Рішення

від 24.02.2023 по справі 506/307/20

КРАСНООКНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Красноокнянський районний суд Одеської області

Справа № 506/307/20

Провадження № 2/506/6/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.02.2023 року с.м.т. Окни

24 лютого 2022 року Красноокнянський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Чеботаренко О.Л.

за участю секретарів Паламарчук М.О., Яцькова К.О.

за участю позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в с.м.т. Окни цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до Окнянської селищної ради Одеської області, Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Фермерське господарство «Світанок» про скасування права власності на земельні ділянки, скасування кадастрових номерів та визнання права власності на земельні ділянки,

В С Т А Н О В И В:

03.06.2020 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Окнянської селищної ради Одеської області, Головного управління Держгеокадастру в Одеській області про скасування права власності на земельні ділянки, скасування кадастрових номерів та визнання права власності на земельні ділянки.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.06.2020 року, справу розподілено на суддю Бурдинюк О.С.

09.06.2020 року позовна заява була залишена без руху.

Ухвалою від 18.06.2020 року позовна заява була прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі.

03.07.2020 року до суду надійшов відзив на позов Окнянської селищної ради /а.с.85/.

Ухвалою від 11.08.2020 року по справі закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду та призначено судову земельно-технічну експертизу.

30.09.2020 року зупинено провадження по справі на час проведення експертизи.

19.11.2020 року поновлено провадження у справі та витребувано докази.

08.12.2020 року зупинено провадження по справі на час проведення експертизи.

13.01.2021 року поновлено провадження по справі, для вирішення клопотання представника позивачів.

28.01.2021 року позивачам продовжено строк на подання додаткових доказів для проведення експертизи та зупинено провадження по справі на час проведення експертизи.

22.03.2021 року проведено повторний автоматизований розподіл справи, у зв`язку з тривалим (понад 14 днів) перебуванням судді Бурдинюк О.С. у відпустці, згідно з яким справа розподілена на суддю Чеботаренко О.Л.

Ухвалою від 23.03.2021 року справу прийнято суддею Чеботаренко О.Л. до свого провадження.

06.04.2021 року до суду надійшов висновок експерта по призначеній судом судовій земельно-технічній експертизі.

У період з 12.04.2021 року по 30.04.2021 року суддя Чеботаренко О.Л. перебувала на лікарняному, у зв`язку з чим розгляд питання про поновлення провадження по справі відбувся в перший робочий день після виходу судді з лікарняного.

05.05.2021 року провадження по справі поновлено та призначено підготовче судове засідання.

01.06.2021 року закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду по суті.

08.09.2021 року задоволено клопотання представника позивачів про повернення до стадії підготовчого провадження та призначено підготовче судове засідання.

12.10.2021 року до суду надійшла уточнена позовна заява, в якій також викладено клопотання про залучення до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Фермерського господарства «Світанок».

27.10.2021 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Фермерське господарство «Світанок» та витребувано докази.

Ухвалою від 29.10.2021 року застосовано заходи забезпечення позову та накладено арешт на спірні земельні ділянки.

11.01.2022 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

В обгрунтування позовних вимог, після їх уточнення, позивачі посилаються на те, що рішенням Красноокнянського районного суду Одеської області від 21.12.2000 року за ОСОБА_1 визнано право на сертифікат на право на земельний пай і включено її до списку членів СВК ім.Суворова Красноокнянського району до Державного акту на право колективної власності на землю та на підставі вказаного рішення, рішенням Довжанської сільської ради №18-ХХІV від 18.06.2002 року їй передано у приватну власність земельну ділянку, площею 5 га.

Крім того, позивачам ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та батькові позивача ОСОБА_4 ОСОБА_7 протоколом №4 засідання конкурсної комісії від 13.09.2001 року було вирішено передати в приватну власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва земельні ділянки із земель резервного фонду Довжанської сільської ради у розмірі середньої частки (паю) по 6,47 га кожному та рішенням №118-ХХІІІ Довжанської сільської ради вказані земельні ділянки були передані. Рішенням Довжанської сільської ради від 18 червня 2002 року уточнено площу переданих земельних ділянок - по 5 га кожному.

14.01.2004 року Довжанською сільською радою ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та батькові позивача ОСОБА_4 ОСОБА_7 видано державні акти на право приватної власності на землю, які було зареєстровано в книзі видачі державних актів. Інформація про право власності на вказані земельні ділянки відображалась в документах державної статистичної звітності (форма 6-зем), крім того, за володіння земельними ділянками позивачами сплачувались податки. Фактично позивачі та батько позивача ОСОБА_4 ОСОБА_7 використовували земельні ділянки з 2002 року.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 помер. Позивач ОСОБА_4 вчасно подав заяву про прийняття спадщини, однак не може її прийняти, у зв`язку з відсутністю кадастрового номеру земельної ділянки.

Відповідач ГУ Держгеокадастру в Одеській області в особі відділу в Окнянському районі не визнає чинними вищевказані державні акти, а також право власності позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на земельні ділянки. Крім того, не визнає, що до складу спадщини після смерті батька позивача ОСОБА_4 ОСОБА_7 входить земельна ділянка. На думку позивачів, вказане свідчить про необхідність захисту права власності позивачів.

Станом на час винесення рішення Довжанською сільською радою Красноокнянського району пунктом 1.4 Інструкції «Про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею, договорів про право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі» (зі змінами, внесеними згідно з наказом Держкомзему №27 від 29.02.2000 р.), було визначено, що Державний акт на право приватної власності на землю видається на підставі рішення, в тому числі, сільської ради, а тому, на думку позивачів, сільська рада винесла рішення в межах повноважень, визначених зазначеною інструкцією.

Станом на час видачі позивачам державних актів на право приватної власності на землю (12.01.2004 року), зазначений наказ діяв в редакції від 29.12.2003 року та ним було встановлено (п.1.4 зі змінами, внесеними згідно з Наказом Держкомзему №27 від 29.02.2000, в редакції Наказу Держкомзему №322 від 29.12.2003), що державний акт на право власності на земельну ділянку видається на підставі рішення, в тому числі, сільської ради. При цьому, п.2.14 цієї ж редакції передбачалось, що Державний акт на право власності на земельну ділянку або на право постійного користування земельною ділянкою складається у двох примірниках, підписується органом, який прийняв рішення про передачу (надання) земельної ділянки у власність (постійне користування) та відповідним державним органом земельних ресурсів. У разі відчуження земельних ділянок із земель приватної власності, державний акт на право власності на земельну ділянку підписує відповідний державний орган земельних ресурсів на підставі копії відповідного договору, вірність якої засвідчена нотаріусом. При цьому, згідно зі ст.5 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», до повноважень сільських, селищних, міських рад та районних державних адміністрацій щодо виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) віднесено, зокрема, прийняття рішень щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості); прийняття рішень про видачу документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку, власникам земельних часток (паїв). Тому, на думку позивачів, державні акти на право власності на землю навіть в 2004 році видавались на підставі рішення сільських рад та могли видаватись безпосередньо сільськими радами.

З 2002 року, після визначення меж земельних ділянок в натурі на місцевості, позивачі використовували вказані земельні ділянки, сплачували податок на землю, їх право власності визнавалось органами місцевого самоврядування та державних земельних ресурсів, про що свідчить факт нарахування позивачам податку на землю та отримання вказаного податку органами місцевого самоврядування, а також факт внесення інформації про вказане право до звітності форми 6-зем. Ні в 2002 році, ні в 2004 році не було обов`язковим виготовлення кадастрового номера, тому земельним ділянкам позивачів кадастровий номер не був присвоєний. У 2019 році позивачі почали виготовляти кадастрову документацію, однак в її затвердженні їм було відмовлено, так як місцезнаходження земельних ділянок позивачів співпадає із земельною ділянкою з кадастровим номером 5123181300:01:002:0130, яка згідно відомостей державного земельного кадастру належить Окнянській селищній раді Одеської області, тобто перебуває у власності територіальної громади. У відділі Держгеокадастру в Окнянському районі позивачам усно було роз`яснено про необхідність скасування належних їм державних актів в судовому порядку, після чого їм пообіцяли видати інші ділянки. Однак позивачі з цим не погоджуються, оскільки загальновідомим є той факт, що гарні землі вже всі або приватизовано, або їх передано у власність на підставі сертифікатів, а отже, позивачам запропоновано замість земельних ділянок, які розташовані у зручному для них місці, земля яких доглянута, отримати інші ділянки, скоріш за все, у незручному місці та там, де земля гіршої якості. Тому, зважаючи на те, що відомості про видані позивачам державні акти на право приватної власності на землю внесено до книги реєстрації державних актів на право приватної власності на землю №5 Красноокнянського району, тобто державні акти зареєстровані, позивачі вважають, що правильним буде спосіб захисту їх прав шляхом визнання за ними прав власності на земельні ділянки.

При цьому, оскільки на місці розташування земельних ділянок позивачів зареєстровано земельну ділянку з кадастровим номером 5123181300:01:002:0130, то навіть у разі визнання за позивачами права власності, вони будуть позбавлені можливості зареєструвати свої земельні ділянки в державному земельному кадастрі без скасування вказаного кадастрового номера, тому позивачі вважають, що вимога про скасування кадастрового номера відповідає вимогам ст.ст.15, 16 Закону України «Про державний земельний кадастр». Також, на думку позивачів, застосуванню підлягають принципи «естопель» та «належного урядування», які застосовуються в практиці Європейського суду з прав людини, оскільки до внесення відомостей про земельну ділянку з кадастровим номером 5123181300:01:002:0130 відповідачі визнавали права позивачів на земельні ділянки, а в подальшому кардинально змінили свою позицію, не повідомивши про це позивачів. При цьому, відповідачі діють невчасно, оскільки з моменту видачі державних актів на право власності спливло більше 15 років, непослідовно, бо втручання в майнові права позивачів з боку органів державної влади та місцевого самоврядування, на думку позивачів, є очевидно непропорційним, не переслідує легальну мету, що підтверджено наміром видати земельну ділянку 5 га із земель запасу чи резерву.

Згідно висновку експертизи, межі земельних ділянок позивачів накладаються із земельною ділянкою відповідача Окнянської селищної ради з кадастровим номером 5123181300:01:002:0130. Разом з тим, після проведення експертизи, висновок якої було виготовлено 29.03.2021 року, відповідачі, на думку позивачів, достовірно знаючи, що поділ вказаної земельної ділянки призведе до зникнення предмету спору в даній справі, з метою перешкоди встановленню істини по справі, одностороннім правочином вчинили поділ спірної земельної ділянки, внаслідок чого зник предмет спору в даній справі, натомість утворені дві нові земельні ділянки, а саме: з кадастровим номером 5123181300:01:002:0158 та 5123181300:01:002:0157.

Тому позивачі просили скасувати право власності Окнянської селищної ради на земельні ділянки з кадастровими номерами 5123181300:01:002:0158 та 5123181300:01:002:0157 та скасувати кадастрові номери 5123181300:01:002:0158 та 5123181300:01:002:0157; визнати за ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 право власності на земельні ділянки, площею по 5 га за кожним на підставі виданих їм вищевказаних державних актів на право приватної власності на землю; визнати, що за життя ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , належала земельна ділянка, площею 5 га на підставі вищевказаного державного акту та визнати за ОСОБА_4 право власності на вказану земельну ділянку в порядку спадкування за законом після смерті батька.

Представником відповідача Окнянської селищної ради Окнянського району Одеської області до суду подано відзив на позов, в якому представник відповідача просив у задоволенні позову відмовити повністю.

В обґрунтування заперечень проти позову представник відповідача зазначив, що земельна ділянка, з якої позивачам на підставі рішення Довжанської сільської ради Красноокнянського району Одеської області були видані державні акти на право приватної власності на землю по 5 га кожному з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована поза межами колишньої Довжанської сільської ради та увійшла до складу Окнянської селищної ради Окнянського району Одеської області на підставі рішення селищної ради від 23.05.2018 року №13/1-VІІ «Про реорганізацію Антонівської, Гулянської, Довжанської, Дубівської, Малаївської, Маяківської, Новосамарської, Римарівської, Ставрівської та Топалівської сільських рад шляхом приєднання до Окнянської селищної ради». Видані позивачам державні акти значаться у Книзі реєстрації державних актів на право приватної власності на землю №5, але відсутня їх дата реєстрації. При цьому, позивачі мали б спочатку отримати сертифікати на право на земельну частку (пай).

Крім того, відповідно до ст.5 Земельного кодексу України (561-12) та згідно з п.3.5 Рекомендацій зі складання проектів роздержавлення і приватизації земель сільськогосподарських підприємств і організацій, при передачі земель у колективну власність сільськогосподарським підприємствам, місцевими радами створюється резервний фонд земель, за погодженням місця розташування із землекористувачем у розмірі до 15 відсотків площі усіх сільськогосподарських угідь, включаючи угіддя в межах відповідних населених пунктів. Резервний фонд перебуває у державній власності й призначається для подальшого перерозподілу і використання за цільовим призначенням для індивідуального житлового будівництва, ведення особистого підсобного господарства, городництва в межах граничних розмірів, визначених ст.ст.56, 59, 67 ЗК України та залишається за господарствами на умовах постійного користування. Розпоряджаються землями запасу та резервного фонду місцеві ради. Вказані землі можуть надаватись у тимчасове користування на умовах оренди або у постійне користування.

Згідно ст.2 ЗУ «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією, а також документи, що посвідчують право на земельну частку (пай): свідоцтво про право на спадщину; посвідчені у встановленому порядку договори купівлі-продажу, дарування, міни, до яких додається сертифікат на право на земельну частку (пай); рішення суду про визнання права на земельну частку (пай). Статтею 3 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) встановлено, що підставами для виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) є рішення відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації. Особи, власники сертифікатів на право на земельну частку (пай), які виявили бажання одержати належну їм земельну частку (пай) в натурі (на місцевості), подають до відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації відповідну заяву. Позивачі, посилаючись на статтю 5 вказаного Закону, вказали лише частину першу вказаної статті, так як, на думку представника відповідача, це на їх користь. При цьому, упустили частину 2: «Сільські, селищні, міські ради приймають рішення щодо виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) у межах населених пунктів, а районні державні адміністрації за межами населених пунктів». Тому, представник відповідача вважає, що позивачі в позові невірно трактують вказану норму закону.

Окрім того, не прийнято відповідне рішення щодо розгляду та погодження проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв), лише після чого приймається рішення про видачу документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку власникам земельних часток (паїв).

Крім того, відповідно до Земельного кодексу України, який вступив в дію з 01.01.2002 року, а саме: п.а ч.1 ст.17, до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин входить розпорядження землями державної власності, в межах, визначених цим Кодексом. Наказом Держкомзему від 29.12.2003 року №322 внесено ряд змін до Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженої наказом Держкомзему України від 04.05.1999 року №43, серед яких пункт 1.4 викладено в такій редакції: «Державний акт на право власності на земельну ділянку та державний акт на право постійного користування земельною ділянкою видається на підставі рішення КМУ, обласної, районної, Київської і Севастопольської міських, міської, селищної, сільської ради, Ради міністрів АРК, обласної, районної Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій». З 1992 по 2001 роки в Україні видавався державний акт на право власності на земельну ділянку червоно-жовтого кольору, який не містив кадастрового номеру земельної ділянки. У 2002 році було затверджено нову форму державного акту зеленого кольору та він видавався з 2002 по 2008 роки. З урахуванням зазначеного, позивачі мали б отримати державні акти нового зразка (зеленого кольору) і на підставі розпоряджень районної державної адміністрації, оскільки земельні ділянки розташовані поза межами населених пунктів.

З 01.01.2019 року набрали чинності зміни до Земельного кодексу України, розділ Х «Перехідні положення» якого доповнено пунктом 21 такого змісту: «Установити, що з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні» землі колективних сільськогосподарських підприємств, що припинені (крім земельних ділянок, які на день набрання чинності зазначеним Законом перебували у приватній власності), вважаються власністю територіальних громад, на території яких вони розташовані. Зазначений закон є підставою для державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки, сформовані за рахунок земель, які в силу зазначеного Закону переходять до комунальної власності.

Наказом Головного управління Держгеокадастру в Одеській області №15-3148/13-19-СГ від 17.06.2019 року Окнянській селищній раді передані в комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, які розташовані на території Окнянського району Одеської області. На виконання зазначеного наказу Окнянська селищна рада зареєструвала право комунальної власності на землі колективної власності. Таким чином, позивачі не позбавлені права на звернення до Окнянської селищної ради з приводу виділення їм земельних ділянок. При цьому, на думку представника відповідача, позивачам слід змінити позовні вимоги щодо визнання недійсними та скасування державних актів на право приватної власності на землю на їх ім`я, після чого пройти певну процедуру щодо відведення земельних ділянок.

Щодо посилань позивачів на документи офіційної державної статистичної звітності, як на факт визнання за позивачами права власності на земельні ділянки площею по 5 га за кожним, то, на думку представника відповідача, такі твердження позивачів є невірними, оскільки Інструкцією з заповнення державної статистичної звітності з кількісного обліку земель (форми №№6-зем, 6а-зем, 6б-зем, 2-зем), затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 05.11.1998 року №377 передбачено, що у звітах вказують площі земель, що перебувають у власності, постійному і тимчасовому користуванні юридичних і фізичних осіб.

Крім того, до позову не долучені жодні докази того, що позивачі та батько позивача ОСОБА_4 працювали саме в СВК ім.«Суворова».

З урахуванням зазначеного, представник відповідача вважає позовні вимоги необґрунтованими та незаконними.

Від представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ФГ «Світанок», до суду надійшли пояснення по справі, в яких представник третьої особи зазначив, що 04.08.2021 року ФГ «Світанок» було виграно аукціони по двом земельним ділянкам, які розташовані на території Окнянської селищної ради (за межами населених пунктів) з кадастровими номерами: 51223181300:01:002:0158, площею 9,8051 га ріллі та 5123181300:01:002:0157, площею 17,91111 га ріллі. Вказане підтверджується протоколом №1/66 проведення земельних торгів за лотом №66 від 04.08.2021 року та протоколом №1/65 проведення земельних торгів за лотом №65 від 04.08.2021 року. За результатами аукціонів було укладено договори оренди від 04.08.2021 року №65 та №66. За дві земельні ділянки було перераховано кошти за один рік на рахунок ГУК в Одеській області смт.Окни. ФГ «Світанок» за дані земельні ділянки здаються звіти та своєчасно оплачуються податки. Тому, представник третьої особи просив, якщо буде все ж встановлено порушення прав позивачів, зобов`язати Окнянську селищну раду Одеської області надати позивачам земельні ділянки в іншому місці, щоб не порушувати умови аукціонних договорів та права ФГ «Світанок» як орендаря оспорюваних земельних ділянок.

Від представника відповідача ГУ Держгеокадастру в Одеській області до суду надійшов відзив на позов, в якому представник відповідача зазначив, що за інформацією відділу №6 управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, згідно з наявними Книгами записів реєстрації державних актів на право приватної власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди та других примірників державних актів станом на 31.12.2012 року зареєстровано державні акти на право приватної власності на землю, видані на ім`я: ОСОБА_1 (Р1 №454331 від 12.04.2004 р. за №12), ОСОБА_5 (Р1 №454333 від 14.01.2004 р. за №15), ОСОБА_2 (Р1 №499287 від 12.01.2004 р. за №8), ОСОБА_3 (Р1 №499286 від 12.01.2004 р. за №7) та ОСОБА_7 (Р1 №454334 від 12.01.2004 р. за №13) на підставі рішення Довжанської сільської ради Красноокнянського району Одеської області від 18.06.2002 року №18-XXIV, на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Довжанської сільської ради Красноокнянського району Одеської області, площею по 5 га за кожним. Відомості про вищевказані земельні ділянки до Державного земельного кадастру не внесено, поземельні книги на земельні ділянки не відкривались. Відомості про земельну ділянку з кадастровим номером 5123181300:01:002:0130 перенесено до архівного шару програмного забезпечення ведення Державного земельного кадастру, у зв`язку з поділом зазначеної земельної ділянки. З урахуванням зазначеного, представник ГУ Держгеокадастру в Одеській області просив відмовити позивачам в задоволенні позову до Головного управління та, з урахуванням відсутності позовних вимог, які б створювали для Головного управління будь-які правові наслідки у вигляді зобов`язання вчинити певні дії тощо, виключити Головне управління з числа відповідачів та включити його стороною по справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

При цьому, представник Головного управління просив поновити Головному управлінню процесуальний строк для подання відзиву, прийняти відзив та врахувати його під час розгляду справи, посилаючись на те, що з урахуванням погіршення епідеміологічної ситуації внаслідок поширення гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом 2019-nCoV та підвищення захворюваності серед працівників Головного управління, а також у зв`язку з введенням воєнного стану в Україні (більшість працівників перебували в простої тривалий час, половина працівників перебувають у відпустках без збереження заробітної плати до цього часу), у роботі працівників відділу представництва в судах та інших органах юридичного управління Головного управління виникло надмірне навантаження, яке виходить за межі їх фізичних можливостей, спричинене недостатньою кількістю співробітників, щодо яких здійснюється розподіл справ, що об`єктивно зумовило необхідність більш тривалого часу для підготовки та подання відзиву.

У судовому засіданні представник позивачів адвокат Колосович В.В. наполягав на задоволенні позову, посилаючись на те, що позивачам видано державні акти на земельні ділянки. Ці державні акти були зареєстровані у відділі земельних ресурсів. З цих земель сплачували податки, але у 2018 році з`ясувалось, що держава не визнає їх право власності, оскільки на ці ділянки виготовлено один кадастровий номер. З метою перешкоди і ускладнення отримати правильне рішення, Окнянська селищна рада розділила ці ділянки на дві ділянки з двома кадастровими номерами, у зв`язку з чим на теперішній час є дві земельні ділянки, з якими у позивачів накладка 98%. Після ознайомлення з матеріалами землевпорядної документації щодо поділу земельної ділянки з`ясовано, що ні площа, ні геометричні параметри ділянки не змінювались, отже, утворені в результаті поділу земельної ділянки два кадастрові номери теж накладаються у такій же пропорції 98% накладки. Тому, представник позивачів вважає, що експертизу проводити недоцільно. При накладці або виготовляється документація із зменшенням площі, або шляхом скасування права власності на цю ділянку і розробляється нова документація та виділяється земля. На момент оформлення земельних ділянок, була передбачена лише реєстрація в земельному відділі, що і було зроблено позивачами. Земельні ділянки вважаються сформованими навіть при відсутності кадастрових номерів, якщо оформлені до створення Державного кадастру. Свавільне позбавлення права власності неможливе і скасовується виключно рішенням суду. На думку представника позивачів, існуюча накладка говорить про невизнання відповідачами права власності позивачів на ці земельні ділянки, тому є підстави для скасування права власності Окнянської селищної ради на утворені в результаті поділу земельні ділянки та скасування присвоєних їм кадастрових номерів та визнання за позивачами права власності на земельні ділянки згідно виданих їм державних актів. ОСОБА_4 є спадкоємцем за законом першої черги. Через відсутність кадастрового номеру йому не можуть видати свідоцтво про право на спадщину на земельну ділянку, яка залишилась після смерті його батька ОСОБА_7 згідно виданого останньому державного акту. При цьому, відповідачі непослідовні, оскільки з 2004 року позивачами сплачуються податки на землю, однак громада не каже, де їхні ділянки. На думку представника позивачів, відповідач має вживати якісь дії для усунення цих порушень, як адміністративний учасник, однак цього не робить: податки отримують, а право власності не визнають, що є суперечливою позицією. В подальшому представник позивачів в судове засідання не з`явився, надавши заяву про розгляд справи у його відсутність та відсутність позивачів.

Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підтримали позицію свого представника, доповнивши, що після отримання державних актів у 2004 році кожен з них окремо до 2019 року самостійно обробляли земельні ділянки, сплачували податки за землю. У 2018 році їм повідомили, що ці державні акти недійсні і треба оформляти нові державні акти з кадастровими номерами. Вони звернулись за отриманням кадастрових номерів, але їм відмовили через накладку з земельною ділянкою селищної ради. На теперішній час їх ділянки кимось обробляються.

Позивач ОСОБА_4 також підтримав позицію свого представника та пояснив, що після отримання у 2004 році державного акту земельну ділянку обробляв його батько ОСОБА_7 . У 2019 році вони дізнались, що необхідно отримати кадастровий номер на земельну ділянку. Його почав оформляти ще його батько, але оформити не зміг через накладку з іншою земельною ділянкою. Батько у 2019 році помер, а нотаріус відмовляє у видачі свідоцтва на право власності на земельну ділянку через відсутність кадастрового номеру, у зв`язку з чим йому було рекомендовано звернутись до суду.

Позивач ОСОБА_5 у судове засідання не з`явився, однак його представник адвокат Колосович В.В. просив розглядати справу у відсутність позивача ОСОБА_5 . Тому справа розглянута у відсутність позивача ОСОБА_5 , що відповідає вимогам ст.223 ЦПК України.

Представник відповідача Окнянської селищної ради Одеської області в судове засідання не з`явився, надавши заяву про розгляд справи у його відсутність. Тому справа розглянута у відсутність представника відповідача Окнянської селищної ради, що відповідає вимогам ст.223 ЦПК України.

Представник відповідача Головного управління Держгеокадастру в Одеській області в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином. Тому суд визнає причини неявки представника відповідача Головного управління Держгеокадастру в Одеській області в судове засідання неповажними і тому, відповідно до п.1 ч.3 ст.223 ЦПК України, справа розглянута у його відсутність.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ФГ «Світанок» в судовому засіданні підтримав свою позицію, викладену у письмових поясненнях, та просив у подальшому розглядати справу у його відсутність і тому, відповідно до п.1 ч.3 ст.223 ЦПК України, справа розглянута у його відсутність.

Вислухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до такого.

Рішенням Красноокнянського районного суду Одеської області від 21.12.2000 року визнано право ОСОБА_1 на сертифікат на право на земельний пай і включено її до списків членів СВК ім.Суворова Красноокнянського району до Державного акту на право колективної власності на землю /т.1 а.с.153-154/.

Як вбачається з матеріалів технічної документації по передачі в натурі земельних ділянок в розмірі середніх часток (паїв) та складанню державних актів на право приватної власності громадянам для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель резервного фонду на території Довжанської сільської ради Красноокнянського району Одеської області за 2002 рік, складеною на замовлення Довжанської сільської ради згідно з договором від 21.09.2001 року /т.1 а.с.47-62/, згідно з протоколом №4 засідання конкурсної комісії від 13.09.2001 року ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_7 вирішено передати в приватну власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва земельні ділянки із земель резервного фонду Довжанської сільської ради у розмірі середньої земельної частки (паю) 6,47, як новоприбулим громадянам.

Рішенням Довжанської сільської ради Красноокнянського району Одеської області №118-ХХІІІ від 13 листопада 2001 року передано в приватну власність ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_7 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва земельні ділянки із земель резервного фонду Довжанської сільської ради у розмірі середньої земельної частки (паю) та зобов`язано останніх замовити проект відведення земельної ділянки.

03 березня 2002 року було погоджено та затверджено технічне завдання на розробку технічної документації по передачі в натурі земельних часток (паїв) новоприбулим громадянам із земель резервного фонду Довжанської сільської ради Красноокнянського району Одеської області.

Рішенням Довжанської сільської ради Красноокнянського району Одеської області №18- ХХІУ від 18.06.2002 року вирішено на підставі відповідно оформлених актів про передачу та прийом земельної частки (паю) в натурі видати державні акти на право приватної власності на землю по 5 га кожному громадянам: ОСОБА_8 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_7 та ОСОБА_1 ..

Висновком Красноокнянського районного відділу земельних ресурсів по передачі в натурі земельних ділянок із земель резервного фонду на території Довжанської сільської ради, погоджено вищевказану технічну документацію /т.1, зворот а.с.62/.

12.01.2004 року на ім`я ОСОБА_1 на підставі рішення Довжанської сільської ради від 18.06.2002 року №18-ХХІV видано державний акт на право приватної власності на землю серії Р1 №454331 на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 5 га на території Довжанської сільської ради, який підписано головою Довжанської сільської ради /т.1 а.с.19/.

За інформацією, наданою відділом в Окнянському районі Одеської області Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, вказаний державний акт, виданий на ім`я ОСОБА_1 зареєстровано в Книзі реєстрації державних актів на право приватної власності на землю №5 під записом №12, дата реєстрації в книзі реєстрації відсутня. До Державного земельного кадастру дані про земельну ділянку по вказаному державному акту не вносились /т.1 зворот а.с.17, зворот а.с.18/.

За замовленням ОСОБА_1 , у 2019 році була виготовлена технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_1 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Довжанської сільської ради Окнянського району Одеської області /т.1 а.с.20-21/

Вказана документація оглянута у судовому засіданні і у цих матеріалах міститься інформація начальника відділу у Окнянськму районі ГУДГК в Одеській області від 04.03.2019 року щодо переліку обмежень у використанні земельної ділянки, де зазначено, що на цій земельній ділянці обмеження та сервітути відсутні. Також у вказаних матеріалах міститься акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання від 18 січня 2019 року, підписаний представником Окнянської селищної ради та скріплений печаткою Окнянської селищної ради Окнянського району .

Разом з тим, рішенням Державного реєстратора Відділу у Окнянському районі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 20.06.2019 року ОСОБА_1 відмовлено у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру, у зв`язку з невідповідністю електронного документа встановленим вимогам, а саме: наявні зауваження щодо валідності електронного документу, перетин ділянок з ділянкою 5123181300:01:002:0130, площа співпадає на 96,3865% /т.1 зворот а.с.21/.

14.01.2004 року на ім`я ОСОБА_5 на підставі рішення Довжанської сільської ради від 18.06.2002 року №18-ХХІV видано державний акт на право приватної власності на землю серії Р1 №454333 на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 5 га на території Довжанської сільської ради, який підписано головою Довжанської сільської ради /т.1 а.с.24/.

За інформацією, наданою відділом в Окнянському районі Одеської області Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, вказаний державний акт, виданий на ім`я ОСОБА_5 зареєстровано в Книзі реєстрації державних актів на право приватної власності на землю №5 під записом №15, дата реєстрації в книзі реєстрації відсутня. Згідно даних державної статистичної звітності Ф-6зем станом на 01.01.2016 р. за ОСОБА_5 рахувалась земельна ділянка, площею 5 га /т.1 а.с.25, зворот а.с.25/.

12.01.2004 року на ім`я ОСОБА_3 на підставі рішення Довжанської сільської ради від 18.06.2002 року №18-ХХІV видано державний акт на право приватної власності на землю серії Р1 №499286 на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 5 га на території Довжанської сільської ради, який підписано головою Довжанської сільської ради /т.1 а.с.30/.

За інформацією, наданою відділом в Окнянському районі Одеської області Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, вказаний державний акт, виданий на ім`я ОСОБА_3 зареєстровано в Книзі реєстрації державних актів на право приватної власності на землю №5 під записом №7, дата реєстрації в книзі реєстрації відсутня. До Державного земельного кадастру дані про земельну ділянку по вказаному державному акту не вносились. Згідно даних державної статистичної звітності Ф-6зем станом на 01.01.2016 р. за ОСОБА_3 рахувалась земельна ділянка, площею 5 га /т.1 а.с.28, зворот а.с.28, зворот а.с.29/.

12.01.2004 року на ім`я ОСОБА_2 на підставі рішення Довжанської сільської ради від 18.06.2002 року №18-ХХІV видано державний акт на право приватної власності на землю серії Р1 №499287 на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 5 га на території Довжанської сільської ради, який підписано головою Довжанської сільської ради /т.1 а.с.35/.

За інформацією, наданою відділом в Окнянському районі Одеської області Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, вказаний державний акт, виданий на ім`я ОСОБА_2 зареєстровано в Книзі реєстрації державних актів на право приватної власності на землю №5 під записом №8, дата реєстрації в книзі реєстрації відсутня. До Державного земельного кадастру дані про земельну ділянку по вказаному державному акту не вносились. Згідно даних державної статистичної звітності Ф-6зем станом на 01.01.2016 р. за ОСОБА_3 рахувалась земельна ділянка, площею 5 га /т.1 а.с.33, 34, зворот а.с.34/.

12.01.2004 року на ім`я ОСОБА_7 на підставі рішення Довжанської сільської ради від 18.06.2002 року №18-ХХІV видано державний акт на право приватної власності на землю серії Р1 №454334 на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 5 га на території Довжанської сільської ради, який підписано головою Довжанської сільської ради /т.1 а.с.44/.

За інформацією, наданою відділом в Окнянському районі Одеської області Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, вказаний державний акт, виданий на ім`я ОСОБА_7 зареєстровано в Книзі реєстрації державних актів на право приватної власності на землю №5 під записом №13, дата реєстрації в книзі реєстрації відсутня. До Державного земельного кадастру дані про земельну ділянку по вказаному державному акту не вносились. Згідно даних державної статистичної звітності Ф-6зем станом на 01.01.2016 р. за ОСОБА_7 рахувалась земельна ділянка, площею 5 га /т.1 а.с.42, зворот а.с.42, а.с.43/.

За замовленням ОСОБА_7 , у 2019 році була виготовлена технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_7 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Довжанської сільської ради Окнянського району Одеської області /т.1 а.с.45/.

За інформацією, наданою Відділом в Окнянському районі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 21.02.2019 року за результатами розгляду вказаної технічної документації із землеустрою про встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_7 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Довжанської сільської ради Окнянського району Одеської області за межами населеного пункту, загальною площею 5,0031 га, на даний земельній ділянці обмеження та сервітути відсутні /т.1 зворот а.с.46/.

Вказана документація оглянута у судовому засіданні і у цих матеріалах міститься інформація начальника відділу у Окнянськму районі ГУДГК в Одескй області від 21.02.2019 року щодо переліку обмежень у використанні земельної ділянки, де зазначено, що на цій земельній ділянці обмеження та сервітути відсутні. Також у вказаних матеріалах міститься акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання від 18 січня 2019 року, підписаний представником Окнянської селищної ради та скріплений печаткою Окнянської селищної ради Окнянського району.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7 помер /т.1 а.с.40/.

ОСОБА_4 є сином ОСОБА_7 та відповідно до ст.1261 ЦК України є спадкоємцем останнього за законом першої черги /т.1 а.с.39/.

За інформацією, наданою Великомихайлівською районною державною нотаріальною конторою Одеської області станом на 09.01.2020 року, після смерті ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , відкрита спадкова справа №508/2019. Свідоцтво про право на спадщину на належне спадкодавцю майно буде видано на ім`я ОСОБА_4 після спливу шестимісячного строку, передбаченого ст.1298 ЦК України та пред`явлення усіх необхідних документів та сплати всіх передбачених діючим законодавством платежів /т.1 а.с.41, зворот а.с.41/.

Постановою державного нотаріуса Великомихайлівської районної державної нотаріальної контори Одеської області від 06.08.2020 р. відмовлено ОСОБА_4 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка належала спадкодавцю на підставі Державного акту серії Р1 №454334, виданого Довжанською сільською радою 12.01.2004 року, після смерті ОСОБА_7 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з відсутністю кадастрового номера вказаної земельної ділянки /т.2 а.с.45/.

Згідно з повідомленнями Подільського управління ГУ ДПС в Одеській області, за період з 01 січня 2013 року по 01 січня 2020 року позивачами ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 щорічно перераховувався земельний податок (КБК 18010700) та всього за вказаний період було перераховано: ОСОБА_9 1760,55 грн., ОСОБА_10 1759,80 грн., ОСОБА_11 1759,80 грн., ОСОБА_12 1762,05 грн. /т.1 а.с.17, 26, 29, зворот а.с.33/.

По платнику ОСОБА_7 за період з 01.01.2004 року по 31.12.2019 р. перераховано земельний податок з фізичних осіб (КБК 18010700) у загальній сумі 1670,55 грн., в тому числі за період з 2004 2012 р.р. інформація відсутня, а починаючи з 2013 р. по 2019 р. включно податок сплачувався щорічно /т.1 зворот а.с.33/.

Крім того, згідно долучених копій квитанцій, позивачами сплачено земельний податок з фізичних осіб (КБК 18010700) також і у 2022 році, а саме: 17.08.2022 року - ОСОБА_5 в сумі 1550,85 грн., 31.08.2022 року ОСОБА_2 в сумі 1551 грн., 31.08.2022 року ОСОБА_3 в сумі 1551 грн. /т.3 а.с.79, 90, 91/.

За повідомленням Головного управління Державної податкової служби в Одеській області від 06.09.2022 року, платником ОСОБА_1 за період з 01.01.2019 року по 01.09.2022 року перераховано земельний податок з фізичних осіб (ККД 18010700) у загальній сумі 4089 грн. та станом на 01.09.2022 року заборгованість по земельному податку з фізичних осіб відсутня /т.3 а.с. 135/.

Крім того, судом встановлено, що згідно з актом приймання-передачі земельної ділянки сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність від 18.06.2019 року, Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області відповідно до наказу ГУ Держгеокадастру в Одеській області від 17.06.2019 року №15-3148/13-19-СГ передано, а Окнянською селищною радою Окнянського району Одеської області прийнято у комунальну власність селищної ради земельні ділянки, в тому числі земельну ділянку з кадастровим номером 5123181300:01:002:0130 /т.1 а.с.103-110, 111/.

Як вбачається з Інформації з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку станом на 01.06.2020 року, земельна ділянка з кадастровим номером 5123181300:01:002:0130, площею 27,7162 га відноситься до земель запасу та належить до комунальної власності територіальної громади в особі Окнянської селищної ради Окнянського району Одеської області. Дата державної реєстрації права в державному реєстрі прав 11.09.2019 року /т.1 а.с.63/.

Вказана інформація підтверджується також Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності щодо вказаної земельної ділянки станом на 16.09.2019 р. та повідомленням Відділу в Окнянському районі Одеської області ГУ Держгеокадастру в Одеській області від 26.06.2020 р. /т.1 а.с.112, 113/.

Згідно з висновком судової земельно-технічної експертизи №20-6182 від 29.03.2021 року Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз, в результаті проведених досліджень встановлено:

1. Межі земельної ділянки ОСОБА_1 площею 5 га, що розташована на території Довжанської сільської ради Окнянського району Одеської області частково накладаються на межі земельної ділянки кадастровий номер 5123181300:01:002:0130. Площа накладення складає 4,819 га.

2. Межі земельної ділянки ОСОБА_5 площею 5 га, що розташована на території Довжанської сільської ради Окнянського району Одеської області частково накладаються на межі земельної ділянки кадастровий номер 5123181300:01:002:0130. Площа накладення складає 4,76 га.

3. Межі земельної ділянки ОСОБА_3 площею 5 га, що розташована на території Довжанської сільської ради Окнянського району Одеської області частково накладаються на межі земельної ділянки кадастровий номер 5123181300:01:002:0130. Площа накладення складає 4,759 га.

4. Межі земельної ділянки ОСОБА_2 площею 5 га, що розташована на території Довжанської сільської ради Окнянського району Одеської області частково накладаються на межі земельної ділянки кадастровий номер 5123181300:01:002:0130. Площа накладення складає 4,807 га.

5. Межі земельної ділянки ОСОБА_7 (спадкоємець ОСОБА_4 ) площею 5 га, що розташована на території Довжанської сільської ради Окнянського району Одеської області частково накладаються на межі земельної ділянки кадастровий номер 5123181300:01:002:0130. Площа накладення складає 4,822 га.

Більш детально результати вище вказаного зіставлення зображено графічно у додатку №1 «Суміщена схема з вказанням меж земельних ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_7 та кадастровий номер 5123181300:01:002:0130 згідно даних правовстановлюючих документів розташовані на території Довжанської сільської ради Окнянського району Одеської області» /т.2 а.с.6-12/.

Р ішенням Окнянської селищної ради Окнянського району Одеської області №499/7-VІІІ від 03.06.2021 року «Про поділ земельних ділянок комунальної власності Окнянської селищної ради», вирішено поділити земельні ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовані на території Окнянської селищної ради (за межами населених пунктів), в тому числі земельну ділянку з кадастровим номером 5123181300:01:002:0130, площею 27,7162 га /т.2 а.с.68, 69, 108, 109/.

За інформацією Окнянської селищної ради Окнянського району Одеської області від 29.07.2021 року, вказане рішення прийнято на підставі повноважень власника ділянки, у зв`язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» (пункт 4 підпункт 36) /т.2 зворот а.с.67/.

Рішенням Окнянської селищної ради Окнянського району Одеської області від 15.06.2021 року №510/8-VІІІ «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок комунальної власності Окнянської селищної ради», зокрема, затверджено технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки комунальної власності площею 27,7162 га, кадастровий номер 5123181300:01:002:0130 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована за адресою: Одеська область, Окнянський район, Окнянська селищна рада (за межами населених пунктів) на:

земельну ділянку № НОМЕР_1 площею 17,9111 га, кадастровий номер 5123181300:01:002:0157, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

земельну ділянку № НОМЕР_2 площею 9,8051 га, кадастровий номер 5123181300:01:002:0158, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва /т.2 а.с.184-220, 221/.

На підставі вказаного рішення 24.06.2021 року зареєстровано право комунальної власності територіальної громади в особі Окнянської селищної ради Окнянського району Одеської області на вказані земельні ділянки з кадастровими номерами 5123181300:01:002:0157 та 5123181300:01:002:0158, що підтверджується Витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності /т.2 а.с.70, зворот а.с.70, а.с.97, 98/.

Аналогічна інформація щодо зазначених земельних ділянок міститься і в Інформації з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку станом на 21.07.2021 року /т.2 а.с.72-73, 74-75/.

Рішенням Окнянської селищної ради Окнянського району Одеської області від 15.06.2021 року №511/8-VІІІ «Про проведення земельних торгів у формі аукціону», виставлено земельні ділянки на земельні торги для передачі їх у користування на умовах оренди, в тому числі земельні ділянки з кадастровими номерами 5123181300:01:002:0157 та 5123181300:01:002:0158 /т.2 а.с.99, 100-103, 104-107/.

Згідно з протоколами №№1/65, 1/66 проведення земельних торгів від 04.08.2021 року, переможцем земельних торгів за лотами №65 (земельна ділянка площею 17,9111 га, кадастровий номер 5123181300:01:002:0157) та №66 (земельна ділянка площею 9,8051 га, кадастровий номер 5123181300:01:002:0158) визнано Фермерське господарство «Світанок», в особі ОСОБА_13 , діючого на підставі статуту /т.3 а.с.62-63, 74-75/.

За результатами проведених земельних торгів 04.08.2021 року між Окнянською селищною радою Окнянського району Одеської області та ФГ «Світанок» укладено договори оренди землі №№64, 65, якими Фермерському господарству «Світанок» в оренду передано вищевказані земельні ділянки з кадастровими номерами 5123181300:01:002:0157 та 5123181300:01:002:0158 строком на 21 рік /т.3 а.с.54-61, 66-69/.

Як вбачається з Витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 5123181300:01:002:0157 та 5123181300:01:002:0158, право оренди ФГ «Світанок» на дані земельні ділянки за вищевказаними договорами оренди зареєстроване 06.08.2021 року /т.3 а.с.52-53, 64-65/.

Інформацію щодо оренди зазначених земельних ділянок ФГ «Світанок» відображає у податковій звітності /т.3 а.с.24-51/.

Суд бере до уваги, що станом на час реєстрації державних актів позивачів та спадкодавця ОСОБА_4 , діяв Тимчасовий порядок ведення державного реєстру земель, затверджений наказом від 02 липня 2003 року за №174 Державного комітету України по земельних ресурсах (з наступними змінами - далі Порядок).

Відповідно до вказаного Порядку, встановлений алгоритм дій щодо видачі та реєстрації державних актів та ведення державного реєстру земель.

