Справа № 947/39464/21
Провадження № 1-кп/947/440/23
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28.02.2023 року
Київський районний суд м. Одеси, у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3
потерпілих - ОСОБА_4 , ОСОБА_5
представника потерпілого - ОСОБА_6
захисника - ОСОБА_7
обвинуваченої - ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020161480000752 від 19.05.2020 року відносно:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, українки, уродженки м.Дружківка Донецької області, з вищою освітою, не працюючої, розлученої, маючої на утриманні малолітню дитину - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вагітної на момент ухвалення вироку (25-26 тиждень), зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , внутрішньо-переміщеної особи проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 ,
обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
Наприкінці жовтня 2019 року особа, відносно якої за вказаними кримінальними правопорушеннями направлено до суду обвинувальний акт, вирішила реалізувати злочинний план, із заволодіння чужим майном шляхом обману, а саме грошовими коштами осіб, які хочуть придбати відповідний легковий автомобіль за доступною ціною. Для здійснення в майбутньому вказаних, задуманих, протиправних дій, дана особа залучила спільника, для чого вступила в злочинну змову з ОСОБА_8 . Остання, за їхнім із вказаною особою спільним планом, повинна була безпосередньо вести перемовини з потенційними покупцями та у випадку досягнення позитивних домовленостей, укладати із ними відповідні договори, щодо придбання автомобілів.
Та для полегшення введення майбутніх покупців в оману, створення у них думки, начебто вони мають потенційну, фактичну можливість придбати необхідний автомобіль за вигідною ціною у реальної фірми, особою, відносно якої за вказаними кримінальними правопорушеннями направлено до суду обвинувальний акт, в першій половині листопада 2019 року, вжито організаційних заходів, направлених на створення та забезпечення діяльності ТОВ «АЙКАР» (код ЄДРПОУ 39494360, банківський рахунок даного товариства та дії його директора фактично контролювала вказана особа) працівники якого, начебто займались доставкою із-за кордону автомобілів, їх подальшим розмитненням та продажем. Для пошуку потенційних покупців таких автомобілів, особою, відносно якої за вказаними кримінальними правопорушеннями направлено до суду обвинувальний акт, та ОСОБА_8 , приблизно в середині листопада 2019 року, здійснені спільні заходи, при яких в мережі Інтернет на сайті «ОЛХ», були розміщенні неправдиві оголошення, з відповідними марками автомобілів, що начебто реалізовувались ТОВ «АЙКАР», їх характеристиками, вигідними умовами придбання та контактними даними менеджерів з продажу ТОВ «АЙКАР».
Так, 22.11.2019 року близько 12 годин ОСОБА_8 , діючи за попередньою змовою з особою, відносно якої за вказаними кримінальними правопорушеннями направлено до суду обвинувальний акт, для реалізації раніше узгодженого ними плану, умисно, з корисливих мотивів, маючи спільну, єдину мету, направлену на заволодіння шляхом обману грошовими коштами іншої особи, якою виявилась ОСОБА_4 , знаходячись в офісному приміщенні за адресою: м. Одеса, вул.Академіка Корольова, 74-б, розуміючи фіктивність своїх дій, представляючись менеджером ТОВ «АЙКАР», уклала від імені директора ТОВ «АЙКАР» ОСОБА_10 з ОСОБА_4 договір поставки №2002 від 22 листопада 2019 р., відповідно до умов якого та його специфікації №1, ТОВ «АЙКАР» в особі директора ОСОБА_10 , начебто зобов`язується впродовж 10 діб з моменту повної оплати ОСОБА_4 135000 гривень - поставити та передати у власність останньої автомобіль марки «Renault» модель «Logan MCV 1.5 dCi MT Authentique» 2015 року випуску, червоного кольору. ОСОБА_4 , будучи введеною в оману ОСОБА_8 , на виконання зі своєї сторони умов договору поставки та специфікації до нього, 22.11.2019 року о 13год. 12 хв. на банківський рахунок ТОВ «АЙКАР» № НОМЕР_1 відкритий в АТ КБ «ПриватБанк» (до якого мав доступ вказаний спільник ОСОБА_8 ), перерахувала власні грошові кошти в сумі 135000 гривень. Однак, й до теперішнього часу, ОСОБА_4 вказаний транспортний так і не отримала, так як ОСОБА_8 та вказаний її спільник зникли, розпорядившись 135000 гривень потерпілої на власний розсуд.
Таким чином ОСОБА_8 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 190 КК України - заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене за попередньою змовою групою осіб, що завдало значної шкоди потерпілому.
Крім того, 03.12.2019 року близько 16 год. 30 хв., ОСОБА_8 , діючи за попередньою змовою з особою, відносно якої за вказаними кримінальними правопорушеннями направлено до суду обвинувальний акт, продовжуючи реалізовувати раніше узгоджений ними план, повторно, умисно, з корисливих мотивів, маючи спільну, єдину мету, направлену на заволодіння шляхом обману грошовими коштами особи, якою виявився ОСОБА_11 , знаходячись в офісному приміщенні за адресою: м.Одеса, вул.Академіка Корольова, 74-б, розуміючи фіктивність своїх дій, представляючись менеджером ТОВ «АЙКАР», уклала від імені директора ТОВ «АЙКАР» ОСОБА_10 з ОСОБА_12 договір поставки №2006 від 04 грудня 2019р., відповідно до умов якого та його специфікації №1, ТОВ «АЙКАР» в особі директора ОСОБА_10 , начебто зобов`язується впродовж 10 діб з моменту повної оплати ОСОБА_12 180830 гривень - поставити та передати у власність ОСОБА_13 автомобіль марки «Renault» модель «Duster 1.5D MT Privilege» 2015 року випуску, срібного кольору, без пробігу. 04.12.2019 року об 09 год. 35хв., ОСОБА_11 , будучи введеним в оману ОСОБА_8 , на виконання зі своєї сторони умов договору поставки, використовуючи допомогу третьої особи, двома переказами, перерахував на рахунок ТОВ «АЙКАР» № НОМЕР_1 відкритий в АТ КБ «ПриватБанк» (до якого мав доступ вказаний спільник ОСОБА_8 ) власні грошові кошти, на загальну суму 180830 гривень. Однак, й до теперішнього часу, ОСОБА_11 вказаний транспортний засіб так і не отримав, так як ОСОБА_8 та зазначений її спільник зникли, розпорядившись 180830 гривень потерпілого на власний розсуд.
Таким чином ОСОБА_8 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 190 КК України - заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, що завдало значної шкоди потерпілому.
Крім того, 06.12.2019 року близько 13год. 00хв. ОСОБА_8 діючи за попередньою змовою з особою, відносно якої за вказаними кримінальними правопорушеннями направлено до суду обвинувальний акт, продовжуючи реалізовувати раніше узгоджений ними план, повторно, умисно, з корисливих мотивів, маючи спільну, єдину мету, направлену на заволодіння шляхом обману грошовими коштами ОСОБА_14 , знаходячись в офісному приміщенні за адресою: м.Одеса, вул.Академіка Корольова, 74-б, розуміючи фіктивність своїх дій, представляючись працівником ТОВ «АЙКАР», уклала від імені директора ТОВ «Айкар» ОСОБА_10 з ОСОБА_14 договір поставки №2008 від 06 грудня 2019 р., відповідно до умов якого та його специфікації №1, ТОВ «АЙКАР» в особі директора ОСОБА_10 начебто зобов`язується впродовж 10 діб з моменту повної оплати ОСОБА_14 145000 гривень - поставити та передати у власність останнього автомобіль марки «Сitroen» модель «Berlingo Multispace 1.6D MT Comfort» 2015 року випуску, (новий, без пробігу) коричневого кольору. ОСОБА_14 , будучи введеним в оману ОСОБА_8 , на виконання зі своєї сторони умов даного договору поставки та специфікації до нього, 06.12.2019 року об 14 год. 06хв. перерахував на рахунок ТОВ «АЙКАР» № НОМЕР_1 відкритий в АТ КБ «ПриватБанк» (до якого вказаний спільник ОСОБА_8 мав доступ) власні грошові кошти в сумі 145 000 гривень. Однак, й до теперішнього часу, ОСОБА_14 вказаний транспортний засіб так і передано не було, так як ОСОБА_8 та зазначений її спільник зникли, розпорядившись 145000 гривень потерпілого на власний розсуд.
