Рішення

від 01.02.2023 по справі 351/1655/22

СНЯТИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 351/1655/22

Номер провадження №2/351/140/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2023 року м. Снятин

Снятинський районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого судді Посохова І.С.,

за участю секретаря судового засідання Боднарук О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Снятині в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом адвоката Лепчука Святослава Ігоровича в інтересах ОСОБА_1 до Снятинської міської ради Коломийського району Івано-Франківської області про визнання права власності на майно в порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Лепчук Святослав Ігорович звернувся до Снятинського районного суду Івано-Франківської області в інтересах ОСОБА_1 із позовною заявою до Снятинської міської ради Коломийського району Івано-Франківської області про визнання права власності на майно в порядку спадкування.

В обґрунтування заявлених вимог представник позивача зазначає, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . ОСОБА_3 на підставі державного акта на право власності на землю серії І-ІФ № 016826, виданого 30 листопада 2001 року та зареєстрованого в Книзі записів державних актів за № 230, належали земельні ділянки, а саме: земельна ділянка № НОМЕР_1 площею 0,3782 га, земельна ділянка № НОМЕР_2 площею 0,28 га, загальною площею 0,66 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані на території Княженської сільської ради. ОСОБА_2 є братом позивача, який є спадкоємцем за законом на все його майно. Однак державним нотаріусом Першої Снятинської державної нотаріальної контори Івано-Франківської області Білоконь К.С. відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 0,66 га, що розташовані на території Княженської сільської ради Коломийського району Івано-Франківської області і належать ОСОБА_2 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки спадкоємець ОСОБА_1 не надала оригінал правовстановлюючого документу, який би підтверджував право власності спадкодавця на земельні ділянки.

У своїй позовній заяві позивачка просила суд визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва: земельна ділянка № НОМЕР_1 площею 0,3782 га, кадастровий номер 26:252:826:00:05:001:0541, земельна ділянка № НОМЕР_2 площею 0,28 га, 26:252:826:00:05:001:1820, загальною площею 0,66 га, що розташовані на території Снятинської міської ради Коломийського району Івано-Франківської області, які належали на підставі Державного акту на право приватної власності на землю І-ІФ № 016826, виданого 30 листопада 2001 року та зареєстрованого в Книзі записів державних актів за № 230, ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у с. Княже Снятинського району Івано-Франківської області.

Позивач ОСОБА_1 та її представник Лепчук С.І. в судове засідання не з`явилися, про день, час і місце судового засідання повідомлялись належним чином, представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, просив суд позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача - Снятинської міської ради Коломийського району Івано-Франківської області в судове засідання не з`явився, про день, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі та просив ухвалити рішення на розсуд суду.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив такі фактичні обставини.

З матеріалів справи судом встановлено, що згідно з копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого 29 травня 1956 року в м. Снятин, ОСОБА_5 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що зроблено відповідний актовий запис № 67. Батьком дитини записаний ОСОБА_6 , а матір`ю - ОСОБА_7 .

Згідно з копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , виданого 18 лютого 1954 року в с. Княже Снятинського району, ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що складено відповідний актовий запис № 3. Батьком дитини записаний ОСОБА_6 , а матір`ю - ОСОБА_7 .

Згідно з копією свідоцтва про одруження серії НОМЕР_5 , виданого 27 листопада 1969 року Княженською сільською Радою Снятинського району Івано-Франківської області, ОСОБА_8 та ОСОБА_5 27.11.1969 зареєстрували шлюб, про що складено відповідний актовий запис № 13. Прізвище чоловіка після реєстрації шлюбу ОСОБА_9 , прізвище дружини - ОСОБА_9 .

Згідно з копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_6 , виданого 05 липня 2007 року виконкомом Княженської сільської ради Снятинського району Івано-Франківської області, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , актовий запис № 16.

Згідно з заявою до Першої Снятинської державної нотаріальної контори від 12.11.2007, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , звернулася до державного нотаріуса з заявою про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті брата ОСОБА_2 .

Згідно з витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 11718002 від 12.11.2007, за № 43422858 заведена спадкова справа після смерті ОСОБА_2 .

Згідно з копією довідки № 1023/02-14 від 20 вересня 2022 року, виданої державним нотаріусом Першої Снятинської державної нотаріальної контори Білоконь К.С., після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , і проживав в с. Княже Снятинського району Івано-Франківської області, спадкоємцем за законом до всього майна є сестра померлого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , жителька с. Горішнє Залуччя Коломийського району Івано-Франківської області. Спадкова справа № 497/2007.

Згідно з копією свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 20.03.2021 державним нотаріусом Першої Снятинської державної нотаріальної контори Білоконь К.С., спадкоємцем зазначеного у свідоцтві майна ОСОБА_2 , 1954 р.н., який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , є його сестра ОСОБА_1 . Спадщина, на яку видано це свідоцтво, складається з житлового будинку АДРЕСА_1 .

Відповідно до копії постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 1060/02-31 від 28 вересня 2022 року, державним нотаріусом Першої Снятинської державної нотаріальної контори Білоконь К.С. відмовлено у здійсненні нотаріальної дії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , жительці с. Горішнє Залуччя Коломийського району Івано-Франківської області у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,66 га, що розташовані на території Княженської сільської ради Коломийського району Івано-Франківської області і належать ОСОБА_2 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки спадкоємець ОСОБА_1 не надала оригінал правовстановлюючого документу, який би підтверджував право власності спадкодавця на земельні ділянки.

З копії Державного акту на право приватної власності на землю серії І-ІФ № 016826, виданого 30.11.2001, вбачається, що ОСОБА_2 належать на праві приватної власності земельні ділянки, а саме: земельна ділянка № НОМЕР_1 площею 0,378 га, земельна ділянка № НОМЕР_2 площею 0,28 га, загальною площею 0,66 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані на території Княженської сільської ради. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 230.

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку номер витягу НВ-4600722472022, дата формування 07.09.2022, земельна ділянка кадастровий номер 2625282600:05:001:1820, місце розташування: Івано-Франківська область, Коломийський район, Снятинська міська рада, за межами населеного пункту с. Княже, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 0,2805 га, на праві приватної власності належить ОСОБА_2 .

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку номер витягу НВ-2600405592022, дата формування 02.09.2022, земельна ділянка кадастровий номер 2625282600:05:001:0541, місце розташування: Івано-Франківська область, Коломийський район, Снятинська міська рада, за межами населеного пункту с. Княже, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 0,3782 га, на праві приватної власності належить ОСОБА_2 .

Отже, з досліджених в судовому засіданні фактичних обставин справи судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу захисту позивачем свого права власності в порядку спадкування за законом на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які належали на праві власності її брату на момент смерті, оригінал правовстановлюючого документу на які був втрачений. Вказані правовідносини регулюються нормами Конституції України, Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відсутність у спадкоємця свідоцтва про право на спадщину не може бути підставою для відмови у відкритті провадження у справі (п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування»). Тому спадкоємець, який прийняв спадщину, може звернутися за одержанням свідоцтва в будь-який час після закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини. Неодержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину не позбавляє його права на спадкування.

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Водночас, згідно з наведеною Постановою при розгляді справ даної категорії слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи, наявність в матеріалах спадкової справи повідомлення нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Частиною 1 статті 316 ЦК України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1262 ЦК України у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

Частинами 1, 3 ст. 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1273 ЦК України спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Відповідно до п. г ч. 1 ст. 81 Земельного кодексу України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 158 ЗК України земельні спори вирішуються судами, органами місцевого самоврядування. Виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.

Відповідно до пункту 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» відповідно до статті 1225 ЦК право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

З наведених матеріалів справи судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем після смерті її брата ОСОБА_2 , та відповідно до ст. 1262 ЦК України, є спадкоємцем за законом другої черги. Спадщину позивачка прийняла відповідно до вимог закону шляхом подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини у строк, передбачений ч. 1 ст. 1270 ЦК України. Отримала у нотаріуса свідоцтво про право на спадщину за законом на інше нерухоме майно. Однак через те, що позивач не надала оригінал Державного акту на право приватної власності на землю серії І-ІФ № 016826, виданого 30.11.2001 на ім`я ОСОБА_2 , позивачу нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на ці земельні ділянки.

Судом також встановлено, що відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю серії І-ІФ № 016826 померлому ОСОБА_2 на момент його смерті належали на праві приватної власності земельні ділянки, а саме: земельна ділянка № НОМЕР_1 площею 0,3782 га, земельна ділянка № НОМЕР_2 площею 0,2805 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані на території Княженської сільської ради. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 230. Однак у позивача відсутній оригінал зазначеного вище державного акту.

Суд вважає, що право позивача, у зв`язку з тим, що останній вчинив всі передбачені законом дії для прийняття спадщини, підлягає захисту, а тому позивач має право на звернення до суду з позовними вимогами про визнання за ним права власності на майно в порядку спадкування за законом.

Отже, з матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 , як спадкоємець померлого ОСОБА_2 , має право на спадкування за законом спадкового майна, яке залишилось після смерті останнього, оскільки позивач прийняв спадщину та не відмовлявся від її прийняття. Право власності спадкодавця ОСОБА_2 на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яке він мав за життя, підтверджено державним актом на право власності на землю та зареєстроване у встановленому законом порядку у Державному земельному кадастрі, а отже право власності на земельні ділянки має перейти до спадкоємця ОСОБА_1 за загальними правилами спадкування зі збереженням її цільового призначення, не зважаючи на відсутність у позивача оригіналу правовстановлюючого документу.

Ураховуючи викладене вище, приймаючи до уваги у сукупності письмові докази по справі, суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про визнання за ОСОБА_1 права власності на майно в порядку спадкування за законом.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує, що даний спір виник виключно внаслідок дій позивача, яким судових витрат до відшкодування заявлено не було. Отже, стягнення судових витрат з відповідача на користь позивача в даному випадку буде несправедливим.

Керуючись ст. 2, 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов адвоката Лепчука Святослава Ігоровича в інтересах ОСОБА_1 до Снятинської міської ради Коломийського району Івано-Франківської області про визнання права власності на майно в порядку спадкування задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , право власності в порядку спадкування за законом на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва: земельна ділянка № НОМЕР_1 площею 0,3782 га, кадастровий номер 2625282600:05:001:0541, земельна ділянка № НОМЕР_2 площею 0,2805 га, кадастровий номер 2625282600:05:001:1820, що розташовані на території Снятинської міської ради Коломийського району Івано-Франківської області, які належали на підставі Державного акту на право приватної власності на землю І-ІФ № 016826, виданого 30 листопада 2001 року та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 230, ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у с. Княже Снятинського району Івано-Франківської області.

Рішення може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про сторони:

- позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 ;

- відповідач: Снятинська міська рада Коломийського району Івано-Франківської області, місцезнаходження: Івано-Франківська область, Коломийський район, м. Снятин, пл. Незалежності, буд. 1, код ЄДРПОУ 04054240.

Суддя Іван ПОСОХОВ