Ухвала

від 07.03.2023 по справі 904/1179/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

07.03.2023м. ДніпроСправа № 904/1179/23

Суддя Мілєва І.В., розглянувши матеріали

за позовом Дніпропетровської регіональної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, Дніпропетровська область, м. Дніпро

до відповідача-1: Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, Дніпропетровська область, м. Дніпро

відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Український степ", Дніпропетровська область, м. Дніпро

про скасування державної реєстрації земельної ділянки та скасування запису в Державному земельному кадастрі

ВСТАНОВИВ:

Дніпропетровська регіональна державна лабораторія Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів звернулась до господарського суду з позовною заявою до відповідача-1: Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Український степ", в якій просить суд:

- скасувати державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:06:038:0097 за адресою: м. Дніпро (колишня назва м. Дніпропетровськ), проспект Олександра Поля (колишня назва проспект Кірова) 48, яка зареєстрована за ТОВ "Український степ";

- скасувати запис в Державному земельному кадастрі та закрити поземельну книгу про державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:06:038:0097 за адресою: м. Дніпро (колишня назва м. Дніпропетровськ), проспект Олександра Поля (колишня назва проспект Кірова) 48, яка зареєстрована за ТОВ "Український степ".

Виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення (ч. 3 ст. 131-2 Конституції України).

Відповідно до пп. 11 п. 16-1 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року. Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 1 січня 2020 року. Представництво в суді у провадженнях, розпочатих до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", здійснюється за правилами, які діяли до набрання ним чинності, - до ухвалення у відповідних справах остаточних судових рішень, які не підлягають оскарженню.

Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується (ст. 8 Конституції України).

При цьому підписання та/або подання позовної заяви є процесуальними формами реалізації повноважень з представництва.

Сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника (ч. 1 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України).

Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника (ч. 2 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України).

Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника (ч. 3 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України).

Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника (ч. 4 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України).

Представником у суді може бути адвокат або законний представник (ч. 1 ст. 58 Господарського процесуального кодексу України).

При розгляді справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених статтею 59 цього Кодексу (ч. 2 ст. 58 Господарського процесуального кодексу України).

Як вказано вище, позивач в своїй позовній заяві просить суд:

- скасувати державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:06:038:0097 за адресою: м. Дніпро (колишня назва м. Дніпропетровськ), проспект Олександра Поля (колишня назва проспект Кірова) 48, яка зареєстрована за ТОВ "Український степ";

- скасувати запис в Державному земельному кадастрі та закрити поземельну книгу про державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:06:038:0097 за адресою: м. Дніпро (колишня назва м. Дніпропетровськ), проспект Олександра Поля (колишня назва проспект Кірова) 48, яка зареєстрована за ТОВ "Український степ".

У порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи (ч. 1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України).

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи (ч. 3 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, для цілей цього Кодексу малозначними справами є:

1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті (ч. 2 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України).

При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: ціну позову; значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження (ч. 3 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України).

У порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи: про банкрутство; за заявами про затвердження планів санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство; у спорах, які виникають з корпоративних відносин, та спорах з правочинів щодо корпоративних прав (акцій); у спорах щодо захисту прав інтелектуальної власності, крім справ про стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; у спорах, що виникають з відносин, пов`язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом від недобросовісної конкуренції; у спорах між юридичною особою та її посадовою особою (у тому числі посадовою особою, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, заподіяних такою посадовою особою юридичній особі її діями (бездіяльністю); у спорах щодо приватизації державного чи комунального майна; в яких ціна позову перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; інші вимоги, об`єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 3 - 8 цієї частини (ч. 4 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи вищезазначене, беручи до уваги предмет позову, категорію та складність справи, господарський суд вважає цей спір складним, а отже розгляд даної справи має відбуватися за правилами загального позовного провадження.

Отже, наведені вище положення законодавства передбачають можливість здійснення процесуального представництва юридичної особи як у порядку самопредставництва, так і іншими особами як представниками юридичної особи (в даному випадку адвокатом).

Самопредставництво юридичної особи це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення.

У порядку самопредставництва юридичну особу може представляти за посадою її керівник або інші особи, повноваження яких підтверджуються відповідно до ч. 3 ст. 56 ГПК України.

Аналіз наведених вище законодавчих положень дає підстави для висновку, що визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи без додаткового уповноваження (довіреності).

Позовну заяву від імені Дніпропетровської регіональної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів підписано представником Кузнецовим Олександром, на підтвердження повноважень поіменованої особи до позовної заяви додано довіреність № 05 від 03.01.2023.

Проте зазначені матеріали, які додані до позовної заяви на підтвердження наявності у Кузнецова Олександра повноважень представляти інтереси Дніпропетровської регіональної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в судах, не містять інформації про те, що поіменована особа наділена повноваженнями на самопредставництво у розумінні ч. 3 ст. 56 ГПК України.

Крім того, в матеріалах справи міститься копія витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, згідно з відомостями якого керівником Дніпропетровської регіональної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, який уповноважений представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, або осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, зазначено Филипчук А.Д.

Однак, відомості про особу, яка підписала позовну заяву, у зазначеному Реєстрі відсутні.

Разом з тим матеріали позовної заяви не містять відомостей і щодо наявності у Кузнецова Олександра статусу адвоката, який діє на підставі зазначеної довіреності.

Вказана правова позиція узгоджується із позицією, викладеною Верховним Судом в ухвалі від 07.07.2020 по справі № 904/3720/19.

Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано (п. 1 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України).

З урахуванням викладеного позовна заява підлягає поверненню позивачу без розгляду.

Керуючись ст. 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

УХВАЛИВ:

Повернути позовну заяву та додані до неї документи Дніпропетровській регіональній державній лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 07.03.2023.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя І.В. Мілєва