Таким чином ОСОБА_8 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 190 КК України - заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, що завдало значної шкоди потерпілому.
Крім того, 13.12.2019 року близько 11 год. 00 хв., ОСОБА_8 діючи за попередньою змовою з особою, відносно якої за вказаними кримінальними правопорушеннями направлено до суду обвинувальний акт, продовжуючи реалізовувати раніше узгоджений ними план, повторно, умисно, з корисливих мотивів, маючи спільну, єдину мету, направлену на заволодіння шляхом обману грошовими коштами ОСОБА_15 , знаходячись в офісному приміщенні за адресою: м.Одеса, вул.Академіка Корольова, 74-б, розуміючи фіктивний характер своїх дій, представляючись менеджером ТОВ «АЙКАР», уклала від імені директора ТОВ «АЙКАР» ОСОБА_10 зі ОСОБА_15 договір поставки №2009 від 13 грудня 2019 р. зі специфікацією №1, відповідно до умов якого ТОВ «АЙКАР» в особі директора ОСОБА_10 начебто зобов`язується впродовж 10 діб, поставити та передати у власність ОСОБА_15 автомобіль марки «Renault» модель «Logan 1.5 MT Expression» 2015 року випуску (новий, без пробігу) кольору «сірий металік» загальною вартістю 137 000 гривень. При цьому сторонами було узгоджено, що ОСОБА_15 , спочатку сплатить 50% від вартості даного автомобіля на рахунок ТОВ «АЙКАР», а надалі, решту суми, переведе після фактичного огляду ним цього авто. ОСОБА_15 будучи введеним в оману ОСОБА_8 , на виконання зі своєї сторони умов зазначеного договору поставки, 13.12.2019 року о 16год. 54хв., перерахував двома переказами на рахунок ТОВ «АЙКАР» № НОМЕР_1 відкритий в АТ КБ «ПриватБанк» (до якого вказаний спільник ОСОБА_8 мав доступ), власні грошові кошти в сумі 68500 гривень. Однак, й до теперішнього часу, ОСОБА_15 зазначений транспортний засіб так і передано не було, 68500 гривень не повернуто, так як ОСОБА_8 та зазначений її спільник зникли.
Таким чином ОСОБА_8 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.190 КК України - заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб.
В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_8 свою вину у скоєнні вказаних кримінальних правопорушеннях визнала в повному обсязі, пояснивши, що дійсно, в період часу наприкінці жовтня 2019 році їй зателефонував колишній чоловік ОСОБА_16 та запропонував їй спосіб легкого заробітку грошей. Оскільки вона перебувала у важкому матеріальному становищі, вона погодилась. Після чого ОСОБА_16 організував підприємство ТОВ «АЙКАР», яке буде нібито продавати автомобілі за вигідною ціною. Вона повинна була проводити перемовини з покупцями та укладати з покупцями договори. Насправді вони не мали наміру продавати автомобілі, а мали на меті обманути потенційних покупців та заволодіти їх грошовими коштами.
Вона з її колишнім чоловіком приблизно в середині листопада 2019 року в мережі Інтернет на сайті «ОЛХ» розмістили неправдиві оголошення, зазначивши марки автомобілів, що начебто реалізовувались ТОВ «АЙКАР», їх характеристиками, вигідні умови придбання та контактні дані менеджерів з продажу ТОВ «АЙКАР».
22.11.2019 року близько 12 годин вона, знаходячись в офісному приміщенні за адресою: м.Одеса, вул.Академіка Корольова, 74-б, представилась менеджером ТОВ «АЙКАР» та уклала від імені директора ТОВ «АЙКАР» ОСОБА_10 з потерпілою ОСОБА_4 договір поставки, згідно якого ТОВ «АЙКАР» начебто зобов`язується впродовж 10 діб з моменту повної оплати ОСОБА_4 135000 гривень - поставити та передати у її власність автомобіль марки «Renault». Після чого, ОСОБА_4 , на банківський рахунок ТОВ «АЙКАР» перерахувала грошові кошти в сумі 135000 гривень. Після чого, вона припинила виходити на зв`язок з потерпілою і до теперішнього часу, ОСОБА_4 автомобіль не отримала, грошовими коштами потерпілої вона та її колишній чоловік розпорядились на власний розсуд.
