Рішення

від 22.02.2023 по справі 584/1307/20

ПУТИВЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 584/1307/20

Провадження № 2/584/12/23

РІШЕННЯ

Іменем України

22.02.2023 Путивльський районний суд Сумської області

в особі: головуючого - судді Токарєва С.М.

при секретарі Зікрати Я.В.

з участю: представника позивача Кравченко А.Ю.

представника відповідача - адвоката Сухарко А.В.

(в режимі відеоконференції)

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Путивль цивільну справу за позовом Путивльської міської ради Конотопського району Сумської області до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення безпідставно збережених коштів,

встановив:

01.10.2020 позивач звернувся до суду з вказаним позовом, який обгрунтовував тим, що 27.03.2008 на підставі договору купівлі-продажу ВКІ № 715474 ОСОБА_2 набув у власність 1/2 частину нерухомого майна - комплексу цегельного заводу, розташованого по АДРЕСА_1 .

30.07.2013 на підставі договору купівлі-продажу № 2086 ОСОБА_3 набула у власність 1/2 частку нерухомого майна - комплексу цегельного заводу, розташованого по АДРЕСА_1 .

Попереднім власником вказаного нерухомого майна було ТОВ "ЦЕГЛАБУДСЕРВІС", з яким 01.12.2008 Путивльська районна державна адміністрація уклала договір оренди земельної ділянки загальною площею 3,2940 га. Технічна документація із землеустрою на встановлення меж земельної ділянки в натурі була розроблена ПП "Шостказемпроект" у 2008 році на замовлення ТОВ "ЦЕГЛАБУДСЕРВІС".

З 2009 року засновником ТОВ "ЦЕГЛАБУДСЕРВІС" є ОСОБА_2 , який з 18.07.2013 до теперішнього часу є керівником зазначеної юридичної особи.

Відповідно до розпорядження Путивльської районної державної адміністрації від 03.06.2011 № 356 "Про розірвання договору оренди землі з ТОВ "ЦЕГЛАБУДСЕРВІС" на території Бобинської сільської ради" зазначений договір між ТОВ "ЦЕГЛАБУДСЕРВІС" та Путивльською районною державною адміністрацією було розірвано.

Державна реєстрація земельної ділянки кадастровий № 5923880400:05:002:0572, загальною площею 3,2940 га, що знаходиться по АДРЕСА_1 , була проведена 24.05.2016.

Нерухоме майно - комплекс цегельного заводу, розташоване на земельній ділянці по АДРЕСА_1 з кадастровим № 5923880400:05:002:0572 загальною площею 3,2940 га, яка перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Путивль в особі Путивльської міської ради.

Державна реєстрація речових прав на вказане нерухоме майно здійснена 03.07.2020.

Відповідачі з часу придбання нерухомого майна жодного разу не зверталися до Путивльської міської ради з заявою про надання дозволу на розроблення нової землевпорядної документації або для укладення договору оренди земельної ділянки у відповідності до положень діючого земельного законодавства, а отже продовжують фактично користуватись земельною ділянкою без правовстановлюючих документів, що підтверджують право користування земельною ділянкою.

Відповідно до актів приймання-передачі майна, що вноситься до статутного капіталу ТОВ «РЕД-БРІК» від 14.01.2020, відповідачі передали до статутного капіталу ТОВ «РЕД-БРІК» свій не грошовий вклад у вигляді 1/2 частки цегляного заводу кожен, що знаходиться по АДРЕСА_1 , загальною площею 5930,0 кв.м, що належить на праві власності відповідачам, а ТОВ «РЕД-БРІК» прийняло цей негрошовий вклад до статутного капіталу.

ТОВ «РЕД-БРІК» 07.07.2020 уклало з Путивльською міською радою договір оренди на земельну ділянку кадастровий № 5923880400:05:002:0572, площею 3,2940 га, що знаходиться по АДРЕСА_1 .

Відповідно до розрахунку безпідставно збережених коштів за фактичне користування відповідачами земельною ділянкою комунальної форми власності, кадастровий № 5923880400: 05:002:0572, площею 3,2940 га, що знаходиться по АДРЕСА_1 , за період з 01.05.2019 по 10.02.2020 без належним чином оформлених документів, що підтверджують право власності або право користування цією земельною ділянкою та без державної реєстрації відповідних прав, недоотримання міською радою коштів у вигляді несплаченої орендної плати становить 129801 грн. 62 коп.

Посилаючись на зазначене, позивач просив стягнути з відповідачів у солідарному порядку безпідставно збережі кошти у розмірі орендної плати в сумі 129801 грн. 62 коп., судові витрати просив покласти на відповідачів.

Ухвалою судді Путивльського районного суду Сумської області від 07.12.2020 відкрито провадження у даній справі та визначено її розгляд здійснювати за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Путивльського районного суду Сумської області від 03.08.2021 підготовче провадження у даній справі було закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представником відповідача ОСОБА_3 подано відзив на позовну заяву, в якому остання просила у задоволенні позову відмовити у повному обсязі. В обгрунтування своїх заперечень представник відповідача зазначала, що 30.07.2013 ОСОБА_3 було придбано у власність 1/2 частину цегельного комплексу, який розташований за межами населених пунктів на території Бобинської сільської ради Путивльського району Сумської області, на підставі договору купівлі-продажу № 2086, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Апатенко М.А.

17.05.2017 Першим заступником керівника Конотопської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Путивльської міської ради Путивльського району Сумської області було пред`явлено позовну заяву до відповідачів про стягнення збитків власнику земельної ділянки в сумі 343748 грн. 05 коп. (цивільна справа № 584/577/17).

Ухвалою Путивльського районного суду Сумської області від 01.11.2019 вказаний позов було залишено без розгляду.

При пред`явленні даного позову прокурором не було проведено перевірку та не було встановлено, що даний цегельний комплекс з 2008 року перебуває у користуванні ТОВ "ЦЕГЛАБУДСЕРВІС" на підставі договору позички, згідно якого майно передано в користування на 49 років, з метою використання для виконання своїх статутних завдань.

Про відсутність правовстановлюючих документів на землю відповідачу відомо не було та в існуванні укладеного договору оренди земельної ділянки не виникало сумніву, оскільки свою діяльність ТОВ "ЦЕГЛАБУДСЕРВІС" розпочало ще з 2008 року.

01.12.2008 між ТОВ "ЦЕГЛАБУДСЕРВІС", як користувачем нерухомого майна, та Путивльською районною державною адміністрацією, як розпорядником земель комунальної власності, було укладено договір оренди землі та зареєстровано належним чином в Путивльському районному відділі Сумської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру» 25.12.2008 за № 040863303553.

Згідно умов договору Путивльською районною державною адміністрацією було передано в оренду ТОВ "ЦЕГЛАБУДСЕРВІС" на 49 років (на той же строк, що і комплекс в користування) земельну ділянку із земель промисловості загальною площею 3,2940 га, що підтверджується актом прийому-передачі земельної ділянки, який підписано сторонами на виконання договору оренди землі від 01.12.2008.

У 2011 році на підставі розпорядження Путивльської районної державної адміністрації від 03.06.2011 № 356 «Про розірвання договору оренди землі з ТОВ "ЦЕГЛАБУДСЕРВІС" на території Бобинської сільської сільської ради» вищезазначений договір було розірвано у зв`язку з віднесенням земельної ділянки, на якій знаходиться цегельний комплекс, до меж міста Путивль Путивльського району Сумської області.

Отже, набувши право власності на 1/2 частину цегельного заводу за договором купівлі-продажу від 30.07.2013, до ОСОБА_3 перейшли права та обов`язки попереднього власника і за договором позички, відповідно до якого ТОВ "ЦЕГЛАБУДСЕРВІС" є користувачем цегельного комплексу до 2057 року.

Оскільки за період з 30.07.2013 по сьогоднішній день до ОСОБА_3 не надходило пропозицій від ТОВ "ЦЕГЛАБУДСЕРВІС" щодо розірвання договору № 1 позички майна від 19.06.2008, тому майно цегельного комплексу перебуває у фактичному користуванні на підставі договору позички у ТОВ "ЦЕГЛАБУДСЕРВІС".

