Рішення

від 06.03.2023 по справі 521/1044/23

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 березня 2023 року

м. Одеса

Справа № 521/1044/23

Провадження № 2-о/521/98/23

Малиновський районний суд міста Одеси в складі:

головуючого - судді Гуревського В.К.

за секретаря - Федорової А.В.,

Учасники справи:

Заявник - ОСОБА_1

Заінтересована особа - Департамент міського господарства Одеської міської ради,

Заінтересована особа - Одеський державний нотаріальний архів,

Заінтересована особа - Державний нотаріус Приморської державної нотаріальної контори у м. Одеса Пенчев Костянтин Леонтійович,

Заінтересована особа - Одеський фаховий коледж економіки, права та готельно-ресторанного бізнесу,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Департамент міського господарства Одеської міської ради, Одеський державний нотаріальний архів, Державний нотаріус Приморської державної нотаріальної контори у місті Одесі Пенчев Костянтин Леонтійович, Одеський фаховий коледж економіки, права та готельно-ресторанного бізнесу, про встановлення фактів, що мають юридичне значення, -

В С Т А Н О В И В:

До Малиновського районного суду м. Одеси із заявою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, звернулась ОСОБА_1 , просила суд встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , правовстановлюючих документів: дублікату Свідоцтва про право власності на житло, зареєстрованого та записаного у реєстрову книгу за № 8-21246 від 12 жовтня 2007 pоку, виданого Управлінням житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу Одеської міської ради та Розпорядження органу приватизації № 1 4811 від 12 жовтня 2007 pоку, яке посвідчує, що 23/1000 частин приміщення квартири спільного заселення, за адресою: АДРЕСА_1 , належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_1 ; договору купівлі-продажу квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , посвідченого державним нотаріусом Шостої одеської державної нотаріальної контори Пенчевим К.Л., та зареєстрованим в реєстрі за № 4-1099; диплому Одеського технікуму радянської торгівлі серії НОМЕР_5, виданий «30» червня 1984 року, реєстраційний № 6934, яким встановлено, шо ОСОБА_1 у 1984 році закінчила Одеський технікум радянської торгівлі по спеціальності товарознавство і організація торгівлі продовольчими товарами, та їй присвоєно кваліфікацію товарознавця, посилаючись на таке.

У зв`язку із відмінністю у написанні прізвища заявника у Свідоцтві про народження серії НОМЕР_1 та Паспорті громадянина України серії НОМЕР_2 , виданий Центральним РВ ОМУ УМВС України в Одеській області виникла необхідність у встановленні фактів, що мають для заявника юридичне значення, а саме щодо встановлення фактів належності їй документів, що встановлюють право власності на нерухоме майно.

Заявник ОСОБА_1 надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, на задоволенні заяви наполягала у повному обсязі.

Заінтересована особа Одеський державний нотаріальний архів подав до суду клопотання про проведення судового засідання за відсутності уповноваженої особи.

Заінтересована особа Одеський фаховий коледж економіки, права та готельно-ресторанного бізнесу надав пояснення та вказав, що є позбавленим можливості підтвердити чи спростувати інформацію про належність громадянці ОСОБА_1 диплому Одеського технікуму радянської торгівлі через знищення кадрової, облікової, архівної, бухгалтерської документації під час пожежі, що трапилась 04 грудня 2019 року.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає можливим постановити рішення про задоволення заяви. Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у смт. Н. Рафалівка, Володимирецького району, Рівненської області, про що в книзі записів актів громадянського стану було зроблено запис № 5 від 21 січня 1965 року, що підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 21 січня 1965 року.

Відповідно до графи «Прізвище» Свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 21 січня 1965 року прізвище заявника було вказано як - « ОСОБА_1 », у графі «Ім`я та по батькові» зазначено - « ОСОБА_1 ».

22 жовтня 1997 року заявник отримала паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 , виданий Центральним РВ ОМУ УМВС України в Одеській області.

Відповідно до отриманого паспорту прізвище, ім`я та по батькові заявника було зазначено як - « ОСОБА_1 ».

Щодо встановлення факту належності Заявнику Свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_3 від 12 жовтня 2007 року.

