Ухвала

від 03.03.2023 по справі 761/6049/23

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/6049/23

Провадження № 1-кс/761/4212/2023

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2023 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , представника власника майна - адвоката ОСОБА_4 , розглянувши в судовому засіданні клопотання останнього, подане в інтересах ПрАТ «Вінницький олійножировий комбінат» (код ЄДР 00373758), про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження №72022000410000015,

У С Т А Н О В И В:

До суду надійшло клопотання адвоката ОСОБА_4 , подане в інтересах ПрАТ «Вінницький олійножировий комбінат» (код ЄДР 00373758), про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 10 лютого 2023 року в рамках кримінального провадження №72022000410000015, а саме на 100% корпоративних прав ПрАТ «Вінницький олійножировий комбінат» (код ЄДР 00373758) у вигляді статутного фонду в розмірі 78 098 500 грн, який належать ТОВ «Вінницька промислова компанія» (код ЄДР 31473165) - 88,4182%, ТОВ «Підволочиськ зерно» (код 33649096) - 4,9476% та іншим міноритарним держателям пакетів акцій менше 10%, із забороною особам, які діють від імені наведених товариств (у тому числі за довіреністю), в тому числі іншим особам, у володінні, користуванні яких перебувають зазначені корпоративні права, відчужувати корпоративні права ПрАТ «Вінницький олійножировий комбінат» (код ЄДР 00373758).

Крім того, заявник просить скасувати заборону державним реєстраторам та органам державної реєстрації прав, у тому числі, але не виключно Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській міській, районним у місті Києві державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора, окрім, як за відповідним зверненням Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (код ЄДР 41037901) та уповноважених ним осіб, вчиняти реєстраційні дії стосовно корпоративних прав у вигляді 100% статутного фонду ПрАТ «Вінницький олійножировий комбінат» (код ЄДР 00373758), у тому числі вносити зміни, пов`язані зі зміною засновників (учасників, кінцевих бенефіціарів), зміною директора, місця знаходження юридичної особи, внесення будь-яких інших змін в статутні документи товариства, а також вчинення реєстраційних дій направлених на відчуження.

У клопотанні заявник зазначає, що арешт на майно накладено необґрунтовано та безпідставно, арештоване майно не відповідає ознакам ст. 98 КПК України та належить юридичній особі - ПрАТ «Вінницький олійножировий комбінат» (код ЄДР 00373758), яка не має жодного відношення до кримінального провадження, а жодна службова особа даного суб`єкту господарської діяльності не набула будь-якого процесуального статусу у кримінальному провадженні. Також, як зазначає у клопотанні адвокат, в аналітичному продукті, яким досліджувалось питання щодо несплати податків підприємством, допущено істотні помилки, внаслідок чого такий аналітичний продукт не відображає достовірних даних. Крім того «Вінницький олійножировий комбінат» є діючим суб`єктом господарської діяльності, надає робочі місця великій кількості робітників, активно допомагає системі оборони України. На підставі викладеного заявник звертає увагу, що подальше застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження порушує його права, у зв`язку із чим просить його скасувати.

У судовому засіданні представник власника майна - адвокат ОСОБА_4 клопотання підтримав.

Прокурор заперечував з приводу задоволення даного клопотання.

Вислухавши думку учасників процесу, проаналізувавши доводи клопотання, додані до нього матеріали, слід дійти такого висновку.

Як встановлено в судовому засіданні, Бюро економічної безпеки України, за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №72022000410000015, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, зокрема за фактом дії службових осіб ПрАТ «Вінницький олійножировий комбінат» (код ЄДР 00373758), що призвели до ухилення від сплати податку на прибуток на загальну суму 18 660 637 грн., а також несплати податку на додану вартість на загальну суму 10 778 096 грн.

Далі, як встановлено в судовому засіданні, ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 10 лютого 2023 року накладено арешт на майно, що є предметом даного клопотання, при цьому такий арешт накладено з метою забезпечення збереження речових доказів у кримінальному провадженні та можливої спеціальної конфіскації у третіх осіб.

Статтями 7, 16 КПК України встановлено, що однією із загальних засад кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до Постанови Європейського Суду з прав людини (далі - Європейський Суд) від 09 червня 2005 року по справі «Бакланов проти Російської Федерації», Постанови Європейського Суду від 24 березня 2005 року по справі «Фрізен проти Російської Федерації», Європейським Судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності та не було свавільним.

Окрім того, Європейський суд через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (рішення «Іатрідіс проти Греції»). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу Конвенції. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення «Спорронг та Льонрот проти Швеції»). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства»).

Положеннями ст. 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Крім того, ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Так, відповідно до вимог ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.

Арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за вищу або нижчу ринкової вартості і знала чи повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій із ознак, зазначених у пунктах 1-4 частини першої статті 96-2 Кримінального кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 КПК України, третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, може бути будь-яка фізична або юридична особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 96-1 КК України, спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного злочину або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідальність за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, передбачає покарання у вигляді штрафу від п`ятнадцяти тисяч до двадцяти п`яти тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.

Спеціальна конфіскація відповідно до ч. 1 ст. 96-2 КК України, застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно:

1) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна;

2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;

3) були предметом кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, - переходять у власність держави;

4) були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.

