Рішення

від 28.02.2023 по справі 910/16541/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

28.02.2023Справа № 910/16541/21

Господарський суд міста Києва у складі судді Маринченка Я.В., за участі секретаря судового засідання Коваленко М.О. розглянувши матеріали справи

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Щедра Нива Шепетин»

до Дубенської районної державної адміністрації, Рівненської обласної державної адміністрації

третя особа Сільськогосподарський виробничий кооператив «Нива»

за участі Дубенської окружної прокуратури

про визнання стороною договору та права користування

за участі представників:

від позивача - Шевчук В.С. (уповноважений представник);

від відповідача 1 - не з`явився;

від відповідача 2 - Любчик І.І. (уповноважений представник);

від третьої особи - Левчунь С.А. (уповноважений представник);

від прокуратури - Винник О.О.

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2021 Товариство з обмеженою відповідальністю «Щедра Нива Шепетин» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Дубенської районної державної адміністрації, Рівненської обласної державної адміністрації, третя особа - Сільськогосподарський виробничий кооператив «Нива» про визнання стороною договору та права користування.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 18.02.2004 між Дубенською районною державною адміністрацією та Сільськогосподарським виробничим кооперативом «Нива» було укладено Договір оренди земельної ділянки. 06.08.2018 СВК «Нива» було прийнято рішення оформлене протоколом загальних зборів членів СВК «Нива» №2 про виділ із Кооперативу нової юридичної особи у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Щедра Нива Шепетин». Так, відповідно до розподільчого балансу від 09.10.2018 ТОВ «Щедра Нива Шепетин» є правонаступником СВК «Нива», зокрема, щодо прав та обов`язків орендаря за вищевказаним Договором оренди земельної ділянки (з усіма додатками та додатковими угодами тощо) від 18.02.2004. Позивач зазначає, що у провадженні господарських судів перебуває справа №918/119/21, де Рівненська обласна державна адміністрація не визнає ТОВ «Щедра Нива Шепетин» стороною спірного Договору та не визнає права ТОВ «Щедра Нива Шепетин» на орендну земельної ділянки за цим Договором. На підставі викладеного, позивач просить суд визнати ТОВ «Щедра Нива Шепетин» стороною орендаря (орендарем) по Договору оренди земельної ділянки від 18.02.2004, укладеного між СВК «Нива» та Дубенською районною державною адміністрацією, посвідченим приватним нотаріусом Дубенського районного нотаріального округу Коником Б.М. за реєстровим номером 232 (зареєстрований у Дубенському районному відділі земельних ресурсів, про ще у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис 18.02.2004 №4), що укладений стосовно земельної ділянки площею 713,2 гектарів земель запасу (лісового фонду) Шепетинської сільської ради Дубенського району Рівненської області та визнати право ТОВ «Щедра Нива Шепетин» на оренду земельної ділянки площею 713,2 гектарів земель запасу (лісового фонду) Шепетинської сільської ради Дубенського району Рівненської області за договором оренди земельної ділянки від 18.02.2004, укладеного між СВК «Нива» та Дубенською районною державною адміністрацією, посвідченим приватним нотаріусом Дубенського районного нотаріального округу Коником Б.М. за реєстровим номером 232 (зареєстрований у Дубенському районному відділі земельних ресурсів, про ще у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис 18.02.2004 №4)

Відповідач 1 заперечив проти позову, посилаючись на те, що Дубенська районна державна адміністрація не може бути відповідачем по даній справі, оскільки Смизька селищна рада Дубенського районну Рівненської області є розпорядником земельної ділянки, що є предметом спору та є її орендодавцем. Також відповідач 1 зазначає, що даний позов ТОВ «Щедра Нива Шепетин» є зловживанням процесуальними правами, оскільки даний позов подано з метою унеможливити розгляд судової справи №918/119/21.

Відповідач 2 заперечив проти позову, вказавши, що Рівненською обласною державною адміністраціє, яка на даний час є розпорядником лісових земель державної форми власності, жодних погоджень щодо передачі спірної земельної ділянки в користування іншій юридичній особі за договором суборенди або іншим правочином не надавала. Так, відповідач 2 зазначає, що орендар без згоди орендодавця передав право оренди землі іншому орендарю, який створений шляхом виділу з орендаря, який є стороною спірного договору оренди землі.

Третя особа у своїх поясненнях підтримала позовні вимоги, зазначивши, що оскільки виділ відноситься до форми реорганізації Кооперативу, то відсутні підстави для припинення орендних відносин.

В судовому засіданні представники позивача та третьої особи підтримали позовні вимоги в повному обсязі та просили суд задовольнити позов.

Представник відповідача 2 та прокурор в судовому засіданні проти позову заперечували, просили суд відмовити.

Розглянувши матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, 18.02.2004 між Дубенською районною державною адміністрацією (далі - Орендодавець) та Сільськогосподарським виробничим кооперативом «Нива» (далі - Орендар) укладено Договір оренди земельної ділянки (далі - Договір), відповідно до умов якого Орендодавець передає, а орендар набуває право на оренду земельної ділянки, яка знаходиться на території Шепетинської сільської ради Дубенського району Рівненської області. В оренду передається земельна ділянка площею 713,2 гектарів земель запасу (лісового фонду) Шепетинської сільської ради.

Земельна ділянка виділена в натурі (на місцевості) у встановленому законом порядку, на земельній ділянці знаходяться лісові культури, насадження, піски, яри для посадки лісу.

Відповідно до п.2.1. Договору земельна ділянка передається в оренду з метою лісогосподарського виробництва для ведення лісового господарства.

Згідно з п.2.2. Договору Договір укладається на термін 50 років, починаючи з дати його реєстрації По закінчені терміну договору орендар має переважне право на поновлення договору на новий термін. У цьому разі зацікавлена сторона повинна повідомити письмово другу сторону про бажання щодо продовження дії договору не пізніше, ніж за два місяці до його закінчення.

Пунктом 3.2. Договору визначено, зокрема, що орендар має право за згодою Орендодавця передавати у володіння і користування орендовану земельну ділянку або її частину іншій особі (суборенда) у випадках та на умовах, передбачених законом.

Вказаний Договір зареєстрований у Дубенському районному відділі земельних ресурсів про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис 18 лютого 2004 року за № 4.

З 01.01.2013 відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» від 06.09. 2012 №5245-VI повноваження з розпорядження землями лісового фонду (орендодавця) відповідно до ч.5 ст.122 Земельного кодексу України перейшли до обласних державних адміністрацій.

Таким чином, повноваження орендодавця за спірним Договором оренди земельної ділянки від 18.02.2004 перейшли до Рівненської ОДА як правонаступника по закону.

Як вбачається з матеріалів справи, 06.08.2018 рішенням загальних зборів членів СВК «Нива», оформленого протоколом №2, зокрема, вирішено здійснити виділ з Кооперативу нової юридичної особи у формі товариства з обмеженою відповідальністю, а саме: Товариства з обмеженою відповідальністю «Щедра Нива Шепетин».

09.10.2018 рішенням загальних зборів членів СВК «Нива», які оформлені протоколом №3, зокрема, затверджено розподільчий баланс СВК «Нива» станом на 09.10.2018. Визначено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Щедра Нива Шепетин» є правонаступником Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Нива» щодо частини майна, прав та обов`язків Кооперативу згідно з розподільчим балансом станом на 09.10.2018.

З наявного в матеріалах справи Розподільчого балансу СВК «Нива» від 09.10.2018 (далі - розподільчий баланс), вбачається, що визначені активи та зобов`язання передаються від СВК «Нива» до нової юридичної особи ТОВ «Щедра Нива Шепетин», яка буде створена у відповідності до норм діючого законодавства України, у визначеній оцінці станом на 09.10.2018: ТОВ «Щедра Нива Шепетин» є правонаступником майнових прав та обов`язків за цим розподільчим балансом (графа 5), а також прав та обов`язків орендаря за договором оренди земельної ділянки (з усіма додатками та додатковими угодами тощо), укладеним 18.02.2004 р. Дубенською районною державною адміністрацією та СВК «Нива» та посвідченим приватним нотаріусом Дубенського районного нотаріального округу Коником Б.М. за реєстровим номером 232, згідно якого в оренду СВК «Нива» передано земельну ділянку площею 713,2 гектарів земель запасу (лісового фонду) Шепетинської сільської ради Дубенського району Рівненської області. Зобов`язання по виплаті орендної плати за попередні періоди (з моменту їх виникнення по дату підписання цього розподільчого балансу) перед орендодавцем, зазначеним у абз. 1 п. 1 цього розподільчого балансу, несе СВК «Нива» (в частині задекларованих сум станом на дату підписання цього розподільчого балансу). СВК «Нива» (після виділу ТОВ «Щедра Нива Шепетин») є правонаступником СВК «Нива» по зобов`язаннях щодо погашення поточної кредиторської заборгованості та інших поточних зобов`язань виключно в межах сум, зазначених в стовпчику 4 цього розподільчого балансу, та в частині обов`язків орендаря згідно договорів оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення.

Рішеннями оформлених протоколом №1 установчих зборів учасників ТОВ «Щедра Нива Шепетин» від 09.10.2018, зокрема, вирішено створити ТОВ «Щедра Нива Шепетин» шляхом виділу із Сільськогосподарського виробничого кооперативу (код ЄДРПОУ 30712589). Визначено місцезнаходження Товариства за наступною адресою: 35682, Рівненська область, Дубенський район, село Шепетин, вулиця Колгоспна, будинок 52.

10.10.2018 відбулася державна реєстрація Товариства з обмеженою відповідальністю «Щедра Нива Шепетин» за номером запису №16051360000001809.

Відповідно до п.1.2, 1.3 статуту ТОВ «Щедра Нива Шепетин», затвердженого протоколом установчих зборів учасників ТОВ «Щедра Нива Шепетин» №1 від 09.10.2018 товариство створено шляхом виділу із Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Нива» (код ЄДРПОУ 30712589) та є його правонаступником щодо майна, прав та обов`язків згідно розподільчого балансу, затвердженого рішенням загальних зборів членів СВК «Нива» (протокол № 3 від 09.10.2018). Товариство є юридичною особою, набуває права юридичної особи з дня його державної реєстрації, має самостійний баланс, рахунки в банках, може мати печатку із своїм найменуванням, ідентифікаційний код, штампи, бланки, фірмовий знак, а також знак для товарів і послуг, іншу атрибутику юридичної особи, може від свого імені укладати договори та інші правочини, набувати майнові та пов`язані з ними немайнові права, нести обов`язки, бути позивачем та відповідачем в суді, господарському суді, третейському суді.

Відповідно до частини другої статті 792 Цивільного кодексу України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема Земельним кодексом України, Законом України «Про оренду землі», а також у спірних правовідносинах нормами гл.2 Лісового кодексу України.

Частинами 1, 5 ст. 93 Земельного кодексу України визначено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Право оренди земельної ділянки може відчужуватися, у тому числі продаватися на земельних торгах, а також передаватися у заставу, спадщину, вноситися до статутного капіталу власником земельної ділянки - на строк до 50 років, крім випадків, визначених законом.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 ЗК України (ст.124 Земельного кодексу України).

Статтею 116 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до ст. 122 ЗК України (в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності») обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.

Відповідно до норм ст.57 Земельного кодексу України, ч.1 ст.17 Лісового кодексу України земельні ділянки лісогосподарського призначення за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надаються в постійне користування спеціалізованим державним або комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим державним і комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані підрозділи, для ведення лісового господарства.

Таким чином, станом на дату створення 09.10.2018 ТОВ «Щедра Нива Шепетин», повноваження приймати рішення про надання земельної ділянки лісогосподарського призначення в користування за результатами аукціону (земельних торгів) належали органу виконавчої влади Рівненській ОДА відповідно до норм ст. 116, 124, 125 Земельного кодексу України та ст. 16 Закону України «Про оренду землі».

Відповідне рішення Рівненською ОДА не приймалось і договір оренди з ТОВ «Щедра Нива Шепетин» не укладався.

Доводи позивача про те, що виділення є видом реорганізації кооперативу та не є підставою для зміни умов або припинення договору оренди, а тому право оренди за спірним договором перейшло до ТОВ «Щедра Нива Шепетин» за розподільчим балансом при його виділенні з СВК «Нива», судом відхиляються з огляну на наступне.

Відповідно до ст. 28 Закону України «Про кооперацію» реорганізація (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) кооперативу відбувається за рішенням загальних зборів членів кооперативу у порядку, визначеному законодавством та статутом кооперативу. У разі реорганізації права та обов`язки кооперативу переходять до його правонаступників.

Поряд з цим, відповідно до частин першої, п`ятої статті 104 ЦК України юридична особа припиняється у результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Розрізняють універсальне та сингулярне правонаступництво.

За універсальним правонаступництвом має місце перехід усієї сукупності прав та обов`язків певної особи. При цьому майно особи як сукупність прав і обов`язків, які їй належать, переходить до правонаступника (правонаступників) як єдине ціле, причому у цій сукупності єдиним актом переходять усі окремі права та обов`язки, які належали на момент правонаступництва праводателю, незалежно від того, виявлені вони на момент правонаступництва чи ні. Універсальне правонаступництво має місце у випадках припинення юридичної особи та спадкового наступництва у випадку смерті фізичної особи.

Сингулярне правонаступництво, на відміну від універсального, не охоплює переходу всієї сукупності прав та обов`язків до правонаступника, а тому іменується частковим правонаступництвом, і відбувається заміною осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін або вказівку закону.

Отже, реорганізація у силу закону передбачає перехід прав і обов`язків реорганізованої особи до правонаступників.

Таким чином, реорганізація юридичної особи в будь-який спосіб не призводить до припинення зобов`язання та не є підставою для розірвання договору.

Характерною ознакою процедур припинення юридичної особи у результаті реорганізації є неможливість подальшої участі особи, яка припиняється, у зобов`язанні, але реорганізація не припиняє дію цих зобов`язань, в тому числі договорів, які були укладені цією стороною.

Водночас, виділом є перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов`язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб. Після прийняття рішення про виділ учасники юридичної особи або орган, що прийняв рішення про виділ, складають та затверджують розподільчий баланс (частина перша, друга статті 109 ЦК України).

Виділ не є різновидом припинення або реорганізації юридичної особи, це один із способів створення юридичної особи. Основною відмінністю виділу є те, що в результаті виділу створюється нова юридична особа, яка наділяється певним майном існуючої юридичної особи. При цьому, попередня юридична особа не припиняється.

Наслідком виділу є перехід за розподільчим балансом до нової юридичної особи, що утворилася унаслідок виділу, частини майна, прав та обов`язків юридичної особи, з якої був здійснений виділ, і яка не припиняється, а продовжує функціонувати за зменшеного обсягу активів та пасивів, тобто має місце часткове правонаступництво.

Відповідно до частини третьої статті 109 ЦК України, юридична особа, що утворилася внаслідок виділу, несе субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями юридичної особи, з якої був здійснений виділ, які згідно з розподільчим балансом не перейшли до юридичної особи, що утворилася внаслідок виділу. Юридична особа, з якої був здійснений виділ, несе субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями, які згідно з розподільчим балансом перейшли до юридичної особи, що утворилася внаслідок виділу. Якщо юридичних осіб, що утворилися внаслідок виділу, дві або більше, субсидіарну відповідальність вони несуть спільно з юридичною особою, з якої був здійснений виділ, солідарно.

Виділ, який є переходом за розподільчим балансом частини майна, прав та обов`язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб (стаття 109 ЦК України), не визнається законодавцем видом реорганізації.

На противагу реорганізації (коли припиняється юридична особа - сторона договору, а замість неї стороною договору в силу закону стає її правонаступник) у випадку виділу законом не передбачено збереження дії договору та переходу прав і обов`язків за договором до особи, яка створюється в результаті виділу. Такий підхід пояснюється тим, що особа - сторона договору, з якої виділено нову особу (осіб), продовжує існувати і не припиняється як юридична особа.

Норми ЦК України, що регулюють процедуру виділу, не передбачають правонаступництва, проте перехід прав та обов`язків до новостворюваної особи (осіб) визначається розподільчим балансом, що є актом юридичної особи, з якої виділяється нова особа.

Суд зазначає, що у спірних правовідносинах орендарем було прийнято рішення саме про виділення з сільськогосподарського виробничого кооперативу товариства з обмеженою відповідальністю, що має наслідком одночасне збереження правосуб`єктності СВК «Нива» та утворення нової юридичної особи ТОВ «Щедра Нива Шепетин».

Таким чином, у даному випадку не відбулося універсального правонаступництва, а перехід прав та обов`язків до новоствореної юридичної особи відбувся саме за розподільчим балансом.

Поряд з цим, відповідно до норм ст. 8-1 Закону України «Про оренду землі» право на оренду земельної ділянки державної або комунальної власності не може бути відчужено її орендарем іншим особам, внесено до статутного капіталу, передано у заставу, крім передбачених частиною другою цієї статті випадків.

Відповідно до ч.4 ст. 32 Закону України «Про оренду землі» (в редакції, чинній з 16.10.2016 р.) перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (у тому числі в порядку спадкування), реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або припинення договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

Таким чином, у спірних правовідносинах ч.4 ст.32 Закону України «Про оренду землі» узгоджується зі змістом ст.8-1 цього ж Закону, оскільки при збереженні правосуб`єктності юридичної особи орендаря, останньому гарантовано збереження та продовження правовідносин за договором оренди землі.

Поряд з цим, з аналізу ст.8-1 Закону України «Про оренду землі» вбачається, що можливість відчужувати право оренди земельної ділянки лісогосподарського призначення не власником, а орендарем цієї земельної ділянки законодавством не передбачена.

Пунктом 3.2 договору оренди від 18.02.2004 визначено, зокрема, право орендаря за згодою орендодавця передавати у володіння і користування орендовану земельну ділянку або її частину іншій особі (суборенда) у випадках та на умовах, передбачених законом.

Поняття відчуження права оренди за своїм змістом передбачає наслідки у виді припинення такого права в одного суб`єкта (володільця такого права) та трансформацію цього права до іншого самостійного суб`єкта, на що і були направленні дії відповідачів у спірних правовідносинах.

Одним з способів відчуження орендарем права оренди третій особі є укладення договору суборенди. Порядок передачі земельної ділянки в суборенду визначений ст. 8 Закону України «Про оренду землі», та такий порядок передбачає, зокрема, згоду орендодавця.

При цьому, відчуження права оренди земельної ділянки в будь-який інший спосіб прямо заборонене ст.8-1 цього ж Закону.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що у спірних правовідносинах орендар СВК «Нива» не втратив правосуб`єктності юридичної особи після виділу з нього ТОВ «Щедра Нива Шепетин», суд прийшов до висновку, що у даному випадку право оренди землі набуте СВК «Нива» за Договором оренди від 18.02.2004 фактично передано іншій новоствореній юридичній особі - ТОВ «Щедра Нива Шепетин» без згоди орендодавця та всупереч вимогам ст. 8-1 Закону України «Про оренду землі».

Також, суд вважає за необхідне зазначити те, що постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.01.2023 у справі №918/119/21 розірвано Договір оренди земельної ділянки, укладений 18.02.2004 року Дубенською районною державною адміністрацією Рівненської області та Сільськогосподарським виробничим кооперативом «Нива». Витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю «Щедра Нива Шепетин» та повернуто державі в особі Рівненської обласної державної адміністрації земельну ділянку лісогосподарського призначення площею 713,2 га, яка знаходиться на території Шепетинської сільської ради Дубенського району Рівненської області і є предметом Договору оренди земельної ділянки, укладеного 18.02.2004 року Дубенською районною державною адміністрацією Рівненської області та Сільськогосподарським виробничим кооперативом «Нива».

Враховуючи вищевикладене, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог.

Суд не бере до уваги інших наведених доводів та заперечень сторін, оскільки вони не впливають на вирішення даного спору по суті.

Згідно із ч.2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

На підставі викладеного, враховуючи положення ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст.13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, ст.ст.232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено: 06.03.2023

Суддя Я.В. Маринченко