Рішення

від 03.03.2023 по справі 910/12916/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.03.2023Справа № 910/12916/22за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Смарт медікал центр»

до Фізичної особи-підприємця Боровка Андрія Валерійовича

про стягнення 339 998,69 грн

Суддя Картавцева Ю.В.

Без повідомлення (виклику) учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Смарт медікал центр» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця Боровка Андрія Валерійовича про стягнення 335 812,82 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору оренди нерухомого майна № 1918 від 17.09.2021 та Договору суборенди нерухомого майна № 1917 від 17.09.2021 у частині передачі позивачу орендованих приміщень, з огляду на що позивач просить суд стягнути 339 998,69 грн, з яких: 172 128,40 грн орендної плати, 133 750,00 грн прямих збитків, 27 072,34 грн інфляційних втрат та 2 862,07 грн 3% річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.11.022 позовну заяву залишено без руху.

06.12.2022 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків разом з позовною заявою в новій редакції №239 від 01.12.2022, в якій збільшено позовні вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних втрат у зв`язку з збільшенням днів (періоду) прострочення зобов`язань відповідачем станом на дату подачі позовної заяви в новій редакції, а саме: 3 027,39 грн 3% річних та 31 092,90 грн інфляційних втрат

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

За наслідками розгляду позовної заяви в новій редакції №239 від 01.12.2022 у частині збільшення позовних вимог до 339 998,69 грн, судом прийнято зазначену заяву до розгляду.

За змістом ст. 176 Господарського процесуального кодексу України, за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 174 цього Кодексу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.12.2022 суд ухвалив: прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін; зобов`язано позивача надіслати відповідачу копію позовної заяви №239 від 01.12.2022 з доданими до неї документами; докази надіслання надати суду у строк до 23.12.2022; запропонувати відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали; встановити позивачу строк для подання відповіді на відзив - протягом п`яти днів з дня отримання відзиву; встановити відповідачу строк для подання заперечень - протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив; подати суду докази надіслання (надання) їх іншим учасникам справи.

22.12.2022 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про долучення доказів.

У встановлений судом строк відповідачем не подано до суду відзиву на позовну заяву позивача.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

У частині 8 статті 252 ГПК України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною 4 статті 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та письмові пояснення, викладені позивачем у позовній заяві, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Фізичною особою-підприємцем Боровком Андрієм Валерійовичем (орендодавець,) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Смарт медікал центр» (орендар) укладено Договір оренди нерухомого майна № 1918 від 17.09.2021 (Договір оренди) відповідно до п.1.1. якого в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Орендодавець зобов`язується передати Орендарю в строкове платне користування індивідуально визначене нерухоме майно, а саме групи нежитлових приміщень в кількості 2 (дві штуки) загальною площею 111,8 м2 (сто одинадцять цілих і вісім десятих) (надалі - «Об`єкт оренди»), які розташовані на 5 поверсі будівлі, за адресою: м. Київ, вулиця Тимошенка Маршала, будинок 21/19 (двадцять один дріб дев`ятнадцять), а саме: нежитлове приміщення № 9 (дев`ять) загальною площею 51м2, реєстраційний номер 2327154080000, нежитлове приміщення № 10 (десять) загальною площею 60,8 м2, реєстраційний номер 2327190580000, а Орендар зобов`язується оплачувати Орендодавцеві плату за користування Об`єктом оренди на умовах, визначених Договором.

Також, між Фізичною особою-підприємцем Боровком Андрієм Валерійовичем (орендар) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Смарт медікал центр» (суборендар) укладено Договір суборенди нерухомого майна № 1917 від 17.09.2021 (Договір суборенди) відповідно до п. 1.1. якого в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Орендар зобов`язується передати Суборендарю в строкове платне користування індивідуально визначене нерухоме майно, а саме групи нежитлових приміщень в кількості 3 (три штуки) загальною площею 149,7 м2 (сто сорок дев`ять цілих сім десятих) квадратних метрів (надалі - «Об`єкт оренди»), які розташовані на 5 поверсі будівлі, за адресою: м. Київ, вулиця Тимошенка Маршала, будинок 21/19 (двадцять один дріб дев`ятнадцять), а саме: нежитлове приміщення № 7 (сім) загальною площею 50 м2, реєстраційний номер 2327111580000, нежитлове приміщення № 6 (шість) загальною площею 68,7 м2, реєстраційний номер 2327074480000, нежитлове приміщення № 8 (вісім) загальною площею 31 м2, реєстраційний номер 2327136580000, а Суборендар зобов`язується оплачувати Орендарю плату за користування Об`єктом оренди на умовах, визначених Договором.

