Рішення

від 01.03.2023 по справі 920/28/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01.03.2023м. СумиСправа № 920/28/23

Господарський суд Сумської області у складі судді Котельницької В.Л., при секретарі судового засідання Виходцевій О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду матеріали справи №920/28/23

за позовомСумської обласної прокуратури (вул. Герасима Кондратьєва, буд. 33, м.Суми, 40000),

до відповідачаТовариства з обмеженою відповідальністю «НТВ-АЮНН» (вул. Ентузіастів, буд. 29/2, кв. 71, м. Київ, 02154; код за ЄДРПОУ 38308462),

про стягнення коштів за договором на суму 45 146,91 грн

за участю представників сторін:

від позивача:Васянович М.В. (довіреність від 14.02.2023 №15/2-71вих23),

від відповідача:не прибув,

справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження

установив:

10.01.2023 позивач звернувся з позовом, відповідно до якого просить: стягнути з відповідача на користь Сумської обласної прокуратури (код 03527891, р/р 35214005002983 в ДКСУ у м. Київ, МФО 820172) кошти у вигляді неповернутої суми попередньої оплати (авансу) у розмірі 45146,91 грн (сорок п`ять тисяч сто сорок шість грн 91 коп.) за договором про закупівлю періодичних видань від 09.12.2021 №245, а також стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 2684,00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири грн 00 коп.), сплачений за пред`явлення позовної заяви до суду; про дату та час розгляду справи повідомити Сумську обласну прокуратуру.

Ухвалою від 12.01.2023 у справі №920/28/23 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; призначено судове засідання з розгляду справи по суті на 01.03.2023, 10:30; установлено сторонам строки для надання заяв по суті справи.

12.01.2023 за списком розсилки №213 копія ухвали від 12.01.2023 у справі №920/28/23 надіслати учасникам справи відповідно до вимог частин 6-7 статті 6 ГПК України.

Відповідно до довідки про доставку електронного листа копія ухвали від 12.01.2023 у справі №920/28/23 надіслана позивачу в його електронний кабінет 13.01.2023, а згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, копію зазначеної ухвали відповідач отримав 18.01.2023.

У судовому засіданні 01.03.2023 установлено:

Позивач у судове засідання прибув, позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, відзиву на позов не подав, про місце, дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином.

На виконання ч. 1 ст. 222 ГПК України судовий процес фіксувався за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 та ч. 1 ст. 216 ГПК України неприбуття в судове засідання відповідача не є перешкодою для розгляду справи по суті.

Ураховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки та подання витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України, статтями 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам були створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи по суті за наявними у ній матеріалами.

Відповідно до статті 233 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 01.03.2023 на підставі частини 1 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд установив наступне:

09.12.2021 між Сумською обласною прокуратурою (далі позивач, замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «НТВ-АЮНН» (далі відповідач, виконавець) укладено договір №245 про закупівлю товарів за державні кошти (далі договір).

Згідно з п. 1.1. договору виконавець зобов`язується надати замовнику товар: «Періодичні видання (газети, журнали)» (ДК 021:2015:22210000-5-Газети), вказаний у Додатку №1 на адреси доставки замовника згідно з Додатком №1, що є невід`ємною частиною цього договору, а замовник - прийняти та оплатити наданий товар.

Відповідно до пунктів 3.1. та 4.1. договору ціна правочину становить 48800,00 грн. Оплата Замовником здійснюється згідно рахунку, шляхом безготівкового перерахування коштів в порядку попередньої оплати в розмірі 100% від вартості періодичних друкованих видань, до цього договору на поточний рахунок виконавця протягом 10 банківських днів з дати отримання належним чином оформленого рахунку.

Порядок поставки-прийому товару передбачено у Розділі 5 договору (п. п. 5.1.-5.8.).

Зокрема, відповідно до 5.1. договору строк поставки видань передбачено протягом 2022 року згідно з графіком виходу періодичних видань у 2022 році (12 місяців) за адресами, вказаними в Додатку №1.

Відповідно до п. 5.6. договору документом, який підтверджує умови виконання поставки видань за цим договором, є Акт виконаних робіт (постачання видань), який щоквартально складається, підписується представниками обох сторін та надається виконавцем замовнику не пізніше 5 числа місяця наступного за звітним періодом.

Згідно з п. 6.1.1. договору замовник зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлений товар.

Пунктом 6.3.1. договору визначено, що виконавець зобов`язаний забезпечувати замовника періодичними друкованими виданнями у строки, що встановлюються для конкретних видів періодичних видань згідно зі Специфікацією (Додаток № 1) до цього договору та п. п. 5.2.-5.5. шляхом доставки на адреси доставки замовника.

Відповідно до п. 6.3.3. договору передбачено, що виконавець зобов`язаний повернути невикористану/не закриту суму Актами виконаних робіт (постачання видань) попередню оплату до дня закінчення строку дії цього договору, а у разі розірвання договору - до дати розірвання цього договору.

Пунктом 11.1. договору встановлено, що цей договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до « 31» грудня 2022 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами взятих за цим договором зобов`язань.

Додатком №1 до договору визначено, що поставку загальнодержавних газет «Голос України» та «Урядовий кур`єр» виконавець здійснює у 7 примірниках на адреси: Сумської обласної прокуратури, Окружної прокуратури міста Суми, Конотопської, Охтирської, Роменської, Сумської та Шосткинської окружних прокуратур; загальнодержавну газету «Юридичний вісник України», місцеві газети «Ваш шанс», «Всі Суми. Панорама-Медіа», «Ярмарок», журнали «Офіційний вісник України», «Офіційний вісник Президента України», «Відомості Верховної Ради України», «Кодекси України», «Бюджетна бухгалтерія», «Казна України», «Баланс-Бюджет» у 1 примірнику на адресу Сумської обласної прокуратури.

20.12.2021 на виконання умов договору відповідач виставив позивачу на оплату рахунок №211130 на суму 48800,00 грн, а позивач оплати зазначений рахунок 21.12.2021 платіжним дорученням №2808.

16.12.2022 позивач надіслав відповідачу лист №34-109вих-22 від 08.12.2022, в якому просив відповідача надати акти прийому-передачі та/або видаткові накладні на періодичні видання, які надавались позивачу протягом 2022 року згідно з договором.

22.12.2022 позивач надіслав відповідачу лис-претензію №34-11вих-22 від 21.12.2022 з вимогою повернення вартості непоставленого товару.

Претензію позивача відповідач залишив без відповіді.

Я зазначає позивач у позові відповідач свої зобов`язання за договором виконав частково, упродовж 2022 року відповідачем поставлено відповідачу періодичних видань на суму 3653,09 грн, однак в порушення п. 5.6 договору виконавцем жодного акту виконаних робіт замовнику для підпису не направлено. Разом з цим, незважаючи на відсутність складеного ТОВ «НТВ-АЮНН» документу, який підтверджує умови виконання поставки видань за договором (Акту виконаних робіт), Сумська обласна прокуратура не претендує на суму 3653,09 грн фактично поставлених періодичних видань.

Унаслідок прострочення відповідачем зобов`язання за договором щодо своєчасної поставки товару позивачу, виконання таких зобов`язання втратило інтерес для позивача, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з позовом та просить стягнути з відповідача 45146,91 грн вартості непоставленого відповідачем товару.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частини першої статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Статтею 174 ГК України визначено, що підставою виникнення господарських зобов`язань зокрема є господарські договори та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачених законом, але такі, які йому не суперечать.

Відповідно до вимог частини першої статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Статтею 193 ГК України встановлено обов`язок суб`єктів господарювання та інших учасників господарських відносин виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1)вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2)надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 3 ст. 612 ЦК України якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

З матеріалів справи вбачається, що позивач у повному обсязі виконав звої зобов`язання за п. 4.1. договору та перерахував відповідачу попередню оплату в розмір 100% вартості товару, в той час як відповідач порушивши Розділ 5 договору не поставив позивачу товар у повній кількості, яка передбачена Додатком №1 до договору та у визначені договором терміни, у зв`язку з чим виконання зобов`язань відповідача за договором перед позивачем втратило інтерес для позивача. В той час як відповідач жодних пояснень та/або аргументованих заперечень не подав.

Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 45146,91 грн є законними, обґрунтованими та доведеними матеріалами справи.

Згідно з частинами першою, третьою статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини першої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною першою статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до статті 78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 79 ГПК України).

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України.

Відповідно до частини п`ятої статті 236 ГПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Позивачем доведено належними та допустимими доказами ті обставини, на які він посилався, як на підставу позову щодо стягнення з відповідача 45146,91 грн коштів у вигляді неповернутої суми попередньої оплати (авансу) за договором, у зв`язку з чим суд задовольняє позовні вимоги як законні та обґрунтовані.

При ухваленні рішення в справі, суд, у тому числі, вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Позивачем у позові заявлено до стягнення з відповідача судові витрати у вигляді судового збору в сумі 2684,00 грн, сплаченого при зверненні з позовом за платіжним дорученням №2 від 06.01.2023.

Нормою статті 129 ГПК України встановлено, що судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір, сплачений відповідачем, компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України позивачу за рахунок відповідача відшкодовується 2684,00 грн судового збору.

Керуючись статтями 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «НТВ-АЮНН» (вул. Ентузіастів, буд. 29/2, кв. 71, м. Київ, 02154; код за ЄДРПОУ 38308462) на користь Сумської обласної прокуратури (вул. Герасима Кондратьєва, буд. 33, м. Суми, 40000; код за ЄДРПОУ 03527891; р/р 35214005002983 в ДКСУ у м.Київ, МФО 820172) 45146,91 грн (сорок п`ять тисяч сто сорок шість грн 91 коп.) коштів у вигляді неповернутої суми попередньої оплати (авансу) за договором про закупівлю товарів за державні кошти від 09.12.2021 №245, а також 2684,00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири грн 00 коп.) судового збору.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч.1 ст. 256, ст. 257 ГПК України).

Суд звертає увагу учасників справи, що відповідно до частини 7 статті 6 ГПК України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Повний текст рішення складено та підписано 06.03.2023.

СуддяВ.Л. Котельницька