Ухвала

від 06.03.2023 по справі 914/727/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

06.03.2023 Справа № 914/727/23

Суддя Господарського суду Львівської області Галамай О.З., розглянувши матеріали заяви Львівського комунального підприємства «Господар», м. Львів

про видачу судового наказу за вимогою про стягнення грошової заборгованості

з Товариства з обмеженою відповідальністю « 222 Плюс», м. Львів

за договором про надання послуг з управління № 701 від 01.02.2020 на суму 56 337, 11 грн

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла заява Львівського комунального підприємства «Господар» про видачу судового наказу за вимогою про стягнення грошової заборгованості з Товариства з обмеженою відповідальністю « 222 Плюс» за договором про надання послуг з управління нежитловим приміщенням № 701 від 01.02.2020 на суму 56 337, 11 грн за період 01.02.2021-31.03.2023.

Розглянувши матеріали заяви про видачу судового наказу, суд встановив таке.

Згідно з частиною 2 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про наявність його заявнику невідомо.

Відповідно до частини 1 статті 148 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Згідно з пунктом 7 частини 1 статті 155 Господарського процесуального кодексу України під час розгляду вимог у порядку наказного провадження та видачі судового наказу суд не розглядає обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті.

Поряд з цим, Господарським процесуальним кодексом України встановлено вимоги до заяви про видачу судового наказу.

Пунктом 4 частини 3 статті 150 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до заяви про видачу судового наказу додаються, зокрема, інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

У заяві про видачу судового наказу заявник ствердив про наявність заборгованості за договором про надання послуг з управління нежитловим приміщенням № 701 від 01.02.2020 на суму 56 337, 11 грн за період 01.02.2021-31.03.2023.

На підтвердження заборгованості заявник долучив договір № 701 від 01.02.2020 та односторонній акт звірки станом на 01.02.2023.

Проте суд звертає увагу, що договір не містить фіксованої ціни наданих послуг, а їх оплата здійснюється до 25 числа місяця, що настає за розрахунковим, на підставі наданих Управителем рахунків та актів виконаних робіт (пункт 2.3 договору).

Однак заявник не надав суду ні виставлених рахунків, ні актів виконаних робіт.

Щодо долучення односторонньо підписаного заявником акта звірки, суд зазначає, що такий не є первинним бухгалтерським документом та жодним чином не підтверджує факт надання послуг та їх вартість.

Крім того, у заяві міститься посилання на періодичні сплати заборгованості боржником та надсилання письмової вимоги про необхідність її сплати, проте доказів, які б це підтвердили не долучено.

Враховуючи викладене, суд встановив, що із поданої заяви не видається за можливе достовірно встановити виникнення або порушення права грошової вимоги про стягнення 56 337, 11 грн за надані послуги з управління нежитловим приміщенням згідно з договором № 701 від 01.02.2020 за період 01.02.2021-31.03.2023.

Згідно з пунктом 8 частини 1 статті 152 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.

Частиною 2 статті 152 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.

Відповідно до частини 1 статті 153 Господарського процесуального кодексу України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.

Керуючись статтями 148, 150, 152, 153, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити Львівському комунальному підприємству «Господар» у видачі судового наказу.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 235 Господарського процесуального кодексу України та оскаржується в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Галамай О. З.