Постанова

від 23.02.2023 по справі 907/726/18

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" лютого 2023 р. Справа №907/726/18

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючої суддіОрищин Г.В.,

суддівГалушко Н.А.,

Желіка М.Б.

секретар судового засідання Костерева О.А.

розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця Кухара Івана Степановича від 28.11.2022

на ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 03.11.2022 (повний текст ухвали складено 10.11.22, суддя Пригуза П.Д) про залишення позовної заяви без розгляду

у справі № 907/726/18

за позовом Фізичної особи підприємця Кухара Івана Степановича, смт. Буштино Тячівського району,

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Шкала Енерджі», м. Тячів,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Мале підприємство «Надія», м. Тячів

про відшкодування майнової шкоди,

за участю представників:

позивача не з`явились;

відповідача Іванов А.О., Маркусь М.М.,

від третьої особи Орбан Н.Л.

Фізична особа-підприємець Кухар Іван Степанович 11.12.2018 звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Шкала-Енерджі», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Малого підприємства «Надія» про стягнення 75000,00 доларів США.

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 13.03.2020 у справі № 907/726/18 позов задоволено.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 10.06.2021 рішення Господарського суду Закарпатської області від 13.03.2020 у справі № 907/726/18 змінено в частині суми грошових коштів, які еквівалентні 75000,00 доларів США на день прийняття рішення місцевим господарським судом, а не на день звернення заявника з позовом до суду першої інстанції.

Постановою Верховного Суду від 06.10.2021 постанову Західного апеляційного господарського суду від 10.06.2021 та рішення Господарського суду Закарпатської області від 13.03.2020 у справі №907/726/18 скасовано, справу направлено на новий розгляд до Господарського суду Закарпатської області.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 22.11.2021 справу №907/726/18 прийнято новим складом суду (суддя Пригуза П.Д.) до свого провадження; постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 21.12.2021; явку сторін у підготовче засідання визнано обов`язковою; запропоновано учасникам справи надати документально та нормативно обґрунтовані письмові пояснення по суті спору з урахуванням правових позиції та вказівок, зазначених у постанові Верховного Суду від 06.10.2021 у цій справі, з метою повного та всебічного дослідження обставин справи, які входять до предмета доказування.

Господарський суд Закарпатської області своєю ухвалою від 03.11.2022 позовну заяву Фізичної особи підприємця Кухара Івана Степановича до Товариства з обмеженою відповідальністю «Шкала-Енерджі» про стягнення коштів у справі № 907/726/18 залишив без розгляду на підставі ч. 4 ст. 202 ГПК України.

Не погодившись із постановленою ухвалою місцевого господарського суду, позивач оскаржив таку в апеляційному порядку, надіславши Західному апеляційному господарському суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 03.11.2022, а справу № 907/726/18 скерувати до місцевого господарського суду для продовження розгляду.

В обґрунтування своїх вимог апелянт покликається на таке:

-позивач вважає за необхідне звернути увагу суду апеляційної інстанції на те, що обов`язковість явки позивача була визначена лише ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 22.11.2021, якою справу прийнято до провадження, натомість ухвали суду від 21.12.2021, від 25.01.2022, від 17.02.2022, від 03.03.2022, від 20.09.2022 та від 18.11.2022, якими було відкладено розгляд справи не містили жодної вказівки про обов`язковість явки позивача;

- проаналізувавши вказівки Верховного Суду, які викладені у постанові від 06.10.2021 у даній справі, місцевий господарський суд не врахував, що такі стосувалися неповного з`ясування обставин справи саме судами попередніх інстанцій, а не недоведеністю цих обставин учасниками справи. Відтак, на переконання скаржника, у місцевого господарського суду були об`єктивні можливості вирішити даний спір за наявними у справі доказами та, керуючись вказівками Верховного Суду, належним чином з`ясувати фактичні обставини справи;

-водночас, апелянт зазначає, що ним завчасно до судового засідання, яке відкладалося на 03.11.2022 було надіслано письмові пояснення по суті спору з врахуванням правових позицій та вказівок, зазначених у постанові Верховного Суду від 06.10.2021 разом із клопотанням про розгляд справи № 907/726/18 за відсутності позивача, у зв`язку із його постійною зайнятістю у волонтерській діяльності з метою підтримання Збройних сил України, які не були враховані господарським судом.