Так, відповідно до п. 2.1. Порядку, роботи зі складання державного акта на право власності на земельну ділянку відбуваються в такій послідовності:

- підготовчі роботи;

- встановлення (відновлення) в натурі (на місцевості) меж земельної ділянки та меж обмежень на використання земельної ділянки;

- складання кадастрового плану земельної ділянки;

- заповнення бланка державного акта;

Підготовчі роботи, в свою чергу, відповідно до п.2.2. Порядку включають:

- підготовку виписки з рішення відповідної ради або державної адміністрації про передачу у власність або надання у постійне користування земельної ділянки;

- аналіз договору купівлі-продажу земельної ділянки або іншого правоустановного документа, що посвідчує перехід права власності на землю;

- аналіз матеріалів проекту відведення земельної ділянки;

- підготовка виписки з земельно-облікових документів про площу земельної ділянки;

- аналіз висновку державного органу земельних ресурсів про наявні обмеження на використання земельної ділянки (крім випадків відчуження земельної ділянки із земель приватної власності);

- аналіз висновку органу у справах будівництва і архітектури про наявні обмеження на використання земельної ділянки;

- підбір планово-картографічних матеріалів та збирання інформації про опорну геодезичну мережу;

- проведення рекогносцирування по зовнішній межі земельної ділянки.

Далі встановлюються в натурі (на місцевості) меж земельної ділянки та меж обмежень на використання земельної ділянки та складається кадастровий план земельної ділянки, і лише після виконання всіх вищевказаних дій заповнюється бланк державного акту.

Виходячи із наявності у позивачів вищезазначеної землевпорядної документації, яка була оглянута у судовому засіданні, посадові особи відповідних державних органів та органів місцевого самоврядування, перевірили та погодили правочинність всіх наданих позивачами та спадкодавцем позивача ОСОБА_14 відповідних документів, необхідних для видачі державного акту.

Крім того, відповідно до Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель, затвердженого наказом від 02 липня 2003 року за №174 Державного комітету України по земельних ресурсах (з наступними змінами), виконавець робіт як суб`єкт господарювання, який має ліцензію на провадження господарської діяльності щодо проведення

землевпорядних робіт, формує та надає реєстратору (структурному підрозділу Центру ДЗК, які, у свою чергу, мають доступ та вносять відомості до бази даних АС ДЗК, ведуть Поземельну книгу, здійснюють видачу та реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди (суборенди) землі, а також ведуть книгу реєстрації, обмінний файл разом з технічною документацією. Обмінний файл надається реєстратору на гнучкому магнітному носії або компакт-диску (далі - цифровому носії).

Далі Реєстратор здійснює процедуру перевірки та приймання обмінного файла, у тому числі порівняння з технічною документацією. У разі відповідності обмінного файла відомостям, які наведено в технічній документації, та вимогам до структури, змісту та формату обміну даними, за результатами перевірки та приймання реєстратором робиться відмітка на титульному аркуші технічної документації про приймання обмінного файла, після чого заповнюється реєстраційна картка. Реєстраційна картка заповнюється на кожну земельну ділянку.

Після проведення державної землевпорядної експертизи за наявності позитивного висновку територіальний орган земельних ресурсів за актом приймання-передавання передає реєстраційну картку оператору (реєстратору) разом з усіма примірниками державного акта на право власності на земельну ділянку, державного акта на право постійного користування земельною ділянкою, договору оренди землі для їх видачі та державної реєстрації, який передує виконання оператором ряду відповідних процедур.

Державну реєстрацію державного акта на право власності на земельну ділянку, державного акта на право постійного користування земельною ділянкою, договору оренди землі у книзі реєстрації здійснює оператор (реєстратор), у межах повноважень якого є земельна ділянка.

У подальшому після внесення записів до книги реєстрації дані для формування Поземельної книги вносяться до бази даних АС ДЗК і відповідальність за формування та ведення поземельних книг покладається на осіб, які призначаються наказом оператора (реєстратора).

Таким чином, ключовим моментом реєстрації є саме внесення записів до книги реєстрації, і без проведення всіх необхідних процедур такий запис не може бути внесеним, після чого формується Поземельна книга.

Факт реєстрації державних актів, що належали позивачам та батькові позивача ОСОБА_4 на право приватної власності на землю в Книзі записів реєстрації державних актів на право приватної власності №5 на території Красноокнянського району Одеської області підтверджується повідомленням Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 28.09.2022 року, згідно з яким, за інформацією відділу №6 управління надання адміністративних послуг ГУ Держгеокадастру в Одеській області, вищевказані державні акти зареєстровані у вказаній книзі, а саме: державний акт серії Р1 №454331, виданий на ім`я ОСОБА_1 , зареєстрований 12.01.2004 року за №12; державний акт серії Р1 №454333, виданий на ім`я ОСОБА_5 , зареєстрований 14.01.2004 року за №15; державний акт серії Р1 №499287, виданий на ім`я ОСОБА_15 , зареєстрований 12.01.2004 року за №8; державний акт серії Р1 №499286, виданий на ім`я ОСОБА_3 , зареєстрований 12.01.2004 року за №7; державний акт серії Р1 №454334, виданий на ім`я ОСОБА_7 , зареєстрований 12.01.2004 року за №13. При цьому, земельні ділянки за вказаними державними актами не внесені до Державного земельного кадастру, поземельні книги на них не відкривались /т.3 а.с.104-105/.

Таким чином, позивачі та спадкодавець позивача ОСОБА_4 , відповідно до вимог діючого на час отримання ними державних актів законодавства, звернулися до відповідних державних органів та органів місцевого самоврядування для проведення реєстрації цих актів.

Посилання відповідача - Окнянської селищної ради Подільського району на те, що у січні 2004 року у Довжанської сільської ради Красноокнянського району Одеської області не було повноважень на видачу державних актів на право приватної власності на землю, так як відповідно до п.а ч.1 ст.17 ЗК України, який вступив в дію з 01.01.2002 року, до повноважень саме місцевих державних адміністрацій, а не сільських рад, у галузі земельних відносин входить розпорядження землями державної власності, до яких відносяться і землі резерву, на яких і були виділені позивачам та спадкодавцю позивача ОСОБА_4 земельні ділянки, і це є підставою для відмови у задоволенні позову, як і порушення порядку отримання державних актів, видачі яких мали передувати видача сертифікатів, не можуть бути прийняті судом до уваги.

Так, ст.12 ЗК України визначено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у

власність громадян тощо.

Згідно з ч.1 ст.116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їхніх повноважень, визначених цим кодексом

Порядок безоплатної приватизації ділянок громадянами передбачений у ст.118 ЗК України.

При цьому, як встановлено судом, позивачам та спадкодавцю позивача ОСОБА_4 - ОСОБА_7 рішенням Довжанскої сільської ради Красноокнянського району Одеської області від 18.06.2002 року вирішено видати державні акти на право приватної власності на землю по 5 га кожному, із земель резерву.

Таким чином, суд погоджується із думкою відповідача - Окнянської селищної ради, що вказаним рішенням Довжанська сільська рада Красноокнянського району вийшла за межі своїх повноважень, передавши позивачам та спадкодавцю позивача ОСОБА_4 - ОСОБА_7 на праві приватної власності земельні ділянки із земель резерву, які не відносяться до земель комунальної власності і розташовані за межами населеного пункту.

Разом з тим, посадові особи відділу земельних ресурсів, які погоджували землевпорядну документацію, візували видачу державних актів, проводили їх реєстрацію, жодним чином не вказали в межах своїх повноважень на допущену органом місцевого самоврядування помилку.

Більше того, вже в 2019 році посадова особа Окнянської селищної ради візувала позивачам ОСОБА_1 та спадкодавцю позивача ОСОБА_4 - ОСОБА_7 акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання, погоджуючись з тим, що вказані особи є власниками земельних ділянок.

При цьому, ні на той час, ні протягом 15 років до моменту виникнення спірних правовідносин, ні на момент розгляду справи жоден державний орган або орган місцевого самоврядування не оспорював у встановленому законом порядку ні правові підстави для виникнення у позивачів та спадкодавця позивача ОСОБА_4 права на вказані земельні ділянки, ні самі державні акти.

Таким чином, судом встановлено, що позивачі та спадкодавець позивача ОСОБА_4 користуються земельними ділянками з 2004 року, мали потенційне право на надання їм ділянок у власність у вказаному розмірі, реалізували це право, набули у власність ділянки, якими вони правомірно користувалися за цільовим призначенням тривалий час, у межах норм, передбачених законом, на підставі рішення сільради; і у статусі власників ділянок тривалий час володіють вказаними ділянками

Тому невизнання відповідачем - Окнянською селищною радою Одеської області позову є лише намагання виправити допущену в минулому органом влади помилку і може мати наслідком непропорційне втручання в право позивачів та перекладенням на них всіх негативних наслідків такої помилки, оскільки відмова у задоволенні позову з формальних підстав покладатиме надмірний індивідуальний тягар на осіб, які володіють ділянками протягом тривалого часу, а отже, порушить справедливий баланс інтересів сторін.

