Постанова
від 23.02.2023 по справі 140/7410/22
ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2023 рокуЛьвівСправа № 140/7410/22 пров. № А/857/18540/22

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді: Кухтея Р.В.

суддів : Носа С.П., Шевчук С.М.,

з участю секретаря судового засідання: Кахнич Г.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2022 року про забезпечення позову (постановлена головуючим-суддею Волдінером Ф.А. в порядку письмового провадження у м. Луцьку) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕЛЬВА ГРУП» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в :

У листопаді 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «СЕЛЬВА ГРУП» (далі ТзОВ «СЕЛЬВА ГРУП», Товариство, позивач) звернулося в суд із адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі ГУ ДПС, контролюючий орган, відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС (далі Комісія ГУ ДПС) №55294 від 16.08.2022 та зобов`язати Комісію ГУ ДПС виключити ТзОВ «СЕЛЬВА ГРУП» з переліку ризикових платників податків.

02.12.2022 позивачем було подано до суду заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії оспорюваного рішення.

Заява обґрунтована тим, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії оспорюваного рішення може істотно ускладнити ефективний захист та поновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, оскільки на даний час сам факт віднесення Товаприства до переліку ризикових платників податків згідно рішення контролюючого органу зумовить настання для нього негативних наслідків у вигляді зупинення реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних усіх без винятку податкових накладних, що передбачає покладення додаткового обов`язку щодо надання пояснень та документів по кожній податковій накладній, реєстрацію якої зупинено, призводить до збільшення строку їх реєстрації, що також негативно впливає на господарську діяльність Товариства та його взаємовідносин із контрагентами, а також ставить під загрозу здійснення господарської діяльності через розірвання ділових відносин з контрагентами.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 06.12.2022 заяву ТзОВ «СЕЛЬВА ГРУП» про забезпечення позову було задоволено повністю.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, ГУ ДПС подало апеляційну скаргу, в якій через неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права просить її скасувати та прийняти постанову, якою відмовити ТзОВ «СЕЛЬВА ГРУП» у задоволенні заяви про забезпечення позову.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що сама лише незгода позивача з діями суб`єкта владних повноважень не є достатньою підставою для застосування судом заходів забезпечення позову.

Представник позивача не з`явився в судове засідання, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце слухання справи, клопотань не заявляв, а тому колегія суду ухвалила проводити розгляд справи за його відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача Кучера Д.А. у форматі відеоконференцзв`язку поза межами суду, який підтримав апеляційну скаргу, дослідивши наявні по справі матеріали та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити повністю, ухвалу суду скасувати та прийняти постанову, якою відмовити ТзОВ «СЕЛЬВА ГРУП» у задоволенні заяви про забезпечення позову, виходячи з наступного.

Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що у разі невжиття заходів забезпечення позову, є ймовірність настання негативних наслідків, для виправлення яких позивачу буде необхідно докласти значних зусиль у випадку задоволення в подальшому судом адміністративного позову. На переконання суду першої інстанції, невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії оспорюваного рішення істотно ускладнює ефективний захист прав та інтересів позивача від порушень з боку суб`єкта владних повноважень у сфері господарської діяльності, зокрема, право здійснювати самостійно без обмежень господарську діяльність. У свою чергу, забезпечення позову на час судового розгляду справи відновить право позивача на здійснення господарської діяльності як платника податку на додану вартість, дасть можливість Товариству до остаточного вирішення даного спору реалізовувати своє право на здійснення господарської діяльності та реєстрацію податкових накладних.

Частиною першою статті 150 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Відповідно до ч.2 ст.150 КАС України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо :

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

За змістом частини першої статті 151 КАС України, позов може бути забезпечено : 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється в безспірному порядку.

Частиною другою статті 151 КАС України визначено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання (ч.6 ст.154 КАС України).

Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Заходи забезпечення мають вживатись лише в межах позовних вимог, бути співмірними з ними, а необхідність їх застосування повинна обґрунтовуватись поважними підставами й підтверджуватись належними доказами.

При цьому співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Таким чином, суд, розглядаючи заяву про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, з огляду на докази, надані заявником для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись, зокрема, у тому, що існує дійсна і реальна загроза невиконання рішення суду чи суттєва перешкода у такому виконанні, а також у очевидності ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При цьому, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд в ухвалі про забезпечення позову повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Також суд має вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав, будуть значними.

Так само суд повинен вказати підстави, з яких він дійшов висновку про існування очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, цим рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі.