Відповідач, на виконання вимог ст. 263 ГПК України, подав відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому заперечив доводи апелянта з огляду на таке:

- враховуючи ту обставину, що ухвалою суду першої інстанції від 22.11.2021 явку представників сторін у підготовче засідання було визнано обов`язковою, відтак такий обов`язок поширюється не лише на одне судове засідання, а на будь-яке підготовче засідання;

-Верховним Судом у постанові від 06.10.2021 наголошено на тому, що обставина пов`язаності керівника МП «Надія» та ФОП Кухара І.С. родинними зв`язками входить до предмета доказування у цій справі. Таким чином, обов`язок доказування наявності або відсутності родинних зв`язків, про які зазначено вище, покладається на сторони у справі, при цьому залишити поза увагою або залишити невстановленою цю обставину матиме наслідком неповне дослідження та встановлення обставин справи;

- з твердженнями позивача про надіслання до суду письмових пояснень разом зі клопотанням про розгляд справи за його відсутності з покликанням на зайнятість волонтерською діяльністю, відповідач не погоджується, оскільки на примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв`язку повинен зазначити номер поштового відправлення, однак, згадані описи вкладення у цінний лист не містять такого номера, тому не відповідають вимогам Правил надання послуг поштового зв`язку;

- відповідач вважає, що оскаржувана ухвала є вмотивованою та містить детальне обґрунтування неможливості її розгляду через систематичну неявку позивача, а тому таку слід залишити без змін.

За клопотаннями відповідача та третьої особи судове засідання з розгляду апеляційної скарги ФОП Кухара І.С. проводиться в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів.

В дане судове засідання на зв`язок із судом вийшли представники відповідача та третьої особи. Позивач в судове засідання не з`явився, участі уповноваженого представника не забезпечив, причини неявки не повідомив, хоча своєчасно та належним чином був повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення йому поштового відправлення № 9055601600473, а також не звертався до суду апеляційної інстанції з жодними клопотаннями щодо участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції чи відкладення розгляду його апеляційної скарги. З огляду на встановлену Господарським процесуальним кодексом України тривалість розгляду апеляційної скарги на ухвали суду першої інстанції, з врахуванням обізнаності позивача про дату, час та місце розгляду його апеляційної скарги, судова колегія вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу ФОП Кухара І.С. за відсутності представника позивача.

Представники відповідача підтримали свої доводи та заперечення щодо апеляційної скарги, наведені у відзиві на апеляційну скаргу; третя особа письмових пояснень на апеляційну скаргу, всупереч вимог ухвали Західного апеляційного господарського суду від 30.01.2023, не подала, однак її представниця в судовому засіданні підтримали вимоги апеляційної скарги ФОП Кухара І.С.

Заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, розглянувши матеріали справи, оцінивши подані сторонами докази на відповідність їх фактичним обставинам і матеріалам справи, судова колегія вважає за доцільне зазначити наступне:

Предметом апеляційного перегляду є ухвала місцевого господарського суду про залишення позову без розгляду на підставі п.4 ч.1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до частин першої - четвертої статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За змістом статей 41, 42 ГПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи. Учасники справи, зокрема мають право брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, і разом з тим учасники справи зобов`язані з`явитися за викликом суду в судове засідання, якщо їх явка визнана обов`язковою.

В частині першій статті 120 ГПК України передбачено, що суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою.

Згідно зі статтею 181 ГПК України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій. Підготовче засідання має бути розпочате не пізніше ніж через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.

У підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті (частина перша статті 185 ГПК України).

За результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу, зокрема, про залишення позовної заяви без розгляду (пункт 1 частини другої статті 185 ГПК України).

Отже, як вбачається з матеріалів справи Верховний Суд постановою від 06.10.2021 скасував рішення Господарського суду Закарпатської області від 13.03.2021 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 10.06.2021, а справу № 907/726/18 направив на новий розгляд до Господарського суду Закарпатської області.

Направляючи вказану справу на новий розгляд Верховний Суд зазначив, що місцевому господарському суд слід дослідити та надати належну правову оцінку наявним у справі доказам, доводам та запереченням сторін щодо наявності усіх елементів складу цивільного правопорушення для застосування такої міри цивільно-правової відповідальності як відшкодування збитків, в тому числі і щодо фактичної наявності понесених позивачем збитків, причинно-наслідкового зв`язку між поведінкою відповідача та збитками (у випадку їх наявності), і в залежності від встановленого та вимог закону прийняти законне та обґрунтоване рішення.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 22.11.2021 справу №907/726/18 прийнято новим складом суду до свого провадження; постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 21.12.2021; явку сторін у підготовче засідання визнано обов`язковою; запропоновано учасникам справи надати документально та нормативно обґрунтовані письмові пояснення по суті спору з урахуванням правових позицій та вказівок, зазначених у постанові Верховного Суду від 06.10.2021 у цій справі №907/726/18 з метою повного та всебічного дослідження обставин справи, які входять до предмета доказування.

Як вбачається з матеріалів справи, місцевий господарський суд неодноразово відкладав підготовчі засідання відповідно до ухвал від 21.12.2021, 25.01.2022, 17.02.2022, 03.03.2022, 20.09.2022, 18.11.2022 з підстав, наведених в цих ухвалах суду. Враховуючи ту обставину, що ухвалою суду від 22.11.2021 явку позивача було визнано обов`язковою, презюмується його обов`язкова участь в усіх інших судових засіданнях, якщо ухвали суду не містять інших застережень з цього приводу.

Зокрема, в ухвалі від 21.12.2021, місцевий господарський суд роз`яснив сторонам, що згідно правових висновків Верховного Суду у цій справі зазначено, що законодавцем як одну із засад (принципів) господарського судочинства визначено змагальність сторін (п. 4 ч. 3 ст. 2 ГПК України). Принцип змагальності полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення своїх вимог. При цьому сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що вона є доведеною, доки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу сама концепція змагальності втрачає сенс.

Позивач має довести, що збитки стали безпосереднім і невідворотним наслідком порушення боржником зобов`язання чи завдання шкоди. Такі збитки є прямими. Збитки, настання яких можливо було уникнути, які не мають зазначеного прямого причинно-наслідкового зв`язку, є опосередкованими та не підлягають відшкодуванню.

Позивач має довести також причинно-наслідковий зв`язок між протиправною поведінкою та збитками. Довести, що обов`язок МП «Надія» зі сплати штрафу за договором від 31.12.2014 № 27 був безпосереднім та невідворотним наслідком виключно поведінки відповідача.

Позивач має пояснити свої дії щодо укладання та виконання відповідного договору, зокрема його мету, реальність та економічний ефект при наявних фактичних обставинах (неспівмірність штрафу, завищений розмір орендної плати за договором від 31.12.2014 № 27, тощо).

Окрім того, позивач та третя особа мають спростувати або підтвердити наявність родинних зв`язків та їх можливий вплив на правову поведінку позивача і третьої особи щодо зловживання цивільними правами з метою завдати шкоди відповідачеві.

Доведення кожною стороною тих обставин на які вони посилаються як на підстави своїх вимог або заперечень у процесі доказування мають забезпечити стандарт достатності та вірогідності доказів, забезпечити добросовісність поведінки учасників господарського судочинства.

