Рішення

від 06.03.2023 по справі 924/1003/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"06" березня 2023 р. Справа № 924/1003/22

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Грамчука І.В., розглянувши матеріали справи

за позовом заступника керівника Кам`янець-Подільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою на здійснення функцій у спірних правовідносинах Слобідсько-Кульчієвецької сільської ради, с. Слобідка-Кульчієвецька, Кам`янець-Подільський район, Хмельницька область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоеко Поділля", с. Слобідка-Кульчієвецька, Кам`янець-Подільський район, Хмельницька область

про розірвання договору оренди землі від 27.05.2019р. та зобов`язання повернути земельну ділянку

Представники сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

від прокуратури: Пронозюк В.І.

встановив: заступник керівника Кам`янець-Подільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою на здійснення функцій у спірних правовідносинах Слобідсько-Кульчієвецької сільської ради, с. Слобідка-Кульчієвецька, Кам`янець-Подільський район, Хмельницька область звернувся до суду з позовом до - Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоеко Поділля", с. Слобідка-Кульчієвецька, Кам`янець-Подільський район, Хмельницька область про розірвання договору оренди землі від 27.05.2019р. та зобов`язання повернути земельну ділянку.

В обґрунтування позову посилається на наявність заборгованості відповідача зі сплати орендної плати за договором оренди землі від 27.05.2019р., що згідно з п. 12.4 договору є підставою для його розірвання та відповідно повернення земельної ділянки.

Прокурор у судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог.

Позивач у заяві від 04.01.2023р. позовні вимоги підтримав, позов просить задовольнити, розгляд справи здійснювати за відсутності його представника.

Відповідач в судове засідання свого представника не направляв, відзиву на позов не подав.

Копії ухвал суду направлялись на адресу відповідача (вул. Механізаторів, 45, с. Слобідка-Кульчієвецька, Кам`янець-Подільський район, Хмельницька область) та повертались на адресу суду з відміткою "за закінченням терміну зберігання". , "адресат відсутній за вказаною адресою".

Судом враховується, що положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 04.11.1950, ратифікованої Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 №475/97-ВР) встановлено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

При цьому, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема, "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника.

При цьому, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, третіх осіб, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Застосовуючи відповідно до ст. 3 Господарського процесуального кодексу України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989 Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

В свою чергу, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини щодо тлумачення положення "розумний строк" вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ. Критеріями оцінки розумності строку є, зокрема, складність справи та поведінка заявників.

Частинами ч. ч. 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

При цьому, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену у рішенні від 03.04.2008р. у справі "Пономарьов проти України", згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Ст. 202 ГПК України передбачає, що суд може розглядати справу за відсутності учасника справи, якщо його було належно повідомлено, проте, він не повідомив про причин неявки або така неявка є повторною.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи розумність строків розгляду судового спору, справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до приписів ч. 9 ст.165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

27.05.2019р. між Слобідко-Кульчієвецькою сільською радою (Орендодавець) та ТОВ "Енергоеко Поділля" (Орендар) укладено договір оренди землі згідно п.1.1 якого Орендодавець на підставі рішення сесії Слобідко - Кульчієвецької сільської ради "Про надання в оренду земельної ділянки" від 23.05.2019р. №5 надає, а Орендар приймає в оренду земельну ділянку площею 40,0000 гектарів (кадастровий номер 6822489100:06:001:0004) для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій (будівництво сонячної електростанції), що знаходиться на території Слобідко-Кульчієвецької сільської ради за межами населеного пункт) с. Баговиця.

Відповідно до п.2 договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 40,0000 гектарів. На земельній ділянці що є предметом цього договору не розташовані об`єкти нерухомого майна. Нормативно грошова оцінка земельної ділянки на даний час складає 44523426,96 грн.

За п.4.1 договору договір набирає чинності з моменту його державної реєстрації. Строк дії договору становить 49 років з дати його державної реєстрації.

У відповідності до п.п. 5.1, 5.2, 5.4 договору за користування визначеною даним договором земельною ділянкою Орендар сплачує орендну плату у грошовій безготівковій формі. Річний розмір орендної плати становить 3% від її нормативно грошової оцінки, що становить 1335702,81 грн. за всю площу земельної ділянки. Виплата орендної плати проводиться рівними частинами щомісячно до 28 числа наступного за звітний період на розрахунковий рахунок Слобідко-Кульчієвецької сільської ради.

Згідно з п.12.4 дія договору припиняється шляхом його розірвання за взаємною згодою сторін, рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов`язків передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованих земельних ділянок, яке істотно перешкоджає їх використанню, а також з інших підстав.

Договір підписано представниками та скріплено відтисками печаток сторін.

Згідно акту приймання та передачі земельної ділянки від 27.05.2019р. відповідачем прийнято в оренду земельну ділянку загальною площею 40,0000 га, кадастровий номер 6822489100:06:001:0004, що знаходиться на території Слобідко-Кульчиєвецької сільської ради за межами населеного пункту с. Баговиця.

У матеріалах справи наявне рішення Слобідсько-Кульчієвецької сільської ради №5 від 23.05.2019р. "Про передачу в оренду земельної ділянки ТОВ "Енергоеко Поділля", яким надано ТОВ "Енергоеко Поділля" в користування на умовах оренди, терміном на 49 років, земельну ділянку площею 40,0000га, кадастровий номер 6822489100:06:001:0004.

У відповідь на лист прокурора (від 26.10.2021р.) Головне управління ДПС у Хмельницькій області листом (від 11.11.2021р.) повідомило, що за даними ІТС "Податковий блок" станом на 10.11.2021р. по ТОВ "Енергоеко Поділля" податковий борг по орендній платі за землю відсутній. Крім того, товариством за 2019-2021 роки податкові декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності до Кам`янець-Подільської ДПІ не подавались, орендна плата за землю не сплачувалась.

Головне управління ДПС у Хмельницькій області листом від 11.11.2021р. на запит прокурора повідомила, що станом на 10.11.2021р. заборгованість з платежів ТОВ "Енергоеко Поділля" відсутня.

19.10.2021 Слобідсько-Кульчієвецька сільська рада Кам`янець-Подільського району Хмельницької області повідомила прокуратуру про заборгованість з орендної плати за земельну ділянку у ТОВ «Енергоеко Поділля» в сумі 3053565,07 грн.

18.10.2022р. позивачем направлено відповідачу лист повідомлення про необхідність сплатити борг з орендних платежів та попереджено про можливість припинення договору та звернення до суду у випадку несплати. Направлення листа підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення.

У відповідь на лист прокурора (від 26.10.2021р.) Головне управління ДПС у Хмельницькій області листом (від 25.04.2022р.) повідомило, що станом на 15.04.2022р. ТОВ "Енергоеко Поділля" не подано податкові декларації з плати за землю (земельний податок та / або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2019-2022 роки. Згідно ІС "Податковий блок" нарахування податкових зобов`язань по орендній платі за землю та податкова заборгованість з орендної плати за землю за користування земельними ділянками по ТОВ "Енергосолар Поділля" відсутні, податкова звітність з інших податків та зборів не подавалась.