Слід зазначити, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не можуть вирішуватись ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Проте, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про існування визначених у статті 150 КАС України обставин для вжиття заходів забезпечення позову, з огляду на наступне.

Пунктом 201.16 статті 201 ПК України передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Дійсно, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (п.6 Порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1165 від 11.12.2019 (далі Порядок №1165)).

Водночас, п.п.3 п.11 Порядку №1165 передбачає, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначається, серед іншого, пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Таким чином, відсутні законодавчі підстави вважати, що зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є безумовною підставою для відмови в реєстрації цих документів податкової звітності.

При цьому, п.5 Порядку №1165 визначено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Таким чином, перевірка контролюючим органом на відповідність критеріям ризиковості платника податків здійснюється при реєстрації кожної податкової накладної/розрахунку коригування, незалежно від факту віднесення платника податків до переліку ризикових, та є передбаченим законом заходом контролю.

Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 03.12.2020 по справі №140/8457/20 та від 31.01.2023 по справі №140/6021/22.

Колегія суддів зазначає, що висновок суду першої інстанції про те, що невжиття заходів щодо зупинення дії оспорюваного позивачем рішення зумовить настання негативних та незворотних наслідків для його господарської діяльності не підтверджений оцінкою суду будь-яких доказів. Так само суд не зазначив, на підставі яких саме доказів визнано підтвердженими доводи позивача, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити ефективність захисту і унеможливити поновлення порушених прав позивача.

При цьому, колегія суддів зазначає, що віднесення певних платників податків до ризикових є по суті формою здійснення контролюючим органом податкового контролю, який, в тому числі, спрямований і на забезпечення прав та інтересів інших суб`єктів господарювання у частині правильності відображення ними результатів господарської діяльності з метою оподаткування. Водночас, за позивачем залишається право належними документами довести реальність здійснення фінансово-господарських операцій у межах своєї господарської діяльності, та у разі повноти документів по даних операціях, подальшого прийняття позитивного рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування.

Колегія суддів також враховує співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову та зазначає, що застосування даного заходу забезпечення позову фактично призведе до вирішення по суті позовних вимог. Крім того, посилання позивача на протиправність даного рішення суд розцінює передчасним, оскільки вказана обставина підлягає встановленню під час судового розгляду справи. Доказів очевидної протиправності спірних рішень матеріали позовної заяви не містять.

Більше того, на думку колегії суддів, вжиття заходів забезпечення позову у запропонований позивачем спосіб є фактичним вирішенням позовних вимог на період розгляду справи, що не узгоджується з метою застосування правового інституту забезпечення позову та є неприпустимим.

Отже, виходячи зі змісту поданого клопотання та доводів, наведених заявником у його обґрунтування, колегія суддів приходить до висновку що заявником не наведено обставин, за яких в разі невжиття заходів забезпечення позову буде істотно ускладнено чи унеможливлено виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

З врахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для забезпечення позову.

Згідно ст. 317 КАС Українипідставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, допустився помилки в частині застосування норм матеріального та порушив норми процесуального права, а тому дійшов помилкового висновкупро наявністьправових підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст.150, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області задовольнити повністю.

Ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2022 року про забезпечення позову по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕЛЬВА ГРУП» до управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії скасувати та прийняти постанову, якою відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «СЕЛЬВА ГРУП» у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя Р. В. Кухтей судді С. П. Нос С. М. Шевчук Повне судове рішення складено 06.03.2023

СудВосьмий апеляційний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення23.02.2023
Оприлюднено08.03.2023
Номер документу109379118
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них зупинення реєстрації податкових накладних

Судовий реєстр по справі —140/7410/22

Рішення від 25.05.2023

Адміністративне

Волинський окружний адміністративний суд

Волдінер Фелікс Арнольдович

Постанова від 23.02.2023

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Кухтей Руслан Віталійович

Ухвала від 20.02.2023

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Кухтей Руслан Віталійович

Ухвала від 30.01.2023

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Кухтей Руслан Віталійович

Ухвала від 30.01.2023

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Кухтей Руслан Віталійович

Ухвала від 06.01.2023

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Кухтей Руслан Віталійович

Ухвала від 06.12.2022

Адміністративне

Волинський окружний адміністративний суд

Волдінер Фелікс Арнольдович

Ухвала від 06.12.2022

Адміністративне

Волинський окружний адміністративний суд

Волдінер Фелікс Арнольдович

Ухвала від 16.11.2022

Адміністративне

Волинський окружний адміністративний суд

Волдінер Фелікс Арнольдович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні