Рішення

від 06.03.2023 по справі 910/10630/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

06.03.2023Справа № 910/10630/22Господарський суд міста Києва у складі судді Ярмак О.М., розглянувши в розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) господарську справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КИТТА"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЦ Україна"

про зобов`язання сплатити вартість товару

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "КИТТА" звернулось із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЦ Україна" про зобов`язання сплатити вартість товару, поставленого по договору № 53/ДЛ від 14.05.2015 у розмірі 947 568, 96 грн та стягнути з відповідача судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Господарський суд міста Києва рішенням від 08.09.2021 у справі № 910/4268/21, залишеним без змін апеляційною інстанцією, первісний позов ТОВ "Китта" задовольнив повністю, стягнув з ТОВ "ДЦ Україна" на користь ТОВ "Китта" основний борг в розмірі 991 938,52 грн, витрати на правову допомогу в розмірі 15 000,00 грн та витрати по сплаті судового збору в розмірі 14 879,08 грн; зустрічний позов ТОВ "ДЦ Україна" задовольнив повністю: зобов`язав ТОВ "Китта" забрати зі складу ТОВ "ДЦ Україна" залишки товару, поставлені за договором поставки від 14.05.2015 №53/ДЛ на загальну суму 947 568,96 грн, стягнув з ТОВ "Китта" на користь ТОВ "ДЦ Україна" штраф у розмірі 947 568,96 грн та витрати по сплаті судового збору в розмірі 16 483,53 грн. На виконання рішення були видані накази. Відповідач станом на день подання позову свій наказ не пред`явив до виконання. На даний час виконати рішення в частині зобов`язання ТОВ "Китта" забрати зі складу ТОВ "ДЦ Україна" залишки товару, поставлені за договором поставки від 14.05.2015 №53/ДЛ на загальну суму 947 568,96 грн неможливо через їх відсутність (склад ТОВ "ДЦ Україна", в якому знаходились товари, згорів внаслідок російського обстрілу), тому постачальник має право стягнути з покупця, який не повернув отриманий під реалізацію та нереалізований товар, його вартість.

Ухвалою від 21.10.2022 Господарський суд міста Києва залишив позовну заяву без руху, встановивши порядок та строк усунення недоліків.

31.10.2022 від позивача засобами поштового зв`язку надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою від 07.11.2022 Господарський суд міста Києва прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

17.11.2022 від представника відповідача надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи.

01.12.2022 від позивача електронною поштою до суду надійшла заява за підписом директора Ільїної Т.В., в якій вона повідомила суд про те, що представник АБ «Майя Сергєєва та Партнери» з 27.11.2022 не уповноважений діяти від імені та в інтересах ТОВ «КИТТА» в рамках судової справи № 910/10630/22. Про надання повноважень на представництво інтересів позивача іншому адвокату суд буде повідомлено належним чином.

02.12.2022 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти задоволення позову заперечує, зокрема зазначає, що звернувшись з даним позовом позивач хоче повторно стягнути з ТОВ «ДЦ Україна» суму 947 568,96 грн., яку вже стягнуто з відповідача у справі № 910/4268/21, а проведення взаємозарахування свідчить про виконання рішення в цій частині.

05.12.2022 через електронний суд від адвоката Дударенко А.Д. надійшла заява про вступ у справу як представника ТОВ «КИТТА».

12.12.2022 від представника позивача - ТОВ «КИТТА» адвоката Астахова Р.М. надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

Позивач відповіді на відзив не надав.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.09.2021 у справі № 910/4268/21,яке залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.01.2022, вирішено: 1. Первісний позов ТОВ "Китта" задовольнити повністю. 2.Стягнути з ТОВ "ДЦ Україна" на користь ТОВ "Китта" основний борг в розмірі 991 938,52 грн, витрати на правову допомогу в розмірі 15 000,00 грн та витрати по сплаті судового збору в розмірі 14 879,08 грн. 3.Зустрічний позов ТОВ "ДЦ Україна" задовольнити повністю. 4. Зобов`язати ТОВ "Китта" забрати зі складу ТОВ "ДЦ Україна" залишки товару, поставлені за договором поставки від 14.05.2015 №53/ДЛ на загальну суму 947 568,96 грн. 5. Стягнути з ТОВ "Китта" на користь ТОВ "ДЦ Україна" штраф у розмірі 947 568,96 грн та витрати по сплаті судового збору в розмірі 16 483,53 грн. 6.Провести зустрічне зарахування грошових сум, що підлягають стягненню, та стягнути з ТОВ "ДЦ Україна" на користь ТОВ "Китта" грошові кошти у розмірі 44 369,56 грн.

Позивач позовні вимоги обґрунтовує тим, що станом на день подання позову, виданий судом на виконання вказаного рішення наказ в частині зобов`язання ТОВ «КИТТА» забрати зі складу ТОВ "ДЦ Україна" залишки товару, поставлені за договором поставки від 14.05.2015 №53/ДЛ на загальну суму 947 568,96 грн відповідач не пред`являє до виконання, що підтверджується витягом з реєстру виконавчих проваджень, звернення позивача ігнорує та фактично блокує виконання рішення в цій частині.