Позивач направив прокурору лист 02.12.2022р., у якому повідомив, що ТОВ "Енергоеко Поділля" не виконує взяті на себе зобов`язання згідно договору, орендна плата жодного разу не сплачувалася з моменту укладання договору, що має негативний вплив на фінансовий стан справ у Слобідсько-Кульчієвецькій сільській раді, призводить до втрат бюджету. У зв`язку з цим 18.10.2022 року Слобідсько-Кульчієвецькою сільською радою було надіслано ТОВ "Енергоеко Поділля" лист-повідомлення щодо сплати заборгованості з орендної плати та попередження про наміри розірвання договору оренди і повернення земельної ділянки у комунальну власність. Повідомлено, що при вручені даного листа виникли проблеми, так як місцезнаходження юридичної особи згідно Єдиного державного- реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань с.Слобідка-Кульчієвецька, вул. Механізаторів, 45, але фактично дані підприємства за даною адресою відсутні, відповідно лист не було вручено. Будівництва сонячної електростанції на вказаній земельній ділянці не здійснювалося, розміщених об`єктів нерухомості (у тому числі елементів та конструкцій сонячної електростанції) немає. Сільською радою заходи у судовому порядку щодо розірвання договору оренди землі та зобов`язання повернути вказану землю у комунальну власність територіальної громади не вживалась і вживатись не будуть у зв`язку з відсутністю коштів на сплату судового збору. Сільська рада не заперечує щодо пред`явлення Кам`янець-Подільською окружною прокуратурою позову до суду в інтересах територіальної громади до ТОВ "Енергоеко Поділля" за вказаним фактом (щодо стягнення заборгованості з орендної плати, розірвання договору та поверненню землі у комунальну власність).

Прокурор звертався з листами до позивача щодо законності використання земельної ділянки ТОВ "Енергоеко Поділля" (кадастровий номер земельної ділянки 6822489.100:06:001:0004).

02.12.2022р. прокурор звернувся з листом до позивача про встановлення підстав та намір здійснювати представництво інтересів держави в суді.

Дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності, судом прийнято до уваги наступне:

Статтею 4 ГПК України передбачено, що до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Згідно зі ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у відсутності такого органу.

Частинами третьою - п`ятою статті 53 ГПК України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Аналогічний висновок Великої Палати Верховного Суду викладений у постанові від 26.05.2020р. у справі № 912/2385/18.

З матеріалів справи слідує, що прокурор звернувся до Слобідко - Кульчієвецької сільської ради з листом, в якому з огляду на укладення з відповідачем договору оренди землі, просив повідомити, чи вживалися сільською радою заходи до ТОВ "Енергоеко Поділля" щодо сплати заборгованості по орендній платі.

У відповідь позивач листом від 02.12.2022р. зазначив про наявність за відповідачем заборгованості за договором оренди та повідомив, що у зв`язку з відсутністю коштів на сплату судового збору сільською радою не вживалося заходи у судовому порядку щодо сплати ТОВ "Енергоеко Поділля" заборгованості та розірвання договору оренди землі.

Відтак, невжиття позивачем заходів щодо захисту інтересів держави в судовому порядку за умови обізнаності про наявність відповідних порушень, про що свідчить вищенаведене листування прокурора з позивачем, стало підставою для звернення прокурора в інтересах держави в особі позивача до суду з позовом про розірвання договору оренди землі та зобов`язання повернути земельну ділянку.

При цьому у підтвердження дотримання прокурором порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" для звернення до суду з відповідним позовом, у матеріали справи надано повідомлення (від 18.10.2022р.) про встановлення підстав та намір здійснювати представництво інтересів держави в суді, про розірвання договору оренди земельної ділянки.

За приписами статті 14 Конституції України, статті 1 Земельного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (стаття 626 ЦК України).

Частиною 1 ст. 181 ГК України визначено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Частиною 1 статті 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Як убачається з матеріалів справи, 27.05.2019р. між Слобідко-Кульчієвецькою сільською радою та ТОВ "Енергоеко Поділля" укладено договір оренди землі згідно п.1.1 якого позивач на підставі рішення сесії Слобідко - Кульчієвецької сільської ради "Про надання в оренду земельної ділянки" від 23.05.2019р. №5 надав, а відповідач прийняв в оренду земельну ділянку площею 40,0000 гектарів (кадастровий номер 6822489100:06:001:0004) для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій (будівництво сонячної електростанції) що знаходиться на території Слобідко-Кульчієвецької сільської ради за межами населеного пункт) с. Баговиця.

Також за п. 5.2 договору відповідач взяв на себе зобов`язання зі сплати визначених договором орендних платежів.

