печерський районний суд міста києва
Справа № 757/285/23-к
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 січня 2023 року
Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за особи, яка подала клопотання, адвоката: не з`явилася,
прокурора: не з`явився,
розглянувши у відкритому судовому засідання в залі суду в м. Києві клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРДОНСТРОЙНІ» про скасування арешту майна, накладеного ухвалою Київського апеляційного суду від 16.12.2021 року №757/45163/21-к у кримінальному провадженні № 62020100000000583 від 13.03.2020 року,-
В С Т А Н О В И В :
Адвокат ОСОБА_3 звернувя для слідчого судді в інтересах ТОВ «УКРДОНСТРОЙНІ» із клопотанням про скасування арешту, накладеного ухвалою Київського апеляційного суду від 16.12.2021 року №757/45163/21-к у кримінальному провадженні № 62020100000000583 від 13.03.2020 року, в частині розпорядження (без права відчуження) та користування майном, а саме: дев`ятьма нежитловими приміщеннями загальною площею 1694 кв.м. та шість машиномісць за адресою: місто Київ, вул. Січових Стрільців, 62, які належать ТОВ «УКРДОНСТРОЙНІ» (ЄДРПОУ 35151401).
В обґрунтування клопотання адвокат ОСОБА_3 зазначає, що арешт накладено необґрунтовано, оскільки нежитлові приміщення та машиномісця, які належать ТОВ «УКРДОНСТРОЙНІ» не відповідають зазначеним випадкам застосування спеціальної конфіскації, а тому спеціальна конфіскація не може бути застосована в даному випадку. У сторони обвинувачення відсутні докази того, що нерухоме майно ТОВ «УКРДОНСТРОЙНІ» зберегли на собі сліди кримінального правопорушення або були знаряддям його вчинення, а також жодного доказу того, що вказане майно було набуте кримінально протиправним шляхом. Арешт нерухомого майна шляхом заборони права володіння та користування у будь-який спосіб призводить до обмеження конституційних прав його власника, а матеріали кримінального провадження не містять даних, які б виправдовували подальше втручання держави у право на мирне володіння заявника належним йому майном.
Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України, під час розгляду клопотання здійснювалось фіксування судового процесу за допомогою технічних.
В судове засідання особа, яка подала клопотання, адвокат ОСОБА_3 не з`явився, про час та місце розгляду клопотання повідомлений належним чином.
Прокурор в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду клопотання повідомлений належним чином. На адресу суду подав заяву про розгляд клопотання за його відсутності, проти задоволення клопотання заперечував.
Відповідно до ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
За таких обставин, слідчий суддя визнав можливим прийняти рішення по суті доводів та вимог клопотання за відсутності в судовому засіданні представника особи, яка подала клопотання, та прокурора, на підставі наявних матеріалів.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання не підлягає задоволенню, зважаючи на наступне.
З матеріалів клопотання встановлено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні №62020100000000583 від 13.02.2020 року.
В рамках наведеного кримінального провадження, ухвалою Київського апеляційного суду від 16.12.2021 року №757/45163/21-к накладено арешт на майно, зокрема дев`ятьма нежитловими приміщеннями загальною площею 1694 кв.м. та шість машиномісць за адресою: місто Київ, вул. Січових Стрільців, 62, які належать ТОВ «УКРДОНСТРОЙНІ» (ЄДРПОУ 35151401).
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 5 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Як визначено у ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Згідно ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
З ухвали Київського апеляційного суду від 16.12.2021 року №757/45163/21-к вбачається, що колегія суддів дійшла висновку, що вищевказане майно набуто кримінально-протиправним шляхом та щодо нього може бути застосована конфіскація як вид покарання. Застосування зазначеного заходу забезпечення кримінального провадження є виправданим та необхідним у кримінальному провадженні, оскільки сприятиме досягненню мети щодо швидкого, повного та неупередженого досудового розслідування, а також запобігатиме настанню будь-яких негативних наслідків (приховання, знищення, перетворення). Також колегія суддів зважала на ту обставину, що постановою органу досудового розслідування вищевказане майно визначено речовим доказом.
Статтею 100 КПК України визначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст. ст. 170-174 КПК України, та згідно ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України.
З огляду на положення ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
Так, слідчим суддею встановлено, що досудове розслідування в кримінальному провадженні наразі триває, доводи клопотання не містять належного обґрунтування, яке б дало слідчому судді підстави дійти висновку, що необхідність накладення арешту на майно, яке є предметом розгляду вказаного клопотання, на теперішній час відпала.
На підставі викладеного слідчий суддя вважає, що особою, яка звернулась із клопотанням, на даній стадії провадження не доведено, що арешт накладено необґрунтовано чи в застосуванні такого заходу забезпечення відпала потреба, з чим закон пов`язує можливість скасування арешту майна, а відтак в задоволенні клопотання cлід відмовити.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 107, 170, 174, 307, 309, 532 Кримінального процесуального кодексу України, -
У Х В А Л И В :
В задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРДОНСТРОЙНІ» про скасування арешту майна, накладеного ухвалою Київського апеляційного суду від 16.12.2021 року №757/45163/21-к у кримінальному провадженні № 62020100000000583 від 13.03.2020 року - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Суд | Печерський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 25.01.2023 |
Оприлюднено | 08.03.2023 |
Номер документу | 109390356 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про скасування арешту майна |
Кримінальне
Печерський районний суд міста Києва
Хайнацький Є. С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні