Постанова

від 21.02.2023 по справі 922/605/15

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2023 року

м. Київ

cправа № 922/605/15

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Білоуса В.В. - головуючого, Картере В.І., Погребняка В.Я.

за участю секретаря судового засідання - Кондратюк Л.М.;

за участю представників:

скаржника - арбітражного керуючого Кошовського С.В. (в судових засіданнях 07.02.2023, 21.02.2023);

АТ "Міжнародний резервний банк" - адвоката Крячковської І.М. (в судовому засіданні 07.02.2023), адвоката Разумова М.А. (в судових засіданнях 07.02.2023, 21.02.2023);

АТ "Державний експортно-імпортний банк України" - адвоката Пасацької В.В. (в судових засіданнях 07.02.2023, 21.02.2023)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференцзв`язку касаційну скаргу ліквідатора ПАТ "Харківський завод Гідропривід" арбітражного керуючого Кошовського С.В.

на постанову Східного апеляційного господарського суду

від 04.10.2022

у справі № 922/605/15

за результатами розгляду заяви Акціонерного товариства "Сбербанк" (вх. 19572 від 14.08.2019)

у справі № 922/605/15

про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Харківський завод Гідропривід", -

ВСТАНОВИВ:

1. Господарським судом Харківської області розглядається справа про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Харківський завод Гідропривід".

2. У серпні 2019 року Акціонерне товариство "Сбербанк" (кредитор) звернулось до Господарського суду Харківської області із заявою (вх. 19572 від 14.08.2019), у якій просило суд:

- визнати недійсним повторний аукціон з продажу майна ПАТ "Харківський завод Гідропривід" Лот № 1 нежитлова будівля літ Е-5, загальною площею 13924,2 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Мала Панасівська, буд.1;

- визнати недійсним другий повторний аукціон з продажу майна ПАТ "Харківський завод Гідропривід" Лот № 1 нежитлова будівля літ Е-5 загальною площею 13924,2 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Мала Панасівська, буд.1 та результати другого повторного аукціону з продажу майна ПАТ "Харківський завод Гідропривід" Лот № 1 оформлені у вигляді протоколу проведення аукціону по Лоту № 1, договору купівлі-продажу нерухомого майна Лоту № 1, акту приймання передачі нерухомого майна Лот № 1, свідоцтва про право на власність;

- повернути у власність боржника ПАТ "Харківський завод Гідропривід" нерухоме майно, а саме: нежитлову будівлю літ Е-5 загальною площею 13924,2 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Мала Панасівська, буд.1.

Короткий зміст рішень суду першої та апеляційної інстанцій

3. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 18.02.2021 у справі №922/605/15 відмовлено у задоволенні заяви АТ "Сбербанк" (вх. 19572 від 14.08.2019).

4. Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, АТ "Сбербанк" звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

5. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 21.09.2021 апеляційну скаргу АТ "Сбербанк" залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду Харківської області від 18.02.2021 без змін.

6. Постановою Верховного Суду від 07.06.2022 касаційну скаргу АТ "Міжнародний резервний банк" (попереднє найменування - АТ "Сбербанк") на ухвалу Господарського суду Харківської області від 18.02.2021 та на постанову Східного апеляційного господарського суду від 21.09.2021 задоволено частково. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 21.09.2021 у справі № 922/605/15 скасовано, справу №922/605/15 у скасованій частині направлено на новий розгляд до Східного апеляційного господарського суду.

7. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 04.10.2022 апеляційну скаргу АТ Міжнародний резервний банк (попередня назва - АТ Сбербанк) задоволено частково. Ухвалу Господарського суду Харківської області від 18.02.2021 у справі №922/605/15 скасовано. Заяву АТ "Сбербанк" (вх. 19572 від 14.08.2019) задоволено частково. Визнано недійсним повторний аукціон з продажу майна ПАТ "Харківський завод Гідропривід" Лот № 1 нежитлова будівля літ Е-5, загальною площею 13924,2 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Мала Панасівська, буд.1. Визнано недійсним другий повторний аукціон з продажу майна ПАТ "Харківський завод Гідропривід" Лот № 1 нежитлова будівля літ Е-5 загальною площею 13924,2 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Мала Панасівська, буд.1, та результати другого повторного аукціону з продажу майна ПАТ "Харківський завод Гідропривід" Лот № 1, оформлені у вигляді протоколу проведення аукціону по Лоту № 1, договору купівлі-продажу нерухомого майна Лоту № 1, акту приймання-передачі нерухомого майна Лот № 1, свідоцтва про право на власність. У задоволенні заяви в частині вимог про повернення у власність боржника ПАТ "Харківський завод Гідропривід" нерухомого майна, а саме: нежитлової будівлі літ Е-5 загальною площею 13924,2 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Мала Панасівська, буд.1 відмовлено.

Рух касаційної скарги

8. 28.11.2022 ліквідатор ПАТ "Харківський завод Гідропривід" арбітражний керуючий Кошовський С.В. звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою ВИХ. 90/181 від 28.11.2022 на постанову Східного апеляційного господарського суду від 04.10.2022 у справі № 922/605/15, підтвердженням чого є відтиск календарного штемпелю відділення поштового зв`язку на конверті, в якому надійшла касаційна скарга.

9. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги ліквідатора ПАТ "Харківський завод Гідропривід" арбітражного керуючого Кошовського С.В. у справі № 922/605/15 визначено колегію суддів у складі: Білоуса В.В. (головуючого), Картере В.І., Погребняка В.Я., що підтверджується протоколом передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 02.12.2022.

10. Ухвалою Верховного Суду від 20.12.2022 касаційну скаргу ліквідатора ПАТ "Харківський завод Гідропривід" арбітражного керуючого Кошовського С.В. на постанову Східного апеляційного господарського суду від 04.10.2022 у справі № 922/605/15 залишено без руху на підставі ч. 2 ст. 292 ГПК України.

11. Ліквідатором ПАТ "Харківський завод Гідропривід" арбітражним керуючим Кошовський С.В. усунено недоліки касаційної скарги у встановлений ухвалою Верховного Суду термін.

12. Ухвалою від 16.01.2023, серед іншого, відкрито касаційне провадження у справі № 922/605/15 за касаційною скаргою ліквідатора ПАТ "Харківський завод Гідропривід" арбітражного керуючого Кошовського С.В. на постанову Східного апеляційного господарського суду від 04.10.2022 у справі № 922/605/15 за результатами розгляду заяви АТ "Сбербанк" (вх. 19572 від 14.08.2019) та призначено розгляд касаційної скарги ліквідатора ПАТ "Харківський завод Гідропривід" арбітражного керуючого Кошовського С.В. ВИХ. 90/181 від 28.11.2022 на 07.02.2023 року о 10:30.

13. У судовому засіданні 07.02.2023 оголошено перерву в судовому засіданні у справі № 922/605/15 за касаційною скаргою ліквідатора ПАТ "Харківський завод Гідропривід" арбітражного керуючого Кошовського С.В. на постанову Східного апеляційного господарського суду від 04.10.2022 до 14:15 на 21 лютого 2023 року та задоволено клопотання представників АТ "Міжнародний резервний банк" про проведення наступного судового засідання в режимі відеоконференцзв`язку з використанням власних технічних засобів, про що постановлено відповідну ухвалу.

Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу

14. Не погоджуючись з Постановою Східного апеляційного господарського суду від 04.10.2022, ліквідатором ПАТ "Харківський завод Гідропривід" арбітражним керуючим Кошовським С.В. подано касаційну скаргу, в якій останній просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі ухвалу Господарського суду Харківської області від 18.02.2021 у цій справі.

15. Аргументи касаційної скарги полягають у наступному.

15.1. Судом апеляційної інстанції не враховано правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 13.08.2020 у справі № 922/600/17, від 28.01.2021 у справі № 922/987/16, від 09.02.2021 у справі № 5023/5507/12, від 06.04.2021 у справі № 5027/398-6/2012, від 27.04.2021 у справі № 5023/5836/12, від 12.05.2020 у справі №5011-15/16741-2012, від 19.12.2019 по справі №916/1041/17, від 26.11.2019 по справі №902/201/19, від 15.10.2019 по справі №908/1090/18; від 19.12.2019 по справі №520/11429/17, від 13.05.2019 по справі №572/1507/16-ц, від 17.12.2019 по справі №641/1793/17, від 11.12.2019 по справі №320/4938/17, від 11.12.2019 по справі №320/4938/17.

15.2. Суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про неналежне проведення конкурсу для визначення організатора аукціону.

15.3. Суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про невідповідність оголошення про продаж майна вимогам закону.

15.4. Судом апеляційної інстанції порушено приписи частини четвертої статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

15.5. Апеляційний суд визнав недійсним повторний аукціон від 03.01.2019, який не відбувся, про що сам суд зазначає в оскаржуваній постанові.

16. Скаржник у судових засіданнях 07.02.2023, 21.02.2023 підтримав касаційну скаргу.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

17. Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Міжнародний резервний банк" подано відзив на касаційну скаргу, в якому остання просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

18. У судових засіданнях 07.02.2023, 21.02.2023 представники АТ "Міжнародний резервний банк" та представник АТ "Державний експортно-імпортний банк України" заперечили проти касаційної скарги.

Розгляд клопотань Верховним Судом

19. 21.02.2023 Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕСВЕ Девелопмент" подано клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, мотивоване укладенням договору про надання правової допомоги, який було укладено з новим представником лише 21.02.2023.

20. У судовому засіданні 21.02.2023 скаржник щодо вказаного клопотання покладався на розсуд суду, а представники АТ "Міжнародний резервний банк" та АТ "Державний експортно-імпортний банк України" заперечили проти вказаного клопотання.

21. Колегія суддів, розглянувши вказане клопотання дійшла наступних висновків.

21.1. Частиною першою статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

21.2. Відповідно до частини першої статті 216 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 202 цього Кодексу.

21.3. Згідно частини другої статті 202 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.

21.4. Провадження за вказаною касаційною скаргою у цій справі відкрито ухвалою Верховного Суду від 16.01.2023.

21.5. Як вбачається із змісту рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення копію вказаної ухвали отримано ТОВ "ЕСВЕ ДЕВЕЛОПМЕНТ".

21.6. З наведеного убачається, що ТОВ "ЕСВЕ ДЕВЕЛОПМЕНТ" мало достатньо часу для забезпечення належного представництва своїх інтересів в суді касаційної інстанції.

21.7. При цьому, сторони не обмежені в кількості уповноважених представників для представництва їх інтересів у суді касаційної інстанції.

21.8. Також, із місту ухвали Суду від 16.01.2023, якою було відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, доведено до відома учасників справи, що нез`явлення їх представників в судове засідання не є перешкодою для розгляду касаційної скарги.

21.9. Суд зауважує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників учасників справи, а неможливість вирішення справи у відповідному судовому засіданні.

21.10. Окрім того, відповідно до пункту 7 частини першої статті 129 Конституції України однією із засад здійснення судочинства встановлено розумні строки розгляду справи судом.

21.11. Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, учасником якої є Україна, встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

21.12. Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України.

21.13. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України", рішення ЄСПЛ від 27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти Франції"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").

21.14. З огляду на викладене, колегія суддів вважає за можливе розглядати касаційну скаргу в судовому засіданні 21.02.2023 за відсутності уповноваженого представника ТОВ "ЕСВЕ ДЕВЕЛОПМЕНТ". Відсутність представника ТОВ "ЕСВЕ ДЕВЕЛОПМЕНТ" в цьому випадку не перешкоджає розгляду касаційної скарги та не повинна заважати здійсненню правосуддя.

Позиція Верховного Суду

22. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм права дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

23. Відповідно статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

24. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

25. Об`єктом касаційного розгляду є постанова суду апеляційної інстанції, якою скасовано ухвалу суду першої інстанції (про відмову у задоволенні заяви АТ "Сбербанк" (вх. 19572 від 14.08.2019) та частково задоволено заяву АТ "Сбербанк" (вх. 19572 від 14.08.2019), визнано недійсним повторний аукціон, другий повторний аукціон та результати другого повторного аукціону з продажу майна боржника, в частині повернення у власність майна боржника відмовлено.

26. Не погоджуючись із мотивами ухвали суду першої інстанції апеляційний господарський суд виходив, зокрема, з наступного.

26.1. Матеріалами справи не підтверджуються обставини щодо визначення організатора аукціону на конкурсних засадах, як це передбачено нормами чинного законодавства.

26.2. Ліквідатором порушено ним же самим встановлений порядок проведення конкурсу на визначення організатора аукціону з продажу майна боржника, внаслідок чого укладений договір на організацію проведення аукціону з особою, яка не повинна бути допущена до участі в конкурсі внаслідок неподання необхідних документів. Залучення TOB "Торговий будинок "Форвард" в якості організатора аукціону до продажу майна боржника на підставі договору від 15.02.2016 суперечить вимогам частини другої статті 49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство).

26.3. Договір від 15.02.2016 між ліквідатором боржника та TOB "Торговий будинок "Форвард" про надання послуг з проведення аукціону не містить такої істотної умови договору, як ціна. Вказаний договір також не містить посилання на будь-які документи, згідно з якими ліквідатором боржника була визначена початкова вартість майна і які приймаються сторонами договору в якості його невід`ємних частин.

26.4. Зазначені в оголошеннях відомості про те, що земельна ділянка належним чином не оформлена, спростовуються наданим АТ "Сбербанк" доказом (договором №1854 від 16.12.1998 на право тимчасового користування земельною ділянкою), отже, колегія суддів дійшла висновку про те, що оголошення дійсно містили неповні та недостовірні відомості, що не відповідає вимогам, встановленим частиною першою, п`ятою, восьмою статті 59, частиною четвертою статті 66 Закону про банкрутство. Враховуючи, що питання юридичного оформлення права користування земельною ділянкою, на якій знаходиться об`єкт нерухомості, що є предметом продажу, потребують додаткового врегулювання після вчинення правочину з відчуження такого об`єкта, колегія суддів вважає, що наявність в оголошенні недостовірної інформації про неоформленість земельної ділянки і про те, що відповідне оформлення покладається на покупця, є обставиною, що із великою вірогідністю спричинила зниження інтересу покупців до відповідного об`єкта нерухомості, мінімізацію конкуренції між потенційними покупцями, внаслідок чого лот №1 було реалізовано не за найвищою ціною. На думку колегії суддів, зазначене свідчить про порушення прав та інтересів кредиторів у даній справі, зокрема, апелянта, Акціонерного товариства "Міжнародний резервний банк" (попередня назва - Акціонерне товариство "Сбербанк").

26.5. Також суд апеляційної інстанції не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо неможливості здійснювати переоцінку встановлених судовими рішеннями обставин (щодо недопущення до участі у торгах ТОВ "Комфортні метри" та ТОВ "Регіон Сервіс Груп") із посиланням на частину четверту статті 75 ГПК України.

26.5.1. Зокрема, місцевим господарським судом встановлено, що ухвалою Господарського суду Харківської області від 10.09.2020, залишеною без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 09.12.2020, відмовлено у задоволенні вищевказаної заяви ТОВ "Комфортні метри"; судом встановлено, що заява ТОВ "Комфортні метри" не містила всіх зазначених у повідомленні додатків, рішення організатора аукціону, оформлене протоколом про визначення учасників 20.12.2018, яким відмовлено ТОВ "Комфортні метри" в допуску до участі в аукціоні, призначеного 03.01.2019, є обґрунтованим та відповідає вимогам Закону.

26.5.2. Також місцевий суд встановив, що ухвалою Господарського суду Харківської області від 06.10.2020, залишеною без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 27.01.2021, відмовлено у задоволенні заяви ТОВ "Регіон Сервіс Груп" про визнання недійсним другого повторного аукціону з продажу майна ПАТ "Харківський завод Гідропривід", лот № 1: нежитлова будівля літ "Е-5" загальною площею 13924,2 кв. м., що знаходиться за адресою: Харківська область, м. Харків, вул. Мала Панасівська, 1, який відбувся 24.01.2019 в м. Харків, організатор аукціону ТОВ "Торговий будинок "Форвард", а також визнання недійсними результати вказаного аукціону.

26.5.3. На думку суду апеляційної інстанції, вказаний висновок суду першої інстанції не узгоджується з приписами частини четвертої статті 75 ГПК України, у якій не йдеться про можливість або неможливість здійснення оцінки (переоцінки) судом обставин справи, а зазначено виключно про те, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Окрім того, вищезазначений висновок суперечить вимогам частини сьомої статті 75 ГПК України, відповідно до якої правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для суду. За таких обставин, колегія суддів вважає передчасними висновки місцевого господарського суду про те, що ним в інших провадженнях вже було надано оцінку обставинам щодо визначення кола учасників оспорюваного аукціону та щодо недопуску до участі в ньому ТОВ "Комфортні метри" та ТОВ "Регіон Севіс Груп".

27. Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду не погоджується з такими висновками суду апеляційної інстанції та вважає їх помилковими з огляду на таке.

28. Судом першої інстанції встановлено, що в межах справи про банкрутство ПАТ "Харківський завод Гідропривід" в ліквідаційній процедурі здійснено заходи щодо реалізації майна банкрута.

29. Відповідно до частини шостої статті 49 Закону про банкрутство організатором аукціону є визначена замовником фізична або юридична особа, що має ліцензію на проведення торгів і з якою замовник аукціону уклав договір на проведення аукціону.

30. Організатор аукціону визначається замовником за конкурсом, що проводиться у визначеному замовником порядку, основними критеріями якого вважаються наявність ліцензії, достатній, але не менш як три роки, досвід проведення аукціонів, запропонована найменша сума винагороди.

31. Організатором аукціону не може бути заінтересована особа стосовно боржника, кредиторів та замовника аукціону.

32. Попереднім ліквідатором боржника Лапєнковим Д.Б. в газеті "Трибуна інформ" № 2 (422) 22.01.2016 було розміщено оголошення про проведення конкурсу щодо визначення організатора аукціону з реалізації майна банкрута - ПАТ "Харківський завод Гідропривід".

33. Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий Будинок "Форвард" (далі - ТОВ "ТБ "Форвард" подано заяву про участі у зазначеному конкурсі на визначення організатора аукціону, відповідно до якої досвід проведення аукціону у ТОВ "ТБ "Форвард" є більше трьох років, а запропонована сума винагороди складає 5% від суми реалізації майна на аукціоні.

34. За результатами проведеного конкурсу банкрутом в особі ліквідатора Лапєнкова Д.Б. та ТОВ "ТБ "Форвард" укладено договір про надання послуг з проведення аукціону від 15.02.2016. Термін дії договору визначено: "діє до закінчення ліквідаційної процедури".

35. В подальшому ліквідатор боржника змінювався.

36. З наведеного убачається про правильність висновку суду першої інстанції про те, що закон не містить положень, які б у разі зміни ліквідатора, за наявності проведеного конкурсу щодо визначення організатора аукціону та укладення з такою особою договору про проведення аукціону, зобов`язували новопризначеного ліквідатора проводити новий конкурс для обрання іншого організатора аукціону.

37. Отже, судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено факт проведення конкурсного відбору організатора аукціону, визначення переможця такого відбору - ТОВ "ТБ "Форвард" та укладення з ним відповідного договору на організацію та проведення аукціонів. Крім того, судом встановлено, що договір про надання послуг з проведення аукціону не визнаний недійсним у встановленому законом порядку, термін його дії не скінчився.

38. При цьому, судом апеляційної інстанції не встановлено наявність заперечень комітету кредиторів під час проведення такого конкурсного відбору організатора аукціону.

39. Так, на підставі укладеного банкрутом в особі ліквідатора з ТОВ "ТБ Форвард" договору про надання послуг з проведення аукціону від 15.02.2016 Організатором аукціону проведені дії на виконання взятих на себе за договором зобов`язань.

39.1. 21.11.2018 на веб сайті Вищого господарського суду України та на веб сайті Міністерства юстиції України 21.11.2018 за номером публікації № 55723 опубліковано оголошення про проведення повторного аукціону з продажу майна Публічного акціонерного товариства "Харківський завод Гідропривід" (код ЄДРПОУ 00223214), а саме: лот № 1 нежитлова будівля літ "Е-5" загальною площею 13294,2 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Мала Панасівська, 1. Початкова вартість 8 286 000 грн з можливістю зниження початкової вартості. Дата проведення аукціону 03.01.2019 року за адресою: м. Харків, вул. Ахсарова, буд. 4/6-А. Кінцевий термін прийому заяв 12.12.2018 року.

39.2. 21.12.2018 на сайті Вищого господарського суду України Організатором аукціону розміщено повідомлення про результати проведення аукціону, в якому зазначено, що аукціон, який був призначений на 03.01.2019 з продажу майна підприємства ПАТ "Харківський завод Гідропривід", а саме : лот № 1 нежитлова будівля літ "Е-5" загальною площею 13294,2 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Мала Панасівська, 1 визнано таким, що не відбувся з причин наявності на торгах лише одного учасника.

39.3. 22.12.2018 на веб сайті (http://vgsu.arbitr.gov.ua) Вищого господарського суду України під номером 56493 та веб сайті Міністерства юстиції України опубліковано оголошення за № 56493 від 22.12.2018 про проведення 24.01.2019 о 10:00 годині другого повторного аукціону з продажу майна Публічного акціонерного товариства "Харківський завод Гідропривід" (код ЄДРПОУ 00223214), а саме Лот № 1: нежитлова будівля літ "Е-5" загальною площею 13924,2 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Мала Панасівська, 1. Організатор аукціону ТОВ "Торговий будинок "Форвард". Замовник аукціону та продавець ПАТ "Харківський завод Гідропривід» в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Кошовського С.В. Початкова вартість лоту № 1: 6628800 гривень. Аукціон проводиться з можливістю зниження початкової вартості. Адреса проведення аукціону: м. Харків, вул. Ахсарова, буд. 4/6А. Відповідно до інформації, яка міститься в оголошенні про проведення аукціону, кінцевий термін прийняття заяв на участь - 29.12.2018. Підтвердження реєстрації поданої заяви на участь в аукціоні надсилається Організатором аукціону на вказану в ній адресу електронної пошти заявника. Рішення Організатора аукціону про допуск заявників до участі в аукціоні приймається за наслідками розгляду заяв на участь в аукціоні і оформлюється протоколом про визначення учасників аукціону. В оголошенні зазначено, що до участі в аукціоні допускаються заявники, що подали заяви на участь в аукціоні і документи, що додавалися до них, які відповідають вимогам, встановленим Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" і вказаним в цьому повідомленні. Заявники, допущені до участі в торгах, визнаються учасниками аукціону.

39.4. Відповідно до наявного в матеріалах справи протоколу визначення учасників від 18.01.2019 (т.34, а.с.195) до участі в аукціоні з продажу майна ПАТ "Харківський завод Гідропривід", а саме Лоту № 1: нежитлова будівля літ "Е-5" загальною площею 13924,2 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Мала Панасівська, 1, який призначений на 24.01.2019 допущено: ТОВ Торговий дім "Делія"; ТОВ "Мейбл Фло", яких визнано учасниками аукціону.

39.5. Учасник, зареєстрований за № 2, повідомив про готовність укласти договір, запропонувавши ціну 300 000,00 грн. Учасник, зареєстрований за № 1, повідомив про готовність укласти договір, запропонувавши ціну 600 000,00 грн. Після триразового оголошення останньої ціни 600 000,00 грн ліцитатор оголосив переможця аукціону учасника за № 1, а саме ТОВ "Мейбл Фло".

39.6. При проведенні аукціону здійснювався його відеозапис, диск із вказаним записом долучено до матеріалів справи (т.33, а.с.58), зміст даного запису, дослідженого судом апеляційної інстанції в даному провадженні та встановлено, що він відповідає результатам, зафіксованим у протоколі про проведення аукціону від 24.01.2019 (т. 33, а.с. 77).

40. Судом першої інстанції встановлено та не спростовано судом апеляційної інстанції, що грошові кошти за придбане на аукціоні майно в повному обсязі сплачені покупцем, що також не заперечується учасниками справи та підтверджується матеріалами справи та поясненнями ліквідатора.

41. Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

42. Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи.

43. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

44. Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.

45. Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

46. Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

47. Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом" ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

48. Аналогічний підхід до стандарту доказування "вірогідність доказів" висловлено Касаційним господарським судом у постановах від 29.01.2021 у справі № 922/51/20, від 31.03.2021 у справі № 923/875/19, від 25.06.2020 у справі № 924/233/18.

49. Проте, судом апеляційної інстанції не було надано належної оцінки доказам у справі, не спростовано обґрунтованими доказами висновки суду першої інстанції про дотримання вимог чинного на той час закону під час конкурсного відбору організатора аукціону та проведення самого аукціону, відсутності заперечень комітету кредиторів під час проведення такого конкурсного відбору організатора аукціону, наявності оголошень про проведення аукціону, протоколу проведення аукціону та встановлених фактів про те, що грошові кошти за придбане на аукціоні майно в повному обсязі сплачені покупцем.

50. Тому, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що судом апеляційної інстанції в порушення наведених норм процесуального права залишено поза увагою та не надано належної оцінки всім доказам та доводам у їх сукупності із застосуванням стандарту доказування "вірогідності доказів", з огляду на наведене вище.

51. В свою чергу, судом першої інстанції правильно застосовано стандарт доказування "вірогідності доказів" та надано повну оцінку доказам в їх сукупності.

52. Тому, наведеним спростовуються висновки суду апеляційної інстанції (пункти 26.1, 26.2 цієї постанови).

53. Також, відповідно до статті 43 Закону про банкрутство майно, яке підлягає реалізації у ліквідаційній процедурі, оцінюється ліквідатором. Під час продажу майна банкрута на аукціоні вартість майна, що визначається ліквідатором, є початковою вартістю.

54. В ході розгляду цієї справи судами було встановлено, що ліквідатором проведено незалежну оцінку майна нежитлової будівлі "Е-5" загальною площею 13924,2 кв. м, адреса : м. Харків, вул. Мала Панасівська, буд. 1. Ринкова вартість згідно зі звітом про оцінку СОД ФОП Висторобський С.В. від 01.11.2018 складає 10 557 500,00 грн.

55. Рішенням комітету кредиторів банкрута 02.11.2018 вирішено, що подальший продаж майна необхідно здійснювати окремими лотами з початковою вартістю згідно з висновками про оцінку, а саме: Лот № 1 нежитлова будівля "Е-5" заг. площею 13924,2 кв.м адреса: м. Харків, вул. Мала Панасівська, буд. 1 початкова вартість 10 357 500,00 грн.