Верховний Суд звернув увагу сторін і щодо основного предмета доказування збитків. Суд вказав, що для застосування такої міри цивільно-правової відповідальності як відшкодування збитків, необхідною є наявність усіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправна поведінка (рішення, дії чи бездіяльність) завдавача збитків; наявність збитків; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та завданими збитками (збитки мають бути наслідком саме протиправної поведінки завдавача шкоди, а не якихось інших обставин, зокрема, дій самого потерпілого або третіх осіб); вина правопорушника.

Право особи на відшкодування збитків у зв`язку із невиконанням або неналежним виконанням іншою стороною свого обов`язку, має ставитися у пряму залежність від добросовісності поведінки особи, яка стверджує про наявність збитків.

З аналізу матеріалів справи вбачається, що позивач в жодне із підготовчих судових засідань не з`явився, участі уповноваженого представника не забезпечив та не надав жодних письмових пояснень щодо пропозицій і вимог господарського суду у цій справі та вказівок Верховного Суду.

Матеріалами справи встановлено, що в судовому засіданні 03.11.2022 представником відповідача в чергове заявлено клопотання про витребування від Міністерства юстиції України доказів родинних зв`язків позивача і засновника третьої особи МП «Надія», оскільки раніше витребувані судом відомості, що надійшли до справи, є неповними через відсутність таких відомостей у Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Закарпатській області Управління державної реєстрації Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Водночас, наведені у позові та судових рішеннях судів різних інстанцій обставини цієї справи, також і родинні зв`язки (їх наявність чи відсутність), виходячи з предмету доказування, мав би пояснити та довести позивач Кухар І.С., у зв`язку з чим, зокрема, судом першої інстанції було визнано його явку обов`язковою у підготовчих засіданнях.

Про час та місце розгляду справи позивач був належним чином та завчасно повідомлений, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, зокрема повідомленням про вручення йому поштового відправлення № 8850100744662.

Відповідно до частини четвертої статті 202 ГПК України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Відтак, обов`язковими умовами для застосування передбачених частиною четвертою статті 202, пунктом четвертим частини першої статті 226 ГПК України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності.

У разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, приписами статей 202, 226 ГПК України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності.

Тобто право позивача як особи, що подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов`язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.

Подібний правовий висновок викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.06.2020 у справі №910/16978/19, постановах Верховного Суду від 29.07.2020 у справі № 903/630/18, від 11.11.2020 у справі № 910/12898/19, від 13.09.2019 у справі № 916/3616/15 та був врахований судами попередніх інстанцій під час ухвалення оскаржуваних у цій справі рішень.

Проаналізувавши матеріали справи, судовою колегією встановлено, що позивач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, однак не забезпечив свою явку в жодне судове засідання та не подавав клопотань про розгляд справи за його відсутності.

Крім того, вжиття заходів для ефективного розгляду та вирішення судового спору є обов`язком не тільки для держави, але й для осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Подібний висновок викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.09.2019 у справі № 916/3616/15.

На зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитися з подіями процесу (рішення ЄСПЛ у справі «Богонос проти Росії» від 05.02.2004).

Виходячи з положень статей 42, 120, 196 ГПК України, учасник справи має право брати участь в судових засіданнях (особисто або через представника) або не брати участі в судових засіданнях, подавши клопотання про розгляд справи за його відсутності, крім випадків, коли суд визнав явку учасника обов`язковою. Тобто, учасник справи не може відмовитися від свого права на участь в судових засіданнях за принципом мовчання, його волевиявлення щодо цього має бути формалізовано.

Системний аналіз змісту частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України свідчить про те, що процесуальним наслідком неявки позивача в судове засідання є залишення позову без розгляду.

Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв`язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом.

