Рішення

від 07.03.2023 по справі 907/975/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" березня 2023 р. м. УжгородСправа № 907/975/22

Суддя Господарського суду Закарпатської області Андрейчук Л.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАЛИВНО ПРОЦЕСИНГОВИЙ ЦЕНТР», м. Київ

до відповідача Приватного підприємства «ГЛОБУС», с. Рокосово, Закарпатська область

про стягнення 35 639,84 грн (з урахуванням зменшення позовних вимог)

Секретар судового засідання Райніш М.І.

Сторони не викликались

СУДОВІ ПРОЦЕДУРИ:

Позивач заявив позов до Приватного підприємства «Глобус» про стягнення заборгованості у розмірі 57 325,09 грн. Позов заявлено з посиланням на статті 624, 625, 693 ЦК України та ст. 193, 198, 230 ГК України.

Ухвалою суду від 19.12.2022 позовну заяву залишено без руху та встановлено строк для усунення виявлених у ній недоліків.

На адресу Господарського суду Закарпатської області 19.01.2023 надійшла заява вх. №02.3.1-02/327/23, за наслідками розгляду якої суд дійшов висновку, що позивач усунув виявленні у позовній заяві недоліки.

Ухвалою суду від 24.01.2023 відкрито провадження у справі, постановлено розглянути спір за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, встановлено учасникам спору процесуальні строки для подання заяв по суті спору.

07.02.2023 на адресу суду надійшла заява позивача про зменшення позовних вимог (вх. №02.3.1 - 02/860/23 від 07.02.2023), в якій він зазначає, що станом на 30.01.2023 божником (відповідачем) суму основного боргу в розмірі 57 325,09 грн сплачено повністю, що підтверджується доданою до заяви випискою по банківському рахунку ТОВ «ППЦ» за 30.01.2023. Відтак, враховуючи добровільну оплату відповідачем основної суми боргу, позивач вважає за доцільне зменшити суму позовних вимог до стягнення з відповідача пені, інфляційних втрат, 3 % річних та суми сплаченого судового збору.

Ухвалою суду від 09.02.2023 заяву позивача про зменшення позовних вимог задоволено. У зв`язку із чим має місце нова ціна позову в загальному розмірі 35 639,84 грн, а саме: 21 422,31 грн - пені, 1517,00 грн - 3% річних та 12 700,53 грн - інфляційних втрат, з урахуванням якої здійснюється подальший розгляд спору.

Відповідач не скористався наданим йому правом надати суду відзив на позов, хоча був повідомлений своєчасно та належним чином (ухвала суду була надіслана на його офіційну юридичну адресу), суд дійшов висновку, що він мав час та можливість надати свої заперечення з приводу предмета спору, та докази, які мають значення для розгляду справи по суті.

Учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд (ч. 2 ст. 14 ГПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами дослідження та оцінки доказів, поданих сторонами у спорі.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Правова позиція позивача

Позивач просить суд задоволити позов в повному обсязі, обґрунтовуючи позовні вимоги доданими до матеріалів справи документальними доказами, зокрема стверджує, що відповідач має заборгованість перед позивачем на суму 35 639,84 грн, а саме: 21 422,31 грн - пені, 1517,00 грн - 3% річних та 12 700,53 грн - інфляційних втрат за несвоєчасне виконання умов договору №135/1.

Правова позиція відповідача

Відповідач не скористався наданим йому правом надати суду відзив на позов.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Матеріалами справи підтверджено, що 10 серпня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ПАЛИВНО ПРОЦЕСИНГОВИЙ ЦЕНТР» (надалі - Заявник, або ТОВ «ППЦ» або Комісіонер) та Приватним підприємством «Глобус» (надалі - Відповідач або ПП «Глобус» або Замовник) було укладено договір №135/1 (надалі - Договір).

Згідно умов укладеного Договору Комісіонер зобов`язується надати Замовнику пластикові карти «ARIS» і надавати йому послуги по заправці автотранспорту дизельним пальним на автозаправних станціях Комітента з використанням Замовником пластикових карт «ARIS», розташованих на території України та поза межами території України, а також надавати додаткові послуги, а ПП «Глобус» зобов`язався проводити оплату наданих послуг.

На виконання п. 2.1. Договору, ТОВ «ППЦ» передав, а ПП «Глобус» прийняв в користування пластикові картки, за якими Відповідачу надалися послуги по заправці автотранспорту. Це підтверджується актом ідентифікації пластикових карт «ARIS» від 01.10.2020.