12 жовтня 2007 року заявником до органу приватизації було подано заяву на приватизацію 213/1000 частин квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Розпорядженням Управління житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу Одеської міської ради № 204811 від 12 жовтня 2007 року було прийнято рішення про передачу у спільну часткову власність квартири спільного заселення за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 34,50 м2 - громадянам ОСОБА_1 (Заявник), ОСОБА_6 (син Заявника) в рівних частинах.

На підставі Розпорядження органу приватизації заявнику було видано Свідоцтво про право власності на житло від 12 жовтня 2007 року та внесено запис у реєстрову книгу № 8-21246.

Вказане Свідоцтво про право власності на житло № НОМЕР_3 від 12 жовтня 2007 року посвідчує, що 213/1000 частин приміщення квартири спільного заселення за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_1 (Заявник) та ОСОБА_6 в рівних частках, що складає 34,50 м2 загальної площі квартири № 3 .

У березні 2020 року Заявник звернувся до Департаменту міського господарства Одеської Міської ради про видачу дублікатів Розпорядження органу приватизації № 204811 від 12 жовтня 2007 року та Свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_3 від 12 жовтня 2007 року у зв`язку із їх втратою.

Розпорядженням Департаменту міського господарства Одеської міської ради № 27 від 01 квітня 2020 року було прийнято рішення про видачу дублікатів Розпорядження органу приватизації № 2-811 від 12 жовтня 2007 року та Свідоцтва № НОМЕР_3 від 12 жовтня 2007 року про право власності на 213/1000 частин приміщення квартири спільного заселення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 та ОСОБА_6 .

Прізвище вказане у дублікаті Свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_3 від 12 жовтня 2007 року та Розпорядженні органу приватизації № 204811 від 12 жовтня 2007 року визначено, як - « ОСОБА_1 », що є відмінним від прізвища, зазначеного у Свідоцтві про народження серії НОМЕР_1 від 21 січня 1965 року.

Для подальшого розпорядження своєю часткою приміщення квартири спільного заселення за адресою: АДРЕСА_1 заявнику необхідно встановити, що Свідоцтво про право власності на житло № НОМЕР_3 від 12 жовтня 2007 року яке посвідчує, що 213/1000 частин приміщення квартири спільного заселення за адресою: АДРЕСА_1 , належить - ОСОБА_1 , адже прізвище заявника, що зазначене в ньому і в Свідоцтві про народження різняться.

За загальним правилом позасудовий спосіб виправлення помилок у документах відбувається шляхом звернення до органу, що видав документ. Такий орган може виправити помилку лише у тому разі, якщо в документах, на підставі яких він видавався, даної помилки не було, і помилка була допущена саме з вини органу, який видав документ.

У разі, якщо ж в документах на підставі яких видано документ також наявна помилка, виправлення такої помилки відбувається лише у судовому порядку.

Станом на дату подання документів до органу приватизації, включаючи подання до нього паспорту громадянина України прізвище в ньому було зазначене як « ОСОБА_1 », тому органом приватизації і було видано Свідоцтво про право власності на житло № НОМЕР_3 від 12 жовтня 2007 року на ім`я « ОСОБА_1 ».

Первісно, така помилка виникла під час видачі заявнику паспорту громадянина України, та уповноважений орган, що видав заявнику паспорт громадянина України здійснив переклад прізвища із російської мови « ОСОБА_1 » на українську мову « ОСОБА_1 ».

Щодо встановлення факту належності Заявнику Договору купівлі-продажу квартири від 11 липня 2016 року, зареєстрованому в реєстрі за № 4-1099.

11 липня 2016 року між заявником та ОСОБА_2 було укладено Договір купівлі-продажу, відповідно до умов якого ОСОБА_2 передав у власність, а ОСОБА_1 прийняла у власність квартиру АДРЕСА_2 , та складається із двох житлових кімнат та приміщень, загальною площею - 42,1 кв. м, в тому числі житловою площею - 27,6 кв. м, посвідчений державним нотаріусом Шостої одеської державної нотаріальної контори Пенчевим К.Л. за реєстровим № 4-1099.

Право власності на квартиру було зареєстровано заявником у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 960283851101.