03.12.2019 року близько 16 год. 30 хв. вона, знаходячись в офісному приміщенні за адресою: м.Одеса, вул.Академіка Корольова, 74-б, представилась менеджером ТОВ «АЙКАР» та уклала від імені директора ТОВ «АЙКАР» ОСОБА_10 з ОСОБА_12 договір поставки, згідно якого начебто зобов`язується впродовж 10 діб з моменту повної оплати ОСОБА_12 180830 гривень - поставити та передати у власність ОСОБА_13 автомобіль марки «Renault». Наступного дня ОСОБА_11 перерахував на рахунок ТОВ «АЙКАР» грошові кошти, на загальну суму 180830 гривень. Після чого, вона припинила виходити на зв`язок з потерпілим і до теперішнього часу, ОСОБА_17 автомобіль не отримав, грошовими коштами потерпілого вона та її колишній чоловік розпорядились на власний розсуд.
06.12.2019 року близько 13 год. 00 хв. вона, знаходячись в офісному приміщенні за адресою: м.Одеса, вул.Академіка Корольова, 74-б, представилась працівником ТОВ «АЙКАР» та уклала від імені директора ТОВ «Айкар» ОСОБА_10 з ОСОБА_14 договір поставки, відповідно до якого начебто зобов`язується впродовж 10 діб з моменту повної оплати ОСОБА_14 145000 гривень - поставити та передати у власність останнього автомобіль марки «Сitroen». Після чого, ОСОБА_14 , перерахував на рахунок ТОВ «АЙКАР» грошові кошти в сумі 145 000 гривень. Після чого, вона припинила виходити на зв`язок з потерпілим і до теперішнього часу, ОСОБА_14 автомобіль не отримав, грошовими коштами потерпілого вона та її колишній чоловік розпорядились на власний розсуд.
13.12.2019 року близько 11 год. 00 хв., вона, знаходячись в офісному приміщенні за адресою: м.Одеса, вул.Академіка Корольова, 74-б, представилась менеджером ТОВ «АЙКАР» та уклала від імені директора ТОВ «АЙКАР» ОСОБА_10 зі ОСОБА_15 договір поставки відповідно до якого ТОВ «АЙКАР» в особі директора ОСОБА_10 начебто зобов`язується впродовж 10 діб, поставити та передати у власність ОСОБА_15 автомобіль марки «Renault» загальною вартістю 137 000 гривень. При цьому вони узгодили, що ОСОБА_15 , спочатку сплатить 50% від вартості автомобіля на рахунок ТОВ «АЙКАР», а надалі, решту суми, переведе після фактичного огляду ним цього авто. ОСОБА_15 перерахував на рахунок ТОВ «АЙКАР» грошові кошти в сумі 68500 гривень.
Після чого, вона припинила виходити на зв`язок з потерпілим і до теперішнього часу, ОСОБА_15 автомобіль не отримав, грошовими коштами потерпілого вона та її колишній чоловік розпорядились на власний розсуд.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 182638 гривень 30 коп. та моральної шкоди в сумі 100 000 гривень визнала в повному обсязі.
У скоєному ОСОБА_8 щиро розкаялась, просила суворо не карати та просила суд розглянути кримінальне провадження в порядку ч.3 ст.349 КПК України, обмежившись вже доследженими в рамках вказаного кримінального провадження письмовими доказами, допитом потерпілого ОСОБА_5 та її безпосереднім допитом, інші докази просила не досліджувати та вважати їх доведеними.