56. Ліквідатор листом № 90/50 від 02.11.2018 повідомив АТ "Сбербанк" про результати засідання комітету кредиторів від 02.11.2018, на якому, крім іншого, визначено порядок продажу майна, а також просив повідомити про наявність зауважень/заперечень стосовно результатів засідання комітету кредиторів від 02.11.2018. До листа додано копію протоколу засідання комітету кредиторів від 02.11.2018. У вказаному повідомленні зазначено, що у разі відсутності обґрунтованих письмових заперечень стосовно результатів засідання комітету кредиторів від 02.11.2018 прийняті рішення будуть вважатися схваленими АТ "Сбербанк" (заставним кредитором). Зазначене повідомлення отримано 02.11.2018 представником АТ "Сбербанк" Чуйко Я.В. (довіреність від 15.05.2018 № 197), про що свідчить відповідна відмітка про отримання;

57. Згідно листа АТ "Сбербанк" за вих. № 3118/5/06-02 від 06.12.2018, підписаного представником банку В.І. Сімчук та скріпленого печаткою банку, останнім зазначено: "враховуючи, що перший аукціон з продажу майна ПАТ "Харківський завод Гідропривід" за вартістю всіх вимог кредиторів 894 963 753,75 грн не відбувся у зв`язку з відсутністю покупців, АТ "Сбербанк" погоджено реалізацію заставного майна Банку на аукціоні за початковою вартістю 10 357 500,00грн в порядку, встановленому Законом".

58. Крім того, судом першої інстанції встановлено, що ліквідатором боржника було отримано два листа-згоди від АТ "Сбербанк" за вих. № 3118/5/06-02. Один від 06.12.2018 інший від 18.02.2019. Обидва листа в оригіналах надані до суду першої інстанції. За наслідками їх огляду встановлено, що обидва листи за вих. № 3118/5/06-02 від 06.12.2018 та за вих. № 3118/5/06-02 від 18.02.2019 підписані представником АТ "Сбербанк" - В.І. Сімчук, надруковані на бланку з логотипом АТ "Сбербанк", а підпис представника скріплений печаткою банку. Також судом з`ясовано, що дійсно зазначені листи мають однаковий вихідний номер, однак датовані різними датами. Представники АТ "Сбербанк" повідомили суду, що особа, яка підписали ці листи, дійсно працювала в Банку.

59. Отже, судом першої інстанції встановлено, а АТ "Сбербанк" не спростовано, що Банк ще з серпня 2019 року був обізнаний про наявність у матеріалах справи листа АТ "Сбербанк" від 06.12.2018, копія якого міститься в матеріалах справи, а його зміст досліджувався судом.

60. З моменту порушення справи про банкрутство стосовно боржника/відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржник перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника (правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 918/420/16 та в низці постанов Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справах про банкрутство).

61. Поряд з іншими принципами правового регулювання відносин неплатоспроможності (галузевих принципів), суттєве значення має й принцип узгодженості нормативних приписів права із суміжними інститутами права, що має гарантувати інтеграцію законодавства у сфері неплатоспроможності/банкрутства до національної системи права.

62. Так, дійсний на час проведення аукціону Закон про банкрутство як спеціальний нормативно-правовий акт має пріоритет перед іншими законодавчими актами України у регулюванні відносин, пов`язаних з банкрутством юридичних осіб.

63. При цьому, судом апеляційної інстанції помилково застосовано до спірних правовідносин з реалізації майна банкрута на аукціоні приписи статей 1011, 1012 Цивільного кодексу України, оскільки порядок реалізації майна боржника на час проведення оскаржуваного аукціону регулювався спеціальним законом, який мав пріоритет у застосуванні.

64. Тому, наведеним спростовуються висновки суду апеляційної інстанції (пункт 26.3. цієї постанови).

65. Також, як встановлено судами попередніх інстанцій, в межах справи про банкрутство ПАТ "Харківський завод Гідропривід" до суду надійшла заява (вх. 68/19 від 04.01.2019 та заява 4655 від 21.02.2019) ТОВ "Комфортні метри" (особи, недопущеної до участі в аукціоні з продажу майна боржника), в якій останнє просило суд: визнати протиправними та скасувати рішення ТОВ "Торговий будинок "Форвард", оформлене у вигляді протоколу про визначення учасників аукціону від 20.12.2018, згідно з яким відмовлено заявнику ТОВ "Комфортні метри" в допуску до участі в аукціоні, призначеного на 03.01.2019.

66. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 10.09.2020 відмовлено у задоволенні заяви ТОВ "Комфортні метри" (вх. 68/19 від 04.01.2020 з урахуванням заяви вх. 4655 від 21.02.2020). Судом встановлено, що заява ТОВ "Комфортні метри" не містила всіх зазначених у повідомленні додатків, рішення Організатора аукціону, оформлене протоколом про визначення учасників 20.12.2018, яким відмовлено ТОВ "Комфортні метри" в допуску до участі в аукціоні, призначеного 03.01.2019, є обґрунтованим та відповідає вимогам Закону. Підстави для скасування такого рішення та визнання його протиправним відсутні. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 09.12.2020 ухвалу Господарського суду Харківської області залишено без змін.

67. Також, господарським судом розглядалась позовна заява (вх. 289/19 від 01.02.2019 та 4649 від 21.02.2019) ТОВ "Регіон Сервіс Груп" (особи, недопущеної до участі в аукціоні з продажу майна боржника), в якій останнє просило:

- визнати недійсним другий повторний аукціон з продажу майна ПАТ "Харківський завод Гідропривід", лот № 1 : нежитлова будівля літ "Е-5" загальною площею 13 924,2 кв. м., що знаходиться за адресою: Харківська область, м. Харків, вул. Мала Панасівська, 1, який відбувся 24.01.2019 в м. Харків, організатор аукціону ТОВ "Торговий будинок "Форвард";

