Ухвала

від 28.02.2023 по справі 908/789/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 27/57/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

28.02.2023 Справа № 908/789/22

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Дроздової С.С. при секретарі судового засіданні Хрипко О.О., розглянувши матеріали скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Гірничодобувна компанія "Мінерал", м. Пологи Пологівського району Запорізької області на рішення та дії приватного виконавця виконавчого щодо примусового виконання наказу господарського суду Запорізької області у справі № 908/789/22

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерговатт" (01004 м. Київ, вул. Шовковична, буд. 38, офіс 26, ідентифікаційний код юридичної особи 44395453, tovenergowatt@gmail.com)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Гірничодобувна компанія "Мінерал" (70600 Запорізька область, Пологівський район, м. Пологи, вул. Кар`єрна, буд. 20, ідентифікаційний код юридичної особи 00191253; електронна пошта: Oleksandr.Boyko@mineral.com.ua, Mykola.Vovk@mineral.com.ua, vt7288897@gmail.com; адреса для листування 69002 м. Запоріжжя, вул. Шкільна, буд. 56, кв. 53)

про стягнення 1 336 494 грн. 43 коп.

особа, дії якої окаржуються: Приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Якименко Андрій Олександрович (69035 м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, 17, 84, ІНФОРМАЦІЯ_1 )

за участю:

скаржник: Садова А.В., дов. № б/н від 01.01.2023

представник позивача: не прибув

приватний виконавець: Якименко А.О., посв. №б/н від 01.01.2023

УСТАНОВИВ:

30.01.2023 до Господарського суду Запорізької області надійшла скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Гірничодобувна компанія "Мінерал", м. Пологи Пологівського району Запорізької області.

Заявник просить суд:

- визнати рішення та дії Приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Якименка Андрія Олександровича неправомірними та скасувати Постанову про відкриття виконавчого провадження 70867982 від 27.01.2023;

- витребувати матеріали виконавчого провадження 70867982, що перебуває на

виконанні у Приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області

Якименка Андрія Олександровича.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 30.01.2023, скаргу передано на розгляд судді Дроздовій С.С.

Розглянувши зазначену скаргу, господарський суд вирішив за можливе прийняти скаргу до розгляду, призначити судове засідання на 09.02.2023.

Ухвалою суду від 09.02.2023 розгляд скарги відкладено на 22.02.2023. ухвалою суду від 22.02.2023 розгляд скарги відкладено на 28.02.2023.

Відповідно до ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, за наявності заперечень з боку будь-кого з учасників судового процесу проти здійснення повного фіксування судового засідання за допомогою відеозаписувального технічного засобу - таке фіксування здійснюється лише за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Фіксування судового процесу у справі здійснюється за допомогою технічних звукозаписувальних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу "Акорд".

28.02.2023 у судовому засіданні представник скаржника заявлені вимоги викладені у скарзі підтримав, просив суд скаргу задовольнити.

Представник позивача в судове засідання 28.02.2023 не прибув, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Приватний виконавець в судовому засіданні 28.02.2023 заперечив проти задоволення скарги.

Обґрунтовуючи свою скаргу заявник посилається на те, що ТОВ «Гірничодобувна компанія «Мінерал» не отримувало Постанову про відкриття виконавчого провадження № 70867982 від 27.01.2023 року у спосіб визначений Законом України «Про виконавче провадження», що є порушенням вимог статті 28 Закону України «Про виконавче провадження». Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України 24.02.2022 в Україні було введено воєнний стан, який діє до теперішнього часу. Абзацом п`ятнадцятим пункту 10 Розділу XIII ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЖЕННЯ Закону України «Про виконавче провадження» передбачено заборону відкриття виконавчих проваджень та вжиття заходів примусового виконання рішень на території територіальних громад, що розташовані в зоні проведення воєнних (бойових) дій або перебувають у тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), відповідно до переліку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованої Російською Федерацією території України, а також прилеглих до неї територій. Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих території України від 22.12.2022 № 309 затверджено Перелік територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації. До вищевказаного Переліку, в редакції, що є чинною на дату відкриття виконавчого провадження 27.01.2023 року, включено Запорізький район та Пологівську міську територіальну громаду Пологівського району. Місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю «Гірничодобувна компанія «Мінерал» згідно з відомостями, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є 70600, Запорізька область, Пологівський район, місто Пологи, вулиця Кар`єрна, будинок 28. А отже відкриття виконавчого провадження на території Запорізької міської територіальної громади щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Гірничодобувна компанія «Мінерал», місцезнаходженням якого є Пологівська міська територіальна громада Запорізької області прямо суперечить вимогам Закону України «Про виконавче провадження», як наслідок, Постанова про відкриття виконавчого провадження № 70867982 від 27.01.2023 року підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 339 ГПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Статтею 340 ГПК України передбачено, що скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом (ст. 341 ГПК України).

Згідно ст. 342 ГПК України, скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Розглянувши скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гірничодобувна компанія "Мінерал", м. Пологи Пологівського району Запорізької області на рішення та дії приватного виконавця виконавчого щодо примусового виконання наказу Господарського суду Запорізької області у справі № 908/789/22, суд відмовляє в її задоволенні, виходячи з наступного.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 21.09.2022 у справі № 908/789/22 позовні вимоги задоволені повністю, з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гірничодобувна компанія "Мінерал" стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерговатт" 1 336 494 грн. 43 коп. основного боргу за поставлену електричну енергію в лютому 2022 року та 20 047 грн. 42 коп. судового збору.

На виконання рішення суду від 21.09.2022 у справі № 908/789/22 Господарським судом Запорізької області 01.11.2022 видано відповідний наказ № 908/789/22.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та способом, передбаченим Конституцією та законами України.

У відповідності до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

У відповідності з пунктами 1,3 частини першої статті 129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно частини 1 статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 п. 2 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження", підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України; ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Згідно з п. 1 ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження» під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення, шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Частиною 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

27.01.2023 приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області Якименком Андрієм Олександровичем було відкрито виконавче провадження № 70867982 на виконання наказу у справі № 908/789/22.

Судом вбачається, що приватним виконавцем було направлено на електронні адреси вказані у наказі та офіційному сайті підприємства боржника листи щодо виконавчого провадження № 70867982, про що свідчать виписки з електронної пошти, копії яких містяться в матеріалах справи.

27.01.2023 приватним виконавцем Якименком Андрієм Олександровичем, керуючись вимогами статті 31 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання рішень і рішень інших органів», частини 3 статті 40, статті 45 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про стягнення з боржника основної винагороди.

27.01.2023 приватним виконавцем Якименком Андрієм Олександровичем, керуючись статтею 42 Закону України «Про виконавче провадження», пунктом 2 розділу VI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Міністерством юстиції України від 02.04.2012 року №512/5 (зі змінами), винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження.

Приватним виконавцем також 27.01.2023 направлено запити до МВС та Державної фіскальної служби України з метою перевірки майнового стану боржника.

Так, згідно відповіді Податкової служби України, боржник - ТОВ «Гірничодобувна компанія «Мінерал» має відкриті рахунки в фінансових установах.

27.01.2023 приватним виконавцем керуючись п.1.,п.2., п.4.ст.48 Закону України «Про виконавче провадження» з метою забезпечення виконання вимог виконавчого документу, винесено постанову про арешт коштів боржника, що містяться на всіх рахунках належних йому, яку направлено на виконання шляхом електронного обміну до банків, учасників обміну.

27.01.2023 приватним виконавцем керуючись ч.1.ст.56 Закону України «Про виконавче провадження» з метою забезпечення виконання вимог виконавчого документу, винесено постанову про арешт майна боржника та внесено записи про обтяження до відповідних реєстрів.

Згідно відповіді ДФС, яка надійшла на електронний запит приватного виконавця було встановлено, що боржнику належить рахунок, відкритий в АТ «Державий експортно- імпортний банк України», в зв`язку з чим, керуючись п.1.,п.2.,п.4.ст.48 ЗУ «Про виконавче провадження» 27.01.2023 приватним виконавцем було винесено постанову про арешт коштів боржника, що містяться на вищевказаному рахунку та направлено до виконання до АТ «Державний експортно-імпортний банк України».

27.01.2023 на підставі ст.62 Закону України «Про банки і банківську діяльність» приватним виконавцем було направлено вимогу стосовно стану рахунків боржника, відкритих в АТ «Державний експортно-імпортний банк України».

Згідно електронної відповіді МВС, що надійшла на електронний запит приватного виконавця було встановлено, що боржнику на праві власності належать транспортні засоби, в зв`язку з чим, керуючись ч. 3 ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження», 03.02.2023 приватним виконавцем було винесено постанову про розшук транспортних засобів, які належать боржнику, яку направлено на виконання в електронному вигляді до МВС.

27.01.2023 приватним виконавцем з метою списання грошових коштів з рахунків боржника було сформовано платіжні інструкції про примусове списання коштів та направлено на виконання до банків.

За платіжними інструкціями про примусове списання коштів на депозитний рахунок приватного виконавця 30.01.2023 року та 01.02.2023 року надійшли грошові кошти у сумі 1877,59 грн. та 721,21 грн. відповідно, що були розподілені та перераховані як витрати виконавчого провадження, а також пропорційно основний борг стягувача та основну винагороду приватного виконавця.

Судом встановлено, що відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 26.08.2022 № 193, Нікопольська міська громада знаходиться в Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточені (блокуванні).

Водночас відповідно до Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів", Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон), інших законодавчих актів України та нормативно-правових актів Міністерства юстиції України була розроблена Інструкція з організації примусового виконання рішень, затверджена Наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 29.09.2016 № 2832/5) (далі Інструкція № 512/5), яка визначає окремі питання організації виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб), що відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до п. 4 розділу І «Загальні положення» Інструкції № 512/5 в редакції Наказів Міністерства юстиції № 4224/5 від 27.12.2019, № 476/5 від 07.02.2020, № 2297/5 від 09.06.2022, № 3098/5 від 22.07.2022, під час дії воєнного стану виконання рішень, місцем виконання яких згідно з частиною першою статті 24 Закону є територія, яка відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» є тимчасово окупованою територією України, здійснюється органом державної виконавчої служби, компетенція якого поширюється на таку територію, за умови якщо такий орган змінив місцезнаходження на іншу території України або органом державної виконавчої служби, визначеним Міністерством юстиції України за поданням / пропозиціями Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

У разі якщо місцезнаходженням органу державної виконавчої служби є територія, яка розташована в районі проведення воєнних (бойових) дій або яка перебуває в оточенні (блокуванні) та включена до Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), затвердженого Мінреінтеграції за погодженням з Міноборони на підставі пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій (далі - Перелік), такий орган може змінити місцезнаходження на іншу територію України та здійснювати примусове виконання рішень, місцем виконання яких є територія, на яку поширюється компетенція цього органу державної виконавчої служби.

Міністерство юстиції України за поданням / пропозиціями Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України може визначити орган державної виконавчої служби, на який покладатиметься повноваження з примусового виконання рішень, місцем виконання яких є територія, яка розташована в районі проведення воєнних (бойових) дій або яка перебуває в оточенні (блокуванні).

У разі визначення Міністерством юстиції України органу державної виконавчої служби, на який покладатиметься повноваження з примусового виконання рішень, місцем виконання яких є тимчасово окупована територія України або територія, яка розташована в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебуває в оточенні (блокуванні), адміністратор автоматизованої системи виконавчого провадження на підставі письмового повідомлення Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України забезпечує такому органу державної виконавчої служби доступ до виконавчих проваджень, які перебувають (перебували) на виконанні в органі державної виконавчої служби, місцезнаходженням якого є тимчасово окупована територія України або територія, яка розташована в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебуває в оточенні (блокуванні).

Інформація про зміну місцезнаходження органів державної виконавчої служби або про визначення органу державної виконавчої служби, на який покладатиметься повноваження з примусового виконання рішень, місцем виконання яких є тимчасово окупована територія України або територія, яка розташована в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебуває в оточенні (блокуванні), публікується на вебсайті Міністерства юстиції України та вебсайтах міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції України по мірі її оновлення.

Згідно п.п. 3, 4 розділу ІV «Внесення до Системи відомостей щодо здійснення виконавчого провадження» вказаного Положення, відомості про проведення виконавчих дій вносяться до Системи одночасно з виготовленням документа, на підставі якого вчиняється виконавча дія, або одночасно з виготовленням документа, яким оформлюється проведення виконавчої дії.

У разі здійснення виконавчої дії за межами органу державної виконавчої служби (офіса приватного виконавця) відомості про таку дію вносяться до Системи не пізніше наступного робочого дня після її проведення.

Постанови виконавця, а також інші документи виконавчого провадження виготовляються за допомогою Системи відповідно до шаблонів документів, переданих адміністратору Системи структурним підрозділом Міністерства юстиції України, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб). Виготовлення постанов та інших документів виконавчого провадження не в Системі забороняється.

У разі тимчасової відсутності доступу до Системи (через перебої в електропостачанні тощо), як виняток, допускається виготовлення документів виконавчого провадження без використання Системи з подальшим обов`язковим внесенням таких документів до системи в день усунення причин, що перешкоджали доступу до неї.

З викладеного вбачається, що рішення про відкриття виконавчого провадження у вигляді постанови приймається виконавцем за місцезнаходженням (розташуванням) органу ДВС/офісу приватного виконавця за допомогою засобів програмного забезпечення АСВП, тобто вчинення цієї виконавчої дії нерозривно пов`язано локацією органу ДВС/офісу приватного виконавця.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 13.01.2023 р. № 45 про внесення зміни до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 6 грудня 2022 №1364 території, для яких не визначена дата завершення бойових дій (дата припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації Російською Федерацією, вважаються такими, на яких ведуться бойові дії, або тимчасово окупованими Російською Федерацією. Прирівнювання територій для яких не визначена дата припинення можливості бойових дій, до територій, на яких ведуться бойові дії, не застосовується до зупинення вчинення виконавчих дій, заборони відкриття виконавчих проваджень та вжиття заходів примусового виконання рішень у випадках, установлених пунктом 102 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення « ЗУ «Про виконавче провадження».

При цьому, офіс приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Сталеварів 17,84, що відноситься до територіальної громади міста Запоріжжя.

Враховуючи викладене, за умови знаходження офісу приватного виконавця Якименка А.О. не на території Пологівської міської громади, відповідно до положень п. 4 розділу І Інструкції № 512/5, приписи пункту 10-2 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Закону 1404-VІІІ в частині заборони відкриття виконавчих проваджень та вжиття заходів примусового виконання рішень не застосовуються.

Таким чином, системно проаналізувавши викладені норми в їх сукупності, встановлено законодавцем заборона відкриття виконавчих проваджень та вжиття заходів примусового виконання рішень на території територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають у тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) пов`язана не з реєстрацією боржника на такій території, а із забороною саме виконавцям вчиняти виконавчі дії, у тому числі відкриття виконавчих проваджень, перебуваючи на територіях, визначених Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України.

Постанову про відкриття виконавчого провадження винесено в Автоматизованій системі виконавчого провадження в офісі приватного виконавця у місті Запоріжжя.

Будь-які заходи примусового виконання рішення на території Пологівського району, міста Пологи не вчинялись, а рішення суду відбувається шляхом списання банківськими установами коштів у м. Києві з рахунків боржника на підставі платіжних інструкцій та всі дії у виконавчому провадження №70867982 проведені у відповідності до вимог чинного законодавства.

Отже, всі дії у виконавчому провадженні № 70867982 проведені приватним виконавцем Якименком А.О. у відповідності до вимог чинного законодавства, тому відкриття виконавчого провадження та вчинення приватним виконавцем, який не перебуває на території проведення воєнних (бойових) дій, оточення (блокування), примусових заходів звернення стягнення на кошти боржника не мають жодних законних заборон для їх вчинення з метою виконання рішення суду.

Як зазначено Конституційним Судом України у рішенні від 13.12.2012р. №18-рп/2012, виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

В пункті 43 рішення Європейського Суду з прав людини від 20.07.2004 у справі «Шмалько проти України» (заява № 60750/00) суд наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує «право на суд», одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і, водночас, не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду».

У рішенні Європейського Суду з прав людини у справі «Глоба проти України» від 05.07.2012 № 15729/07 пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також Суд зазначає, що саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції. Насамкінець, Суд повторює, що сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності.

Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що стадія виконання судового рішення є частиною правосуддя (рішення у справах «Півень проти України» від 29.06.2004 заява № 56849/00, «Горнсбі проти Греції» від 19.03.1997). Існування заборгованості, яка підтверджена остаточним і обов`язковим для виконання судовим рішенням, дає особі, на користь якої таке рішення винесено, підґрунтя для «законного сподівання» на виплату такої заборгованості і становить "майно" цієї особи у зазначеній ст. 1 Першого протоколу (рішення Європейського суду з прав людини від 06.10.2011 у справі "Агрокомплекс проти України").

У рішенні від 15.10.2009р. Європейський суд з прав людини у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України" вказав на те, що відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту ст. 1 Першого протоколу. Європейський суд з прав людини також наголошував, що виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати.

У справі "Фуклев проти України" (рішення від 07.06.2005р.) Європейський суд з прав людини вказав, що Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці.

Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п.2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012р. №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення від 25.04.2012р. №11-рп/2012).

Положення Закону 1404-УШ та Інструкції № 512/5 не містять заборони відносно вчинення виконавчих дій щодо боржників зареєстрованих на території територіальних громад, визначених Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 26.08.2022 № 193.

За таких обставин, господарський суд Запорізької області дійшов висновку, що скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Гірничодобувна компанія "Мінерал" на рішення та дії приватного виконавця щодо примусового виконання наказу господарського суду Запорізької області у справі № 908/789/22 є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 233, 234, 342, 343 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Гірничодобувна компанія "Мінерал" на рішення та дії приватного виконавця виконавчого щодо примусового виконання наказу господарського суду Запорізької області у справі № 908/789/22 відмовити.

Ухвалу оголошено в судовому засіданні 28.02.2023.

Відповідно до ч. 1 ст. 235 ГПК України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Повний текст ухвали складено та підписано 06.03.2023.

Повний текст ухвали буде розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя С.С. Дроздова