І хоча раніше слідчим суддею зроблено висновок щодо наявності у відповідного майна ознак, передбачених ст. 98 КПК України та щодо можливості спеціальної конфіскації такого майна, такий висновок зроблено на підставі виключно документів, наданих стороною обвинувачення, тобто без можливості спростування чи заперечення іншої сторони, зокрема ПрАТ «Вінницький олійножировий комбінат», представники якого не брали участь при вирішенні питання щодо встановлення зазначених обтяжень.

Водночас, як встановлено у судовому засіданні, виходячи з документів, наданих представником ПрАТ «Вінницький олійножировий комбінат», які пов`язані з господарською діяльністю, а також беручи до уваги і зауваження адвоката ОСОБА_4 щодо висновків аналітичного продукту, який покладено в основу сукупності доказів для накладення арешту, подальше застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження носить сумнівний характер.

Відповідно до сталої практики, зокрема викладеної у ряді рішень Київського апеляційного суду, слідчий суддя, вирішуючи питання щодо необхідності застосування та виду обтяження, в даному випадку арешт майна, має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Натомість, в світлі аргументів і доводів, висловлених в судовому засіданні представником ПрАТ «Вінницький олійножировий комбінат» щодо безпідставності подальшого обтяження у вигляді арешту майна вказаного підприємства, органом досудового розслідування не надано слідчому судді жодних додаткових доказів, що арештоване майно має доказове значення у кримінальному провадженні та відповідає ст. 98 КПК України. Зазначене, на переконання слідчого судді, свідчить що таких доказів за період з моменту накладення арешту (10 лютого 2023 року) не здобуто, а беручи до уваги обсяг документів, наданих представниками заявника, щодо господарської діяльності ПрАТ «Вінницький олійножировий комбінат», а також щодо взаємовідносин з товаровиробниками, існує розумний сумнів щодо необхідності подальшого віднесення арештованого майна до такого, що відповідає ознакам, передбаченим ст. 98 КПК України, а отже як і такого, що може підлягати спеціальній конфіскації.

В цьому аспекті слідчий суддя звертає увагу і на те, що з часу накладення арешту на майно ПрАТ «Вінницький олійножировий комбінат», органом досудового розслідування не здобуто достатніх доказів, які б свідчили про беззаперечну та обґрунтовану причетність службових осіб даного суб`єкту господарської діяльності, оскілки жодній службовій особі (працівникові) зазначеного підприємства у даному кримінальному провадженні про підозру не повідомлено.

Крім того, відповідно до додатків до даного клопотання, в судовому засіданні встановлено, що ПрАТ «Вінницький олійножировий комбінат» є діючим суб`єктом господарської діяльності та забезпечує робочими місцями істотну кількість працівників, а тому подальше застосування відповідного заходу забезпечення кримінального провадження може негативним чином впливати на господарську діяльність ПрАТ «Вінницький олійножировий комбінат». Також встановлено, що дане підприємство бере активну участь у допомозі системі оборони України.

На підставі викладеного, слідчий суддя вважає що подальше накладення арешту на зазначене майно порушує принцип розумності і співрозмірності обмеження права власності з завданням кримінального провадження.

Згідно з вимогами ст. 174 КПК України, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

У зв`язку із зазначеним, на думку слідчого судді, вжиті в рамках даного кримінального провадження процесуальні заходи його забезпечення щодо майна, яке є предметом клопотання, на даний час є необґрунтованими, а відтак, арешт підлягає скасуванню разом із відповідними заборонами щодо даного майна.

Керуючись ст. 170-174 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В:

Клопотання адвоката ОСОБА_4 , подане в інтересах ПрАТ «Вінницький олійножировий комбінат» (код ЄДР 00373758), про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження №72022000410000015 - задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 10 лютого 2023 року в рамках кримінального провадження №72022000410000015, а саме на 100% корпоративних прав ПрАТ «Вінницький олійножировий комбінат» (код ЄДР 00373758) у вигляді статутного фонду в розмірі 78 098 500 грн, який належать ТОВ «Вінницька промислова компанія» (код ЄДР 31473165) - 88,4182%, ТОВ «Підволочиськ зерно» (код 33649096) - 4,9476% та іншим міноритарним держателям пакетів акцій менше 10%, із забороною особам, які діють від імені наведених товариств (у тому числі за довіреністю), в тому числі іншим особам, у володінні, користуванні яких перебувають зазначені корпоративні права, відчужувати корпоративні права ПрАТ «Вінницький олійножировий комбінат» (код ЄДР 00373758).

Скасувати заборону державним реєстраторам та органам державної реєстрації прав, у тому числі, але не виключно Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській міській, районним у місті Києві державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора, окрім, як за відповідним зверненням Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (код ЄДР 41037901) та уповноважених ним осіб, вчиняти реєстраційні дії стосовно корпоративних прав у вигляді 100% статутного фонду ПрАТ «Вінницький олійножировий комбінат» (код ЄДР 00373758), у тому числі вносити зміни, пов`язані зі зміною засновників (учасників, кінцевих бенефіціарів), зміною директора, місця знаходження юридичної особи, внесення будь-яких інших змін в статутні документи товариства, а також вчинення реєстраційних дій направлених на відчуження.

Оголошення повного тексту ухвали відбудеться 07 березня 2023 року о 09 годині 05 хвилин.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1