- визнати недійсними результати другого повторного аукціону з продажу майна ПАТ "Харківський завод Гідропривід", лот № 1 нежитлова будівля літ "Е-5" загальною площею 13 924,2 кв. м., що знаходиться за адресою: Харківська область, м. Харків, вул. Мала Панасівська, 1, оформлені у вигляді Протоколу проведення аукціону по лоту № 1, Договір купівлі-продажу нерухомого майна лоту № 1, акту приймання-передачі нерухомого майна по лоту № 1, свідоцтва на право власності; задовольнити заяву ТОВ "Регіон Сервіс Груп" від 29.01.2019 та вжити заходи забезпечення позову: заборонити ТОВ "ТБ "Форвард" та ліквідатору банкрута вчиняти будь- які дії щодо відчуження (в тому числі передачі у власність або іпотеку, або управління) нерухомого майна: нежитлової будівлі літ "Е-5" загальною площею 13 924,2 кв.м, що знаходяться за адресою: м. Харків, вул. Мала Панасівська,1; заборонити вчинення будь-яких реєстраційних дій будь-яким особам, наділеним функціями державних реєстраторів, щодо реєстрації прав власності чи інших речових прав на нежитлову будівлю літ "Е-5" загальною площею 13 924,2 кв.м, що знаходяться за адресою: м. Харків, вул. Мала Панасівська,1.

68. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 06.10.2020, залишеною без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 27.01.2021, відмовлено у задоволенні заяви ТОВ "Регіон Сервіс Груп" (вх. 289/19 від 01.02.2019 з урахуванням заяви вх. 4649 від 21.02.2019. Постановою Верховного Суду від 17.06.2021 постанову Східного апеляційного господарського суду від 27.01.2021 та ухвалу Господарського суду Харківської області від 06.10.2020 залишено без змін.

69. Відповідно до частини четвертої статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій бере участь особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

70. Одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів (п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/1427 від 18.11.2003 "Про Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 та юрисдикцію Європейського суду з прав людини").

71. Згідно з преамбулою та статтею 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, згідно рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 у справі за заявою № 48553/99 "Совтрансавто-Холдінг" проти України", а також згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 28.10.1999 у справі за заявою № 28342/95 "Брумареску проти Румунії" встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

72. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

73. Правила про преюдицію спрямовані не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив в законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії.

74. Преюдицію утворюють виключно лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта. Лише згадувані, але такі, що не одержали оцінку суду, обставини не можуть розглядатися як встановлені судом і не набувають властивості преюдиціальності.

75. З огляду на наведене, правильним є висновок суду першої інстанції про те, що судом вже було надано оцінку обставинам щодо визначення кола учасників оспорюваних аукціонів та щодо недопуску до участі у них ТОВ "Комфортні метри" та ТОВ "Регіон Севіс Груп". Ухвали за результатами розгляду таких обставин набрали законної сили. При цьому, під час розгляду зазначених заяв ТОВ "Комфортні метри" та ТОВ "Регіон Сервіс Груп" були присутні представники АТ "Сбербанк".

76. Тому, наведеним спростовуються висновки суду апеляційної інстанції (пункт 26.5. цієї постанови).

77. Відповідно до частини п`ятої статті 59 Закону про банкрутство якщо продажу підлягає будівля, споруда, приміщення, квартира, то у характеристиці майна зазначаються план, загальна площа та житлова площа, кількість кімнат (приміщень), їх площа та призначення, матеріали стін, кількість поверхів, поверх або поверхи, на яких розташоване приміщення (квартира), інформація про підсобні приміщення та споруди, відомості про земельну ділянку, на якій розташована будівля, споруда, право на земельну ділянку, що переходить до покупця будівлі, споруди, приміщення, квартири тощо.

78. Як свідчать матеріали справи та встановлено судом першої інстанції, на противагу вказаним ліквідатором в оголошенні відомостям АТ "Сбербанк" разом із клопотанням (вх. 914 від 17.02.2021) долучило до матеріалів справи копію договору № 1854 від 16.12.1998 на право тимчасового користування земельною ділянкою, укладеним між боржником та Виконавчим комітетом Харківської міської ради, яка на думку Банку свідчить, що право користування земельною ділянкою є оформленим, строк дії вказаного договору до 31.12.2023.

79. Дослідивши матеріали справи та надану АТ "Сбербанк" копію договору на право тимчасового користування земельною ділянкою, суд першої інстанції визначився, що оскільки Договір № 1854 від 16.12.1998, укладений між боржником та Виконавчим комітетом Харківської міської ради, не містить кадастрового номеру земельної ділянки, тому ліквідатор боржника не навів в оголошенні недостовірних відомостей, позаяк наявність договору на тимчасове користування земельною ділянкою без визначення її кадастрового номеру не свідчить про те, що земельна ділянка сформована як об`єкт цивільних прав відповідно до положень статті 79-1 Земельного Кодексу України. Наявність договору свідчить лише про належне оформлення права користування земельною ділянкою, а не земельної ділянки як об`єкта цивільних прав.

80. З наведеного також убачається, що земельна ділянка якою користувався боржник на підставі вказаного договору перебуває у комунальній власності. А відтак, колегія суддів погоджується з аргументами скаржника, що в цьому випадку безпідставним є покладення на ліквідатора боржника обов`язку здійснити оформлення в установленому законом порядку вказаної земельної ділянки, яка перебуває у комунальній власності, та понести у зв`язку з цим витрати.

81. За вказаних обставин правильним є висновок суду першої інстанції про те, що відомості в оголошенні про проведення аукціону щодо земельної ділянки, на якій розташована будівля "Е-5" (Лот № 1), є достовірними та необхідними для визначення змісту права на земельну ділянку, і не свідчать про порушення ліквідатором приписів частини 5 статті 59 Закону про банкрутство.

82. При цьому, висновок суду апеляційної інстанції про те, що вказане є обставиною, що із великою вірогідністю спричинила зниження інтересу покупців до відповідного об`єкта нерухомості, мінімізацію конкуренції між потенційними покупцями, внаслідок чого лот № 1 було реалізовано не за найвищою ціною ґрунтується на припущеннях та не підтверджується належними та допустимими доказами чи встановленими судами обставинами.

83. Тому, наведеним спростовуються висновки суду апеляційної інстанції (пункт 26.4. цієї постанови).

84. Особливості процесу, передбачені законодавством щодо проведення аукціону, полягають у сукупності дій його учасників, спрямованих на досягнення певного результату, тобто є обставиною, з настанням якої закон пов`язує виникнення, зміну або припинення цивільних правовідносин, а тому є правочином.

85. Правова природа продажу майна з публічних торгів дає підстави для можливості визнання торгів недійсними за правилами визнання недійсними правочинів (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України у справі № 6-370цс16 від 29.06.2016, у справі № 904/9284/14 від 14.12.2016).

86. Результати аукціону, проведеного з порушенням вимог закону, можуть бути визнані в судовому порядку недійсними. Визнання результатів аукціону недійсними тягне за собою визнання недійсним укладеного з переможцем договору купівлі-продажу (частина третя статті 55 Закону про банкрутство).

87. Розглядаючи вимоги про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна боржника, господарський суд має системно застосовувати норми Закону про банкрутство, оцінюючи в цілому правомірність дій ліквідатора з обрання ним певних способів продажу майна боржника, правомірність формування ним складу майна, яке виставляється на продаж (як цілісного майнового комплексу, так і окремих лотів), дотримання ліквідатором вимог частини третьої статті 98 Закону про банкрутство щодо добросовісності та розсудливості, забезпечення балансу інтересів боржника та кредиторів (висновки викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постановах від 26.02.2019 у справі № 911/3132/17, від 21.11.2019 у справі № 20/5007/1475-Б/12, від 28.11.2019 у справі № 5009/2987/12).

88. Стала судова практика вказує на те, що до предмету доказування недійсності результатів аукціону входять встановлення обставин недотримання ліквідатором та організатором аукціону вимог, які ставляться Законом про банкрутство до його проведення, зокрема, щодо порядку отримання згоди заставного кредитора на продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення (стаття 42 Закону); щодо особливостей укладення договору на аукціоні (стаття 50 Закону); щодо порядку оприлюднення оголошення про проведення аукціону певного змісту, письмового повідомлення про проведення аукціону власника майна, замовника та інших осіб, визначених замовником (статті 58, 59 Закону); допуску до участі в аукціоні (стаття 61 Закону); допуску до місця проведення аукціону (стаття 63 Закону); порядку проведення аукціону (статті 64-68 Закону).

89. При вирішенні спорів про визнання прилюдних торгів або аукціону недійсними, слід встановити таке: чи мало місце порушення вимог законодавства при проведенні прилюдних торгів або аукціону; чи вплинули ці порушення на результати торгів та аукціону; чи мало місце порушення прав і законних інтересів особи, яка оспорює результати торгів або аукціону (постанови ВС від 13.03.2018 у справі № 911/494/17, від 25.04.2018 у справі № 910/16955/17, від 11.06.2019 у справі № 920/1316/14, від 26.09.2019 у справі у справі № 11/19).

90. Також, дотримання ліквідатором та організатором законодавчих приписів процедури організації та проведення аукціону у справі про банкрутство мають значення настільки, наскільки засвідчують добросовісність чи недобросовісність набувача майна. При формальному порушенні порядку проведення публічних торгів і недоведеності факту недобросовісної поведінки їх переможця таке порушення саме по собі не може спричинити негативних наслідків для переможця, добросовісність якого презюмується.

91. З огляду на викладене, враховуючи те, що судом апеляційної інстанції не обґрунтовано наявність порушень які б вплинули на порядок проведення публічних торгів і не доведено факту недобросовісної поведінки їх переможця, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про те, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення заяви Акціонерного товариства "Сбербанк" (вх. 19572 від 14.08.2019).

92. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, позиція суду касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

93. Відповідно до статті 312 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

94. Відповідно до діючого законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

95. Рішення суду має прийматися у цілковитій відповідності з нормами матеріального та процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних та допустимих доказів у конкретній справі.

96. Однак, враховуючи викладене, оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції таким вимогам не відповідає.

97. При цьому, колегія суддів зазначає, що місцевий господарський суд всебічно, повно та об`єктивно розглянув у судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, та ухвалив законне і обґрунтоване судове рішення, яке помилково скасував суд апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 15.01.2020 № 460-IX, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу ліквідатора ПАТ "Харківський завод Гідропривід" арбітражного керуючого Кошовського С.В. на постанову Східного апеляційного господарського суду від 04.10.2022 у справі № 922/605/15 за результатами розгляду заяви Акціонерного товариства "Сбербанк" (вх. 19572 від 14.08.2019) задовольнити.

2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 04.10.2022 у справі № 922/605/15 за результатами розгляду заяви Акціонерного товариства "Сбербанк" (вх. 19572 від 14.08.2019) скасувати. Ухвалу Господарського суду Харківської області від 18.02.2021 у справі № 922/605/15 за результатами розгляду заяви Акціонерного товариства "Сбербанк" (вх. 19572 від 14.08.2019) залишити в силі.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. В. Білоус

Судді В. І. Картере

В. Я. Погребняк