Правове значення для прийняття судом рішення про залишення позову без розгляду з підстави нез`явлення позивача у судове засідання, передбаченої цими нормами процесуального права, має одночасна наявність таких обставин, так звані умови для залишення позову без розгляду у випадку неявки позивача в судове засідання: 1) належне повідомлення судом позивача про час і місце судового засідання; 2) неявка позивача в судове засідання або неповідомлення позивачем суду причин його неявки в судове засідання; 3) неподання позивачем суду заяви про розгляд справи за його відсутності.

При цьому зміст частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України свідчить про те, що передбачена цими нормами процесуального права така процесуальна дія суду як залишення позову без розгляду з підстави нез`явлення позивача у судове засідання та неповідомлення про причини своєї неявки не залежить від того, чи була визнана судом явка позивача в судове засідання обов`язковою.

Аналогічні висновки Верховного Суду щодо застосування частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 05.06.2020 у справі № 910/16978/19.

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 18.11.2022 у справі № 905/458/21 зазначив про те, що норми, закріплені у частині четвертій статті 202 та у пункті 4 частини першої статті 226 ГПК України, за методом правового регулювання є імперативними, тобто, відповідно до цих норм процесуального права у разі неявки позивача в судове засідання за умови, що він був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, не повідомив суд про причини його неявки та не надав суду заяви про розгляд справи за його відсутності, суд має імперативний процесуальний обов`язок залишити позов без розгляду.

Залишення позову без розгляду у зв`язку з неявкою позивача, який був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання у справі, проте не повідомив суд про причини своєї неявки та не надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, є негативним правовим наслідком для позивача через неналежне виконання ним обов`язків сторони у справі позивача.

З урахуванням викладеного у цій постанові та за встановлених судом обставин (нез`явлення позивача в підготовче засідання, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового розгляду; не повідомлення позивачем про причини неявки; не подання суду заяви про розгляд справи за відсутності позивача), колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність усіх обов`язкових умов (обставин) для застосування передбачених частиною четвертою статті 202 та пунктом 4 частини першої статті 226 ГПК України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання, а саме залишення позову без розгляду.

Покликання позивача про надіслання на адресу місцевого господарського суду письмових пояснень по суті спору разом із заявою про розгляд справи за його відсутності не приймаються судовою колегією до уваги, позаяк такі пояснення зареєстровані канцелярією місцевого господарського суду 16.12.2022 та долучені до матеріалів справи за резолюцією головуючого судді 19.12.2022. Водночас, судовою колегією критично оцінюються покликання позивача про надіслання таких пояснень до судового засідання, призначеного на 03.11.2022, оскільки в матеріалах справи відсутній поштовий конверт, в якому такі надійшли, а описи вкладення, що підтверджують надіслання пояснень не містять номера поштового відправлення та не відповідають вимогам Правил надання послуг поштового зв`язку.

Доводи апеляційної скарги щодо помилкового застосування судом першої інстанції норм процесуального права не знайшли свого підтвердження.

Відхиляючи доводи скаржника, суд враховує висновки в рішенні ЄСПЛ у справі "Проніна проти України", в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Лише той факт, що суд окремо та детально не відповів на кожний аргумент, представлений сторонами, не є свідченням несправедливості процесу (рішення ЄСПЛ у справі «Шевельов проти України»).

З урахуванням викладеного вище в сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване судове рішення ухвалено відповідно до норм чинного законодавства, наведених правових позицій Верховного Суду та встановлених обставин справи.

Аргументи, наведені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції, не доводять порушення або неправильного застосування судом під час розгляду справи норм процесуального права, а тому не можуть бути підставою для зміни чи скасування постановленої у цій справі ухвали.

Судові витрати, у відповідності до ст. 129 ГПК України, покладаються на скаржника.

Керуючись ст. 129, 269, 270, 271, 275, 276, 281-284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця Кухара Івана Степановича відхилити.

Ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 03.11.2022 у справі № 907/726/18 залишити без змін.

Судові витрати покласти на скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

Повний текст постанови складено 06.03.2023.

Головуючий суддяГ.В. Орищин

суддяН.А. Галушко

суддяМ.Б. Желік