Потерпілий ОСОБА_17 в судовому засіданні пояснив, що в період часу у 2019 році він на сайті «ОЛХ» шукав собі автомобіль з метою покупки та знайшов оголошення про продаж автомобіля марки «Renault» модель «Duster» за привабливою ціною. Він зателефонував до фірми, де його запросили до офісу. 03.12.2019 року він приїхав в офіс по вул.Ак.Корольова в м.Одесі, де знаходилась обвинувачена ОСОБА_8 , яку він впізнає в залі судового засідання, та яка представилась йому ОСОБА_18 . Вона показала йому автомобілі, він обрав автомобіль марки «Renault» модель «Duster», після чого ОСОБА_8 пояснила, що автомобіль буде розмитнений і відразу буде оформлений на нього. Після чого ОСОБА_8 почала оформлювати документи та запропонувала оформити договір датою наступного дня, пояснивши, що гроші зайдуть на банківський рахунок, тому договір був оформлений датою 04.12.2019 року. Потім він з дружиною поїхали у відділення банку, де оплатили грошові кошти в сумі 182638 гривень 30 коп. згідно з договором. Через 5 днів він зателефонував ОСОБА_8 , яка повідомила, що її робота закінчена та надала телефон ОСОБА_19 , який нібито був представником, який повідомив йому, що є певні проблеми на митниці та наступали новорічні свята. Згодом ОСОБА_19 перестав брати телефон.
Через деякий час було відкрито кримінальне провадження, в якому він визнаний потерпілим. Він слідчому описував прикмети обвинуваченої та потім у слідчого впізнав обвинувачену ОСОБА_20 по фотографії.
Цивільний позов підтримує в повному обсязі та просить його задовольнити.
Від потерпілих ОСОБА_14 , ОСОБА_15 надійшли заяви про розгляд кримінального провадження в їх відсутність.
Крім повного визнання обвинуваченою ОСОБА_8 своєї вини у вчиненні кримінальних правопорушень, її вина підтверджена дослідженими судом письмовими доказами, а саме:
-Договір поставки №2006 від 04 грудня 2019р. та його специфікації №1;
-2 квітанції про сплату двох платежів по 90415 гривень;
-Характеризуючі матеріали на автомобіль «Renault» модель «Duster»;
-Протокол огляду місці події від 20.12.2019 року;
-Ухвала слідчого судді Київського районного суду м.Одеси від 21.12.2019 року про надання дозволу на проведення огляду приміщення за адресою: АДРЕСА_3 ;
-Протокол огляду предметів від 21.12.2019 року;
-Протоколи пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 03.01.2020 року та 17.02.2020 року.
Беручи до уваги те, що обвинувачена ОСОБА_8 вину у вчиненні кримінальних правопорушень визнала у повному обсязі, суд, з`ясувавши думку учасників судового засідання, роз`яснив сторонам кримінального провадження вимоги ч.3 ст.349 КПК України і наслідки обмеження обсягу доказів, за згодою учасників судового засідання, визнав недоцільним дослідження інших доказів, крім допиту обвинуваченої, потерпілого ОСОБА_5 та письмових доказів, відносно фактичних обставин справи, оскільки вони ніким не оспорюються, обмежитись дослідженням тільки доказів, які характеризують його особистість. Також, обвинуваченій було роз`яснено, що в даному випадку вона позбавляється права оскаржувати в апеляційному порядку фактичні обставини справи.
За таких обставин, оцінюючи отримані в суді докази, заслухавши показання обвинуваченої, потерпілого, дослідивши матеріали кримінального провадження, які характеризують її особистість, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченої ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченого ч .2 ст. 190 КК України - заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, що завдало значної шкоди потерпілому, доведена в повному обсязі.
Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченій суд виходить із встановленої ст.50 КК України мети не тільки кари, а й виправлення і запобігання вчинення нових злочинів, заснованої на вимогах виваженості та справедливості. При цьому суд враховує, визначені ст.65 КК України загальні засади призначення покарання стосовно обставин цієї справи.
Відповідно до ст.66 КК України до обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченої, суд відносить щире каяття.
Відповідно до ст.67 КК України обставин, які обтяжують покарання обвинуваченої не встановлено.