Так, положеннями ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких дала Верховна Рада, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У ст.1 Першого протоколу до конвенції передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства й на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Концепція майна в розумінні ст.1 Першого протоколу до Конвенції має автономне тлумачення, тобто не обмежується власністю на матеріальні речі та не залежить від формальної класифікації у внутрішньому праві. Певні права та інтереси, що становлять активи, також можуть уважатися правом власності, а отже, і «майном».

Предметом регулювання ст.1 Першого протоколу до Конвенції є втручання держави в право на мирне володіння майном. У практиці ЄСПЛ (серед багатьох інших, наприклад, рішення у справах «Спорронг і Льоннрот проти Швеції» від 23.09.82, «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21.02.86, «Щокін проти України» від 14.10.2010, «Сєрков проти України» від 7.07.2011, «Колишній король Греції та інші проти Греції» від 23.11.2000, «Булвес» АД проти Болгарії» від 22.01.2009, «Трегубенко проти України» від 2.11.2004, «East/West Alliance Limited» проти України» від 23.01.2014) напрацьовано 3 критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання в право особи на мирне володіння майном із гарантіями ст.1 Першого протоколу до конвенції, а саме: чи є втручання законним; чи має воно на меті суспільний, публічний інтерес; чи є такий захід (утручання у право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.

Утручання держави у право на мирне володіння майном є законним, якщо здійснюється на підставі нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким і передбачуваним з питань застосування та наслідків дії його норм.

Утручання є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення суспільного, публічного інтересу втручання держави в право на мирне володіння майном за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності. Саме національні органи влади мають здійснювати первісну оцінку наявності проблеми, що становить суспільний інтерес, вирішення якої б вимагало таких заходів. Поняття «суспільний інтерес» має широке значення (рішення від 23.11.2000 у справі «Колишній король Греції та інші проти Греції»). Крім того, ЄСПЛ також визнає, що й саме по собі правильне застосування законодавства, безперечно, становить суспільний інтерес (рішення ЄСПЛ від 2.11.2004 в справі «Трегубенко проти України»).

Критерій пропорційності передбачає, що втручання в право власності розглядатиметься як порушення ст.1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з утручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від утручання. Справедлива рівновага передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, визначеною для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідного балансу не буде дотримано, якщо особа несе індивідуальний і надмірний тягар. При цьому з питань оцінки пропорційності ЄСПЛ, як і з питань наявності суспільного, публічного інтересу, визнає за державою досить широку сферу розсуду, за винятком випадків, коли такий розсуд не ґрунтується на розумних підставах.

Таким чином, ст.1 Першого протоколу до Конвенції гарантує захист права на мирне володіння майном особи, яка законним шляхом, добросовісно набула майно у власність, і для оцінки додержання справедливого балансу в питаннях позбавлення майна мають значення обставини, за якими майно було набуте у власність, поведінка особи, з власності якої майно витребовується.

Суд також вважає, що при розгляді цієї справи може бути враховано рішення ЄСПЛ від 24.06.2003 в справі «Стретч проти Сполученого Королівства» та рішення ЄСПЛ від 20.10.2011 в справі «Рисовський проти України» щодо принципів застосування ст.1 Першого протоколу до конвенції, зокрема щодо необхідності додержання принципу належного врядування при втручанні держави в право особи на мирне володіння своїм майном.

Разом з тим, у п.71 рішення у справі «Рисовський проти України» ЄСПЛ зазначив, що принцип належного врядування, як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. Разом з тим, потреба виправити допущену в минулому помилку не повинна непропорційним чином утручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Ризик будь-якої помилки держоргану має покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Саме такий висновок був зроблений у постанові Верховного Суду 16 жовтня 2019 року у справі №460/762/16- ц.

Тому, під час розгляду вказаної справи, суд має дотриматися принципу справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю додержання фундаментальних прав окремої людини.

Так, відповідно до ч.1 ст. 15, ч.1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

Суд, відповідно до абз.12 частини другої статті 16 ЦК України, може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (частини перша та друга статті 5 ЦПК України).

Цивільні права/інтереси захищаються у спосіб, який передбачений законом або договором, та є ефективним для захисту конкретного порушеного або оспорюваного права/інтересу позивача. Якщо закон або договір не визначають такого ефективного способу захисту, суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

При розгляді справи суд має з`ясувати: чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права/інтересу позивача; чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права/інтересу у спірних правовідносинах. Якщо суд зробить висновок, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права/інтересу позивача у цих правовідносинах, позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню. Однак, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, проте є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір у свою чергу не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право/інтерес позивача підлягає захисту обраним ним способом.

Що стосується викладення позовних вимог позивачів про скасування права власності Окнянської селищної ради Подільського району Одеської області на земельні ділянки, скасування кадастрових номерів та визнання права власності на земельні ділянки, то у процесуальному законодавстві діє принцип «jura novit curia» («суд знає закони»), який полягає в тому, що: 1) суд знає право; 2) суд самостійно здійснює пошук правових норм щодо спору безвідносно до посилання сторін; 3) суд самостійно застосовує право до фактичних обставин спору (da mihi factum, dabo tibi jus). Активна роль суду в цивільному процесі проявляється, зокрема, у самостійній кваліфікації судом правової природи відносин між позивачем та відповідачем, виборі і застосуванні до спірних правовідносин відповідних норм права, повного і всебічного з`ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким чином, при вирішенні спору суд в межах своїх процесуальних функціональних повноважень та в межах позовних вимог встановлює зміст (правову природу, права та обов`язки ін.) правовідносин сторін, які випливають із встановлених обставин, та визначає правову норму, яка підлягає застосуванню до цих правовідносин. Законодавець указує саме на «норму права», що є значно конкретизованим, аніж закон. Більше того, з огляду на положення ЦПК України така функціональність суду носить імперативний характер. Підсумок такої процесуальної діяльності суду знаходять своє відображення в судовому рішенні, зокрема у його мотивувальній й резолютивній частинах. Отже, обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи з фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору, покладено саме на суд, що є складовою класичного принципу jura novit curia.

Саме такий висновок зробила в постанові Велика палата Верховного суду від 15 червня 2021 року у справі № 904/5726/19.

Тому суд вважає, що за суттю позовних вимог позивачі звернулися до суду з віндикаційним позовом як власники, які витребовують своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (стаття 387 ЦК України), однак через неналежно надану правову допомогу належним чином не сформулювали свої вимоги.

Так, віндикаційний позов - це вимога про витребування власником свого майна з чужого незаконного володіння, тобто позов неволодіючого власника до володіючого невласника. Віндикаційний позов заявляється власником при порушенні його правомочності володіння, тобто тоді, коли майно вибуло з володіння власника: (а) фізично - фізичне вибуття майна з володіння власника має місце у випадку, коли воно в нього викрадене, загублене ним тощо; (б) «юридично» - юридичне вибуття майна з володіння має місце, коли воно хоч і залишається у власника, але право на нього зареєстровано за іншим суб`єктом, про що зазначено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 липня 2020 року в справі № 752/13695/18 (провадження № 61-6415св19).

Рішення суду про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння є таким рішенням і передбачає внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. У разі задоволення позовної вимоги про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння суд витребує таке майно на користь позивача. Таке рішення суду є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем. Задоволення вимоги про витребування нерухомого майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає речово-правовому характеру віндикаційного позову та призводить до ефективного захисту прав власника. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними. Власник з дотриманням вимог статей 387 і 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання наступних рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника. Саме такий висновок зроблено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18).

Метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном, означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно, і про принцип реєстраційного підтвердження володіння нерухомістю зазначено у пункті 89 постанови Великої Палати Верховного Суду від 4 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц). Однією з підстав державної реєстрації права власності на нерухоме майно є рішення суду, яке набрало законної сили, щодо права власності на це майно (пункт 9 частини першої статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»). Цей припис слід розуміти так, що рішення суду про витребування з незаконного володіння відповідача нерухомого майна саме по собі є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем. На підставі такого рішення суду для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем, не потрібно окремо скасовувати запис про державну реєстрацію права власності за відповідачем.

Крім того, відповідно до ст.388 ЦК України, власник може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування не потрібно визнавати недійсними рішення органів державної влади чи місцевого самоврядування, які вже були реалізовані і вичерпали свою дію, оскаржувати весь ланцюг договорів та інших правочинів щодо спірного майна, про що було зазначено у позові та що відповідає правовій позиції, викладеній в постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.02.2020 року у справі №922/614/19.

Суд зауважує, що нормами чинного законодавства не передбачено такого визначення як скасування права власності на земельну ділянку. При цьому ст.140 ЗК України передбачено виключний перелік підстав для припинення права власності на земельну ділянку.