Також позивач зазначає, що залишки товару знаходились на складі ТОВ "ДЦ Україна" в смт. Стоянка, який на початку березня згорів внаслідок російського обстрілу, тому на даний час фактично виконати в майбутньому судове рішення у частині зобов`язання ТОВ «ДЦ Україна» повернути ТОВ «КИТТА» залишки товару буде неможлива через їх відсутність на складі відповідача.

Посилаючись на статті 15, 16 Цивільного кодексу України, статтю 20 Господарського кодексу України, позицію Верховного Суду у справі № 3-744гс17, ст. 692 Цивільного кодексу України позивач, просить зобов`язати відповідача сплатити позивачу вартість товару, поставленого по договору № 53/ДЛ від 14.05.2015 у розмірі 947 568, 96 грн.

Тобто, позивач посилається як на підставу правомірності своїх позовних вимог на невиконання та неможливість в майбутньому виконання відповідачем рішення суду у справі № 910/4268/21, в частині зобов`язання ТОВ "Китта" забрати зі складу ТОВ "ДЦ Україна" залишки товару, поставлені за договором поставки від 14.05.2015 №53/ДЛ на загальну суму 947 568,96 грн, що порушує його цивільні права.

Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, частиною 2 цієї статті визначені способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.09.2021 у справі № 910/4268/21, задоволено майнові вимоги сторін за первісним позовом на суму 991938,52 грн. та за зустрічним позовом та вирішено провести зустрічне зарахування грошових сум, що підлягають стягненню, та стягнути з ТОВ "ДЦ Україна" на користь ТОВ "Китта" грошові кошти у розмірі 44 369,56 грн.(пункт 6 резолютивної частини рішення), та зобов`язано ТОВ "Китта" забрати зі складу ТОВ "ДЦ Україна" залишки товару, поставлені за договором поставки від 14.05.2015 №53/ДЛ на загальну суму 947 568,96 грн.

Вказане рішення залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.01.2022та набрало законної сили.

Відповідно до частин 1, 2 ст.4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Таким чином, з наведеного вбачається, що до господарського суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється.

Отже, необхідною умовою для звернення до суду із відповідним позовом є порушення прав та охоронюваних законом інтересів особи - позивача у справі.

Матеріально-правовий аспект захисту цивільних прав та інтересів насамперед полягає в з`ясуванні, чи має особа таке право або інтерес та чи були вони порушені або було необхідним їх правове визначення.

Положеннями частини 5 статті 11 ЦК України передбачено, що у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.

Відповідно до частин 1, 2 статті 13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині.

Тобто, здійснення цивільних прав реалізується особою до визначених меж, поки це не суперечить інтересам інших осіб і публічним інтересам.

Нормами статті 14 ЦК України закріплені загальні правила про виконання цивільних обов`язків, в якій містяться положення про межі виконання та підстави звільнення від таких обов`язків.

Під цивільним обов`язком розуміється вимога від суб`єкта цивільного права певних дій (або невиконання дій), забезпечена можливістю правового спонукання до належної поведінки. Зміст цивільного обов`язку становлять три вимоги: а) поведінка зобов`язаної особи визначена вимогами норми права; б) поведінка зобов`язаної особи визначена вимогами уповноважених осіб; в) поведінка зобов`язаної особи у випадку невиконання цивільного обов`язку забезпечується вимогою (рішенням) суду виконати цей обов`язок.

Відповідно до ч. 2 ст. 14 ЦК України особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.

Згідно із ч. 3 ст.13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ч.1 ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Позивачем всупереч статтям 76, 77 ГПК України належними засобами доказування не доведено суду порушення з боку ТОВ "ДЦ Україна" законних прав та охоронюваних законом інтересів позивача, оскільки за судовими рішеннями у справі № 910/4268/21, позивач -ТОВ "КИТТА" зобов`язаний забрати зі складу відповідача ТОВ "ДЦ Україна" поставлені товари, тобто позивач є боржником, а відповідач стягувачем за даною вимогою. Пред`явлення наказу до виконання є правом, а не обов`язком стягувача.

Фактично позов заявлений ТОВ "КИТТА" з метою переоцінки та спростування обставин та фактів вже встановлених судовими рішеннями, які набрали законної сили, у справі №910/4268/21.

Посилання позивача на позицію Верховного Суду у справі № 3-744гс17 та статтю 692 ЦК України ґрунтуються на помилковому розумінні позивачем положень судової практики та чинного законодавства.

Заперечення відповідача щодо повноважень представника позивача представляти інтереси останнього безпідставні, оскільки згідно вимог ст. 60 ГПК України та ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» достатнім підтвердженням повноважень адвоката як представника є ордер.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Проаналізувавши положення чинного законодавства та наявні в матеріалах справи докази, суд не знайшов підстав для задоволення позовних вимог в зв`язку з їх безпідставністю та недоведеністю, ненаданням позивачем належних доказів, які б свідчили, що відповідач порушив його право чи охоронюваний законом інтерес.

За таких обставин, у задоволенні вказаних вимог належить відмовити.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у разі відмови у задоволенні позову, покладається на позивача.

Керуючись ст.ст.13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, ст.ст.233, 236- 240, 247-252 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову відмовити повністю.

2. Судові витрати покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України та може бути оскаржене до апеляційної інстанції в строки та порядку передбаченому розділом ІV ГПК України.

Суддя О.М.Ярмак