Замовник починає отримувати послуги з заправки автотранспорту дизельним пальним та інших послуг на АЗС поза межами території України та на території України по платинових картах «ARIS» з моменту укладання Договору та отримання магнітно- чипованих карт «ARIS»

Факт отриманих послуг по заправці автотранспорту Відповідача дизельним пальним на АЗС поза межами території України та на території України по пластиковим картам «ARIS» підтверджується: рахунком фактурою №20033т від 27.02.2022 на суму 58 324,97 грн, що був своєчасно направлений на електронну адресу Відповідача 02.03.2022; випискою з банківського рахунку з 27.02.2022 по 25.10.2022, де зазначено, що ПП «Глобус» з 27.02.2022р по 25.10.2022р. по рахунку заборгованості не сплачував; роздруківкою з бухгалтерської програми ІС, де зазначено, що у Відповідача з 09.12.2022 року була переплата в сумі 999,88 грн (починаючи з 02.03.2022 року дана сума переплати була зарахована в рахунок погашення заборгованості); актами звірки взаємних розрахунків за період 1 півріччя 2022 року за договорами №135 та №135/1; актами надання послуг: №367 від 28 лютого 2022 року; актом на поставку товару № 634 від 28 лютого 2022 року.

Згідно рахунку №20033т від 27.02.2022 на суму 58 324,97 грн стає зрозумілим, що Замовнику були надані послуги з заправки дизельним паливом Євро, по ПК «АРИС» в кількості 3 059,71 літрів на загальну суму 58 324,97 грн. Термін оплати 10 (десять) днів. Відтак, планова дата оплати заборгованості 12.03.2022 року.

Згідно п. 3.1.5 Договору ТОВ «ППЦ» зобов`язується щотижня на вказану Замовником адресу електронної пошти, висилати Рахунки-фактури на оплату наданих йому Послуг і Акти.

Згідно п. 3.1.8 Договору Первинні облікові документи, складені в електронній формі з дотриманням вимог чинного законодавства України про електронні документи та електронний документообіг, визнаються Сторонами, як оригінали і мають однакову юридичну силу з паперовими документами. На вимогу однієї із Сторін первинні облікові документи можуть бути складені і підписані в паперовій формі.

На виконання вищевказаних умов Договору, Заявник свої зобов`язання виконав. Надав послуги по заправці паливом Відповідача, направив на електронну пошту зазначену в договорі рахунки на оплату з додатками.

Згідно п. 3.3.2. Замовник зобов`язується приймати від Комісіонера і підписувати Рахунки-фактури, звірки взаємних розрахунків, і інші документи, які є підтвердження факту прийняття Замовником наданих йому Послуг.

Згідно п. 3.3.3. після отримання від Комісіонера по електронні пошті документів, перелічених в п. 4.2. Договору, Замовник зобов`язаний поставити свою печатку і підпис уповноваженої особи, і протягом 3-х (трьох) робочих днів з дати отримання відправити підписані документи на адресу електронної пошти Комісіонера. У разі надсилання поштою, поштові витрати оплачує Замовник. Якщо Замовник не відправив Комісіонерові документи в установленому порядку, то такі документи вважаються прийнятими Замовником.

Згідно п. 3.3.6. Договору, після отримання Замовником від Комісіонера перерахованих в п. 3.3.2. документів при відсутності пред`явлених письмово заперечень, факт отримання Замовником послуг вважається підтвердженим. Відповідно, після закінчення 7 (семи) робочих днів з моменту їх отримання, зазначені документи вважаються прийнятими Замовником без претензій до Комісіонера і є належними доказами, що підтверджують факт отримання Послуг, та узгодження всіх істотних умов (ціна, кількість, вид, якість).

Станом на 30.01.2023 божником (відповідачем) суму основного боргу в розмірі 57 325,09 грн сплачено повністю, що підтверджується випискою по банківському рахунку ТОВ «ППЦ» за 30.01.2023. У зв`язку із чим має місце нова ціна позову в загальному розмірі 35 639,84 грн, а саме: 21 422,31 грн - пені, 1517,00 грн - 3% річних та 12 700,53 грн - інфляційних втрат, з урахуванням якої здійснюється подальший розгляд спору.

ПРАВОВЕ ОБГРУНТУВАННЯ І ОЦІНКА СУДУ

За загальними положеннями цивільного законодавства цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (стаття 11 Цивільного кодексу України).

У відповідності зі статтею 173 Господарського кодексу України, зі змістом якої кореспондуються і приписи статті 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконати її обов`язку.

Як вбачається з матеріалів справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю «ПАЛИВНО ПРОЦЕСИНГОВИЙ ЦЕНТР» та Приватним підприємством «Глобус» виникли майново-господарські відносини на підставі договору №135/1 від 10 серпня 2020 року.

Частиною третьою статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Згідно приписів статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (частина перша статті 193 ГК України).

За змістом ч.1 ст.901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно із ст.903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов`язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

У відповідності до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що на виконання вищевказаних умов Договору, позивач свої зобов`язання виконав. Натомість, відповідач не виконав зобов`язання у строк, встановлений договором.

Аналізуючи погоджену сторонами договірну відповідальність, суд враховує, що в силу приписів ст. 6, ч.1 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Таким чином, уклавши договори сторони передбачили відповідальність Замовника з урахуванням принципу свободи договорів.

Договором встановлений термін оплати 10 (десять) днів згідно рахунку №20033т від 27.02.2022. Відтак, планова дата оплати заборгованості у розмірі 57 325,09 грн - 12.03.2022 року. Позивач оплатив заборгованість 30.01.2023. Відтак, суд робить висновок про прострочення виконання зобов`язання відповідачем і правомірність нарахування штрафних санкцій.

Щодо пені

В силу положень статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до п.5.2. Договору, при порушенні терміну або умов оплати, передбачених Договором або Протоколом погодження умов розрахунків, Замовник виплачує Комісіонеру пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до п.5.3. Договору, пеня нараховується з моменту виникнення прострочення платежу і до моменту повного погашення Замовником заборгованості перед Комісіонером.

Судом здійснено перерахунок пені в межах заявленого періоду, тому сума пені, що підлягає до задоволення, складає 21 422,31 грн.

Щодо 3 % річних

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох відсотків річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

З огляду на це, суд перевірив здійснені позивачем розрахунки і виявив що розрахунки правильні, в зв`язку з чим задоволенню підлягають три відсотки річних в межах суми 1 517,00 грн.

Щодо інфляційних втрат

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, також не є штрафною санкцією, а виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Однак, відповідно до пункту 3.2 Постанови Пленуму Вищого Господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань» від 17.12.2013 №14 інфляційні нарахування здійснюються на суму боргу, прострочення якого тривало не менше повного місяця і з застосуванням індексу інфляції такого місяця. Отже, рекомендовано з розрахунку виключати періоди, менші за місяць.

З огляду на це, суд перевірив здійснені позивачем розрахунки, в зв`язку з чим вимога про стягнення в межах заявленої в позовних вимогах суми інфляційних втрат 12 700,53 грн, підлягає задоволенню в повному обсязі.

Здійснивши перерахунок суми пені, 3% річних та інфляційних втрат за весь час прострочення, які становлять 21 422,31 грн - пені, 1517,00 грн - 3% річних та 12 700,53 грн - інфляційних втрат, суд вважає їх правовірними, обґрунтованими та такими, що підлягають стягненню.

Отже, заборгованість Відповідача з урахуванням додаткових нарахувань становить 35 639,84 грн.

Положеннями статей 13-14 ГПК України, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В той же час, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до статей 73, 74, 76-80 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Таким чином, розглянувши спір на підставі поданих суду доказів, суд дійшов висновку про його задоволення в розмірі 35 639,84 грн, в т.ч. 21 422,31 грн - пені, 1517,00 грн - 3% річних та 12 700,53 грн - інфляційних втрат.

Судові витрати.

Судові витрати на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відтак, на відповідача покладається 2481,00 гривень витрат на оплату судового збору.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 610, 625, 629 ЦК України, ст.ст. 4, 29, 42, 46, 73, 74, 80, 162, 171, 237, 238 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Приватного підприємства «ГЛОБУС» (код ЄДРПОУ 32198405, 60410, Закарпатська обл., Хустський район, с. Рокосово, вул. Центральна, буд. 92) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАЛИВНО ПРОЦЕСИНГОВИЙ ЦЕНТР» (код ЄДРПОУ 43552213, 02141, м. Київ, вул. О. Мишуги, 10, оф.214) заборгованість у розмірі 35 639,84 грн (тридцять п`ять тисяч шістсот тридцять дев`ять гривень 84 коп.), в т.ч. 21 422,31 грн (двадцять одна тисяча чотириста двадцять дві гривні 31 коп.) - пені, 1517,00 грн (тисяча п`ятсот сімнадцять гривень 00 коп.) - 3% річних та 12 700,53 грн (дванадцять тисяч сімсот гривень 53 коп.) - інфляційних втрат, а також 2481,00 грн (дві тисячі чотириста вісімдесят одна гривня 00 коп.) судового збору.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в Західному апеляційному господарському суді в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.

Повний текст рішення складено 07.03.2023

Суддя Л.В. Андрейчук