Рішення

від 06.03.2023 по справі 910/14108/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.03.2023Справа № 910/14108/22

Господарський суд міста Києва у складі судді Щербакова С.О., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі"

до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "ВТОРБУДВЕСТ"

про стягнення 52 435, 54 грн.

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Київські електромережі" (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "ВТОРБУДВЕСТ" (далі-відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 52 435, 54 грн., з яких: 42 087, 10 грн. - основного боргу, 1 023, 93 грн. - 3 % річних та 9 324, 51 грн. - інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань в частині оплати вартості необлікованої електричної енергії згідно Акту про порушення ПРРЕЕ № 001244 від 05.11.2021.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.12.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи ціну позову та характер спірних правовідносин, судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв`язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.

При цьому, судом повідомлено відповідача, що останній протягом п`яти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі може подати заяву із обґрунтованими запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження (у разі їх наявності).

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 20.12.2022 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: вул. Анрі Барбюса, буд.5, літ.Б, м. Київ, 03150, проте до суду повернувся конверт з ухвалою суду з відміткою: «адресат відсутній за вказаною адресою».

Згідно зі ст. 232 Господарського процесуального кодексу України судовими рішеннями є: ухвали; рішення; постанови; судові накази. Процедурні питання, повязані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.

Пунктом 4 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Згідно з частиною першою статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного держаного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

За змістом пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п`ять календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причин невручення. Поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.

Отже, у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлявся належним чином.

При цьому, за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Частинами 1, 2 ст.3 Закону України «Про доступ до судових рішень» визначено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 921/6/18, від 21.03.2019 у справі № 916/2349/17, від 12.04.2021 у справі № 910/8197/19, від 09.12.2021 у справі № 911/3113/20 та від 19.12.2022 у справі № 910/1730/22.

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись з ухвалою про відкриття провадження у справі від 20.12.2022 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

14.02.1999 між РВЕ «Південний» АТ «Київенерго» та Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма "ВТОРБУДВЕСТ" укладено договір №32-02903 на використання електричної енергії.

31.10.2011 між Публічним акціонерним товариством «Київенерго», правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські електромережі» (далі - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма "ВТОРБУДВЕСТ" (далі - споживач) укладено додаткову угоду до договору №02903 (о/р 3202903) на використання електричної енергії від 14.02.1999, відповідно до якої сторони вирішили викласти договір №02903 (о/р 3202903) на використання електричної енергії від 14.02.1999 в новій редакції.

Тож, відповідно до договору про постачання електричної енергії № 2903 від 31.10.2022 (нова редакція) укладеного між Публічним акціонерним товариством «Київенерго» та Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма "ВТОРБУДВЕСТ" , постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача за об`єктами споживача згідно з умовами цього договору та додатків до договору, що є його невід`ємною частиною, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатків до договору, що є його невід`ємною частиною

Точка продажу електричної енергії: на межі балансової належності електроустановок споживача. Приєднана та дозволена потужність у точці підключення визначена в додатку «Перелік об`єктів споживача».

Додатком 4А до договору, сторони погодили перелік об`єктів Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "ВТОРБУДВЕСТ", площадка 1-3 офіс.

Додатком 6А до договору, сторони погодили Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін. Відповідно до п. 4 вказаного акту, споживач несе відповідальність за технічний стан та експлуатацію обладнання, що перебуває на його балансі: КЛ-0,4 кВ від ГРЩ ж/буд №14/12 по вул. Суворова до ВРП приміщення; ВРП приміщення та внутрішні електромережі.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.01.2019 розподіл електричної енергії на об?єкт споживача - нежитлове приміщення за адресою: м. Київ, вул. Суворова (перейменована на вул. М. Омеляновича-Павленка), 14/12 здійснюється на підставі договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, до умов якого приєднано відповідача, згідно з п. 4 Постанови НКРЕКП від 14.03.2018 № 312, на умовах договору про постачання електричної енергії № 2903 за особовим рахунком споживача 3202903.