Відповідно до укладеного Договору купівлі-продажу як «Покупець», зазначена - « ОСОБА_1 », шо є відмінним від прізвища, вказаного у Свідоцтві про народження серії НОМЕР_4 від 21 січня 1965 року.

Згідно ст. 43 Закону України «Про нотаріат» встановлення особи здійснюється за паспортом громадянина України або за іншими документами, які унеможливлюють виникнення будь-яких сумнівів щодо особи громадянина, який звернувся за вчиненням нотаріальної дії (паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичний чи службовий паспорт, посвідчення особи моряка, посвідчення члена екіпажу, посвідка на проживання особи, яка мешкає в Україні, національний паспорт іноземця або документ, що його замінює, п свідчення особи з інвалідністю чи учасника Другої світової війни, посвідчення, видане за місцем роботи фізичної особи).

Перед укладенням вказаного договору нотаріусу було надано паспорт громадянина України в якому вказано прізвище « ОСОБА_1 », тому нотаріусом було вказано у договорі «Покупець», - « ОСОБА_1 ».

Для подальшого розпорядження своїм майном заявнику необхідно встановити, що Договір купівлі-продажу квартири від 11 липня 2016 року, посвідчений державним нотаріусом Шостої одеської державної нотаріальної контори Пенчевим К.Л. за реєстровим № 4-1099 належить заявнику - ОСОБА_1 .

У зв`язку із неможливістю виправлення помилки у Договір купівлі-продажу від 11 липня 2016 року посвідчений державним нотаріусом Шостої одеської державної нотаріальної контори Пенчевим К.Л. за реєстровим № 4-1099, є необхідність у встановленні факту належності позивачу вказаного правовстановлюючого документа.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України та Правила ведення нотаріального діловодства, затверджені відповідними наказами Міністерства юстиції України, що регламентують діяльність нотаріату, не містять визначення терміну «технічна помилка».

Однак, визначення терміну «технічна помилка» міститься у ряді нормативних актів. Найчастіше технічна помилка визначається як описка, друкарська, граматична, арифметична помилка при вчиненні тієї чи іншої дії в залежності від напрямку, який регулює відповідний акт.

Оскільки законодавство, яке регулює діяльність нотаріату, прямо не забороняє приймати у нотаріальне провадження документи, які мають належним чином застережені виправлення, можна зробити висновок, що у разі допущення орфографічної або технічної помилки при складанні документу нотаріус може виправити таку помилку та зробити відповідне застереження про це, освідчивши виправлення своїм підписом та печаткою.

Внести виправлення технічної або орфографічної помилки до тексту такого документа можна за заявою особи, заінтересованої у вчиненні нотаріальної дії, зареєстрованої у Журналі реєстрації вхідних документів.

У такому випадку виправлення технічної або орфографічної помилки застерігається нотаріусом, який вчиняв нотаріальну дію, після посвідчувального напису, із зазначенням дати та проставленням свого підпису та печатки на такому застереженні. При цьому всі виправлення мають бути зроблені таким чином, щоб можна було прочитати як виправлене, так і помилково написане, а потім закреслене.

Водночас, зазначення нотаріусом прізвища заявника « ОСОБА_1 » - не є технічною або орфографічною помилкою, адже прізвище нотаріусом було вказане таке, яке зазначено у паспорті громадянина України, в якому було допущено помилку при оформленні. Тому внести виправлення у договір не вбачається можливим.

Окрім цього, діяльність Шостої одеської державної нотаріальної контори (код ЄДРПОУ 02899817) було припинено 02 жовтня 2018 року.

Щодо встановлення факту належності Заявнику Диплому Одеського технікуму радянської торгівлі НОМЕР_5 від 30.06.1984 року.

У 1984 році Заявник закінчила Одеський технікум радянської торгівлі по спеціальності товарознавство і організація торгівлі продовольчими товарами», їй було присвоєно кваліфікацію - товарознавець» та вона отримала Диплом серії НОМЕР_5 від 30.06.1984.

Відповідно до інформації, що міститься у Дипломі, прізвище Заявника вказано як - « ОСОБА_1 », що є відмінним від прізвища, вказаного у Свідоцтві про народження серії НОМЕР_1 від 21 січня 1965 року.