Тому суд вважає, що ефективним способом захисту прав позивачів є саме усунення перешкод у володінні ними земельними ділянками шляхом витребування з незаконного володіння Окнянської селищної ради Подільського району Одеської області у межах площі накладання.

Тому позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, із визначенням саме такої правової кваліфікації відносин, які виникли між сторонами, виходячи з фактів, установлених під час розгляду справи, та визнанням правової норми, яка підлягає застосуванню для вирішення спору, виходячи із принципу jura novit curia.

Щодо вимог позивачів про визнання за ними права власності на земельні ділянки, на які їм видані державні акти на право приватної власності на земельні ділянки, то вказані державні акти ніким не оспорено, державні акти не скасовані і тому, на думку суду, ці вимоги надлишково заявлені і тому задоволенню не підлягають. Крім того, відсутність кадастрового номеру земельних ділянок як індивідуальної, що не повторюється на всій території України, послідовності цифр та знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування, унеможливлює визнання у судовому порядку права власності на конкретно визначену земельну ділянку.

Ці ж обставини стосуються і позивача ОСОБА_4 , право власності якого у порядку спадкування у відповідності із чинним законодавством має бути оформлено шляхом видачи йому свідоцтва про право власності у порядку спадкування і єдиною перешкодою у його видачі, відповідно до постанови державного нотаріуса Великомихайлівської районної державної нотаріальної контори Одеської області від 06 серпня 2020 року, є відсутність кадастрового номеру земельної ділянки, що успадковується.

Щодо позовних вимог про скасування кадастрового номеру, то згідно із ч. 6 ст.16 Закону України Про Державний земельний кадастр, кадастровий номер скасовується лише у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки. Зміна власника чи користувача земельної ділянки, зміна відомостей про неї не є підставою для скасування кадастрового номера.

Тому в цій частині позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до ч.1, п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно до задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, у разі задоволення позову, на відповідача.

Так як позов задоволено частково, лише в частині задоволення немайнової вимоги, то з відповідача Окнянської селищної ради Подільського району Одеської області, на користь позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 слід стягнути судові витрати по сплаті судового збору у сумі по 908,00 грн. кожному.

Так як позивач ОСОБА_2 на підставі п.9 ч.1 ст.5 ЗУ « Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору, то відповідно до ч.6 ст.141 ЦПК України, ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір» з відповідача Окнянської селищної ради Подільського району Одеської області слід стягнути судовий збір за вимоги немайнового характеру в дохід держави.

Щодо витрат на проведення експертизи та професійну правничу допомогу, то згідно ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, в тому числі, належать витрати, пов`язані із проведенням експертизи та витрати на професійну правничу допомогу.

Так, позивачем ОСОБА_1 за проведення судової земельно-технічної експертизи № 20-6182 сплачено 19612 грн 80 коп (т.2, зворот а.с.13).

Тому ці витрати слід стягнути з відповідача Окнянської селищної ради Подільського району Одеської області.

Що стосується надання позивачам правової допомоги, то положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

У відповідності до частин першої - шостої статті 137 ЦК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).

Однак ні позивачами, ні адвокатом суду не надано ні договору про надання правової допомоги, ні детального опису робіт. Крім того, відсутні будь-які інші документи, які б свідчили про понесення з боку позивачів судових витрат на правничу допомогу у розмірі 1500 грн, про що зазначено у позовній заяві, як то квитанції про оплату таких послуг на рахунок адвоката тощо.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, обов`язок доказування лежить на стороні.

Таким чином, враховуючи відсутність доказів про здійснення оплати послуг на правову допомогу, чи інших документів, передбачених ст. 137 ЦПК України, суд приходить до висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача судових витрат на правову допомогу, а тому слід відмовити у цій частині вимог.

Крім того, суд вважає за необхідне роз`яснити позивачам ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 про право на звернення до суду із заявою про повернення надлишково сплачених коштів по сплаті судового збору по 840 грн. кожному, а ОСОБА_4 -1680 грн., так як ОСОБА_1 , ОСОБА_5 та ОСОБА_3 сплатили за вимогу немайнового характеру двічі - спочатку по 840 грн., а потім по 908 грн., а ОСОБА_4 тричі двічі по 840 грн., а потім 908 грн.

Керуючись ст.ст. 10, 13, 76-81, 133, 141, 259, 263-265 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Окнянської селищної ради Одеської області, Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Фермерське господарство «Світанок» про скасування права власності на земельні ділянки, скасування кадастрових номерів та визнання права власності на земельні ділянки задовольнити частково.

Усунути перешкоди ОСОБА_1 (проживає в АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) у володінні земельною ділянкою шляхом витребування з незаконного володіння Окнянської селищної ради Подільського району Одеської області (Одеська обл., Подільський р-н, смт Окни, вул.Комарова, буд. 2, ЄРДПОУ 04379924) земельної ділянки (кадастровий номер 5123181300:01:002:0158), площею накладення 4,819 га, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території колишньої Довжанської сільської ради Окнянського району Одеської області.

Усунути перешкоди ОСОБА_5 (проживає в с.Довжанка Подільського району Одеської області, РНОКПП НОМЕР_4 ) у володінні земельною ділянкою шляхом витребування з незаконного володіння Окнянської селищної ради Подільського району Одеської області області (Одеська обл., Подільський р-н, смт Окни, вул.Комарова, буд. 2, ЄРДПОУ 04379924) земельної ділянки кадастровий номер (5123181300:01:002:0157), площею накладення 4,76 га, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території колишньої Довжанської сільської ради Окнянського району Одеської області.

Усунути перешкоди ОСОБА_2 (проживає в с.Довжанка Подільського району Одеської області, РНОКПП НОМЕР_5 ) у володінні земельною ділянкою шляхом витребування з незаконного володіння Окнянської селищної ради Подільського району Одеської області області (Одеська обл., Подільський р-н, смт Окни, вул.Комарова, буд. 2, ЄРДПОУ 04379924) земельної ділянки кадастровий номер (5123181300:01:002:0157) , площею накладення 4,807 га, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території колишньої Довжанської сільської ради Окнянського району Одеської області.

Усунути перешкоди ОСОБА_3 (проживає в с.Довжанка Подільського району Одеської області, РНОКПП НОМЕР_6 ) у володінні земельною ділянкою шляхом витребування з незаконного володіння Окнянської селищної ради Подільського району Одеської області області (Одеська обл., Подільський р-н, смт Окни, вул.Комарова, буд. 2, ЄРДПОУ 04379924) земельної ділянки кадастровий номер (5123181300:01:002:0157) , площею накладення 4,759 га, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території колишньої Довжанської сільської ради Окнянського району Одеської області.

Усунути перешкоди ОСОБА_4 (проживає в с.Довжанка Подільського району Одеської області, РНОКПП НОМЕР_7 ) у володінні земельною ділянкою шляхом витребування з незаконного володіння Окнянської селищної ради Подільського району Одеської області області (Одеська обл., Подільський р-н, смт Окни, вул.Комарова, буд. 2, ЄРДПОУ 04379924) земельної ділянки (кадастровий номер 5123181300:01:002:0158), площею накладення 4,822 га, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території колишньої Довжанської сільської ради Окнянського району Одеської області.

Стягнути з Окнянської селищної ради Подільського району Одеської області області (Одеська обл., Подільський р-н, смт Окни, вул.Комарова, буд. 2, ЄРДПОУ 04379924) на користь ОСОБА_1 судові витрати - судовий збір 908 грн. та витрати по проведенню судової земельно-технічної експертизи 19612 грн. 80 коп., а всього 20520 грн. 80 коп.

Стягнути з Окнянської селищної ради Подільського району Одеської області області (Одеська обл., Подільський р-н, смт Окни, вул.Комарова, буд. 2, ЄРДПОУ 04379924) на користь ОСОБА_5 судові витрати по сплаті судового збору у сумі 908 грн..

Стягнути з Окнянської селищної ради Подільського району Одеської області області (Одеська обл., Подільський р-н, смт Окни, вул.Комарова, буд. 2, ЄРДПОУ 04379924) на користь ОСОБА_3 судові витрати по сплаті судового збору у сумі 908 грн..

Стягнути з Окнянської селищної ради Подільського району Одеської області області (Одеська обл., Подільський р-н, смт Окни, вул.Комарова, буд. 2, ЄРДПОУ 04379924) на користь ОСОБА_4 судові витрати по сплаті судового збору у сумі 908 грн..

Стягнути з Окнянської селищної ради Подільського району Одеської області області (Одеська обл., Подільський р-н, смт Окни, вул.Комарова, буд. 2, ЄРДПОУ 04379924) судовий збір у сумі 908 грн. на рахунок: Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106 (код отримувача (код за ЄДРПОУ)37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету 22030106).

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Відповідно до п.п.15.5) п.1 Перехідних положень ЦПК України, на рішення може бути подана апеляційна скарга до Одеського апеляційного суду через Красноокнянський районний суд або безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст складено 06 березня 2023 року.

СуддяО. Л. Чеботаренко