Відповідно до умов договору, на об?єкті за адресою: м. Київ, вул. М. Омеляновича-Павленка, 14/12 встановлено один розрахунковий засіб обліку: лічильник типу HIK 2303 APП1 № 0079973; джерело живлення об?єкту: ТП-4711, 36. 4711/4.

Згідно наряду-завдання № 1062/1 від 15.07.2021 було проведено відключення об?єкта споживача за наявну заборгованість перед постачальником.

05.11.2021 року представниками позивача в присутності директора ТОВ Фірма "ВТОРБУДВЕСТ" була проведена перевірка на об`єкті - офіс за адресою: м. Київ, вул. Омеляновича-Павленка, 14/12, за результатами якої складено акт про порушення № 001244, яким встановлено, що споживач порушив п. 5.5.5 ПРЕЕ, що відповідає порушенню п.8.4.2 ПРРЕЕ - самовільне підключення електроустановок до електромережі ОСР після відключення по наряд-завданню № 1062/1 від 15.07.2021, без порушення схеми обліку.

Крім того, 05.11.2021 представниками позивача було складено акт № НЗО 000180 про невідповідність засобу комерційного обліку електричної енергії (ЗКО) метрологічним характеристикам, вимогам ПУЕ, ПРРЕЕ та ККОЕЕ, який також підписаний відповідачем без зауважень та заперечень.

09.12.2021 відбулося засідання комісії ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" з розгляду акту про порушення №001244 від 05.11.2021.

Відповідно до протоколу № 1733 від 09.12.2021 комісією на засіданні було прийнято рішення про необхідність в доопрацюванні матеріалів та перенесення засідання комісії з розгляду акту про порушення №001244 від 05.11.2021 на 30.12.2021.

Листом від 14.12.2021 № 3/01/3/41222 позивачем було повідомлено відповідача, що 30.12.2021 о 13:15 год. за адресою: м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 1а, каб. 119 буде проводитись засідання комісії з розгляду актів порушень, на якій буде розглянуто складений на відповідача акт про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії № 001244 від 05.11.2021.

Тож, на підставі Акту про порушення уповноваженими представниками постачальника електричної енергії 30.12.202 року було проведено повторне засідання комісії з розгляду акту про порушення № 001244 від 05.11.2021.

Протоколом засідання комісії №1852 від 30.12.2021 року по розгляду акту про порушення № 001244 від 05.11.2021 року прийнято рішення про проведення нарахування за даним актом, згідно з п. 8.4.10 та за формулою №4 порядку, визначеного главою 8.4 розділу VIII Правил роздрібного ринку електричної енергії.

Згідно з розрахунком обсягу та вартості необлікованої електроенергії за Актом порушень Правил користування електричною енергією №001244 від 05.11.2021 за період з 15.07.2021 по 05.11.2021, тривалість роботи струмоприймачів протягом доби 9 годин, 5 днів, нарахування складає 42 087, 10 грн.

Відповідач на вказане засідання комісії не з`явився.

Листами №3/01/3/840 та №3/01/3/845 від 11.01.2022 позивачем було надіслало на адресу відповідача протокол засідання комісії, розрахунок до акту про порушення, рахунок для оплати недорахованої електричної енергії по акту про порушення, які надійшли на поштове відділення відповідача 20.01.2022, проте не були отримані відповідачем та позивачу повернулися поштові конверти з відмітками «за закінченням терміну зберігання».

Отже, обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що кошти за необліковану електричну енергію перераховуються споживачами на поточний рахунок оператора системи. Споживач має оплатити розрахункові документи за необліковану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунку.

Тож, як зазначає позивач, відповідач зобов`язаний був сплатити кошти у сумі 42 087, 10 грн до 19.02.2022, чого останнім не здійснено, внаслідок чого позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 42 087, 10 грн, 3 % річних у сумі 1 023, 93 грн. за період з 20.02.2022 по 12.12.2022 та інфляційні втрати у розмірі 9 324, 51 грн за період з 20.02.2022 по 12.12.2022.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Так, згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За приписами ст. 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається. Предметом договору енергопостачання є окремі види енергії з найменуванням, передбаченим у державних стандартах або технічних умовах.

Частинами 6, 7 ст. 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

Статтею 714 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпеку експлуатації енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Так, статтею 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" встановлено, що постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.

Правовідносини які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), регулюються Правилами роздрібного ринку електричної енергії (ПРРЕЕ), затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №312

Відповідно до підпункту 8 пункту 5.5.5 ПРРЕЕ споживач зобов`язаний забезпечувати збереження і цілісність установлених на його території та/або об`єкті (у його приміщенні) розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування.

Згідно з підпунктом 12 вказаного пункту споживач зобов`язаний забезпечувати доступ представникам оператора системи (після пред`явлення ними службових посвідчень) до об`єкта споживача для проведення технічної перевірки засобу комерційного обліку (засобів вимірювальної техніки), електроустановок та електропроводки, вимірювання показників якості електричної енергії, контролю за рівнем споживання електричної енергії.

Технічною перевіркою, згідно п.1.1.2 ПРРЕЕ, є виконання комплексу робіт з метою визначення відповідності Кодексу комерційного обліку та відповідним нормативно-технічним документам стану вузла обліку електричної енергії (крім тих його характеристик та властивостей, забезпечення яких покладається на постачальника послуг комерційного обліку) та схеми його підключення, електропроводки та електроустановок від межі балансової належності до точки вимірювання, а також з метою виявлення позаоблікових підключень.

Положеннями пункту 2.3.4 ПРРЕЕ визначено, що відповідальність за збереження і цілісність засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені. Відповідальним за експлуатацію та технічний стан засобів (вузлів) вимірювальної техніки є їх власник.

Згідно з пунктом 8.2.4 ПРРЕЕ, у разі виявлення представниками оператора системи пошкоджень чи зриву пломб та/або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів вимірювальної техніки, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів вимірювальної техніки з метою зміни їх показів, самовільних підключень до електричних мереж, розрахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором.

Пунктом 8.2.5. ПРРЕЕ визначено, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача або представника споживача оформлюється акт про порушення - документ установленої форми, який складається для фіксації факту порушення споживачем Правил та який є підставою для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії.

В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил або методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором, та вихідні дані, необхідні для визначення обсягу необлікованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень.

Акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.

Акт про порушення підписується представником оператора системи та споживачем або представником споживача.

У разі відмови споживача або представника споживача підписати акт про порушення в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт про порушення вважається дійсним, якщо він підписаний уповноваженим представником оператора системи та двома незаінтересованими особами (представник житлово-експлуатаційної організації, балансоутримувача або управителя будинку, виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або представник органу місцевого самоврядування, інший споживач тощо) за умови посвідчення їх осіб.

Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта про порушення та викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які зазначаються в акті про порушення або надаються (надсилаються) оператору системи окремим письмовим повідомленням.

Відповідно до п. 8.2.6. ПРРЕЕ, на підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.

Комісія з розгляду актів про порушення створюється оператором системи і має складатися не менше ніж з 3 уповноважених представників оператора системи.

Споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення.

Споживач має бути повідомлений оператором системи про місце, час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 7 календарних днів до призначеної дати засідання.

Акт про порушення, не розглянутий у визначеному цими Правилами порядку протягом 60 календарних днів від дня його складення, вважається недійсним та підлягає скасуванню (крім випадків необхідності проведення експертизи пломб, індикаторів та/або засобу вимірювальної техніки електричної енергії для встановлення факту порушення). Якщо для розгляду акта про порушення необхідні результати експертного дослідження, зазначений термін розгляду відраховується з дати їх отримання оператором системи від експертної установи.

Комісія з розгляду актів про порушення може повторно розглянути акт про порушення в порядку, встановленому цими Правилами, на підставі звернення споживача, на вимогу Регулятора, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, або за рішенням суду. За рішенням оператора системи у зв`язку з отриманням результатів експертизи чи інших даних, які не були відомі на момент ухвалення рішення комісією, але мають суттєве значення, рішення комісії може бути переглянуте у порядку, встановленому цими Правилами, протягом 1 року, починаючи з дня, наступного за днем його прийняття.

Рішення комісії оформлюється протоколом, копія якого видається споживачу.

У разі причетності споживача до порушення цих Правил у протоколі зазначаються відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії. В такому разі разом з протоколом споживачу надаються розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії з посиланням на відповідні пункти методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором, та розрахункові документи для оплати необлікованої електричної енергії та/або збитків.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Судом встановлено, що 05.11.2021 року представниками позивача була проведена перевірка на об`єкті споживача - офіс за адресою: вул. Омельяновича-Павленка, 14/12, м. Київ, за результатами якої складено акт про порушення № 001244, яким встановлено, що споживач порушив п. 5.5.5 ПРЕЕ, що відповідає порушенню п.8.4.2 ПРРЕЕ - самовільне підключення електроустановок до електромережі ОСР, несанкціоноване ОСР, після відключення по наряд-завданню № 1062/1 від 15.07.2021, без порушення схеми обліку.

У п. 11 акту повідомлено відповідача, що Коміся оператора системи з розгляду складеного акта про порушення буде проводити засідання 09.12.2021 о 09 год. 00 хв. за адресою: м. Київ, вул. Новокостянтинівська 1-А, каб 119.

Вказаний акт про порушення № 001244 від 05.11.2021 був підписаний відповідачем без зауважень та заперечень, тобто відповідач був обізнаний із датою проведення засідання комісії позивача.

09.12.2021 відбулося засідання комісії ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" з розгляду акту про порушення №001244 від 05.11.2021, проте комісією на засіданні було прийнято рішення про необхідність в доопрацюванні матеріалів та перенесення засідання комісії з розгляду акту про порушення №001244 від 05.11.2021 на 30.12.2021, що вбачається з протоколу № 1733 від 09.12.2021.

Листом від 14.12.2021 № 3/01/3/41222 позивачем було повідомлено відповідача, що 30.12.2021 о 13:15 год. за адресою: м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 1а, каб. 119 буде проводитись засідання комісії з розгляду актів порушень, на якій буде розглянуто складений відносно відповідача акт про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії № 001244 від 05.11.2021.

Тож, на підставі Акту про порушення уповноваженими представниками постачальника електричної енергії 30.12.202 року було проведено повторне засідання комісії з розгляду акту про порушення № 001244 від 05.11.2021.

Протоколом засідання комісії №1852 від 30.12.2021 року з розгляду акту про порушення № 001244 від 05.11.2021 року прийнято рішення про проведення нарахування за даним актом, згідно з п. 8.4.10 та за формулою №4 порядку, визначеного главою 8.4 розділу VIII Правил роздрібного ринку електричної енергії.

Згідно з розрахунком обсягу та вартості необлікованої електроенергії за Актом порушень Правил користування електричною енергією №001244 від 05.11.2021 за період з 15.07.2021 по 05.11.2021, тривалість роботи струмоприймачів протягом доби 9 годин, 5 днів, нарахування складає 42 087, 10 грн.

Відповідач на вказане засідання комісії не з`явився.

Листами №3/01/3/840 та №3/01/3/845 від 11.01.2022 позивачем було надіслано на адресу відповідача протокол засідання комісії, розрахунок до акту про порушення, рахунок для оплати недоврахованої електричної енергії по акту про порушення, які надійшли на поштове відділення відповідача 20.01.2022, проте не були отримані відповідачем та позивачу повернулися поштові конверти з відмітами «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до п. 8.2.7. ПРРЕЕ кошти за необліковану електричну енергію та суми збитків перераховуються споживачем на поточний рахунок оператора системи. Споживач має оплатити розрахункові документи за необліковану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка (у випадку неотримання споживачем рахунка у поштовому відділенні упродовж 5 робочих днів з дня надходження рахунка до поштового відділення споживача рахунок вважається отриманим споживачем на 5 робочий день).

У разі незгоди споживача з фактом безоблікового споживання електричної енергії та відмови від сплати вартості необлікованої електричної енергії оператор системи звертається з позовом до суду для підтвердження факту безоблікового споживання електричної енергії та стягнення вартості необлікованої електричної енергії.

Враховуючи положення п. 8.2.7. ПРРЕЕ, відповідач вважається таким, що отримав рахунок 27.01.2022, тож відповідач зобов`язаний був сплатити кошти у розмірі 42 087, 10 грн у строк до 28.02.2022 включно (з урахуванням ч. 5 ст. 254 ЦК України), відповідно, починаючи з 01.03.2022 відбулося прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання з оплати вартості недоврахованої електричної енергії у сумі 42 087, 10 грн.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Частиною 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, заборгованість відповідача перед Приватним акціонерним товариством "ДТЕК Київські електромережі" становить 42 087, 10 грн.

Проте, матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів відповідно до статей 76 - 79 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження сплати відповідачем грошових коштів за самовільно спожиту електричну енергію у передбачені строки згідно з рахунком на суму 42 087, 10 грн.

Отже, суд зазначає, що відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України, не здійснив перерахування грошових коштів за самовільно спожиту електричну енергію в повному обсязі, тобто не виконав свої зобов`язання належним чином, а тому позовні вимоги щодо стягнення заборгованості у розмірі 42 087, 10 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 3 % річних у сумі 1 023, 93 грн. за період з 20.02.2022 по 12.12.2022 та інфляційні втрати у розмірі 9 324, 51 грн за період з 20.02.2022 по 12.12.2022.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. (п.4.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" №14 від 17.12.2013 року).

Відповідно до п.п. 3.1, 3.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 року "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань", інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Таким чином, законом установлено обов`язок боржника у разі прострочення виконання грошового зобов`язання сплатити на вимогу кредитора суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення виконання зобов`язання.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у виді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Отже, у розумінні положень наведеної норми позивач як кредитор, вправі вимагати стягнення у судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних до повного виконання грошового зобов`язання.

Разом із тим, суд зазначає, що інфляційні нарахування на суму боргу, сплату яких передбачено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Крім того, необхідно враховувати, що сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція).

Якщо прострочення відповідачем виконання зобов`язання з оплати становить менше місяця, то в такому випадку виключається застосування до відповідача відповідальності, передбаченої частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України - стягнення інфляційних втрат за такий місяць.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у справі № 924/312/18 від 13.02.2019 р., у справі № 910/5625/18 від 24.04.2019 р., у справі №910/21564/16 від 10.07.2019 р.

Судом перевірено правильність наданих позивачем розрахунків 3% річних та інфляційних втрат і встановлено, що позивачем допущено помилку у визначенні періоду та відповідно розміру нарахування 3% річних та інфляційних втрат, оскільки як зазначено судом вище прострочення виконання грошового зобов`язання відбулося з 01.03.2022, при цьому розмір інфляційних втрат визначений позивачем вірно.

За розрахунком суду, обґрунтованою є сума 3 % річних у розмірі 992, 79 грн, яка розрахована з моменту виникнення прострочення виконання грошового зобов`язання за період з 01.03.2022 по 12.12.2022 та сума інфляційних втрат у розмірі 9 324, 51 грн за період з 01.03.2022 по 12.12.2022.

Тож, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" підлягають задоволенню частково.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва.

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі"- задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "ВТОРБУДВЕСТ" (вул. Анрі Барбюса, буд.5, літ.Б, м. Київ, 03150, ідентифікаційний код - 01514681) на користь Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" (вул. Новокостянтинівська, буд. 20, м. Київ, 04080, ідентифікаційний код - 41946011) 42 087 (сорок дві тисячі вісімдесят сім) грн. 10 коп. - заборгованості, 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) грн. 79 коп. - 3 % річних, 9 324 (дев`ять тисяч триста двадцять чотири) грн 51 коп. - інфляційних втрат та 2 479 (дві тисячі чотириста сімдесят дев`ять) грн 53 коп. - судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду або через відповідний місцевий господарський суд.

Суддя С. О. Щербаков