Відповідно до ст. 792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Статтею 1 Закону України "Про оренду землі", яка кореспондується з положеннями частини 1 статті 93 Земельного кодексу України, передбачено, що орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно із ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

У статті 206 Земельного кодексу України зазначено, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Згідно зі ст. 286 ГК України орендна плата це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до ч. 5 ст. 762 ЦК України плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

За приписами ст. 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

За умовами п. 5.2, 5.4 договору оренди розмір орендної плати становить 3% від її нормативної грошової оцінки, що становить 1335702,81 грн. за всю площу земельної ділянки. Виплата орендної плати проводиться рівними частинами щомісячно до 28 числа наступного за звітний період на розрахунковий рахунок позивача.

За ст. ст. 24, 25 Закону України "Про оренду землі" визначено, що орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема своєчасного внесення орендної плати, а орендар земельної ділянки зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає різні правові наслідки порушення зобов`язання, до яких належать, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору.

У ч. 2 статті 651 Цивільного кодексу України встановлено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

При цьому статтею 141 Земельного кодексу України передбачено, що підставою припинення права користування земельною ділянкою є, серед іншого, систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Під систематичною несплатою орендної плати, відповідно до ст. 782 Цивільного кодексу України, слід розуміти невнесення наймачем плати за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Систематичність передбачає два та більше випадки несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди.

Аналогічна позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 08.04.2020р. у справі № 904/23/18.

За змістом ч. 1 ст. 32 цього ж Закону на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених ст. 24 і ст. 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Водночас, як вказує Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27.11.2018 у справі №912/1386/17, при вирішенні питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України щодо підстав для розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін з підстав істотного порушення договору другою стороною. При цьому, в постанові Верховного Суду від 22.06.2020 у справі №922/2216/19 зроблено висновок щодо критеріїв істотності порушення умов договору як підстави дострокового розірвання договору на вимогу сторони в розумінні ст. 651 Цивільного кодексу України як необхідної передумови розірвання договору в судовому порядку на вимогу однієї сторони. Зазначено, що істотним є таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору. Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. Водночас, йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Сплата орендної плати є істотною умовою договору оренди, а позивач не отримав того, на що він розраховував при укладанні договору. Невиплата орендної плати є істотним порушенням умов договору, оскільки позбавляє можливості отримати гарантовані договором кошти за земельну ділянку, яку використовує інша особа.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 06.03.2019 у справі №183/262/17 (провадження №61-41932сво18) також зроблено висновок, що підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Застосування такого правового наслідку як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідна правова позиція була викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі №912/1385/17, постанові Верховного Суду від 10.01.2019р. у справі №904/3953/17.

Таким чином, закон пов`язує можливість дострокового розірвання договорів за рішенням суду у зв`язку з невиконанням сторонами обов`язків, передбачених укладеним між сторонами договором.

Системний аналіз положень наведеного законодавства вказує на те, що у питаннях підстав для розірвання договорів оренди землі має в сукупності досліджуватися як систематичність, так і істотність допущеного порушення умов договору.

Розглядаючи справи зі спорів про розірвання договору оренди з підстав наявної заборгованості з орендної плати, потрібно мати на увазі, що згідно зі ст. ст. 1, 13 Закону України "Про оренду землі" основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. Разом з тим, доводи про наявність заборгованості з орендної плати мають підтверджуватися належними доказами, наприклад, довідкою, виданою державною податковою інспекцією про наявність (або відсутність) заборгованості за земельним податком та орендною платою.

Матеріали справи, зокрема, лист Слобідсько - Кульчиєвецької сільської ради (від 19.10.2021р.) свідчить, що відповідач всупереч взятим на себе зобов`язанням станом на 01.10.2021р. не здійснював належним чином сплату орендних платежів, що призвело до виникнення в останнього заборгованості за договором оренди в сумі 3053565,07 грн..

Порушення умов договору щодо своєчасного та в повному обсязі сплати орендної плати свідчить про неможливість досягнення орендодавцем мети договору (отримання плати за оренду земельної ділянки) та неотримання того, на що розраховував орендодавець, укладаючи спірний договір.

Я вже зазначалось, 18.01.2022р. позивачем направлено відповідачу лист, у якому попереджалось про можливість припинення дії договору та звернення до суду у випадку несплати боргу з орендних платежів.

За умовами п.12.4 договору оренди дія договору припиняється шляхом його розірвання, зокрема, за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором.

Наведене дає підстави для висновку про наявність істотного порушення відповідачем умов договору оренди землі від 27.05.2019р., що є підставою для його розірвання.

Враховуючи зазначене у сукупності, позовна вимога про розірвання договору оренди землі від 27.05.2019р. (земельної ділянки з кадастровим номером 6822489100:06:001:0004 для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ та організацій, площею 40,0000 га), є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Правові наслідки припинення договору оренди регламентовані загальними положеннями Цивільного кодексу України, Закону України "Про оренду землі".

Частиною 2 ст. 653 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються.

Відповідно до ч. 1 статті 782 Цивільного кодексу України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за найм речі протягом трьох місяців підряд.

При цьому, у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі (ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 25 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі припинення договору оренди орендар зобов`язаний протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути орендоване майно в порядку, визначеному договором оренди.

Згідно зі ст. 34 Закону України "Про оренду землі" у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця. У разі невиконання орендарем обов`язку щодо умов повернення орендодавцеві земельної ділянки орендар зобов`язаний відшкодувати орендодавцю завдані збитки.

У п. 7.1 договору передбачено, що повернення земельної ділянки здійснюється відповідачем після припинення дії даного договору не пізніше 5 календарних днів з дати припинення. Орендар зобов`язаний повернути земельну ділянку у стані не гіршому, у порівнянні з тим, у якому він її одержав у користування.

Отже, у відповідача виник обов`язок повернути орендовану земельну ділянку орендодавцю згідно з вимогами ст. 34 Закону України "Про оренду землі" як наслідок розірвання договору оренди землі, тому відповідну позовну вимогу суд також задовольняє.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи вищевикладені обставини справи та положення законодавства, суд доходить висновку, що позов заявлено обґрунтовано, тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Розірвати договір оренди землі від 27.05.2019р. (земельної ділянки з кадастровим номером 6822489100:06:001:0004 для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій, площею 40,0000 га), укладений між Слобідсько-Кульчієвецькою сільською радою та товариством з обмеженою відповідальністю "Енергоеко Поділля".

Зобов`язати товариство з обмеженою відповідальністю "Енергоеко Поділля" (код ЄДРПОУ 42460881) повернути територіальній громаді в особі Слобідсько-Кульчієвецької сільської ради (код ЄДРПОУ 04407276) земельну ділянку з кадастровим номером 6822489100:06:001:0004, площею 40,0000 га, яка розташована на території Слобідсько-Кульчієвецької сільської ради (за межами с. Баговиця) Кам`янець-Подільського району Хмельницької області.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоеко Поділля" (32389, вул. Механізаторів, 45, с. Слобідка-Кульчієвецька, Кам`янець-Подільський район, Хмельницька область, код 42460881) на користь Хмельницької обласної прокуратури, м. Хмельницький, пров. Військоматський, буд. 3 (код 02911102) 4962 грн. (чотири тисячі дев`ятсот шістдесят дві гривні 00 коп.) витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч.1, 2 ст. 256 ГПК України).

Повний текст рішення складено 06.03.2023р.

Суддя І.В. Грамчук

Віддрук. 4 прим.:

1 - в справу,

2 - позивачу - ( вул. Механізаторів, 45, с. Слобідка-Кульчієвецька, Кам`янець-Подільський район,

Хмельницька область, 32319, sl-ksrada@ukr.net )

3 - прокурору (вул.Драгоманова, 11, м. Кам`янець-Подільський, Хмельницька область, 32300; kampod_oprok@khmel.gp.gov.ua ),

4 - відповідачу (вул. Механізаторів, 45, с. Слобідка - Кульчієвецька, Кам`янець-Подільський район, Хмельницька область, 32389) - рек. з пов.