При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_8 суд враховує суспільну небезпеку і характер вчинених нею кримінальних правопорушень, тяжкість скоєного, її щире каяття в скоєному, позитивну характеристику, а також, що вона є внутрішньо переміщеною особою, має наутриманні малолітню дитину, у теперішній час перебуває у стані вагітності пов`язаної з високим ризиком, тобто пом`якшуючі обставини та відсутність обтяжуючих обставин, керуючись вимогами виваженості та справедливості, з метою виправлення і запобігання вчиненню нових злочинів, суд вважає, що виправлення та перевиховання ОСОБА_8 можливо без ізоляції від суспільства з призначенням покарання у вигляді штрафу з урахуванням того, що кримінальні правопорушення вчинені обвинуваченою ОСОБА_8 до набрання чинності Закону України від 22.11.2018 № 2617-VIII, а саме до 01.07.2020 року.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_8 не застосовувався.
Питання про процесуальні витрати суд вирішує на підставі ст.124 КПК України.
Судом розглянуто цивільний позов ОСОБА_21 до ОСОБА_8 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, в якому потерпілий просить стягнути з ОСОБА_8 на його користь матеріальну шкоду в розмірі 182683,30 грн., а також моральну шкоду в розмірі 100000,00 грн., а всього на загальну суму 282638,30 грн.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Згідно ст.16 ЦК України особа має право звернутися до суду за захистом свого порушеного особистого немайнового права або майнового права та інтересу у визначені цією статтею способи. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, встановленим договором або законом.
Відповідно до вимог п. 10 ч.1 ст.56 КПК України потерпілий має право на відшкодування завданої кримінальним правопорушенням шкоди в порядку, передбаченому законом.
Згідно ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
Відповідно до вимог ч.1 ст.128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
Відповідно до вимог ч.4 ст.128 КПК України форма та зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам, встановленим до позовів, які пред`являються у порядку цивільного судочинства.
Відповідно до вимог ч.5 ст.128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Згідно зі ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Згідно з ч.1 ст.1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
У відповідності до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Вирішуючи позов, заявлений потерпілим ОСОБА_22 до ОСОБА_8 про стягнення спричиненої матеріальної шкоди та моральної шкоди, суд вважає його документально доведеним в частині понесених потерпілим матеріальних витрат.
Згідно ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода,завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою яка її завдала,за наявності її вини.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України п.9 від 31.03.1995 №42 «Про судову практику по справам про стягнення моральної шкоди», розмір стягнення моральної шкоди, суд встановлює залежно від характеру страждань, які вчинені позивачу, характеру немайнових збитків і з врахуванням інших обставин.
При встановленні суми моральної шкоди, за вищевказаними позовними вимогами, за даним позовом суд враховує характер и ступінь, випробуваних потерпілим душевних і фізичних страждань, переживань, тяжкість вимушених змін в його житті через отримані травми та лікування.
Виходячи із вимог розумності та справедливості, а також повного визнання позовних вимог простягнення моральної шкоди безпосередньо самою ОСОБА_8 суд вважає, що позовні вимоги потерпілого ОСОБА_5 до ОСОБА_8 про стягнення моральної шкоди в сумі 100000 гривен підлягають задоволенню у повному обсязі.
На підставі встановленого, керуючись ст.ст. 349, 370, 373-374 КПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України та призначити покарання у виді штрафу в розмірі ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 1700 грн. в дохід держави.
Міра запобіжного заходу в рамках вказаного кримінального провадження не обиралась.
Речові докази у даному кримінальному провадженню відсутні.
Цивільний позов ОСОБА_21 до ОСОБА_8 про стягнення матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_3 матеріальну шкоду в розмірі 182683,30 грн., а також моральну шкоду в розмірі 100000,00 грн., а всього на загальну суму 282638,30 грн.
Витрати на залучення експерта за проведення судової технічної експертизи документів в розмірі 1884 грн. 12 коп. стягнути з ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави.
Вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту його проголошення через Київський районний суд м. Одеси.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченій та прокурору.
Суддя ОСОБА_1
Суд | Київський районний суд м. Одеси |
Дата ухвалення рішення | 28.02.2023 |
Оприлюднено | 09.03.2023 |
Номер документу | 109383945 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Злочини проти власності Шахрайство |
Кримінальне
Київський районний суд м. Одеси
Прохоров П. А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні