Рішення

від 01.03.2023 по справі 607/13344/22

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.03.2023 Справа №607/13344/22

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі головуючого судді Стельмащука П.Я., за участю секретаря судового засідання Бойко А.О., позивача та його представника, представника відповідача, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного житлового будинку «Будного, 28» про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСББ «Будного, 28», у якому просить поновити його на роботі в Об`єднанні співвласників багатоквартирного житлового будинку «Будного, 28» з дати звільнення на посаді робітника з комплексного обслуговування і ремонту будинку, та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу з дати звільнення до дня поновлення на роботі.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що з 21.07.2021 по 13.07.2022 позивач працював на посаді робітника з комплексного обслуговування і ремонту будинку в ОСББ «Будного, 28», але фактичного виконував обов`язки двірника. 13.07.2022 у зв`язку із скороченням чисельності та штату працівників, його було звільнено з роботи. Проте, позивач вважає, що його звільнення є незаконним, оскільки його робочі обов`язки (прибирання прибудинкової території), на даний час виконуються іншою особою, а дійсною підставою його звільнення не було скорочення чисельності та штату працівників. Крім того, відповідач не запропонував позивачу вакантні посади на підприємстві та не перевірив наявності чи відсутності переважного права для залишення на роботі. Також до виплати за час вимушеного прогулу за період з 14.07.2022 по 28.09.2022 підлягає стягненню середній заробіток у розмірі 16749,70 грн., виходячи із середньоденної заробітної плати перед звільненням 304,54 грн. З огляду на викладене, просить позов задовольнити.

Ухвалою судді від 09.11.2022 відкрите провадження у даній цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

20.12.2022 судом отримано відзив на позов, згідно якого відповідач у задоволенні позову просить відмовити, з врахуванням наступного. Відповідачем на виконання вимог ст.47 КЗпП було вчинено дії щодо ознайомлення позивача із наказом про звільнення та вручення йому трудової книжки. Проте, позивач відмовився від ознайомлення та отримання. Позовна заява містить лише посилання на норми закону, при цьому відсутнє обґрунтування в чому саме полягало порушення відповідачем норм трудового законодавства. Враховуючи те, що штатний розпис після скорочення містив лише 2 посади, жодна з яких не була вакантною, відповідачем не було запропоновано позивачу вакантної посади. На спростування доводів позивача стосовно не здійснення перевірки наявності у позивача переважного права на залишення на роботі зазначає, що позовна заява та додані до неї документи не містять жодних даних на підставі яких можна було б зробити висновок про наявність таких. Крім того, переважне право на залишення на роботі враховується при скороченні однорідних посад. У даній ситуації скороченню підлягала лише посада, яку займав позивач, інші посади відповідачем скорочені не були.

02.01.2023 позивач скористався правом подачі відповіді на відзив, згідно якої зазначає, що скорочення чисельності чи штату працівників допускається виключно у разі наявності змін в організації виробництва і праці, на підтвердження чого відповідачем доказів не надано. Також, не надано доказів про наявність на момент звільнення позивача лише двох посад, які не були вакантними. Вважає, що причиною звільнення не могло бути ні скорочення штату, ні скорочення чисельності працівників, оскільки позивач виконував роботу двірника, в його обов`язки входило прибирання прибудинкової території. Відповідно, це робота, яка повинна виконуватися і на даний час виконується іншою особою.

Заперечуючи доводи позивача, викладені у відповіді на відзив, відповідач 05.01.2023 подав письмове заперечення, відповідно до якого вказав, що у відповідача ні станом на 12.05.2022, ні на станом на дату звільнення позивача, не було вакантних посад. Оскільки, з 14.07.2022 введено в дію штатний розпис, який складається із двох посад, а саме голови правління ОСББ, повноваження якого виконує ОСОБА_2 , та робітника з комплексного прибирання та утримання будинків з прилеглими територіями, на посаді якого працює ОСОБА_3 . До 14.07.2022 до штатного розпису входила ще посада робітника з комплексного обслуговування і ремонту будинку, яку займав позивач. Тому, зазначене спростовує твердження позивача про те, що причина його звільнення була інша, ніж проведення процедури скорочення штату працівників. Крім того, відповідачем не прийнято на роботу іншу особу для виконання трудових функцій, які виконував позивач. Послуги надаються відповідачу ТОВ «Спецжитлосервіс» на підставі договору.

Позивач та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечив та просив відмовити у їх задоволенні.