Крім того, у відзиві на позов представник відповідача зазначала, що термін для пред`явлення даного позову сплинув ще у 2014 році. Приймаючи до уваги той факт, що право власності у ОСОБА_3 виникло 30.07.2013, то строк позовної давності для захисту порушеного права минув 30.07.2016. Навіть якщо взяти до уваги дату державної реєстрації земельної ділянки за Путивльською міською радою - 24.05.2016, то строк позовної давності сплинув 24.05.2019. Зважаючи на викладене, представник відповідача вважала, що даний позов пред`явлено з пропуском строку позовної давності.

Також представник відповідача зазначала, що твердження позивача про те, що ОСОБА_3 використовує земельну ділянку комунальної власності, кадастровий № 5923880400:05:002:0572, площею 3,2940 га, що знаходиться по АДРЕСА_1 , є безпідставним та не доводиться жодним наданим доказом, а відповідачі, як володільці комплексу цегельного заводу, фактичного використовували тільки ту частину земельної ділянки, яка є забудованою нежитловою будівлею (під спорудами та приміщеннями), тобто 0,6624 га.

Позивачем подано відповідь на відзив, у якій позивач зазначає, що цегельний завод з 2008 року перебуває в користуванні ТОВ "ЦЕГЛАБУДСЕРВІС" на підставі договору позички. В той же час, жодного договору позички до відзиву не долучено, а одних посилань на зазначений доказ є недостатнім.

Посилання представника відповідача про те, що всі майнові зобов`язання перед державою в особі Путивльської міської ради несе ТОВ "ЦЕГЛАБУДСЕРВІС", як користувач земельної ділянки, позивач вважав безпідставними та такими, що суперечать нормам чинного законодавства, оскільки саме власники, а не користувачі будівлі повинні належним чином оформити земельну ділянку під належним їм на праві власності майном.

Також позивач зазначав, що Путивльська міська рада мала всі законні підстави для нарахування безпідставно збережених коштів за фактичне користування земельною ділянкою комунальної форми власності, кадастровий № 5923880400:05:002:0572, площею 3,2940 га, що знаходиться по АДРЕСА_1 .

Щодо спливу строку позовної давності позивач зазначав, що ним було нараховано безпідставно збережені кошти за фактичне користування відповідачами земельною ділянкою комунальної форми власності за період з 01.05.2019 по 10.02.2020. Дана позовна заява прийнята судом 10.12.2020. З огляду на те, що така бездіяльність відповідача щодо неналежного оформлення документів на земельну ділянку, якою вони фактично користувались, є триваючою, і у позивача право на стягнення безпідставно збережених коштів у вигляді несплаченої орендної плати продовжує виникати до повного врегулювання правовідносин. Отже, беручи до уваги час звернення до суду із позовом та період, за який міська рада просить суд стягнути недоотримані кошти, визначений законодавством загальний строк позовної давності не порушено. Посилаючись на зазначене, позивач просив відмовити у задоволенні заяви про застосування строку позовної давності у справі про стягнення безпідставно збережених коштів.

Представником відповідача ОСОБА_3 подано заперечення на відповідь на відзив, в яких представник відповідача просила у задоволенні позову відмовити у повному обсязі. При цьому, представник відповідача зазначала, що оскільки спірна земельна ділянка має спеціальне цільове призначення, а саме для промислового виробництва, та цегельний комплекс з 19.06.2008 перебуває в користуванні ТОВ «Цеглабудсервіс», всі майнові зобов`язання перед державою в особі Путивльської міської ради, якій делеговано функції з розпорядження комунальною власністю, несе ТОВ «Цеглабудсервіс». Позивачем не доведено, що ОСОБА_3 використовує по АДРЕСА_1 , кадастровий № 5923880400:05:002:0572, саме площу 3,2940 га. Крім того, право власності позивача на спірну земельну ділянку не підтверджено належними, допустимими і достатніми доказами, зокрема витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на дату стягнення безпідставно збережених коштів в сумі 129801,62 грн. Крім того, слід звернути увагу на те, що позивач просить стягнути безпідставно збережені кошти за фактичне користування земельною ділянкою за період, коли право власності на земельну дялнку по АДРЕСА_1 , кадастровий № 5923880400:05:02:0572, площею 3,2940 га, не було зареєстровано за Путивльською міською радою, а отже земельна ділянка не була об`єктом цивільних прав, що виключає можливість обчислення розміру безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати за землю. Також вбачаються ознаки безпідставного внесення державним кадастровим реєстратором відомостей, а саме права власності та форми власності до Державного земельного кадастру та поземельної книги.

Позивач у письмових поясненнях зазначав, що спірна земельна ділянка була і є сформованою відповідно до вимог чинного законодавства, а також просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала, вподальшому від позивача надійшла заява про розгляд справи за відсутності його представника, в якій позивач позов підтримав.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не подав.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилася, її представник - адвокат Сухарко А.Ю. в судовому засіданні позов не визнала, просила у його задоволенні відмовити, вподальшому надала на адресу суду письмову заяву, в якій просила розгляд справи проводити за її відсутності.

Дослідивши надані сторонами докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з Інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстра Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 82378594 від 14.03.2017 та № 82379167 від 14.03.2017 відповідачі у рівних частках (по 1/2 частці) є співвласниками комплексу цегельного заводу, що знаходиться у АДРЕСА_1 (т. 1 а.с. 40-43).

Відповідно до договору оренди землі від 01.12.2008, укладеного між Путивльською районною державною адміністрацією та ТОВ «Цеглабудсервіс», останньому надано в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення для промислової діяльності, площею 3,2940 га, що розташована за межами населених пунктів на території Бобинської сільської ради, на строк 49 років (т. 1 а.с. 18-19).

Згідно з п. 3 вказаного договору на зазначеній земельній ділянці знаходиться комплекс цегельного заводу, яким ТОВ «Цеглабудсервіс» користується на підставі договору позички №1 від 19.06.2008. Вказаний цегляний завод належить на праві власності ОСОБА_2 та ОСОБА_4 в рівних частинах, по 1/2 частині кожному.

Відповідно до акта прийому-передачі земельної ділянки від 2008 року Путивльська районна державна адміністрація передала, а ТОВ «Цеглабудсервіс» прийняло земельну ділянку площею 3,2940 га, що розташована за межами населених пунктів на території Бобинської сільської ради, межі якої встановлені актом встановлення (погодження) та закріплення в натурі (на місцевості) меж земельної ділянки та прийому-передачі межових знаків на зберігання ТОВ «Цеглабудсервіс» від 12.11.2008 (т. 1 а.с. 20-23).

Згідно з фотокопією рішення Бобинської сільської ради від 05.02.2003 «Про узгодження меж міста Путивль та Бобинської сільської ради» Бобинська сільська рада не заперечує щодо узгодження меж міста Путивль та Бобинської сільської ради і включення в межі міста Путивль земель Бобинської сільської ради загальною площею 80,85 га (т. 1 а.с. 7).

Постановою Верховної Ради України «Про встановлення меж міста Путивль Путивльського району Сумської області» №1670-VІ від 22.10.2009 включено в межі міста Путивль 80,85 га земель, які знаходяться у віданні Бобинської сільської ради, 29,86 га земель - Князівської сільської ради, 45,30 га земель - Сафонівської сільської ради та 45,70 га земель - Чорнобривкинської сільської ради, та затверджено територію міста Путивль загальною площею 1051,20 га (т. 1 а.с. 15-17).

Згідно з фотокопією розпорядження голови районної державної адміністрації № 356 від 13.06.2011 розірвано договір оренди землі, укладений між Путивльською районною державною адміністрацією та ТОВ «Цеглабудсервіс», щодо земельної ділянки, площею 3,2940 га, що розташована на території Бобинської сільської ради (т. 1 а.с. 34).

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 13.03.2017 власником земельної ділянки, площею 3,2940 га, кадастровий номер 5923880400:05:002:0572, для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної машинобудівної та іншої промисловості є Путивльська міська рада (т. 1 а.с. 24-25).

Даний факт також підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 13.07.2020 (т. 1 а.с. 65-66).

02.04.2019 комісією, створеною за розпорядженням міського голови № 40-р від 02.04.2019, складено акт № 02-04/19/1 обстеження земельної ділянки по АДРЕСА_1 , кадастровий номер якої 5923880400:05:002:0572, в результаті чого встановлено, що на вказаній земельній ділянці, площею 3,2940 га, розташовані будівлі та споруди, що перебувають у власності відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . З північної сторони земельної ділянки по межі встановлено огорожу (т. 1 а.с. 52-54).

Виконавчим комітетом Путивльської міської ради на адресу відповідачів направлялась претензія-вимога № 740 від 25.03.2020, у якій позивач вимагав сплатити матеріальну шкоду (збитки) місцевому бюджету у вигляді недоотриманої орендної плати (т. 1 а.с. 48-50).

Рішенням Путивльської міської ради від 26.01.2017 № 742-МР «Про внесення змін до рішення 75 сесії Путивльської міської ради 6 скликання від 18.06.2015 року «Про встановлення плати за землю на території міста Путивль» встановлені розміри ставок орендної плати за користування земельними ділянками на території міста Путивль (т. 1 а.с. 35-39).

З наданого позивачем Розрахунку безпідставно збережених коштів за фактичне користування земельною ділянкою від 10.02.2020 вбачається, що розмір безпідставно збережених відповідачами коштів за час тимчасового використання земельної ділянки кадастровий номер якої 5923880400:05:002:0572, загальною площею 3,2940 га, з 01.05.2019 по 10.02.2020 становить 129801,62 грн. (т. 1 а.с. 47).

Відповідно до ч. 2 ст. 93 ЗК України земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам, іноземцям і особам без громадянства, міжнародним об`єднанням і організаціям, а також іноземним державам.

Згідно з ч. 4 ст. 120 ЗК України якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Відповідно до пункту «е» ч.1 ст.141 ЗК України набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці, є підставою припинення права користування земельною ділянкою у попереднього землекористувача.

Частина 1 ст. 93 ЗК України встановлює, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідної орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Згідно з п. «в» ч. 1 ст. 96 ЗК України землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати оренду плату.

Відповідно до ст. 125 ЗК України право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.

Проте, враховуючи приписи ст. 120 ЗК України, не є правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій ці будинок, будівля, споруда розташовані.

За змістом ст. 322 ЦК України тягар утримання майна лежить на його власнику.

Згідно з ч. 1 ст. 360 ЦК України співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном.

Предметом регулювання глави 83 Цивільного кодексу України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 Цивільного кодексу України.

За змістом приписів глав 82 і 83 Цивільного кодексу України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов`язаннях. Натомість, для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Таким чином, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Предметом позову в цій справі є стягнення з власника об`єкта нерухомого майна безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розміщений.

При цьому матеріали справи не містять доказів належного оформлення права користування вказаною земельною ділянкою відповідачів. Отже, при укладенні договору купівлі-продажу нерухомості право користування земельною ділянкою до набувача не перейшло.

Таким чином, відповідачі користуються цією земельною ділянкою без достатньої правової підстави.

До моменту оформлення відповідачами - власниками об`єкту нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташовані ці об`єкти, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондиційними.

Посилання представника відповідача на пропуск позивачем позовної давності є безпідставними, оскільки позивач звернувся до суду 01.10.2020.

Доводи представника відповідача про те, що майно, належне відповідачам, займає меншу площу земельної ділянки, ніж зазначає позивач, є непереконливими і спростовуються доказами, наявними у матеріалах справи.

Посилання представника відповідача на відсутність реєстрації права власності на земельну ділянку за позивачем як на підставу відсутності у останнього права звертатися з позовом не є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 173 ЗК України межі району, села, селища, міста, району у місті встановлюються і змінюються за проектами землеустрою, які розробляються відповідно до техніко-економічного обґрунтування їх розвитку, генеральних планів населених пунктів.

Статтею 46 Закону України «Про землеустрій» передбачено, що для встановлення і зміни меж адміністративно-територіальних одиниць розробляються проекти землеустрою щодо встановлення (зміни) меж відповідних адміністративно-територіальних одиниць.

Згідно із ст. 175 ЗК України межі адміністративно-територіальних одиниць встановлюються в порядку та відповідно до закону.

