею майна ОСОБА_3 , а саме частки в праві спільної часткової власності на житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою АДРЕСА_3 та частки у праві спільної часткової власності на земельну ділянку площею 0,0612 га, кадастровий номер 1211600000:02:004:0039, стала ОСОБА_1 . Однак, після намагання Позивача оформити право власності на зазначену земельну ділянку з`ясувалося, що до сьогодні право власності на частки у праві спільної часткової власності на земельну ділянку площею 0,0612 га, кадастровий номер 1211600000:02:004:0039, закріплено за ОСОБА_2 . Більше того, на спірну земельну ділянку 08.11.2016 року згідно постанови державного виконавця Нікопольського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Дніпропетровській обл. Ткаченко О.В. накладено арешт.

Просить суд визнати за нею права власності на частку у праві спільної часткової власності на земельну ділянку площею 0,0612 га, кадастровий номер 1211600000:02:004:0039, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 та зняти арешт з зазначеної земельної ділянки.

Ухвалою суду від 06.11.2020 року відкрито провадження по справі, постановлено розглядати справу за правилами загального провадження.

Представник позивача подав заяву про розгляд справи без їх участі на задоволені позовних вимог наполягає.

Від відповідача на адресу суду надійшла заява, в якій він просить суд розглянути справу у його відсутність, проти позовних вимог не заперечує.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, був повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, причини неявки суду не відомі, заяв про відкладення справи чи про розгляд справи за її відсутності суду надано не було.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється за відсутністю сторін, що відповідає положенням ч.2 ст.247 ЦПК України .

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 2 ЦПК України , завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

На підставі ч.1 ст. 4 ЦПК України , кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У відповідності до ст.5 ЦПК України , здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не

суперечить закону.

Згідно ст. 12 ЦПК України , кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про право на спадщину за законом серія ВРІ № 087444 від 18 лютого 2011 р., спадкоємцем майна ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме частку приватизованої земельної ділянки площею 0,0612 га, розташованої за адресою АДРЕСА_3 , яку передано для обслуговування житлового будинку, кадастровий номер 1211600000:02:004:0039, став ОСОБА_2 .

У Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна міститься інформація, що підтверджує реєстрацію права власності на частку приватизованої земельної ділянки площею 0,0612 га, розташованої за адресою АДРЕСА_3 , яку передано для обслуговування житлового будинку, кадастровий номер 1211600000:02:004:0039 за ОСОБА_2 . 19.05.2015 року приватним нотаріусом Нікопольського міського нотаріально округу було посвідчено свідоцтво серії НАН № 600953, в якому зазначено, що на підставі акту державного виконавця про проведені електронні торги, затвердженого начальником відділу державної виконавчої служби Нікопольського міськрайонного управління юстиції Григорук О.В., 20 квітня 2015 року ОСОБА_1 було придбано частки в праві спільної часткової власності на житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою АДРЕСА_3 , право на який раніше належало ОСОБА_2 . Однак у Акті державного виконавця про проведені електронні торги, у Протоколі № 71502 проведення електронних торгів та в Акті опису й арешту майна за ВП № 35404756 об`єктом продажу на торах є частки в праві спільної часткової власності житлового будинку з надвірними будівлями , що знаходиться за адресою АДРЕСА_3 , проте не були зазначені відомості щодо продажу частки у праві спільної часткової власності на земельну ділянку площею 0,0612 га, кадастровий номер 1211600000:02:004:0039, яка знаходиться під зазначеними будівлями та використовується для їх обслуговування, що належала ОСОБА_2 .

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом серія НМВ № 628796 від 30.09.2020 року спадкоємицею майна ОСОБА_3 , а саме частки в праві спільної часткової власності на житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою АДРЕСА_3 та частки у праві спільної часткової власності на земельну ділянку площею 0,0612 га, кадастровий номер 1211600000:02:004:0039, стала ОСОБА_1 . Однак, після намагання Позивача оформити право власності на зазначену земельну ділянку з`ясувалося, що до сьогодні право власності на частки у праві спільної часткової власності на земельну ділянку площею 0,0612 га, кадастровий номер 1211600000:02:004:0039, закріплено за ОСОБА_2 . Більше того, на спірну земельну ділянку 08.11.2016 р. згідно постанови державного виконавця Нікопольського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Дніпропетровській обл. Ткаченко О.В. накладено арешт.

У відповідності до п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов`язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.

Відповідно до положень ст. 55 Конституції України кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.

Право на захист власності викладено у ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - «Перший протокол», «Конвенція»): «Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства та на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів».

Положеннями статті 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно зі ст.391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до протоколу № 71502 від 10.04.2015 року про проведення електронних торгів визнаний переможцем торгів по лоту № 53511 частина домоволодіння (житлового будинку з надвірними спорудами), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , учасник № 3 ОСОБА_1 , ІПН: НОМЕР_1 за ціною 34 912,50 грн. Організатор торгів ДП «Інформаційний центр». Міністерства юстиції України. Отримувач коштів Відділ ДВС Нікопольського МРУЮ. Зазначена сума мала бути сплачена до 24.04.2015 року. У підтвердження своєчасної виплати Позивачем надається квитанція № 1/124 від 14.04.2015 року.

На підставі Акту державного виконавця про проведені електронні торги та відповідно до ст. 62 Закона України «Про виконавче провадження» приватним нотаріусом Нікопольського міського нотаріального округу Наявко І.М. було складено Свідоцтво серія НАН № 600953, згідно якого ОСОБА_1 на праві власності належить майно, яке раніше належало ОСОБА_2 , а саме: частки в праві спільної часткової власності житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 .

Відповідно до ч. 1 ст. 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці обєкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Аналогічна правова позиція міститься у Постанові Судової палати у цивільних справах ВСУ від 13.04.2016 року у справі № 6-253цс16. Зокрема в ній зазначено, що за змістом статті 377 ЦК України та 120 ЗК України до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором. Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначений, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка є необхідною для їх обслуговування.

Якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то у разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування. При цьому при застосуванні положень статті 120 ЗК України у поєднанні з нормою статті 125 ЗК України слід виходити з того, що у випадку переходу права власності на об`єкт нерухомості у встановленому законом порядку, право власності на земельну ділянку у набувача нерухомості виникає одночасно із виникненням права власності на зведені на земельній ділянці об`єкти. Це правило стосується й випадків, коли право на земельну ділянку не було зареєстроване одночасно з правом на нерухомість, однак земельна ділянка раніше набула ознак об`єкта права власності.

За загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 120 ЗК України, особа, яка набула права власності на будівлю чи споруду стає власником земельної ділянки на тих самих умовах, на яких вона належала попередньому власнику, якщо інше не передбачено у договорі відчуження нерухомості.

Суд зазначає, що до ОСОБА_1 разом з правом власності на частки в праві спільної часткової власності житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 перейшло і право власності на частки у праві спільної часткової власності на земельну ділянку площею 0,0612 га, кадастровий номер 1211600000:02:004:0039, закріпленої за ОСОБА_2 .

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна №226464759 від 01.10.2020 року вбачається, що державним реєстратором Ткаченко О.В. на підставі постанови про арешт майна боржника, серія та номер: 51235841, виданий 08.11.2016, видавник: Державний виконавець Нікопольського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Дніпропетровській обл. накладено арешт на нерухоме майно, що належить ОСОБА_2 . Однак право на зазначене майно Позивач набула ще 20.04.2015 р., тобто до накладання арешту.

Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:

визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Враховуючи зазначені вище обставини, суд вважає, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі шляхом визнання за ОСОБА_1 право власності на частки земельної ділянки площею 0,0612 га, кадастровий номер 1211600000:02:004:0039, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 та зняття арешту з майна, а саме: частки земельної ділянки, загальною площею 0,0612 га, кадастровий номер 1211600000:02:004:0039, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , який був накладений на підставі постанови Нікопольського міськрайонного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Дніпропетровській обл. від 08.11.2016 року № 51235841.

Керуючись ст.ст. 2 , 4 , 5 , 81 , 89 , 261 , 263-265 , 268 , 273 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Нікопольський міськрайонний відділ державної виконавчої служби південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про визнання права власності на земельну ділянку та зняття арешту - задовольнити.

Визнати право власності на частки земельної ділянки площею 0,0612 га, кадастровий номер 1211600000:02:004:0039, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , за ОСОБА_1 .

Зняти арешт з майна, а саме: частки земельної ділянки, загальною площею 0,0612 га, кадастровий номер 1211600000:02:004:0039, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , накладений на підставі постанови Нікопольського міськрайонного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Дніпропетровській обл. від 08.11.2016 року № 51235841.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: О. В. Рунчева