Рішення

від 06.03.2023 по справі 902/20/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"06" березня 2023 р. Cправа № 902/20/23

Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Маслія І.В., розглянувши без виклику сторін за наявними матеріалами в порядку спрощеного позовного провадження матеріали господарської справи

за позовом: Акціонерного товариства "ТАСКОМБАНК" (вул. С. Петлюри, буд. 30, м. Київ, 01032)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІНПАП" (площа Калічанська, буд. 2, м. Вінниця, 21018)

про стягнення 24 147,53 грн.

В С Т А Н О В И В :

Акціонерне товариство "ТАСКОМБАНК" звернулась до Господарського суду Вінницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІНПАП" про стягнення 24 147,53 грн., з яких 22 743,79 грн. заборгованості по тілу кредиту, 1 403,74 грн. заборгованості по відсоткам за Заявою-договором № ID6338584 від 03.05.2019.

Ухвалою суду від 04.01.2023 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №902/20/23 в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання). Даною ухвалою встановлено сторонам строки для вчинення процесуальних дій, зокрема, на подання відповідачем відзиву на позовну заяву.

Вказана ухвала направлена позивачу на електронні адреси зазначені в позовній заяві.

Щодо повідомлення відповідача суд зазначає наступне.

Ухвала суду, направлена на адресу відповідача зазначену у Витязі з ЄДРЮО ФОП ГФ: площа Калічанська, буд. 2, м. Вінниця, 21018. Конверт з ухвалою повернуто до суду 13.02.2023 з відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання». Для належного повідомлення відповідача суд 15.02.2023 повторно направив на адресу відповідача дану ухвалу, крім того примірник ухвали направлено на адресу засновника-керівника Дегтярьова Олега Вікторовича, як вбачається з Трекінгів сайту Укрпошта наявних в матеріалах справи, ухвала направлена на адресу відповідача не вручена під час доставки, а ухвала направлена на адресу засновника-керівника отримана останнім особисто.

Листом Міністерства юстиції України від 06.08.2014 р. № 404-0-2-14/8.1 «Щодо визначення терміну "місцезнаходження юридичної особи"» повідомлено, що згідно зі статтею 17 Закону в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі - ЄДР) щодо юридичної особи мають міститися відомості, зокрема, про місцезнаходження юридичної особи. Відповідно до частини першої вищезазначеної статті Закону відомості про юридичну особу включаються до ЄДР шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору. Форми реєстраційних карток, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 14 січня 2011 року № 3178/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 19 жовтня 2011 року за № 1207/19945, містять поля для зазначення відомостей про місцезнаходження юридичної особи. Відповідно до статті 1 Закону місцезнаходження юридичної особи - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені. Водночас статтею 93 Цивільного кодексу України передбачено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку. Слід враховувати, що норми чинного законодавства оперують поняттями "місцезнаходження юридичної особи" і не містять визначень щодо "фактичної" чи "юридичної" адреси юридичної особи. Законом України від 3 березня 2005 року № 2452 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" внесені зміни до статті 88 Цивільного кодексу України, частин другої та четвертої статті 57 Господарського кодексу України, які передбачають виключення відомостей про місцезнаходження юридичної особи із переліку відомостей, що мають обов`язково міститися в установчих документах юридичної особи. При цьому частиною першою статті 88 Цивільного кодексу України передбачено, що у статуті товариства вказуються найменування юридичної особи, органи управління товариством, їх компетенція, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до товариства та виходу з нього, якщо додаткові вимоги щодо змісту статуту не встановлені цим Кодексом або іншим законом. Вимоги до змісту статуту господарського товариства встановлені статтею 4 Закону України "Про господарські товариства", відповідно до положень якої відомості про місцезнаходження товариства мають міститися в установчих документах. Водночас частиною третьою статті 8 Закону встановлено, що установчі документи (установчий акт, статут або засновницький договір, положення) юридичної особи повинні містити відомості, передбачені законом. Відповідальність за відповідність установчих документів законодавству несуть засновники (учасники) юридичної особи. Відповідно до частини першої статті 27 Закону однією з підстав для відмови у проведенні державної реєстрації, які застосовуються і при державній реєстрації змін до установчих документів, є, зокрема, невідповідність установчих документів вимогам частини третьої статті 8 цього Закону.

Ураховуючи вищевикладене, у разі відсутності в установчих документах товариства відомостей про його місцезнаходження державний реєстратор відмовляє у проведенні державної реєстрації юридичної особи (змін до установчих документів) на підставі невідповідності установчих документів вимогам частини третьої статті 8 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".

Відповідно до ч.3,7 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.05.2018 р. у справі № 910/15442/17.

Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України визначено права та обов`язки учасників судового процесу, зокрема учасники справи зобов`язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази тощо.

У визначений судом строк відзиву відповідача на позовну заяву до суду не надійшло.

Враховуючи положення ст.ст. 13, 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав.

За частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.

Розглядаючи дану справу, суд з урахуванням ч. 2 ст. 11 ГПК України та ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" приймає до уваги припис ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою закріплене право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

03.05.2019 між АТ "ТАСКОМБАНК" (позивач, в договорі Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІНПАП" (відповідач, в договорі Позичальник) підписано заяву-договір № ID6338584 про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів.

03.05.2019 Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІНПАП" електронним цифровим підписом підписано заяву - договір №ID6338584 про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів АТ "Таскомбанк" (продукт "Кредитний ліміт на поточний рахунок").

Відповідно до п. 1.1 договору за умови наявності вільних коштів банк зобов`язується надати позичальникові кредит у розмірі та на умовах, встановлених цим договором, а позичальник зобов`язується прийняти, належним чином використати та повернути кредит і сплатити проценти за користування кредитом, а також інші платежі, відповідно до умов цього договору.

Кредит надається у формі овердрафту на поточний рахунок № НОМЕР_1 , відкритий у АТ "Таскомбанк" з цільовим призначенням на поповнення обігових коштів і здійснення поточних платежів Клієнта, в межах встановленого ліміту кредитування (п. 1.2 договору).

Розмір кредиту, згідно п. 2.1. Договору, 20 000,00 грн.

Відповідно до п. п. 2.3.1 та 2.3.2 Договору сторони погодили розмір процентної ставки за користування кредитом: 27,00% річних та комісійної винагороди: 0,49 % від суми максимального дебетового сальдо, яке існувало на поточному рахунку за розрахунковий місяць.

Тип процентної ставки: фіксована (п.2.4. Договору).

Період сплати процентів: з 01 по 10 число кожного місяця, Період сплати комісії: з 01 по 10 число кожного місяця. Термін повернення Кредиту: 02.05.2020р. (п. 2.5., 2.6. та 2.7. Договору).

Позичальник забезпечує наявність на своєму поточному рахунку грошових коштів у сумі необхідної для сплати процентів та комісії у Період сплати визначений у п. 2.5 та 2.6. Остаточне погашення за Кредитом Позичальник повинен здійснити не пізніше дати зазначеної в п. 2.7. цього Договору (п. 3.1. та п. 3.2. Договору).

Відповідно до розділу 4 договору цей договір, Правила обслуговування корпоративних клієнтів в АТ "Таскомбанк" та цінові параметри продукту є Кредитним договором. Цей договір є договором приєднання у визначенні ст. 634 ЦК України, в зв`язку із чим умови цього договору визначаються банком та доводяться до загалу шляхом розміщення його на офіційному сайті банку http://www.taskombank.com.ua та укладається лише шляхом приєднання до договору в цілому.

Згідно з п. 18.1.2 Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ «ТАСКОМБАНК» від 26.04.2019 р. Кредитний ліміт на поточний рахунок (далі - Кредит) - кредитний продукт у формі овердрафту на поточний рахунок юридичної особи або фізичній особі-підприємця (далі - Клієнт), який надається на поповнення оборотних коштів (за виключенням надання фінансової допомоги) і здійснення поточних платежів, в межах встановленого ліміту кредитування (далі - Ліміт), Ліміт являє собою суму грошових коштів, в межах якої Банк здійснює оплату розрахункових документів Клієнта понад залишок грошових коштів на його поточному рахунку Про розмір Ліміту Банк повідомляє Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв`язку Банку і клієнта (системи клієнт-банк Інтернет-банку «ТАС24/Бізнес», мобільний додаток «ТАС/БІЗНЕС», 8М8-повідомлення або інших).

Максимальний розмір Ліміту, згідно цих Правил, становить: для ффізичних осіб- підприємців - 200 000 (двісті тисяч) гривень, для юридичних осіб - 500 000 грн. (п`ятсот тисяч гривень). Банк здійснює обслуговування Ліміту Клієнта, що полягає у проведені його платежів понад залишок коштів на поточному рахунку Клієнта, при наявності вільних грошових ресурсів, за рахунок кредитних коштів в межах Ліміту, шляхом дебетування поточного рахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо.

Відтак, позичальник як юридична особа відповідно до п. 2.1. Заяви-договору №ID6338584 від 03.05.2019 р. та п. 18.1.2. Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ «ТАСКОМБАНК», мав кредитний ліміт від 20 000, 00 грн. до 500 000,00 грн.

