Ухвала

від 06.03.2023 по справі 916/809/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення заяви

про відкриття провадження у справі без руху

"06" березня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/809/23Господарський суд Одеської області у складі судді Антощук Світлани Іванівни, дослідивши матеріали заяви (вх. ГСОО №842/23 від 27.02.2023р.) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Одеської області із заявою вх. ГСОО №842/23 від 27.02.2023р. про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність на підставі положень Кодексу України з процедур банкрутства, посилаючись на наявність заборгованості у сумі приблизно 955 152, 57 грн.

Частиною 1 ст. 3 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною 6 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що Господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

21.10.2019р. набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства.

Відповідно до ч. 2 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства з дня введення в дію цього Кодексу визнано такими, що втратили чинність: Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 31, ст. 440 із наступними змінами); Постанову Верховної Ради України "Про введення в дію Закону України "Про банкрутство" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 31, ст. 441).

Згідно ч. 4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства установлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 113 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про неплатоспроможність боржника фізичної особи, фізичної особи-підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.

Згідно ч. 1 ст. 115 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справі про неплатоспроможність боржника-фізичної особи або фізичної особи-підприємця може бути відкрито лише за заявою боржника.

Статтею 116 даного Кодексу встановлено які відомості зазначаються у заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи та документи, що додаються до заяви.

Дослідивши заяву фізичної особи ОСОБА_1 господарським судом встановлено наступні порушення вищезазначених положень Кодексу:

1. на виконання п. 3 ч. ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства, Боржником надано конкретизований список кредиторів і боржників, у якому не зазначено суми заборгованості за основним зобов`язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо перед кожним із кредиторів. У вказаному списку ОСОБА_1 зазначає про наявність 3 кредиторів, однак доказів, які підтверджують виникнення зобов`язання перед кожним із них (договорів, закону, тощо) до господарського суду не надано. У заяві про відкриття провадження у справі Боржник зазначає, що вищезазначені відомості та докази до заяви не надано у зв`язку із їх відсутністю або втратою, проте не надає доказів на підтвердження вказаного.

Суд звертає увагу, що посилання Заявника на відсутність у нього оригіналів доказів не звільняє Заявника від обов`язку, визначеного п. 8 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України, щодо зазначення у кого знаходяться оригінали доказів, та не звільняє від обов`язку вжити заходів щодо отримання засвідчених належним чином копій документів, у тому числі у суду або банківської установи. У разі обґрунтованої неможливості подання зазначених Заявником доказів, процесуальним законодавством передбачена можливість вчинення певних процесуальних дій Заявником (ч. 3 ст. 164, ст. 81 Господарського процесуального кодексу України).

2. не надано доказів авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень у повному розмірі.

Частиною 3 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються: докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень.

Положеннями ч. 2 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією становить п`ять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожен місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.

Відповідно до ст. 7 Закону України ,,Про Державний бюджет України на 2022 рік прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 01 січня 2023 р. складає 2 684 грн.

Таким чином, розмір авансування винагороди арбітражному керуючому за три місяці виконання повноважень, який повинен сплатити Боржник на депозитний рахунок суду складає 40 260 грн.

Проте, Заявником надано до дублікат квитанції від 16.02.2023р. на суму 4026, 00 грн., з якого не вбачається можливим встановити на який рахунок здійснено оплату, та Договір про оплату праці, винагороду та відшкодування витрат арбітражного керуючого від 20.02.2023р.

Наданий Заявником Договір про оплату праці, винагороду та відшкодування витрат арбітражного керуючого від 20.02.2023р., укладений між арбітражною керуючою Белінською Наталією Олександрівною (надалі у договорі Сторона-1) та ОСОБА_1 (надалі у договорі Сторона-2), суд не приймає як належний доказ виконання обов`язку щодо авансування основної винагороди керуючому реструктуризацією, з огляду на наступне.

Інститут авансування винагороди арбітражному керуючому є гарантією права учасника справи про банкрутство (керуючого реструкторизацією) на отримання ним грошової винагороди за виконання наданих йому повноважень. Обов`язок здійснення авансування винагороди арбітражному керуючому є безумовним, положеннями Кодексу України з процедур банкрутства не передбачено жодних підстав для звільнення від здійснення такого авансування при звернені до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство/неплатоспроможність.

У п. 37 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №910/726/20 від 19.11.2020р., на який посилається Заявник як на підставу можливості альтернативного врегулювання питання авансування, зазначено наступне: "37. Зазначене не позбавляє можливості боржника (фізичної особи) укласти угоду з арбітражним керуючим, який погодиться на умовах відстрочення оплати до реалізації майна боржника виконувати повноваження керуючого реструктуризацією у справі про банкрутство цієї особи та відповідного звернення обох осіб (боржника та арбітражного керуючого) до суду про призначення його керуючим реструктуризацією у справу про банкрутство фізичної особи, яке подається разом із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство. Місцевий суд може розглянути подані документи, як альтернативу мирного врегулювання правовідносин з оплати винагороди арбітражному керуючому, та прийняти відповідне рішення про можливість задоволення заяви боржника, дослідивши всю сукупність наданих ним доказів на обґрунтування неплатоспроможності фізичної особи."

Вказана правова позиція касаційного суду, допускає можливість мирного врегулювання між Боржником та арбітражним керуючим питання авансування грошової винагороди, однак ставить таку можливість у залежність від наявності у Боржника майна, яке буде реалізовано у перспективі (відстрочка платежу) у справі про неплатоспроможність. Крім того, Верховний Суд зазначає, що місцевий суд приймає рішення про надання такої можливості за результатами дослідження усієї сукупності наданих документів.

Таким чином, місцевому суду необхідно встановити наявність у Боржника майна, яке може бути реалізоване у справі, та за рахунок якого можливо (з відстроченням) оплатити грошову винагороду керуючому реструктуризацією за три перших місяці.

Крім того, інші додані до заяви документи, мають свідчити про реальну можливість досягнення етапу реалізації майна у справі виконання плану реструктуризації боргів або перехід до процедури погашення боргів, оскільки положення ч.7 ст.123 Кодексу України з процедур банкрутства передбачає умови закриття провадження у справі і етап реалізації майна Боржника у справі не відбувається у той час, коли заборгованість по основній грошовій винагороді керуючого реструктуризацією вже виникла.

Господарський суд вважає, що у гр. ОСОБА_1 відсутня спроможність мирного врегулювання питання оплати послуг арбітражного керуючого шляхом укладення відповідного договору, оскільки судом встановлено, що у Боржника відсутнє будь-яке рухоме та нерухоме майно, яке могло б бути реалізоване у справі про неплатоспроможність. ОСОБА_1 станом на дату звернення до суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність трудову діяльність не здійснює, доходу не отримує. Наявність на розгляді суду заяви про неплатоспроможність ОСОБА_1 є додатковим непрямим доказом неможливості врегулювання Боржником своїх фінансових боргових зобов`язань самостійно.

Крім того, суд звертає увагу Заявника, що наданий Договір складено із значними порушення законодавства про банкрутство, а саме предмет договору є значно ширшим за право, яке має гарантується інститутом авансування (зокрема, п.п. 1.1. Договору закріплено, що його предметом є оплата послуг керуючого реструктуризацією та відшкодування витрат керуючого реструктуризацією боржника) та містить певні умови для здійснення Заявником оплати послуг керуючого реструктуризацією (зокрема, п.п. 3.4. Договору встановлено, розрахунки проводяться шляхом оплати Стороною-2 грошових коштів на депозитний рахунок суду, в якому перебуває провадження, у порядку п. 3.3. даного Договору, за умови надсилання Стороною-1 поточних звітів про проведену роботу та стан процедури реструктуризації боргів Боржника). Проте, згідно положень Кодексу України з процедур банкрутства Заявник зобов`язаний здійснити авансування виключно основної винагороди арбітражному керуючому, розмір якої визначено ч. 2 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства.

Абзацами 5-7 вищезазначеної статті встановлено, що право вимоги основної винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень. Сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відкриття провадження у справі. У разі якщо процедура триває після закінчення авансованих заявником коштів, основна винагорода арбітражного керуючого сплачується за рахунок коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності, або коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі.

Відшкодування витрат арбітражного керуючого, відповідно до ч. 6 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства здійснюється при завершенні відповідної судової процедури (процедури реструктуризації боргів боржника) та здійснюється за умови схвалення зборами кредиторів боржника відповідного звіту арбітражного керуючого.

Із наведеного вбачається, що право вимоги сплати основної винагороди арбітражного керуючого за виконання покладених на нього повноважень є беззастережним, здійснюється за рахунок коштів авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відкриття провадження у справі. У випадку закінчення авансованих коштів основна винагорода арбітражного керуючого сплачується за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі.

Враховуючи наведені обставини, Заявнику слід надати суду докази оплати авансування винагороди арбітражному керуючому на депозитний рахунок суду у розмірі 40 260, 00 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 37 Кодексу України з процедур банкрутства Господарський суд залишає без руху заяву про відкриття провадження у справі з підстав, передбачених ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, господарський суд залишає заяву про відкриття провадження у справі без руху.

Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Керуючись ч. 3 ст. 37, ч. 3 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Залишити без руху заяву (вх. ГСОО №842/23 від 27.02.2023р.) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).

2. Зобов`язати фізичну особу ОСОБА_1 надати суду заяву про усунення недоліків у строк, що не перевищує десяти днів з дня вручення даної ухвали. До заяви додати:

- належним чином засвідчені копії доказів, які підтверджують виникнення зобов`язання перед кожним із кредиторів (рішення суду, договір, закон, тощо);

- докази оплати авансування винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень на депозитний рахунок суду (отримувач коштів: Господарський суд Одеської області; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 03499997; банк отримувача: Держказначейська служба України, м. Київ; код банку отримувача (МФО): 820172; рахунок отримувача: UA928201720355209002000005416) у сумі 40 260, 00 грн.

Ухвала набрала законної сили 06.03.2023р. та не може бути оскаржена окремо від рішення суду.

Копію ухвали надіслати: ОСОБА_1 .

Суддя С.І. Антощук