Рішення

від 23.02.2023 по справі 917/841/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.02.2023 Справа № 917/841/22

Господарський суд Полтавської області у складі судді Мацко О.С., розглянувши матеріали справи

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтаватранс Плюс», 36008, м. Полтава, вул. Харківське шосе, буд. 4/15, оф. 102, код ЄДРПОУ 41371707,

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс Ойл», 36000, м. Полтава, вул. Небесної сотні, 9/17, код ЄДРПОУ 38516938,

про стягнення 9 950 638,19 грн.,

Секретар судового засідання Токар А.В.

Представники сторін: згідно протоколу.

Суть спору:

Розглядається позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтаватранс плюс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс Ойл» 9 950 638,19 грн., з яких 6 734 869,70 грн. заборгованість за договором на послуги автомобільною та спеціальною технікою № ПТ/СО/010820 від 01.08.2020 р., 1 792 441,31 грн. пеня, 1 277 881,79 грн. втрати від інфляції, 145 445,39 грн. 3 % річних (в ред. уточненої позовної заяви б/н від 31.10.2022 р., вх. № 8140 від 01.11.2022 р., яка судом прийнята до розгляду як заява про зміну предмету позову).

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 15.08.2022 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження.

24.01.2023 року судом закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 21.02.2023 р. на 09:00.

В судовому засіданні 21.02.2023 р. оголошено перерву до 23.02.2023 р. до 10:00.

Аргументи учасників справи:

У позовній заяві ТОВ «Полтаватранс Плюс» стверджує, що відповідач не в повному обсязі здійснив оплату за договором на послуги автомобільною та спеціальною технікою № ПТ/СО/010820 від 01.08.2020 р., чим порушив умови господарського зобов`язання, встановлені зазначеним договором та законом, з огляду на що заявив до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс Ойл» 6 734 869,70 грн. заборгованості за договором на послуги автомобільною та спеціальною технікою № ПТ/СО/01080 від 01.08.2020 р.

Відповідач у відзиві б/н від 19.09.2022 р. (вх. № 6689 від 20.09.2022 р.) проти позову заперечує, посилаючись на те, що ТОВ «Сервіс Ойл» не мало можливості виконати свої зобов`язання у зв`язку з форс-мажорними обставинами, а саме введенням на території України воєнного стану та прийнятою правлінням НБУ забороною банкам здійснювати видаткові операції за рахунками юридичних осіб, кінцевими бенефіціарними власниками яких є резиденти Республіки Білорусь.

Також у відзиві відповідач просить стягнути з позивача судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 300,00 грн.

01.11.2022 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Полтаватранс Плюс» подано до суду уточнену позовну заяву, у якій позивач просить стягнути з ТОВ «Сервіс Ойл» 9 950 638,19 грн., з яких 6 734 869,70 грн. заборгованість за договором на послуги автомобільною та спеціальною технікою № ПТ/СО/010820 від 01.08.2020 р., 1 792 441,31 грн. пеня, 1 277 881,79 грн. втрати від інфляції, 145 445,39 грн. 3 % річних.

Також позивач просить стягнути з відповідача судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 20 000,00 грн.

Ухвалою суду від 24.01.2023 р. спір вирішено розглядати у редакції уточненої заяви.

09.11.2022 року відповідач подав до суду відзив на уточнену позовну заяву б/н від 07.11.2022 р., вх. № 8515 від 09.11.2022 р., у якому зазначив, що позивачем штрафні санкції нараховуються з перевищенням шестимісячного строку їх нарахування, а також, посилаючись на відсутність доказів понесення позивачем збитків у зв`язку з невиконанням ТОВ «Сервіс Ойл» своїх зобов`язань, просив суд відмовити в задоволенні позову ТОВ «Полтаватранс Плюс» в повному обсязі.

У відповіді на відзив за № 36 від 09.01.2023 р. (вх. № 559 від 17.01.2023 р.) позивач зазначив, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Полтаватранс Плюс» окрім пені заявлено до стягнення з ТОВ «Сервіс Ойл» також втрати від інфляції та 3 % річних, які нараховано згідно з нормами чинного законодавства.

Інших заяв по суті спору до суду не надходило.

Виклад обставин справи, встановлених судом:

01.08.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Полтаватранс Плюс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сервіс Ойл» було укладено договір на послуги автомобільною та спеціальною технікою № ПТ/СО/010820 (а.с. 9-20).

За цим договором Виконавець надає послуги автомобільним транспортом та/(або) спеціальною технікою (п. 1.1 договору).

Згідно з Розділом 4 договору № ПТ/СО/010820 від 01.08.2020 р. 4.1. сума Договору складається із вартості усіх наданих Виконавцем, згідно даного договору, послуг відповідно до підписаних Сторонами Актів прийому-передачі наданих послуг.