03.05.2019 р. ТОВ «ВІНПАП» скористався своїм правом та на підставі Закону України «Про електронні довірчі послуги» вчинив правочин, підписавши Заяву-договір №ID6338584 про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ «ТАСКОМБАНК» (продукт «Кредитний ліміт на поточний рахунок») електронним цифровим підписом, що підтверджується копією відповідної квитанції сформованої позивачем на веб-сайті http://sign.diia.gov.ua/verify, протоколу створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису сформованого на веб-сайті http://czo.gov.ua/ та відображенням ЕЦП на самому Договорі.

Кошти за Договором Відповідачем отримував у вигляді траншів, за передбачений Кредитним договором спосіб - шляхом перерахування па відповідний рахунок, зазначений в Кредитному договорі (п. 1.2), з якого відповідач здійснював розрахунок з своїми контрагентами та оплачував рахунки (за надання послуг, придбання товару, тощо), що підтверджується відповідною Випискою.

Проте відповідач, в порушення умов договору свої зобов`язання щодо повернення кредитних коштів у встановлені договором строки не виконав.

Станом па 19.12.2022 року заборгованість Позичальника за Кредитним договором №ID6338584 від 03.05.2019 р., становить 24 147,53 гривень, а саме:

- заборгованість по тілу кредиту (в т.ч. прострочена) - 22 743,79 грн.;

- заборгованість по відсоткам (в т.ч. прострочені) - 1 403,74 грн.

Зазначена заборгованість підтверджується відповідним Розрахунком заборгованості по кредитному договору та Виписками.

Таким чином, за твердженням позивача Позичальником було грубо порушено умови Кредитного договору, в т.ч. п. 1.1., 2.5., 3.1. Кредитного договору, а також норми чинного законодавства.

02.09.2022 АТ «ТАСКОМБАНК» направив відповідачу повідомлення-вимогу №14987/70.2.2 від 01.09.2022 р. про дострокове повернення боргу з вимогою про сплату заборгованості на протязі 10 календарних днів з моменту отримання вимоги, але не пізніше 15 календарних днів з дня направлення банком вимоги.

Відповідач зазначену вимогу не виконав, суму заборгованості не сплатив, що стало підставою для подання даного позову до суду.

Надаючи правову кваліфікацію правовідносинам, що виникли між сторонами, суд враховує таке.

За змістом ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

В силу ст. ст. 11, 509, 526 ЦК України зобов`язання виникають з договору і повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 Цивільного кодексу України). Наведені правові норми кореспондуються зі ст. 193 Господарського кодексу України: суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За змістом статті 180 Господарського Кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

За приписами статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Відповідно до частини 1 статті 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1. ст. 1054 Цивільного кодексу України).

Обов`язок позичальника щодо повернення ним суми боргу визначений ст. 1054 Цивільного кодексу України, яка вказує на те, що позичальник зобов`язаний повернути кредитодавцеві кредит та сплатити винагороду за його користування. Частиною другою ст. 1054 Цивільного кодексу України також передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено цим параграфом та не випливає з суті кредитного договору.

Частиною 1 ст. 193 ГК України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ст. 525, 526, 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (пункт 1 ст. 612 ЦК України).

Пунктом 2 ст. 614 ЦК України встановлено, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

На день розгляду спору заборгованість, в тому числі по тілу кредиту - 22 743,79 грн., по відсоткам - 1 403,74 грн.

Вказані нарахування не погашені та не оспорені відповідачем, підтверджені матеріалами справи та підлягають до стягнення.

Згідно із ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Частиною 1 статті 78 ГПК України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно з ч.ч. 1-4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

При цьому ч. 1 ст. 14 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (ч. 2 вказаної статті).

Натомість відповідачем не надано суду належних доказів на спростовування заявлених позовних вимог.

За вказаних обставин у своїй сукупності, позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76-80, 86, 91, 129, 232, 233, 236, 238, 240, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІНПАП" (площа Калічанська, буд. 2, м. Вінниця, 21018, код ЄДРПОУ 37028833) на користь Акціонерного товариства "ТАСКОМБАНК" (вул. С.Петлюри, б.30, м. Київ, 01032, код ЄДРПОУ 09806443) 22 743,79 грн - по тілу кредиту, 1 403,74 грн по відсоткам за кредитним договором №ID6338584 від 03.05.2019 та 2481,00 грн - витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Примірник повного судового рішення відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення та на відомі суду адреси електронної пошти: позивача - info@tascombank.com.ua, vskromida@gmail.com.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення (ч.1 ст.256 ГПК України).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано (ч.1 ст.241 ГПК України).

Апеляційна скарга подається у порядку, визначеному ст. 256, 257 ГПК України.

Повне рішення складено 07 березня 2023 р.

Суддя Ігор МАСЛІЙ

віддрук. прим.:

1 - до справи