Станом на дату видачі диплома, диплом було видано на підставі паспорту громадянина СPCP, який було оформлено відповідно до Постанови Ради Міністрів СРСР «Про затвердження Положення про паспортну систему в СРСР» від 28 серпня 1974 року № 677.

У паспорті громадянина СРСР Заявника було також вказано невірно переклад прізвища з російської мови на українську мову, що підтверджується, тим що паспорт громадянина України, який було отримано у 1997 році при обміні, також було видано із помилкою.

Таким чином, при видачі Диплому не було зроблено помилку та/або описку написанні прізвища Заявника, так як Диплом було видано на підставі паспорту, у якому було зазначено невірний переклад прізвища Заявника - як « ОСОБА_1 ».

Виходячи зі встановлених обставин у справі, досліджених у сукупності на підставі їх аналізу, суд вважає за необхідне встановити юридичний факт належності цій особі правовстановлюючих документів.

Згідно ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Стаття 16 ЦК України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з ч. 7 ст. 19 ЦПК України, що окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. № 5 «Про судову практику про справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення» в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.

Згідно ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Юридичні факти це обставини чи життєві факти, з якими норми права пов`язують виникнення, зміну або припинення правовідносин. Встановлення юридичних фактів у порядку окремого провадження сприяє реалізації конституційних прав громадян.

Умовами, за наявності яких можливим є звернення до суду для встановлення фактів, що мають юридичне значення є те, що згідно із законом ці факти породжують юридичні наслідки: від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих немайнових чи майнових прав фізичних осіб; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; встановлення факту потрібне заявникові для конкретної мети.

Відповідно до листа ВСУ від 01 січня 2012 року «Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» визначено, що інколи трапляються випадки, коли громадяни не можуть використовувати правовстановлюючі документи, оскільки зазначені в них прізвище, ім`я, по батькові, місце чи час народження не відповідають записам у паспорті чи свідоцтві про народження або в інших документах, які хоч і не посвідчують особу, але є необхідними для підтвердження певного права.

Коли установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 256 ЦПК громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа. Проте сам по собі факт належності документа не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджується документом. Таким чином, для заявника важливо не так саме одержання документа, як оформлення особистих чи майнових прав, що випливають із цього факту. Це означає, що в судовому порядку можна встановити належність громадянину такого документа, який є правовстановлюючим.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Згідно п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» при розгляді справи про встановлення відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 256 ЦПК України факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаним у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документу, в якому допущені помилки у прізвищі, імені по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявнику подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі, відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. В разі оголошення лише вступної та резолютивної частини рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 13, 263, 265, 267, 268, 293, 315, 354, 355 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Департамент міського господарства Одеської міської ради, Одеський державний нотаріальний архів, Державний нотаріус Приморської державної нотаріальної контори у місті Одесі Пенчев Костянтин Леонтійович, Одеський фаховий коледж економіки, права та готельно-ресторанного бізнесу, про встановлення фактів, що мають юридичне значення - задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , правовстановлюючих документів:

- Дублікату Свідоцтва про право власності на житло, зареєстрованого та записаного у реєстрову книгу за № 8-21246 від 12 жовтня 2007 pоку, виданого Управлінням житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу Одеської міської ради та Розпорядження органу приватизації № 204811 від 12 жовтня 2007 pоку, яке посвідчує, що 23/1000 частин приміщення квартири спільного заселення, за адресою: АДРЕСА_1 , належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_1 .

- Договору купівлі-продажу квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , посвідченого державним нотаріусом Шостої одеської державної нотаріальної контори Пенчевим К.Л., та зареєстрованим в реєстрі за № 4-1099.

- Диплому Одеського технікуму радянської торгівлі серії НОМЕР_5, виданий «30» червня 1984 року, реєстраційний № 6934, яким встановлено, шо ОСОБА_1 у 1984 році закінчила Одеський технікум радянської торгівлі по спеціальності товарознавство і організація торгівлі продовольчими товарами, та їй присвоєно кваліфікацію товарознавця.

Судові витрати залишити за заявником.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду в повному обсязі складено 06 березня 2023 року.

СУДДЯ В.К.Гуревський