Акти прийому-передачі наданих послуг надаються Виконавцем Замовнику в двох оригінальних примірниках. Акт прийому-передачі наданих послуг надається не пізніше 5-ти робочих днів за звітним місяцем або не пізніше 5-ти робочих днів після завершення надання послуг. Замовник у 5-ти денний строк з дати отримання розглядає та підписує наданий Акт прийому-передачі наданих послуг. У випадку наявності розбіжностей при підписанні Акту прийому-передачі наданих послу і Замовник направляє в адресу Виконавця мотивовану відмову від підписання Акту прийому-передачі наданих послуг. В цьому випадку сторони проводять звіряння взаєморозрахунків, за результатами якої підписують акт звіряння взаєморозрахунків.

У разі ненадходження від Замовника, підписаного Замовником одного примірника Акту прийому-передачі наданих послуг або письмової вмотивованої відмови до нього протягом 5 (п`яти) робочих днів з моменту отримання Замовником Акту прийому-передачі наданих послуг, послуги вважаються наданими належним чином, в установлений строк і прийнятими Замовником в обсязі та на умовах, вказаних в Акті прийому-передачі наданих послуг.

На виконання зазначених норм договору № ПТ/СО/010820 від 01.08.2020 р. позивач надав відповідачу послуги загальної вартості 6 955 598,10 грн., що підтверджується актами прийому-передачі наданих послуг № ОУ-0000055 від 16.11.2021 р., № ОУ-0000056 від 17.11.2021 р., № ОУ-0000057 від 18.11.2021 р., № ОУ-0000059 від 22.11.2021 р., № ОУ-0000060 від 30.11.2021 р., № ОУ-0000061 від 08.12.2021 р., № ОУ-0000062 від 10.12.2021 р., № ОУ-0000063 від 16.12.2021 р., № ОУ-0000064 від 17.12.2021 р., № ОУ-0000065 від 10.12.2021 р., № ОУ-0000066 від 20.12.2021 р., № ОУ-0000067 від 22.12.2021 р., № ОУ-0000068 від 28.12.2021 р., № ОУ-0000069 від 31.12.2021 р., № ОУ-0000001 від 05.01.2022 р., № ОУ-0000002 від 08.01.2022 р., № ОУ-0000003 від 10.01.2022 р., № ОУ-0000004 від 11.01.2022 р., № ОУ-0000005 від 12.01.2022 р., № ОУ-0000006 від 17.01.2022 р., № ОУ-0000007 від 21.01.2022 р., № ОУ-0000008 від 26.01.2022 р., № ОУ-0000009 від 29.01.2022 р., № ОУ-0000010 від 30.01.2022 р., № ОУ-0000011 від 31.01.2022 р., № ОУ-0000012 від 03.02.2022 р., № ОУ-0000013 від 07.02.2022 р., № ОУ-0000014 від 11.02.2022 р., № ОУ-0000015 від 14.02.2022 р., № ОУ-0000016 від 18.02.2022 р., № ОУ-0000017 від 18.02.2022 р., № ОУ-0000018 від 19.02.2022 р., № ОУ-0000019 від 22.02.2022 р., № ОУ-0000020 від 24.02.2022 р. та № ОУ-0000021 від 25.02.2022 р., підписаними сторонами (а.с. 30-31, 33, 35-66).

У п. 4.7 договору сторони узгодили, що оплата вартості Послуг здійснюється Замовником протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати підписання Сторонами Акту прийому-передачі наданих послуг та отримання від Виконавця оригіналу рахунку.

Позивач вказує, що відповідач в порушення умов договору за надані послуги розрахувався не в повному обсязі, з огляду на що заявив до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс Ойл» 9 950 638,19 грн., з яких 6 734 869,70 грн. заборгованість за договором на послуги автомобільною та спеціальною технікою № ПТ/СО/010820 від 01.08.2020 р., 1 792 441,31 грн. пеня, 1 277 881,79 грн. втрати від інфляції, 145 445,39 грн. 3 % річних (в ред. заяви б/н від 31.10.2022 р., вх. № 8140 від 01.11.2022 р.).

Перелік доказів, якими позивач за первісним позовом обґрунтовує наявність обставин, що є предметом доказування у даній справі: договір на послуги автомобільною та спеціальною технікою № ПТ/СО/010820 від 01.08.2020 р. з додатками, акти прийому-передачі наданих послуг № ОУ-0000055 від 16.11.2021 р., № ОУ-0000056 від 17.11.2021 р., № ОУ-0000057 від 18.11.2021 р., № ОУ-0000059 від 22.11.2021 р., № ОУ-0000060 від 30.11.2021 р., № ОУ-0000061 від 08.12.2021 р., № ОУ-0000062 від 10.12.2021 р., № ОУ-0000063 від 16.12.2021 р., № ОУ-0000064 від 17.12.2021 р., № ОУ-0000065 від 10.12.2021 р., № ОУ-0000066 від 20.12.2021 р., № ОУ-0000067 від 22.12.2021 р., № ОУ-0000068 від 28.12.2021 р., № ОУ-0000069 від 31.12.2021 р., № ОУ-0000001 від 05.01.2022 р., № ОУ-0000002 від 08.01.2022 р., № ОУ-0000003 від 10.01.2022 р., № ОУ-0000004 від 11.01.2022 р., № ОУ-0000005 від 12.01.2022 р., № ОУ-0000006 від 17.01.2022 р., № ОУ-0000007 від 21.01.2022 р., № ОУ-0000008 від 26.01.2022 р., № ОУ-0000009 від 29.01.2022 р., № ОУ-0000010 від 30.01.2022 р., № ОУ-0000011 від 31.01.2022 р., № ОУ-0000012 від 03.02.2022 р., № ОУ-0000013 від 07.02.2022 р., № ОУ-0000014 від 11.02.2022 р., № ОУ-0000015 від 14.02.2022 р., № ОУ-0000016 від 18.02.2022 р., № ОУ-0000017 від 18.02.2022 р., № ОУ-0000018 від 19.02.2022 р., № ОУ-0000019 від 22.02.2022 р., № ОУ-0000020 від 24.02.2022 р. та № ОУ-0000021 від 25.02.2022 р., акти звірки розрахунків між ТОВ «Полтаватранс Плюс» і ТОВ «Сервіс Ойл» за листопад 2021 року, грудень 2021 року, січень 2022 року, а також за період з 01.02.2022 р. по 26.02.2022 р., платіжні доручення № 37176 від 22.02.2022 р. та № 37178 від 22.02.2022 р. та ін.

Докази відповідача в спростування позовних вимог: довідка Торгово-промислової палати України № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 р., реєстр документів КРД АТ «Райффайзен Банк», м. Київ щодо ТОВ «Сервіс Ойл» за період з 07.09.2022 р. по 08.09.2022 р. та ін.

Оцінка аргументів учасників справи з посиланням на норми права, якими керувався суд:

Відповідно ст. 901 Цивільного Кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 629 Цивільного кодексу України, встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином та в повному обсязі виконав зобов`язання за договором № ПТ/СО/010820 від 01.08.2020 р. щодо надання послуг на суму 6 955 598,10 грн. Так, судом досліджено акти прийому-передачі наданих послуг № ОУ-0000055 від 16.11.2021 р., № ОУ-0000056 від 17.11.2021 р., № ОУ-0000057 від 18.11.2021 р., № ОУ-0000059 від 22.11.2021 р., № ОУ-0000060 від 30.11.2021 р., № ОУ-0000061 від 08.12.2021 р., № ОУ-0000062 від 10.12.2021 р., № ОУ-0000063 від 16.12.2021 р., № ОУ-0000064 від 17.12.2021 р., № ОУ-0000065 від 10.12.2021 р., № ОУ-0000066 від 20.12.2021 р., № ОУ-0000067 від 22.12.2021 р., № ОУ-0000068 від 28.12.2021 р., № ОУ-0000069 від 31.12.2021 р., № ОУ-0000001 від 05.01.2022 р., № ОУ-0000002 від 08.01.2022 р., № ОУ-0000003 від 10.01.2022 р., № ОУ-0000004 від 11.01.2022 р., № ОУ-0000005 від 12.01.2022 р., № ОУ-0000006 від 17.01.2022 р., № ОУ-0000007 від 21.01.2022 р., № ОУ-0000008 від 26.01.2022 р., № ОУ-0000009 від 29.01.2022 р., № ОУ-0000010 від 30.01.2022 р., № ОУ-0000011 від 31.01.2022 р., № ОУ-0000012 від 03.02.2022 р., № ОУ-0000013 від 07.02.2022 р., № ОУ-0000014 від 11.02.2022 р., № ОУ-0000015 від 14.02.2022 р., № ОУ-0000016 від 18.02.2022 р., № ОУ-0000017 від 18.02.2022 р., № ОУ-0000018 від 19.02.2022 р., № ОУ-0000019 від 22.02.2022 р., № ОУ-0000020 від 24.02.2022 р. та № ОУ-0000021 від 25.02.2022 р. та встановлено, що вони мають всі необхідні реквізити, підписані сторонами та скріплені печатками, тож приймаються судом у якості належних доказів виконання позивачем умов договору № ПТ/СО/010820 від 01.08.2020 р. на вищевказану суму.

Відповідач в порушення прийнятих на себе зобов`язань за вказаним договором та приписів цивільного законодавства України за отриманий товар розрахувався не в повному обсязі.