Дослідивши та оцінивши докази по справі, суд вважає, що позов до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено, що у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, з метою оптимізації діяльності ОСББ «Будного, 28», на підставі ч.3 ст.64 ГК України проведено скорочення чисельності і штату працівників за посадами: робітник з комплексного обслуговування і ремонту будинку - 1 штатна одиниця, про що 12.05.2022 ОСББ «Будного, 28» винесено наказ «Про скорочення чисельності і штату працівників» №02-К.

Також, 12.05.2022 ОСББ «Будного, 28» ухвалено наказ «Про внесення змін до штатного розпису у зв`язку із скороченням чисельності та штату працівників» №11/23ш, згідно якого з 14.07.2022 зі штатного розпису ОСББ «Будного, 28» виведено посаду робітника з комплексного обслуговування і ремонту будинку 1 штатна одиниця. Наказано затвердити та ввести в дію з 14.07.2022 штатний розпис у кількості 2.0 штатних одиниць з місячними фондом заробітної плати 14640,00 грн.

12.05.2022 ОСББ «Будного, 28» винесено наказ «Про попередження працівників про наступне вивільнення з роботи» №01-к, згідно якого наказано попередити про наступне звільнення з роботи, у зв`язку із скороченням чисельності та штату працівників (п.1 ст.40 КЗпП) ОСОБА_1 робітника з комплексного обслуговування і ремонту будинку.

12.05.2022 ОСББ «Будного, 28» складено повідомлення про вивільнення №1, за змістом якого ОСОБА_1 повідомлено про майбутнє звільнення, згідно з п.1 ст.40 КЗпП, у зв`язку із скороченням чисельності і штату працівників ОСББ «Будного, 28», згідно наказу №01-К від 12.05.2022, яке відбудеться 13.07.2022. Звільнення обумовлене неможливістю переведення на іншу роботу у зв`язку з її відсутністю.

12.05.2022 членами правління ОСББ «Будного, 28» в складі ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 складено акт №1 про те, що 12.05.2022 робітник з комплексного обслуговування і ремонту будинку ОСОБА_1 відмовився від ознайомлення із повідомленням про вивільнення №1 від 12.05.2022 про попередження працівників про скорочення чисельності і штату працівників.

Наказом ОСББ «Будного, 28» №1/22-К від 13.07.2022, на підставі наказу від 12.05.2022 №01-к та повідомлення про заплановане вивільнення від 12.05.2022 №1, ОСОБА_1 звільнено з посади робітника з комплексного обслуговування і ремонту будинку 13.07.2022 у зв`язку із скороченням чисельності та штату працівників (п.1 ст.40 КЗпП). Наказано виплатити грошову компенсацію за невикористану відпустку за період роботи з 21.07.2021 по 13.07.2022 24 календарних днів. Виплатити вихідну допомогу у розмірі 1 середньомісячного заробітку.

13.07.2022 членами правління ОСББ «Будного, 28» в складі ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 складено акт про те, що 13.07.2022 ОСОБА_1 , який звільнений 13.07.2022 наказом №1/22-К від 13.07.2022 за п. 1 ст. 40 КЗпП, відмовився від ознайомлення з наказом про звільнення та отримання своєї трудової книжки.

До 14.07.2022 в ОСББ «Будного, 28» діяв штатний розпис затверджений наказом №10/22ш від 02.05.2022, відповідно до якого в ОСББ було три штатні посади, з яких одна посада голови правління ОСББ, друга посада робітник з комплексного обслуговування і ремонту будинку, яку займав позивач, та третя посада - робітник з комплексного прибирання та утримання будинків з прилеглими територіями (пів ставки).

Згідно штатного розпису, який діє з 14.07.2022, в ОСББ «Будного, 28» є дві штатні посади, з яких одна посада голови правління ОСББ та друга посада - робітник з комплексного прибирання та утримання будинків з прилеглими територіями.

Позивач працював в ОСББ «Будного, 28» на посаді робітника з комплексного обслуговування і ремонту будинку з 20.07.2021 (так стверджує позивач у позовній заяві та не заперечує відповідач) по 13.07.2022 (наказ №1/22-К від 13.07.2022).

З 17.11.2020 по цей час в ОСББ «Будного, 28» на посаді робітника з комплексного прибирання та утримання будинків з прилеглими територіями, на умовах неповного робочого дня (0,5 ставки), працює ОСОБА_3 , що підтверджується наказом ОСББ «Будного, 28» №2/20-К від 16.11.2020.

15.07.2022 між ТОВ «Спецжитлосервіс», як виконавцем, та ОСББ «Будного, 28», як замовником, укладено договір №021/010322 на прибирання прибудинкової території та дитячих майданчиків за адресою АДРЕСА_1 .

Згідно з частиною четвертою статті 36 КЗпП України припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу можливе лише у разі скорочення чисельності або штату працівників (пункт 1 частини першої статті 40 КЗпП України).

У пункті 1 частини першої статті 40 КЗпП України зазначено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані роботодавцем лише у випадкахзмін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Згідно зі статтею 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.

Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно.

Розглядаючи трудові спори, пов`язані зі звільненням за пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України, суди зобов`язані з`ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за два місяці про наступне вивільнення. Така правова позиція узгоджується із правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду у справах № 341/437/18, № 242/4180/18-ц.

Разом з тим, ч. 3 ст. 49-2 КЗпП України закріплює обов`язок роботодавця працевлаштувати працівника, посаду якого скорочено, за наявності його згоди, на посаду, що відповідає його професії чи спеціальності.

Згідно ч.1 ст. 42 КЗпП України при скороченні чисельності чи штату працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

У постанові Верховного Суду від 05 лютого 2020 року у справі №725/3265/18 викладено висновок, відповідно до якого при виникненні спору між працівником і роботодавцем суд не вирішує питання про доцільність скорочення чисельності або штату працівників, а перевіряє наявність підстав для звільнення (чи відбувалося скорочення штату або чисельності працівників) та дотримання відповідної процедури.

Судом встановлено, що у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці з метою оптимізації діяльності ОСББ «Будного, 28» проведено скорочення чисельності і штату працівників, виведено із штатного розпису посаду робітника з комплексного обслуговування і ремонту будинку, яку займав позивач, що підтверджується відповідними наказами ОСББ «Будного, 28» від 12.05.2022.

Вимога закону щодо двомісячного строку повідомлення перед звільненням відповідачем дотримана. (12.05.2022 повідомлення позивача про вивільнення, 13.07.2022 наказ про звільнення). Доведення до відома позивача саме 12.05.2022 повідомлення про вивільнення підтверджено належним та допустимим доказом, а саме актом №1 від 12.05.2022, складеним членами правління ОСББ «Будного, 28» про відмову позивача від ознайомлення із цим повідомленням.

Посилання позивача на порушення норми ст. 42 КЗпП України щодо кола працівників, серед яких визначаються особи, які мають переважне право на залишення на роботі, та які не мають такого права, стосується всіх працівників, які займають таку ж посаду, оскільки займана позивачем посада на підприємстві була єдиною й будь-яка перевага в цьому випадку не могла бути реалізована, тому у відповідача не було підстав для з`ясування наявності у позивача переважного права на залишення на роботі та застосування статті 42 КЗпП України. Дане узгоджується із правовою позицією викладеною у постанові Верховного Суду від 29.09.2022 у справі №359/2467/20.

Суд враховує, що після скорочення штату на підприємстві залишилося дві посади, які не були вакантними, зокрема посада голови правління ОСББ та посада робітника з комплексного прибирання та утримання будинків з прилеглими території, яка є зайнятою з 17.11.2020.

Проте, навіть якщо вважати, що посада, на якій залишилась працювати ОСОБА_3 є такою ж, яка була у позивача, будь-яких доказів того, що позивач є особою, у якої наявне переважне право на залишення на роботі, перелік яких наведений у ст. 42 КЗпП України, останнім не надано.

Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.76ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги та заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для справи.

Згідно з частиною першою статті 81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

На переконання суду, належних та допустимих доказів на підтвердження обґрунтованості позовних вимог стороною позивача суду надано не було, а стороною відповідача, в свою чергу, надано суду достатні докази, які доводять правомірність дій відповідача при звільненні позивача з роботи.

За таких обставин, звільнення позивача було проведено з дотриманням норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, а саме ч. 1 ст. 40, ч.1 - 3 ст. 49-2 КЗпП України. Отже, підстави для поновлення позивача на роботі відсутні. Відповідно, у задоволенні похідної вимоги про стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу також слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 141, 263, 265, 273, 354, 355, 430 Цивільного процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного житлового будинку «Будного,28»про поновленняна роботіта стягнення середнього заробіткуза часвимушеного прогулу відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ;

Відповідач: Об`єднання співвласників багатоквартирного житлового будинку «Будного, 28», місце знаходження: 46027, м. Тернопіль, вул. Будного, 28, кв. 220, код ЄДРПОУ 39836835.

Повний текст рішення складено 06.03.2023.

Головуючий суддяП. Я. Стельмащук