Форма та порядок видачі державного акта України на межі адміністративно-територіального утворення встановлюються Верховною Радою України.

Проте, діючими на теперішній час нормативно-правовими актами не затверджено форму та порядок видачі державних актів України на межі адміністративно-територіальних утворень.

У свою чергу, відповідно до ст. 55 Закону України «Про землеустрій» встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється відповідно до відомостей Державного земельного кадастру, матеріалів Державного фонду документації із землеустрою та оцінки земель, матеріалів топографо-геодезичних робіт.

Технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) розробляється за рішенням власника (розпорядника) земельної ділянки, землекористувача.

Встановлення меж населеного пункту вважається таким, що відбулося, після встановлення меж в натурі (на місцевості) та внесення відомостей до державного земельного кадастру.

Таким чином, межі населеного пункту вважаються встановленими, а органи місцевого самоврядування набувають права розпоряджатися земельними ділянками, які відповідно до розроблених проектів щодо встановлення меж відповідної сільської, селищної, міської ради включаються до їх територій, після встановлення (винесення) меж території населеного пункту в натуру (на місцевість), закріплення меж території межовими знаками та внесення відомостей про земельну ділянку до державного земельного кадастру (АС ДЗК).

Також слід зазначити, що згідно із ч. 1 ст. 174 ЗК України рішення про встановлення і зміну меж районів і міст приймається Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України.

Інші доводи представника відповідача ОСОБА_3 також не є підставою для відмови у позові.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що відповідачі, які є фактичними користувачами земельної ділянки та без достатньої правової підстави за рахунок позивача - власника цієї ділянки, зберегли у себе кошти, які мали заплатити за користування нею, зобов`язані повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі ч. 1 ст. 1212 ЦК України.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 1214 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.

Особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, має право вимагати відшкодування зроблених нею необхідних витрат на майно від часу, з якого вона зобов`язана повернути доходи.

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що саме внаслідок бездіяльності відповідачів, яка полягає в неукладенні договору оренди земельної ділянки та їх дій по її використанню без правовстановлюючих документів позивачеві були заподіяні збитки, які підлягають відшкодуванню.

В силу положень ч. 1 ст. 360 ЦК України співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном.

Зважаючи на те, що відповідачі у період з 01.05.2019 по 10.02.2020 були співвласниками нерухомого майна, котре належало їм на праві спільної часткової власності (по 1/2 частці кожному) та розташоване на належній позивачеві земельній ділянці, то в силу положень ч. 1 ст. 360 ЦК України кожен із відповідачів несе відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності.

Таким чином, з відповідачів на користь позивача у рівних частках підлягає стягненню сума безпідставно збережених коштів у вигляді недоотриманої орендної плати за час фактичного користування земельною ділянкою комунальної форми власності під належним їм на праві власності майновим комплексом за період з 01.05.2019 по 10.02.2020, у розмірі 129801,62 грн., тобто по 64900,81 грн. з кожного з відповідачів (129801,62 грн./2 = 64900,81 грн.).

Підстав для стягнення з відповідачів вказаної суми в солідарному порядку, про що просив позивач у заявленому позові, суд не вбачає.

Також з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 2102,00 грн., тобто по 1051,00 грн. з кожного з відповідачів (2102,00 грн./2 = 1051,00 грн.).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.11-13, 89, 133, 141, 258-259, 263-265 ЦПК України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) на користь Путивльської міської ради Конотопського району Сумської області (код ЄДРПОУ 04058083, місцезнаходження: Сумська область, Конотопський район, м. Путивль, вул. князя Володимира, 50) безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 64900 грн. 81 коп., а також 1051 грн. 00 коп. судових витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору.

3. Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ) на користь Путивльської міської ради Конотопського району Сумської області (код ЄДРПОУ 04058083, місцезнаходження: Сумська область, Конотопський район, м. Путивль, вул. князя Володимира, 50) безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 64900 грн. 81 коп., а також 1051 грн. 00 коп. судових витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору.

4. У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сумського апеляційного суду шляхом подачі в 30-ти денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 06.03.2023.

Суддя С.М.Токарєв