Так, згідно з платіжними дорученнями № 37176 від 22.02.2022 р. та № 37178 від 22.02.2022 р. (а.с. 32, 34) відповідачем було частково сплачено заборгованість за товар, поставлений за договором № ПТ/СО/010820 від 01.08.2020 р. на суму 220 728,40 грн.

В матеріалах справи також міститься належним чином засвідчена копія акта звірки розрахунків між Товариством з обмеженою відповідальністю «Полтаватранс Плюс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сервіс Ойл» за період з 01.02.2022 р. по 26.02.2022 р. (а.с. 70), згідно з яким заборгованість відповідача перед позивачем становить 6 734 869,70 грн.

Враховуючи викладене, з огляду на встановлені законом принципи змагальності сторін, відповідно до якого кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, та вірогідності доказів, згідно з яким наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 6 734 869,70 грн. заборгованості за договором на послуги автомобільною та спеціальною технікою № ПТ/СО/010820 від 01.08.2020 р. підтверджені документально та нормами матеріального права, не спростовані відповідачем, а тому в цій частині підлягають задоволенню.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що, хоча в договорі й зазначено, що оплата вартості послуг здійснюється «після отримання від Виконавця оригіналу рахунку», однак обов`язок відповідача оплатити вартість виконаних робіт виникає в силу закону (ч. 1 ст. 903 ЦК України) та не залежить від факту виставлення позивачем рахунку на оплату.

Крім того, за своєю правовою природою рахунок на оплату товару не є первинним документом, а є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати грошові кошти в якості оплати за поставлений товар, надані послуги чи виконані роботи, тобто, носить інформаційний характер. Ненадання рахунку не є відкладальною умовою у розумінні приписів статті 212 ЦК України та не є простроченням кредитора у розумінні статті 613 ЦК України, а тому не звільняє відповідача від обов`язку оплатити вартість виконаних робіт.

Дана позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 29.04.2020 р. у справі № 915/641/19.

Відповідно до ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Одним із видів забезпечення виконання зобов`язань відповідно ст. 546, ст. 549 Цивільного кодексу України та ст. 199 Господарського кодексу України є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України. Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Пунктом 4 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Пунктом 5.9 укладеного сторонами договору визначено, що за недотримання строків оплати наданих Послуг, визначених у п. 4.7 цього договору, Замовник на письмову вимогу Виконавця сплачує Виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення оплати.

Позивачем наведено розрахунок пені за прострочення оплати вартості товару за договором на послуги автомобільною та спеціальною технікою № ПТ/СО/010820 від 01.08.2020 р. в розмірі 1 792 441,31 грн. за період з 16.12.2021 р. по 29.10.2022 р. (розрахунок в матеріалах справи, а.с. 191-193).

Водночас, як зазначено вище, у п. 4.7 договору сторони узгодили, що оплата вартості Послуг здійснюється Замовником протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати підписання Сторонами Акту прийому-передачі наданих послуг та отримання від Виконавця оригіналу рахунку. Відповідно до приписів ст.253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов"язано його початок; згідно ст.254 ЦК України, якщо останній день строку припидає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Крім того, відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (на цьому правомірно акцентує увагу відповідач).

Врахувавши викладені приписи статей 253,254 ЦК України, ст.232 ГК України, суд здійснив перерахунок пені за несвоєчасне виконання відповідачем грошових зобов`язань за договором на послуги автомобільною та спеціальною технікою № ПТ/СО/010820 від 01.08.2020 р. за період з 17.12.2021 р. по 29.09.2022 р. (в т.ч. за прострочення оплати заборгованості за актом № ОУ-0000055 від 16.11.2021 р. за період з 17.12.2021 р. по 17.06.2022 р., за прострочення оплати заборгованості за актом № ОУ-0000056 від 17.11.2021 р. за період з 18.12.2021 р. по 18.06.2022 р., за прострочення оплати заборгованості за актом № ОУ-0000059 від 22.11.2021 р. за період з 23.12.2021 р. по 23.06.2022 р., за прострочення оплати заборгованості за актом № ОУ-0000060 від 30.11.2021 р. за період з 31.12.2021 р. по 31.06.2022 р., за прострочення оплати заборгованості за актом № ОУ-0000061 від 08.12.2021 р. за період з 11.01.2022 р. по 11.07.2022 р., за прострочення оплати заборгованості за актом № ОУ-0000062 від 10.12.2021 р. за період з 11.01.2022 р. по 11.07.2022 р., за прострочення оплати заборгованості за актом № ОУ-0000063 від 16.12.2021 р. за період з 18.01.2022 р. по 18.07.2022 р., за прострочення оплати заборгованості за актом № 0000064 від 11.11.2021 р. за період з 18.01.2021 р. по 18.07.2022 р., за прострочення оплати заборгованості за актом № ОУ-0000065 від 10.12.2021 р. за період з 11.01.2022 р. по 11.07.2022 р., за прострочення оплати заборгованості за актом № ОУ-0000066 від 20.12.2021 р. за період з 20.01.2022 р. по 20.07.2022 р., за прострочення оплати заборгованості за актом № ОУ-0000067 від 22.12.2021 р. за період з 22.01.2022 р. по 22.07.2022 р., за прострочення оплати заборгованості за актом № ОУ-0000068 від 28.12.2021 р. за період з 28.01.2022 р. по 28.07.2022 р., за прострочення оплати заборгованості за актом № ОУ-0000069 від 31.12.2021 р. за період з 01.02.2022 р. по 01.08.2022 р., за прострочення оплати заборгованості за актом № ОУ-0000001 від 05.01.2022 р. за період з 05.02.2022 р. по 05.08.2022 р., за прострочення оплати заборгованості за актом № ОУ-0000002 від 08.01.2022 р. за період з 08.02.2022 р. по 08.08.2022 р., за прострочення оплати заборгованості за актом № ОУ-0000003 від 10.01.2022 р. за період з 10.02.2022 р. по 10.08.2022 р., за прострочення оплати заборгованості за актом № ОУ-0000004 від 11.01.2022 р. за період з 11.02.2022 р. по 11.08.2022 р., за прострочення оплати заборгованості за актом № ОУ-0000005 від 12.01.2022 р. за період з 12.02.2022 р. по 12.08.2022 р., за прострочення оплати заборгованості за актом № ОУ-0000006 від 17.01.2022 р. за період з 17.02.2022 р. по 17.08.2022 р., за прострочення оплати заборгованості за актом № ОУ-0000007 від 21.01.2022 р. за період з 22.02.2021 р. по 22.08.2022 р., за прострочення оплати заборгованості за актом № ОУ-0000008 від 26.01.2022 р. за період з 26.02.2021 р. по 26.08.2022 р., за прострочення оплати заборгованості за актом № ОУ-0000009 від 29.01.2022 р. за період з 01.03.2022 р. по 01.09.2022 р., за прострочення оплати заборгованості за актом № ОУ-0000010 від 30.01.2022 р. за період з 02.03.2022 р. по 02.09.2022 р., за прострочення оплати заборгованості за актом № ОУ-0000011 від 31.01.2022 р. за період з 03.03.2022 р. по 03.09.2022 р., за прострочення оплати заборгованості за актом № ОУ-0000012 від 03.02.2022 р. за період з 08.03.2022 р. по 08.09.2022 р., за прострочення оплати заборгованості за актом № ОУ-0000013 від 07.02.2022 р. за період з 10.03.2022 р. по 10.09.2022 р., за прострочення оплати заборгованості за актом № ОУ-0000014 від 11.02.2022 р. за період з 15.03.2022 р. по 15.09.2022 р., за прострочення оплати заборгованості за актом № ОУ-0000015 від 14.02.2022 р. за період з 17.03.2022 р. по 17.09.2022 р., за прострочення оплати заборгованості за актом № ОУ-0000016 від 18.02.2022 р. за період з 22.03.2022 р. по 22.09.2022 р., за прострочення оплати заборгованості за актом № ОУ-0000017 від 18.02.2022 р. за період з 22.03.2022 р. по 22.09.2022 р., за прострочення оплати заборгованості за актом № ОУ-0000018 від 19.02.2022 р. за період з 22.03.2022 р. по 22.09.2022 р., за прострочення оплати заборгованості за актом № ОУ-0000019 від 22.02.2022 р. за період з 25.03.2022 р. по 25.09.2022 р., за прострочення оплати заборгованості за актом № ОУ-0000020 від 24.02.2022 р. за період з 29.03.2022 р. по 29.09.2022 р. та за прострочення оплати заборгованості за актом № ОУ-0000021 від 25.02.2022 р. за період з 29.03.2022 р. по 29.09.2022 р.) та дійшов висновку про задоволення вказаних вимог позивача в сумі 1 068 035,82 грн. (розрахунок в матеріалах справи).

Відповідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем приведено розрахунок інфляційних втрат в розмірі 1 277 881,79 грн. за період з грудня 2021 року по вересень 2022 р. та 3% річних в розмірі 145 445,39 грн. за період з 16.12.2021 р. по 29.10.2022 р. (розрахунок в матеріалах справи, а.с. 186-191).

Водночас, як зазначає Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 20.11.2020 р. у справі № 910/13071/19, сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Згідно з ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, не повинна враховуватися інфляційна складова за грудень 2021 року на суму заборгованості за актом № ОУ-0000055 від 16.11.2021 р. (дата виникнення заборгованості 17.12.2021 р.), за січень 2022 року на суму заборгованості за актом № ОУ-0000063 від 16.12.2021 р. (дата виникнення заборгованості 16.01.2022 р.) та за березень 2022 року на суму заборгованості за актом № ОУ-0000015 від 14.02.2022 р. (дата виникнення заборгованості 17.03.2022 р.).

