Рішення

від 07.03.2023 по справі 451/185/23

РАДЕХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

іменем України

07 березня 2023 рокуСправа №451/185/23 Провадження № 2/451/121/23

Радехівський районний суд Львівської області

у складі головуючого судді Семенишин О.З.

секретаря судового засідання Федорук І.Б.

розглянув у підготовчому судовому засіданні у м. Радехові в залі суду цивільну справу №451/185/23 за позовом ОСОБА_1 до Радехівської міської ради Львівської області про визнання права власності на земельні ділянки у порядку спадкування,

у с т а н о в и в:

8 лютого 2023 року адвокат АО «Галицька правнича група» Боровець Микола Степанович в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Радехівської міської ради Львівської області про визнання права власності на земельні ділянки у порядку спадкування.

В позовній заяві зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Бишів Радехівського району Львівської області, помер батько позивача - ОСОБА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивача - ОСОБА_3 . Після смерті Спадкодавця - ОСОБА_2 залишилась спадщина (відкрилась спадщина) у вигляді наступного майна, зокрема: земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,3454 га, що розташована на території Бишівської сільської ради Радехівського району Львівської області та належить спадкодавцю на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку, серії ІІІ-ЛВ № 065864 зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю 28 серпня 2001 року №15995. Після смерті спадкодавця - ОСОБА_2 , позивач, маючи намір оформити прийняття спадщини та отримати свідоцтво про право на спадщину звернувся до Радехівської державної нотаріальної контори. Проте, він отримав Свідоцтво про право на спадщину не на все майно, а лише на його частину. Після смерті спадкодавця - ОСОБА_3 , позивач, маючи намір оформити прийняття спадщини та отримати свідоцтво про право на спадщину звернувся до Радехівської державної нотаріальної контори. Проте, ОСОБА_1 отримав Свідоцтво про право на спадщину за заповітом не на все майно, а лише на його частину. Спадкоємцем за законом до майна померлого ОСОБА_2 є його дружина - ОСОБА_3 , яка фактично вступила в управління та володіння спадковим майном, так як на момент смерті свого чоловіка проживала з ним за однією адресою та продовжувала розпоряджатися належним спадкодавцю майном, проте не оформила своїх спадкових прав. Після смерті - ОСОБА_3 спадщину прийняв її син - ОСОБА_1 . Маючи намір оформити спадщину після смерті своєї мами ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка була спадкоємцем після смерті свого чоловіка ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , позивач звернувся до Радехівської Державної нотаріальної контори у Львівській області, однак нотаріусом було відмовлено у оформленні спадщини у нотаріальному порядку на земельні ділянки згідно з Державним актом на право приватної власності на землю, серії ІІІ- ЛВ №065864 зареєстрованим 28 серпня 2001 року в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю №15995, виданого на ім`я - ОСОБА_2 , після його смерті. Позивач - ОСОБА_1 отримав Постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій від Державного нотаріуса Червоноградського районного нотаріального округу Львівської області, у видачі свідоцтва про право на спадщину та роз`яснення, що він може подати заяву до Радехівського районного суду Львівської області для вирішення питання спадкування права на земельну ділянку у судовому порядку. З огляду на вищезазначене позивач не може реалізувати свої майнові права як спадкоємець у позасудовому порядку, а тому змушений звернутися з позовом до суду про визнання права власності на земельні ділянки у порядку спадкування відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю, серії ІІІ-ЛВ №065864 зареєстрованого 24 січня 2001 року в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №15995. Окрім вищезазначеного, у позивача - ОСОБА_1 , окрім видачі Державного акта, серії ІІІ-ЛВ № 065864 після смерті спадкодавця, відсутній також сам оригінал Державного акта на право приватної власності на землю, серії ІІІ-ЛВ № 065864, зареєстрований 28 серпня 2001 року в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю № 15995. Таким чином, просив визнати за позивачем право власності на земельні ділянки в порядку спадкування після смерті його матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка їх прийняла після смерті свого чоловіка ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 на праві приватної власності згідно з Державним актом на право приватної власності на землю, серії III-ЛВ № 065864 зареєстрованим в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю № 15995 від 28 серпня 2001 року, а саме: земельна ділянка загальною площею 1,2747 га; земельна ділянка загальною площею 0,0707 га. Судові витрати по справі просив покласти на позивача (а.с.5-12).

8 лютого 2023 року, автоматизованою системою документообігу суду Д-3, судді Семенишин О.З. передані згадані вище матеріали справи, для розгляду (а.с.42).

Ухвалою судді від 9 лютого 2023 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання (а.с.1-2).

У підготовче судове засідання позивач не з`явився, проте представник позивача подав до суду заяву, в якій позов підтримує повністю та просить задовольнити, розгляд справи здійснювати без участі позивача (а.с.45).

Представник відповідача надіслав до суду заяву, в якій позовні вимоги визнав повністю, просив розгляд справи проводити без його участі та прийняти рішення про задоволення вимог позивача (а.с.46-47).

Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності, чим і скористалися сторони.

Із врахуванням наведеного, на підставі ч. 4 ст.223 та ч. 2 ст.247 ЦПК України розгляд справи проведено без участі учасників справи, без застосування фіксування судового засідання технічними засобами та на підставі представлених суду доказів.

У відповідності до ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Згідно з ч.4 ст.200 ЦПК України ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому ст.206-207 ЦПК України.

За правилами ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Дослідивши подані учасниками справи документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступних міркувань.

Відповідно до вимог ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до положень ст. 13,19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

На підставі ст. 12, 81, 82 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду встановленої сили. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд установив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Бишів Радехівського району Львівської області, помер у віці 48 років, батько позивача - ОСОБА_2 про що зроблено відповідний актовий запис № 10, та підтверджується Свідоцтвом про смерть, серії НОМЕР_1 , виданим 8 квітня 2000 року Бишівською сільською радою Радехівського району Львівської області (а.с.15).

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивача - ОСОБА_3 , у віці 71 рік, про що зроблено відповідний актовий запис № 83, та підтверджується Свідоцтвом про смерть, серії НОМЕР_2 , виданим 25 вересня 2019 року Бишівським старостинським округом Радехівської міської ради Львівської області (а.с.16).

Із Свідоцтва про одруження, серії НОМЕР_3 від 3 грудня 1972 року, виданого сільською радою Залаззя Любашівського району Волинської області, видно, що ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , 3 грудня 1972 року одружилися, про що складено відповідний актовий запис №27. Після реєстрації одруження чоловіку та дружині присвоєне прізвище - ОСОБА_5 (а.с.17).

Згідно з Свідоцтвом про народження, серії НОМЕР_4 , виданим 22 травня 1973 року сільською радою Залаззя Любашівського району Волинської області, ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Залаззя Любашівського району Волинської області. Батько - ОСОБА_2 , мати - ОСОБА_3 (а.с.18).

Із довідки № 948 від 04.12.2018 року, виданої виконкомом Бишівської сільської ради Радехівського району Львівської області, видно, що померлий ОСОБА_2 по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 проживав в АДРЕСА_1 , разом з дружиною ОСОБА_3 . Від імені померлого у виконкомі Бишівської сільської ради заповіт не посвідчувався (а.с.19).

Так, спадкодавець - ОСОБА_3 фактично прийняла спадщину шляхом вступу у володіння та управління спадковим майном після смерті свого чоловіка ОСОБА_2 .

Після смерті Спадкодавця - ОСОБА_2 залишилась спадщина (відкрилась спадщина) у вигляді наступного майна, зокрема: земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,3454 га, що розташована на території Бишівської сільської ради Радехівського району Львівської області та належить спадкодавцю на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку, серії ІІІ-ЛВ № 065864 зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю 28 серпня 2001 року № 15995. Із Плану зовнішніх меж земельної ділянки Державного акта на право приватної власності на землю, серії III-ЛВ № 065864 видно, що спадкодавцю було передано у приватну власність наступні земельні ділянки: земельну ділянку загальною площею 1,2747 гектарів; земельну ділянку загальною площею 0,0707 гектарів (а.с.20).

Після смерті Спадкодавця - ОСОБА_2 , позивач звернувся до Радехівської державної нотаріальної контори. Він отримав свідоцтво про право на спадщину не на все майно, а лише на його частину. Як видно із витягу про реєстрацію в спадковому реєстрі № витягу: 61665470 від 15.09.2020 зареєстрованого в реєстрі № 451, спадкова справа № 56/2013 від 27.03.2013 року, спадщина на яку видано це свідоцтво, складається з: 1/2 частини квартири, що становить 1/2 ідеальну частку будинку. Загальна площа квартири становить 107,7 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.21).

Після смерті спадкодавця - ОСОБА_3 , позивач звернувся до Радехівської державної нотаріальної контори. ОСОБА_1 отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом не на все майно, а лише на його частину. Як видно зі свідоцтва про право на спадщину за заповітом зареєстрованого в реєстрі за № 234, спадкова справа № 34/2020 від 20.05.2020, спадщина на яку видано це свідоцтво, складається з: земельної ділянки загальною площею 2,3863 га, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Бишівської сільської ради Радехівського району Львівської області і належить спадкодавцю на підставі Державного акту на право приватної власності на землю, серії ІІІ-ЛВ № 065865, зареєстрованого 28 серпня 2001 року в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 15996. Також прийняв спадщину на майно, яке складається з 1/2 частини квартири, що становить 1/2 ідеальну частку будинку. Загальна площа квартири становить 107,7 кв.м., за адресою АДРЕСА_2 , що підтверджується Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 61667834 від 15.09.2020 року, спадкова справа №32/2020 (а.с.22-23).

Із Витягу №НВ-9902213372023 із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 20.01.2023 та Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-0000637912022 від 18.07.2022 видно, що земельна ділянка з кадастровим номером: 4623980900:08:000:0349, розташована за адресою: АДРЕСА_3 , на території Бишівської сільської ради. Цільове призначення земельної ділянки: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площа земельної ділянки 1,2747 га. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки: 18 383,77 грн (а.с.24, 35-36).

Земельна ділянка з кадастровим номером: 4623980900:05:000:1187, розташована за адресою: АДРЕСА_3 , на території Бишівської сільської ради. Цільове призначення земельної ділянки: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площа земельної ділянки 0,0707 га. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки: 392,81 грн (Витяг №НВ-9902213122023 із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 20.01.2023 та Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-0000637972022 від 18.07.2022, а.с.25, 33-34).

Відповідно до вищезазначеного загальна оцінка земельних ділянок згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку, серії ІІІ-ЛВ №065864, зареєстрованого в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №15995 від 28 серпня 2001 року, становить 18 776,58 грн.

Із Розпорядженням голови Радехівської районної державної адміністрації Львівської області №86 від 28 лютого 2001 року, про надання дозволу громадянам с.Бишів Бишівської сільської ради на складання проекту передачі земельних часток /паїв/ у приватну власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва видно, що було надано дозвіл на розробку проекту по передачі земельних часток (паїв) у приватну власність і видачу державних актів на право приватної власності на землю громадянам с. Бишів (список громадян додається). Відповідно до списку громадян, що додається до даного Розпорядження вбачається, що під порядковим номером 313 зазначено ОСОБА_2 (а.с.26-29).

Згідно з Рішенням Бишівської сільської ради Радехівського району Львівської області XV сесії III демократичного скликання від 27 липня 2001 року, про затвердження проекту передачі земельних часток (паїв) в натурі та видачу державних актів на право приватної власності на землю, було затверджено проект передачі земельних часток (паїв) в натурі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва громадянам згідно додатку загальною площею 816,3055 га, з них ріллі 789,8584 га та видачі державних актів на право приватної власності на землю. Відповідно до списку громадян (додаток №1), що додається до даного Рішення, у даному списку зазначений ОСОБА_2 , якому було передано земельні ділянки загальною площею 1,3454 га, а саме ділянка площею - 1,2747 га, - рілля та 0,0707 га, - сінокоси (а.с.30-32).

Із Постанови про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 07.12.2022 року за № 459/02-31, винесеної Державним нотаріусом завідувачем Соснівської державної нотаріальної контори Львівської області, в порядку заміщення виконуюча обов`язки завідувача Радехівської державної нотаріальної контори Львівської області Медведюк З.С., видно, що під час видачі свідоцтва про право на спадщину на майно, що залишилося після смерті гр. ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на земельні ділянки надані для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходяться на території Бишівської сільської ради Червоноградського району (колишнього Радехівського), Львівської області, було встановлено, що державний акт на право приватної власності на землю, серії ІІІ-ЛВ №065864 виданий відповідно до рішення XV сесії III демократичного скликання Бишівської сільської ради народних депутатів від 27.07.2001 року, зареєстрований 28 серпня 2001 року в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю №15995, тобто після смерті спадкодавця.

Було постановлено - відмовити гр. ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину, на майно що залишилося після смерті гр. ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на майно - земельні ділянки надані для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходяться на території Бишівської сільської ради Червоноградського району (колишнього Радехівського), Львівської області (а.с.37).

Вказані вище обставини, учасниками процесу не оспорюються та не заперечуються, а тому у відповідності до вимог ст.12, 229 ЦПК України дані докази визнаються судом належними, допустимими та достовірними.

Нормами п.5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, передбачено, що Цивільний Кодекс застосовується також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким з спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом, правила книги шостої ЦК України може бути застосовано лише до спадщини, яка відкрилася після 1 липня 2003 року і не була прийнята ніким зі спадкоємців, право на спадкування яких виникло відповідно до норм ст.529-531 УРСР.

Тобто, у разі відкриття спадщини до 1 січня 2004 року, застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила ЦК УРСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом тощо.

Відповідно до ст.524 ЦК УРСР спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.

Згідно ст. 525 ЦК УРСР, часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця, а при оголошенні його померлим - день, зазначений в статті 21 цього Кодексу. У відповідності до ст. 526 ЦК УРСР місцем відкриття спадщини визнається останнє постійне місце проживання спадкодавця (стаття 17 цього Кодексу), а якщо воно невідоме, - місцезнаходження майна або його основної частини.

Згідно ч. 1 ст. 529 ЦК УРСР, при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.

За змістом ст.548 ЦК УРСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв і прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він, окрім іншого, фактично вступив в управління або володіння спадковим майном (ч.1 ст.549 ЦК УРСР).

Так, спадкодавець - ОСОБА_3 фактично прийняла спадщину шляхом вступу у володіння та управління спадковим майном після смерті свого чоловіка ОСОБА_2 .

Відповідно до ч. 1. ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

У відповідності до ч. 1 ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу (спадкоємці за законом).

Відповідно до ст.1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

У відповідності до статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Прийнята спадщина визнається власністю спадкоємця з часу відкриття спадщини.

За правилами статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, а до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст.1218 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Положення ст.81, 131 Земельного кодексу України визначають, що громадяни України набувають право власності на земельні ділянки, в тому числі на підставі спадкування.

Оскільки у даному випадку питання про право на спадщину не може бути вирішено в нотаріальному порядку шляхом видачі свідоцтва про право на спадщину, у зв`язку з відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів на спадкове майно, тому це питання повинно бути вирішено у судовому порядку шляхом визнання права власності на вищевказане спадкове майно за позивачем у порядку спадкування.

Приймаючи до уваги вищенаведене, визнання позову відповідачем, позиції з цього приводу, Постанові Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» та у листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року, суд робить висновки, що позовні вимоги сторони щодо встановлення юридичного факту та визнання права власності в порядку спадкування є законними та обґрунтованими і, відповідно такими, що підлягають до задоволення.

У зв`язку з клопотанням позивача, суд не вирішує питання розподілу судових витрат.

Керуючись ст. 4, 12, 13, 19, 81, 82, 89, 141, 200, 206, 211, 223, 229, 247, 258-259, 263-265, 354 ЦПК України; ст. 328, 1216, 1217, 1218, 1223, 1258, 1268 ЦК України, ст.81, 131 ЗК України, суд

у х в а л и в:

позов ОСОБА_1 задоволити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , право власності на земельні ділянки в порядку спадкування після смерті його матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка їх прийняла після смерті свого чоловіка ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 на праві приватної власності згідно з Державним актом на право приватної власності на землю, серії III-ЛВ № 065864, зареєстрованим в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю № 15995 від 28 серпня 2001 року, а саме: земельна ділянка загальною площею 1,2747 га; земельна ділянка загальною площею 0,0707 га.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддяСеменишин О. З.

Рішення суду виготовлене в нарадчій кімнаті 7 березня 2023 року.