Рішення

від 02.03.2023 по справі 514/1036/22

ТАРУТИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Тарутинський районний суд Одеської області

Справа № 514/1036/22

Провадження по справі № 2/514/103/23

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2023 року смт Тарутине

Тарутинський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді - Кравченко П.А.

за участю секретаря судового засідання - Мельниченко Н.М.,

розглянувши в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України у відкритому судовому засіданні в залі суду смт Тарутине в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Служба у справах дітей Самгородоцької сільської ради, про позбавлення батьківських прав,

В С Т А Н О В И В:

До Тарутинського районного суду Одеської області звернулась позивач ОСОБА_1 із позовною заявою, в якому просить суд: позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стосовно малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що позивча перебувала з відповідачем у фактичних шлюбних відносинах. ІНФОРМАЦІЯ_3 народився ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження. Судовим наказом Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 14.04.2020 року стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/4 частини всіх видів його зарабітку (доходів), але не менше 50 % прожиткового мінімуму встановленого для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 17.03.2020 і до досягнення дитиною повноліття. Відповідач не піклується про дитину, не проявляє інтересу до її життя, матеріальної допомоги будь-якої не надає. Відповідач ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню дитини, не цікавиться її життям, не відвідував і не відвідує дитину в навчальному закладі, що і стало підставою для позбавлення батьківських прав відповідно до ст. 164 Сімейного кодексу України.

Позивач в судове засідання не з`явилася, однак її представник надав суду заяву про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримують.

Відповідач в судове засідання не з`явився, викликався належним чином.

На адресу суду від відповідача повернулись зворотні поштові повідомлення з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

В подальшому, відповідно до ч.11 ст.128 ЦПК України, було розміщено оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України про виклик відповідача до суду в судове засідання, однак останній в судове засідання на вказану в оголошенні дату не з`явився, жодних заперечень проти позову, заяв про розгляд справи без його участі до суду не надіслав, про причини неявки суд не повідомив.

Частиною 11 статті 128 ЦПК України передбачено, що з опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

Враховуючи наведе, відповідач ОСОБА_2 належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи.

Пунктом 1 частини 3 статті 223 ЦПК України передбачено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

У справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи (ч. 1 ст. 42 ЦПК України).

Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач (ч. 1 ст. 48 ЦПК України).

Враховуючи, що відповідач ОСОБА_2 будучи належним чином повідомлений про судове засідання, відзиву на позовну заяву не подав, в судове засідання не з`явився та не повідомив причини неявки, суд вважає можливим розглянути справу за відсутністю відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача без повідомлення причини, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, і від якого не надійшло відзиву, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення спору.

Враховуючи, що позивач не заперечує щодо розгляду справи в заочному порядку, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідачки в порядку ст. 280 ЦПК України та ухвалити заочне рішення по справі.

Представник Служби у справах дітей Самгородоцької сільської ради Вінницької області, у судове засідання не з`явилася, подала заяву про розгляд справи без їх участі, проти задоволення позову та прийняття рішення не заперечила.

У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , згідно свідоцтва про народження (а.с.5). Відповідач ОСОБА_2 , не цікавиться дитиною, не надає матеріальної допомоги на її моральний чи духовний розвиток. Не бажає брати участі у виховані та утриманні сина.

Відповідно до висновку органу опіки та піклування Самгородоцької сільської ради, вважає доцільним позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітнього сина ОСОБА_3 (а.с.7).

Згідно Судового наказа Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 14.04.2020 року стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/4 частини всіх видів його зарабітку (доходів), але не менше 50 % прожиткового мінімуму встановленого для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 17.03.2020 і до досягнення дитиною повноліття (а.с.10).

Згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів ОСОБА_2 має заборгованість на сумму 60523,62 грн (а.с.8).

Згідно із частинами 2, 4 ст. 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Згідно із частиною сьомою статті 7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Зазначені гарантії кореспондуються із ст. 52 Конституції України, відповідно до якої діти рівні у своїх правах незалежно від походження, а також від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним.

Декларація прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, як принципове положення визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи.

В свою чергу, відповідно до статті 18 Конвенції про права дитини, схваленої резолюцією 50/155 Генеральної Асамблеї ООН від 21 грудня 1995 року, батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 СК України.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.164 Сімейного кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Пунктом 15 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення батьківських прав» передбачено, зокрема, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків.

Відповідно до п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Ці факти відповідно до ст. 164 ч.1 п.2 СК України є підставою для позбавлення відповідача ОСОБА_2 відносно сина ОСОБА_3 .

У статті 164 Сімейного кодексу України визначено вичерпний перелік підстав для позбавлення батьківських прав особи, в тому числі у разі ухилення батьків від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню дитини.

Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов`язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов`язків.

Ухилення батьків від виховання дитини, як підстава позбавлення батьківських прав, можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

З урахуванням наведеного та інтересів неповнолітньої дитини, суд визнає, що позовна вимога про позбавлення батьківських прав обґрунтована та підлягає задоволенню, а тому відповідача слід позбавити батьківських прав на його малолітнього сина, оскільки факт ухилення батька від виконання покладених на нього законом батьківських обов`язків щодо виховання дитини доведено вищевказаними доказами.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно приписів ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, серед іншого, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно п.п. 1, 2 ч. 2 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Досліджуючи надані позивачем докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000, 00 гривень, суд дійшов висновку, що наданих доказів не достатньо для встановлення розміру витрат на правничу допомогу адвоката (гонорару) та підтвердження здійснення відповідних витрат, у зв`язку із чим у стягненні витрат на професійну правничу допомогу слід відмовити.

Водночас суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені нею судові витрати, які складаються із судового збору, що відповідатиме вимогам ч. 1 ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст.19, 164, 166 СК України, ст. 10, 12, 13, 76, 81, 141, 263-265,354 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Служба у справах дітей Самгородоцької сільської ради про позбавлення батьківських прав -задовольнити.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) відносно малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (РНОКПП: НОМЕР_2 ), сплачений при подачі позову судовий збір в розмірі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) гривні 40 копійок.

У частині вимог про стягнення витрат на правничу допомогу - відмовити.

Роз`яснити, що мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав у разі зміни поведінки особи, позбавленої батьківських прав, та обставин, що були підставою для позбавлення батьківських прав.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Одеського апеляційного суду через Тарутинський районний суд Одеської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення суду складено 02.03.2023 року.

Суддя П.А. Кравченко