З урахуванням викладеного суд здійснив перерахунок розміру інфляційних втрат та дійшов висновку про задоволення вказаних вимог позивача в сумі 1 250 400,93 грн. (розрахунок в матеріалах справи).

Крім того, з огляду на положення п. 4.7 договору № ПТ/СО/010820 від 01.08.2020 р. , ст.ст.253,254 ЦК України, суд здійснив перерахунок відсотків річних за прострочення здійснення оплати за вказаним договором та встановив, що обґрунтованим є розмір зазначених вимог в сумі 144 503,80 грн. (розрахунок в матеріалах справи).

Щодо заперечень відповідача стосовно того, що він не мав змоги виконати свої зобов`язання з оплати заборгованості у зв`язку із форс-мажорними обставинами, суд зазначає наступне:

Згідно зі ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

У розділі 6 договору № ПТ/СО/010820 від 01.08.2020 р. зазначено, що Сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання умов цього договору у випадку виникнення форс-мажорних обставин на час дії таких обставин.

Під форс-мажорними обставинами Сторони розуміють: стихійні лиха (пожежі, повені, зсуви тощо),

Частиною 2 ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» визначено, що форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору, зокрема, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна тощо.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 введено в Україні воєнний стан із 05:30 24.02.2022 строком на 30 діб, який в подальшому продовжувався, і діє на даний час.

Торгово-промисловою палатою України було оприлюднено лист № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 р., яким повідомлено, що військова агресія Російської Федерації проти України є форс-мажорною обставиною (обставиною непереборної сили).

При цьому, згідно з роз`ясненнями Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, викладеними у постанові від 25.01.2022 р. у справі № 904/3886/21, форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер. При їх виникненні сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести. Сторона яка посилається на конкретні обставини повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність. Те, що форс-мажорні обставини необхідно довести, не виключає того, що наявність форс-мажорних обставин може бути засвідчено відповідним компетентним органом.

З огляду на викладене, введення воєнного стану на території України є форс-мажорною обставиною та є підставою для звільнення від відповідальності за порушення договору, але тільки у тому випадку, якщо саме ця обставина стала підставою для невиконання договірних зобов`язань.

Тобто, відповідач, посилаючись на форс-мажорні обставини, має довести зв`язок між невиконанням зобов`язань та воєнними діями в Україні.

Введення на території України воєнного стану, враховуючи наявність універсального офіційного листа ТПП України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 про засвідчення форс-мажорних обставин, не є автоматичною підставою для звільнення особи від відповідальності за неналежне виконання умов договору.

Необхідною умовою є наявність причинно-наслідкового зв`язку між неможливістю виконання договору та обставинами непереборної сили.

Отже, стороною договору має бути підтверджено не лише факт настання таких обставин, але й їх здатність впливати на реальну можливість виконання зобов`язання.

Натомість, відповідачем таких доказів до суду не надано.

Разом з цим, судом з`ясовано, що відповідно до п. 15 постанови Правління Національного банку України «Про роботу банківської системи в період воєнного стану» № 18 від 24.02.2022 р. зупинено здійснення обслуговуючими банками видаткових операцій за рахунками резидентів Республіки Білорусь та юридичних осіб, кінцевими бенефіціарними власниками яких є резиденти Республіки Білорусь.

Як зазначає позивач, засновником ТОВ «Сервіс Ойл» є Відкрите акціонерне товариство «Пуховичинафтопродукт», розташоване за адресою: Республіка Білорусь, Мінська область, Пуховицький район, м. Мар`їна Горка, вул. Октябрська, 62.

Однак, згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ТОВ «Сервіс Ойл» є резидентом України, а у графі «Інформація про кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи, у тому числі відомості про юридичних осіб, через яких здійснюється опосередкований вплив на юридичну особу» зазначено, що відсутні фізичні особи, які відповідають статусу кінцевого бенефіціарного власника.

Отже, позивачем не підтверджено, що саме ця обставина стала підставою для невиконання договірних зобов`язань.

Також суд зауважує, що у п. 6.5. сторони встановили необхідність сповіщення іншої Сторони про настання або припинення форс-мажорних обставин у строк, що не перевищує 10 календарних днів; сторона, що не повідомить іншу сторону договору в зазначений термін про настання у неї форс-мажорних обставин, позбавляється права посилатися на них у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов"язань за договором.

Однак, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі у розумінні ст.ст. 76 77 ГПК України докази на підтвердження того, що ТОВ «Сервіс Ойл» повідомляло ТОВ «Полтаватранс Плюс» про наявність будь-яких обставин, які перешкоджають можливості виконанню відповідачем зобов`язань за договором № ПТ/СО/010820 від 01.08.2020 р.

Крім того, судом встановлено, що більша частина боргу виникла у відповідача ще до настання форс-мажорних обставин.

Також, згідно ст. 617 ЦК України, особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, а не від самого зобов`язання.

Таким чином, посилання відповідачем на настання форс-мажорних обставин, як на підставу для відмови в задоволенні позову, є необґрунтованим.

Відповідач у відзиві на позовну заяву б/н від 07.11.2022 р., вх. № 8515 від 09.11.2022 р., просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на положення ст. 233 Господарського кодексу України.

При цьому, обґрунтовуючи вказане клопотання, відповідач стверджує про відсутність доказів понесення позивачем збитків у зв`язку з невиконанням ТОВ «Сервіс Ойл» своїх зобов`язань.

У статті 233 Господарського кодексу України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому, повинно бути взято до уваги ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України також встановлено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому, відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.

Вказаними нормами не передбачено можливості відмови в задоволенні позовних вимог в повному обсязі з наведених підстав, як про це просить відповідач. Крім того, відповідачем не надано доказів надмірності заявлених ТОВ «Полтаватранс Плюс» штрафних санкцій у порівнянні із збитками позивача, як і будь-яких доказів, що підляали б дослідженню судом при вирішенні цього питання з огляду на приписи с.233 ГК України.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вказаного клопотання відповідача.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 13 ГПК України). Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст.79 ГПК України).

У даному випадку, дослідивши та оцінивши докази, наявні у матеріалах справи, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс Ойл» 6 734 869,70 грн. заборгованості за договором на послуги автомобільною та спеціальною технікою № ПТ/СО/01080 від 01.08.2020 р., 1 068 035,82 грн. пені, 1 250 400,93 грн. втрат від інфляції, 144 503,80 грн. 3 % річних.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходив із наступного.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на викладене, судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача в сумі 137 967,15 грн.

Щодо витрат позивача на професійну правничу допомогу суд зазначає наступне:

Статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно зі ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При цьому, як зазначено у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 р. у справі № 922/445/19, за змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Як було зазначено вище, в уточненій позовній заяві від 31.10.2022 р., позивач просить стягнути з ТОВ «Сервіс Ойл» понесені Товариством з обмеженою відповідальністю «Полтаватранс Плюс» витрати на правову допомогу в сумі 20 000,00 грн.

До позовної заяви Товариством з обмеженою відповідальністю «Полтаватранс Плюс» було надано належним чином засвідчені копії договору про надання правничої (правової) допомоги б/н від 31.05.2022 р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Полтаватранс Плюс» та Адвокатським об`єднанням «ЛЮКО», з додатком, свідоцтва № 1263 від 13.07.2012 р. про право Любченка Олексія Олександровича на заняття адвокатською діяльністю, Акту приймання-передачі наданих послуг до договору б/н від 31.05.2022 р., опису робіт (наданих послуг) за надану правничу допомогу ТОВ «Полтаватранс Плюс», а також ордер ВІ 1102749 від 06.09.2022 р. на надання правової допомоги адвокатом Любченком Олексієм Олександровичем на підставі договору б/н від 31.05.2022 р., рахунок на оплату № 5 від 31.10.2022 р., та платіжне доручення № 772 від 31.10.2022 р.

Відповідно до п. 1 договору б/н від 31.05.2022 р. Адвокатське об`єднання зобов`язується здійснити представництво Клієнта, що вказане в цьому договорі на умовах і в порядку, що визначені цим договором, а Клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання цього договору.

Безпосередній зміст правничої допомоги Адвокатського об`єднання за цим договором полягає в тому, що Клієнт доручає, а Адвокатське об`єднання бере на себе зобов`язання, яке надалі іменується Доручення, під час строку дії цього договору надати консультації правового характеру та представництво і захист інтересів Клієнта у якості позивача у суді першої та апеляційної інстанцій з приводу стягнення з ТОВ «Сервіс Ойл» на користь ТОВ «Полтаватранс Плюс» боргу за порушення умов договору надання послуг автомобільною та спеціальною технікою № ПТ/СО/010820 від 01.08.2020 р.

Згідно з описом робіт (наданих послуг) за надану правничу допомогу ТОВ «Полтаватранс Плюс» Адвокатським об`єднанням «ЛЮКО» надано позивачу правничу допомогу наступного характеру:

- попередня усна консультація правового характеру без вивчення документів;

- попередня усна консультація правового характеру з вивченням документів;

- підготовка та направлення претензії сума винагороди 1 000,00 грн.;

- консультування щодо збору доказів для подальшого долучення до матеріалів судової справи сума винагороди 1 000,00 грн.;

- підготовка позову про стягнення заборгованості сума винагороди 4 000,00 грн.;

- проведення медіації щодо врегулювання спору в позасудовому порядку сума винагороди 1 000,00 грн.;

- підготовка та подання позову (уточненого) про стягнення заборгованості сума винагороди 3 000,00 грн.;

- участь у судовому розгляді справи сума винагороди 10 000,00 грн.

За платіжним дорученням № 772 від 31.10.2022 р. позивач сплатив на користь Адвокатського об`єднання «ЛЮКО» 20 000,00 грн. гонорару.

Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону).

Відповідно до ст. 19 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності є:

1) надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

2) складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

3) захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення;

4) надання правової допомоги свідку у кримінальному провадженні;

5) представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні;

6) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами;

7) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України;

8) надання правової допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань;

9) захист прав, свобод і законних інтересів викривача у зв`язку з повідомленням ним інформації про корупційне або пов`язане з корупцією правопорушення.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що витрати позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000,00 грн. є такими, що пов`язані з розглядом справи, відповідають критеріям, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК, а також належать до витрат, компенсація яких передбачена чинними нормами законодавства України.

Водночас, відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України у разі часткового задоволення позову інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Беручи до уваги те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтаватранс Плюс» в даній справі задоволено частково, сума витрат позивача на професійну правничу допомогу, пропорційна розміру задоволених позовних вимог, складає 18 486,88 грн.

Відповідачем, в свою чергу, заявлено до стягнення з позивача судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 300,00 грн.

До відзиву б/н від 19.09.2022 р. (вх. № 6689 від 20.09.2022 р.) відповідачем було додано належним чином засвідчену копію договору про надання правничої допомоги № 13 від 17.05.2022 р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сервіс Ойл» та Адвокатським об`єднанням «Аргос», з додатком (перелік правничої допомоги, що надається АО «Аргос» із зазначенням орієнтовної вартості), та ордеру ВІ 1089870 від 19.09.2022 р. на надання правової допомоги адвокатом Остапенком Олександром Петровичем на підставі договору № 13 від 17.05.2022 р.

Крім того, у відзиві б/н від 19.09.2022 р. (вх. № 6689 від 20.09.2022 р.) міститься перелік послуг, наданих адвокатом Товариству з обмеженою відповідальністю «Сервіс Ойл», а саме складання відзиву на позовну заяву, формування його, надсилання стороні по справі та подача до суду, складання заперечення на відповідь на відзив, формування його, надсилання учасникам справи та до суду, участь адвоката у судових засіданнях, на загальну суму 7 300,00 грн., що також свідчить про виконання відповідачем вимог ст. 126 ГПК України щодо підтвердження обсягу наданих адвокатом послуг та їх вартості.

Отже, витрати ТОВ «Сервіс Ойл» на професійну правничу (правову) допомогу підтверджені належними та допустимими доказами.

З урахуванням положення п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України витрати відповідача на професійну правничу допомогу адвоката підлягають відшкодуванню позивачем в сумі 552,30 грн.

Керуючись ст. ст.129, 232, 233, 237, 238-240 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс Ойл» (36000, м. Полтава, вул. Небесної сотні, 9/17, код ЄДРПОУ 38516938, р/р НОМЕР_1 в ПАТ «БАНК ВОСТОК» у м. Дніпро, МФО 307123, ПН 385169326598) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтаватранс плюс» (36008, м. Полтава, вул. Харківське шосе, буд. 4/15, оф. 102, код ЄДРПОУ 41371707, р/р НОМЕР_2 в АТ «Полтава-Банк» у м. Полтава, МФО 331489, ІПН 413717016015) 6 734 869,70 грн. заборгованість за договором на послуги автомобільною та спеціальною технікою № ПТ/СО/01080 від 01.08.2020 р., 1 068 035,82 грн. пеня, 1 250 400,93 грн. втрати від інфляції, 144 503,80 грн. 3 % річних, 137 967,15 грн. судового збору, 18 486,88 грн. витрат на витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтаватранс плюс» (36008, м. Полтава, вул. Харківське шосе, буд. 4/15, оф. 102, код ЄДРПОУ 41371707, р/р НОМЕР_2 в АТ «Полтава-Банк» у м. Полтава, МФО 331489, ІПН 413717016015) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс Ойл» (36000, м. Полтава, вул. Небесної сотні, 9/17, код ЄДРПОУ 38516938, р/р НОМЕР_1 в ПАТ «БАНК ВОСТОК» у м. Дніпро, МФО 307123, ПН 385169326598) 552,30 грн. витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

5. В іншій частині позову - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається в порядку та строки, встановлені ГПК України (ст.ст.256,257 ГПК України).

Повне рішення складено 06.03.2023 р.

Суддя О.С. Мацко