Вищевказані договори посвідчені приватним нотаріусом Постол Н.І. та зареєстровані в реєстрі за №1918 та №1917 відповідно.

Відповідно до п. 1.3. Договорів № 1918 від 17.09.2021 та № 1917 від 17.09.2021 цільове використання Об`єктів оренди: використання в господарській діяльності Орендаря, розміщення офісу.

У пункті 1.6. Договорів № 1918 від 17.09.2021 та № 1917 від 17.09.2021 сторони визначили, що стан Об`єкта оренди на дату укладення Договору: після будівництва без оздоблення, без комунікацій всередині приміщень Об`єкта оренди.

У пункті п. 2.1.1. Договорів № 1918 від 17.09.2021 та № 1917 від 17.09.2021 сторони узгодили, що відповідач зобов`язується передати позивачу об`єкт оренди, зазначений у п.1.1 Договору, після проведення капітального ремонту за Актом приймання-передачі, що підписується Сторонами без нотаріального посвідчення і є невід`ємною частиною Договору.

Згідно п. 2.1.2. Договорів № 1918 від 17.09.2021 та № 1917 від 17.09.2021 відповідач зобов`язується до передачі об`єкта оренди позивачу укласти на об`єкт оренди договори з відповідними постачальниками комунальних послуг.

Відповідно до п. 3.2. Договору оренди орендна плата оплачується в гривнях за офіційним курсом гривні по відношенню до долара США (покупка долара США), встановленого НБУ на день здійснення платежу, виходячи з орендної ставки за 1 кв.м. в розмірі 20 доларів США за 1 кв.м. протягом перших 4 (чотири) років оренди та 18 доларів США за 1 кв.м. протягом наступних 6 (шість) років оренди, що за повний місяць оренди Об`єкта оренди загальною площею 111,8 м2 становить еквівалент 2236 доларів США протягом перших 4 (чотири) років оренди та 2012,4 доларів США протягом наступних 6 (шість) років оренди.

Відповідно до п. 3.2. Договору суборенди орендна плата оплачується в гривнях за офіційним курсом гривні по відношенню до долара США (покупка долара США), встановленого НБУ на день здійснення платежу, виходячи з орендної ставки за 1 кв.м. в розмірі 20 доларів США за 1 кв.м. протягом перших 4 (чотири) років оренди та 18 доларів США за 1 кв.м. протягом наступних 6 (шість) років оренди, що за повний місяць оренди Об`єкта оренди загальною площею 149,7 м2 становить еквівалент 2994 доларів США протягом перших 4 (чотири) років оренди та 2694,6 доларів США протягом наступних 6 (шість) років оренди.

Згідно п. 3.7. Договорів № 1918 від 17.09.2021 та № 1917 від 17.09.2021 відповідач до укладення позивачем індивідуальних договорів з постачальниками послуг зобов`язується вчасно оплачувати всі комунальні послуги, а позивач зобов`язується вчасно компенсувати відповідачу комунальні послуги. Платежі за електроенергію, опалення, водопостачання, прибудинкову територію, охорону компенсуються позивачем відповідачу відповідно до фактичного споживання згідно показань лічильників і діючих тарифів згідно рахунків відповідних організацій - постачальників послуг, а рахунки ОСББ (обслуговуючої компанії) - згідно діючих тарифів і пропорційно займаній площі. Вартість (суми) зазначеної компенсації не входить до складу орендної плати за користування Об`єктом оренди згідно Договору, і оплачується позивачем окремо, на підставі виставлених відповідачем рахунків або в іншому, оперативно узгодженому Сторонами порядку.

Відповідно до норм частини 1 та 2 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Згідно з частиною 3 статті 283 Господарського кодексу України об`єктом оренди можуть бути: нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення); інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб`єктам господарювання.

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (частина 6 статті 283 Господарського кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ст. 774 Цивільного кодексу Україин передання наймачем речі у володіння та користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом. Строк договору піднайму не може перевищувати строку договору найму. До договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

Дослідивши зміст Договорів, суд дійшов висновку, що дані правочини за своєю правовою природою є договорами оренди нерухомого майна.

При цьому, враховуючи, що об`єкти оренди (нерухоме майно) знаходяться у м. Києві, спір у справі № 910/12916/22 підсудний Господарському суду міста Києва (ч. 3 ст. 30 ГПК України).

Позивач зазначає, що з метою використання нерухомого майна на підставі вищевказаних договорів, між ТОВ «Смарт медікал центр» (Замовник) та ТОВ «Капітал Констракшн» (Виконавець) укладено Договір на розробку дизайн-проекту офісних приміщень №11/08-2021 від 11.08.2021 відповідно до п. 1.1. якого Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов`язання розробити дизайн- проект офісних приміщень загальною площею 289,3 м.кв., що знаходяться за адресою: м. Київ, Оболонський проспект, 19, ТЦ «Smart Plaza Obolon», в яких Замовник на підставі оренди має намір розмістити частину свого персоналу (працівників), та зобов`язується прийняти та оплатити результат наданих послуг.

Згідно п. 3.1. Договору №11/08-2021 від 11.08.2021 загальна вартість послуг, передбачених цим Договором, становить суму 86 000,00 грн.

Відповідно до пунктів 3.5., 3.5.1., 3.5.2. та 3.5.3. Договору №11/08-2021 від 11.08.2021 оплата за договором здійснюється в наступному порядку: передоплату (аванс) у розмірі 43 000 грн (сорок три тисячі гривень, 00 копійок), без ПДВ, Замовник сплачує Виконавцю протягом 5 (п`яти) робочих днів з дати укладення цього Договору - на підставі наданого Виконавцем рахунку, а Виконавець приступає до послуг над дизайн-проектом офісних приміщень (п.3.5.1.). Залишок грошових коштів у розмірі 43 000 грн (сорок три тисячі гривень, 00 копійок), без ПДВ, Замовник сплачує на користь Виконавця протягом 5 (п`яти) робочих днів, з дня підписання сторонами Акту приймання-передачі виконаних Послуг (усього обсягу Послуг) (п.3.5.2.). Виконання Послуг оформлюється по завершенню Послуг Актом приймання-передачі наданих послуг, що підписується обома сторонами (п.3.5.3.).

Позивачем сплачено ТОВ «Капітал Констракшн» 86 000,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями №5625 від 17.08.2021 та №7262 від 17.12.2021.

Також, судом встановлено, що Позивачем сплачено відповідачу 53 745,57 грн, що підтверджується платіжним дорученням №6054 від 21.09.2021 з призначенням платежу: «Оплата за останній місяць оренди приміщення згідно договору оренди нерухомого майна від 17.09.2021».

Позивачем сплачено відповідачу 71 965,22 грн, що підтверджується платіжним дорученням №6055 від 21.09.2021 з призначенням платежу: «Оплата за останній місяць оренди приміщення згідно договору суборенди нерухомого майна від 17.09.2021».

Позивачем сплачено на рахунок ОСББ «Смарт плаза Оболонь» 24 550,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями №6855 від 23.11.2021 на суму 5250,00 грн, №6857 від 23.11.2021 на суму 2 250,00 грн, №6858 від 23.11.2021 на суму 3 750,00 грн, №6859 від 23.11.2021 на суму 5 250,00 грн, №6856 від 23.11.2021 на суму 3 750,00 грн, №5059 від 01.11.2021 на суму 2 300,00 грн та №5060 від 01.11.2021 на суму 2 000,00 грн.

Позивачем сплачено Постол Наталії Іванівні 23 200,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №5989 від 17.09.2021 з призначенням платежу: «за нотаріальні послуги згідно рахунка №146 від 17.09.2021».

Судом встановлено, що позивач звернувся до відповідача та ОСОБА_2 з претензією №32 від 08.02.2022 в якій вимагав повернути оплату за останній місяць оренди в сумі 125 710,79 грн та компенсувати інші витрати в сумі 133 750,00 грн.

Також з претензії вбачається, що позивач повідомив відповідача про припинення (розірвання) договорів № 1918 від 17.09.2021 та № 1917 від 17.09.2021.

Однак, як зазначає позивач, відповіді на претензію відповідач не надав, а кошти не повернув.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору оренди нерухомого майна № 1918 від 17.09.2021 та Договору суборенди нерухомого майна № 1917 від 17.09.2021 у частині передачі позивачу орендованих приміщень, з огляду на що позивач просить суд стягнути 339 998,69 грн, з яких: 172 128,40 грн орендної плати, 133 750,00 грн прямих збитків, 31 092,90 грн інфляційних втрат та 3 027,39 грн 3% річних.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом, між ТОВ «Смарт медікал центр» та ФОП Боровко А.В. укладено Договір оренди нерухомого майна № 1918 від 17.09.2021 та Договір суборенди нерухомого майна № 1917 від 17.09.2021 відповідно до п.1.1. яких відповідач передавав у оренду позивачу групу нежитлових приміщень в кількості 5 штук загальною площею 261,50 кв.м., які розташовані на 5 поверсі будівлі за адресою: м. Київ, вулиця Тимошенка Маршала, будинок 21/19.

У пункті п. 2.1.1. Договорів № 1918 від 17.09.2021 та № 1917 від 17.09.2021 сторони узгодили, що відповідач зобов`язується передати позивачу об`єкт оренди, зазначений у п.1.1 Договору, після проведення капітального ремонту за Актом приймання-передачі, що підписується Сторонами без нотаріального посвідчення і є невід`ємною частиною Договору.

Однак, як зазначає позивач, обов`язок встановлений п. 2.1.1. Договорів виконаний відповідачем не був, актів приймання-передачі майна матеріали справи № 910/12916/22 не містять.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується з нормами ст. ст. 525, 526 ЦК України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відмова від правочину вчиняється у такій самій формі, в якій було вчинено правочин (ч. 2 ст. 214 ЦК України).

При цьому, статтею 205 Цивільного кодексу України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.

Згідно ч. 4 ст. 214 Цивільного кодексу України правові наслідки відмови від правочину встановлюються законом або домовленістю сторін.

За частиною 3 статті 651 ЦК України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Відповідно до ч. 2 ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються.

У разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили (ч. 3 ст. 653 ЦК України.

Частиною 1 статті 762 ЦК України установлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

При цьому наймодавець зобов`язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму (ст. 765 ЦК України).

Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 766 ЦК України, якщо наймодавець не передає наймачеві майно, наймач має право за своїм вибором відмовитися від договору найму і вимагати відшкодування завданих йому збитків.

Відповідно до умов п.п. 4.2. та 4.4. Договорів № 1918 від 17.09.2021 та № 1917 від 17.09.2021 зміна або розірвання Договору в односторонньому порядку не допускається, окрім умов, визначених в п. 4.3. та 4.4. Договору. Зміна істотних обставин, якими Сторони керувалися при укладенні цього Договору, не є підставою для його розірвання (п.п. 4.2.).

Позивач має право достроково розірвати Договір (відмовитися від Договору) в односторонньому порядку шляхом направлення Відповідачу повідомлення про відмову від Договору в односторонньому порядку не менше, ніж за 60 (шістдесят) календарних днів до бажаної дати припинення Договору. У випадку дострокового розірвання Договору згідно цього пункту комунальні компенсаційні платежі підлягають сплаті по дату фактичного звільнення Об`єкта оренди та передачі її Відповідачу, та Позивач втрачає право на компенсацію здійснених ним поліпшень.

Так, позивач скористався своїм правом на відмову від Договорів № 1918 від 17.09.2021 та № 1917 від 17.09.2021 шляхом направлення листів (трекінговий номер 0209425396549 та 0209425396559). Поряд з цим, зазначених листів до позову позивачем додано не було, щодо чого суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Так, відповідачем не подано заперечення щодо обставин направлення позивачем листів трекінговий номер 0209425396549 та 0209425396559, разом з тим, наявна в матеріалах справа претензія №32 від 08.02.2022 (до якої додано докази направлення її відповідачу) свідчить про вірогідність того, що вищезазначені листи про відмову від договорів позивачем відповідачу направлялись, що безпосередньо вбачається з тексту претензії, відтак, суд зазначає про встановлення обставини відмови позивача від Договорів № 1918 від 17.09.2021 та № 1917 від 17.09.2021.

За таких обставин, оскільки позивач реалізував своє право на односторонню відмову від договорів № 1918 від 17.09.2021 та № 1917 від 17.09.2021, в порядку передбаченому умовами договорів та статтею 766 ЦК України, то в силу ч. 3 ст. 651 ЦК України договори є розірваним, а зобов`язання сторін відповідно до ч. 2 ст. 653 ЦК України є припиненими.

Відповідно до частини 1 статті 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Зазначена норма застосовується за наявності сукупності таких умов: набуття (збереження) майна (майном також є грошові кошти) однією особою за рахунок іншої; відсутність для цього підстав; або коли така підстава згодом відпала. Випадок, коли зобов`язання було припинено на вимогу однієї із сторін відповідно до закону чи умов договору належить до таких підстав.

Про можливість виникнення позадоговірного грошового зобов`язання на підставі статті 1212 ЦК України зазначала також Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.04.2018 у справі №910/10156/17.

Отже, з розірванням договорів № 1918 від 17.09.2021 та № 1917 від 17.09.2021 та припиненням правовідносин сторін за такими договорами, сплачена позивачем грошова сума втрачає ознаки орендної плати та стає майном (грошовими коштами), набутими орендодавцем без достатньої правової підстави.

Так, позивач зазначає, що приписами договорів № 1918 від 17.09.2021 та № 1917 від 17.09.2021 орендна плата встановлюється як гривневий еквівалент доларів США, відтак, позивачем сплачено відповідачу 2694,6 доларів США, що станом на день платежу становило 71 965,22 грн та 2012,4 доларів США, що станом на день платежу становило 53 745,57 грн.

З огляду на викладене, позивач просить суд стягнути з відповідача 172 128,40 грн безпідставно отриманих коштів, що еквівалентно 4 707,00 доларів США станом на момент звернення до суду.

Разом з тим, з наявних у матеріалах справи доказів, судом було встановлено, що позивачем на виконання умов договорів оренди та суборенди сплачено відповідачу 125 710,79 грн орендної плати, що підтверджується платіжними дорученнями №6054 від 21.09.2021 та №6055 від 21.09.2021.

Тобто, оплата здійснювалася позивачем в гривнях, а не в доларах США і правовою підставою для повернення таких коштів є стаття 1212 Цивільного кодексу України, а не положення договорів, які наразі є розірваними, відтак, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення 172 128,40 грн сплаченої орендної плати підлягають частковому задоволенню, а саме у розмірі 125 710,79 грн.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 31 092,90 грн інфляційних втрат та 3 027,39 грн 3% річних.

Відповідно до вимог ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд зазначає, що сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові. Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Згідно з Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті "Урядовий кур`єр". Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України "Про інформацію" є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

За змістом ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Претензія №32 від 08.02.2022 пред`явлена 12.02.2022, відтак 7-денний строк на повернення безпідставно отриманих коштів сплинув 21.02.2022 (оскільки 19.02.2022 та 20.02.2022 - вихідні дні), а отже прострочення зобов`язання з повернення коштів почалось з 22.02.2022.

Відтак, суд зазначає, що обґрунтованою сумою щодо якої здійснюються нарахування є 125 710,79 грн, обґрунтованим періодом нарахування у частині інфляційних втрат є період з 22.02.2022 (перший день прострочення) по 31.10.2022 (як визначено в позові) та у частині 3% річних з 22.02.2022 (перший день прострочення) по 01.12.2022 (як визначено в позові).

Зробивши перерахунок, суд приходить до висновку, що вимоги про стягнення 31 092,90 грн інфляційних втрат та 3 027,39 грн 3% річних, підлягають частковому задоволенню, а саме у розмірі 26 784,10 грн та 2 924,07 грн відповідно.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача 133 750,00 грн прямих збитків, до яких включено 24 550,00 грн оплат ОСББ «Смарт плаза Оболонь», 86 000,00 грн оплати ТОВ «Капітал Констракшн» згідно Договору на розробку дизайн-проекту офісних приміщень №11/08-2021 від 11.08.2021 та 23 200,00 грн оплати нотаріальних послуг.

Так, статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.

В силу частини 1 статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками відповідно до пункту 1 частини 2 статті 22 Цивільного кодексу України, зокрема, є втрати, які особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Збитки - це витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною у відповідності до статті 224 Господарського кодексу України.

Статтею 225 Господарського кодексу України визначений вичерпний перелік складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, зокрема: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково втрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.

При визначенні розміру збитків, заподіяних порушенням господарських договорів, береться до уваги вид (склад) збитків та наслідки порушення договірних зобов`язань для підприємства. Тоді як відповідачу потрібно довести відсутність його вини у спричиненні збитків позивачу.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків за порушення договірних зобов`язань та/або відшкодування позадоговірної шкоди потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, збитки, причинний зв`язок між протиправною поведінкою боржника та збитками кредитора, вина боржника.

Відсутність хоча б одного із вище перелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

У цивільному праві протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи (така поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності)).

Під збитками розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага тощо.

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяними збитками виражається в тому, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки.

Вина заподіювача збитків є суб`єктивним елементом відповідальності і полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності.

За загальними правилами розподілу обов`язку доказування кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (частини перша та третя статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

Частиною другою статті 623 ЦК України визначено, що розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором.

Тож при зверненні з позовом про відшкодування заподіяних збитків, позивач повинен довести належними, допустимими та достовірними доказами протиправність (неправомірність) поведінки заподіювача збитків, наявність збитків та їх розмір, а також причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками, що виражається в тому, що збитки мають виступати об`єктивним наслідком поведінки заподіювача збитків.

З матеріалів справи вбачається, що позивач поніс витрати у загальному розмірі 133 750,00 грн внаслідок укладення між позивачем та ТОВ «Капітал Констракшн» Договору на розробку дизайн-проекту офісних приміщень №11/08-2021 від 11.08.2021, досягнення домовленості з нотаріусом стосовно плати за вчинення нотаріальних дій та виставлення ОСББ «Смарт плаза Оболонь» рахунків на оплату комунальних послуг та гарантійних платежів.

Суд зазначає, що дані дії (укладення договору, сплата за нотаріальні послуги та сплата коштів ОСББ) були вчинені позивачем добровільно на свій розсуд, за своєю волею і в своїх комерційних інтересах, відтак, ризик економічної неефективності чи збитковості зазначених дій відповідно до статті 42 ГК України лежить на самому позивачеві.

При цьому, протиправності поведінки відповідача, яка мала своїм наслідком понесення позивачем зазначених у позові витрат (тобто, наявності зв`язку між поведінкою відповідача та шкодою, про яку зазначає позивач), Товариством з обмеженою відповідальністю «Смарт медікал центр» не доведено.

Додатково суд звертає увагу на те, що Договором на розробку дизайн-проекту офісних приміщень №11/08-2021 від 11.08.2021 передбачено, що виконання послуг оформлюється по завершенню послуг актом приймання-передачі наданих послуг, що підписується обома сторонами (п.3.5.3.), однак, акту приймання-передачі послуг, який би підтверджував обставини отримання позивачем передбачених договором послуг, матеріали даної справи не містять.

Щодо сплати позивачем, виставлених ОСББ «Смарт плаза Оболонь» рахунків на оплату комунальних послуг та гарантійних платежів, суд зазначає, що сплата таких коштів за відсутності правових підстав є підставою для їх стягнення з особи, що набула такі кошти відповідно до приписів статті 1212 Цивільного кодексу України, разом з тим, вимог до ОСББ «Смарт плаза Оболонь» в межах даного спору не заявлялось.

З огляду на викладене, оскільки, позивачем не було доведено належними доказами складу правопорушення, що в свою чергу виключає можливість застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у частині стягнення 133 750,00 грн збитків.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до вимог ст. 129 ГПК України судові витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236, 237, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Боровка Андрія Валерійовича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Смарт медікал центр» (04212, місто Київ, вулиця маршала Тимошенко, будинок 19А; ідентифікаційний код: 41186484) 125 710 (сто двадцять п`ять тисяч сімсот десять) грн 79 коп. заборгованості, 26 784 (двадцять шість тисяч сімсот вісімдесят чотири) грн 10 коп. інфляційних втрат, 2 924 (дві тисячі дев`ятсот двадцять чотири) грн 07 коп. 3% річних та 2 331 (дві тисячі триста тридцять одна) грн 28 коп. судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.В. Картавцева