Постанова

від 06.03.2023 по справі 623/477/21

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 623/477/21 Номер провадження 22-ц/814/1426/23Головуючий у 1-й інстанції Одарюк М.П. Доповідач ап. інст. Лобов О. А.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2023 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий суддя Лобов О.А.

судді: Дорош А.І., Триголов В.М.

за участю секретаря судового засідання Коротун І.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Чарівний лан» на рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 01 вересня 2021 року (час ухвалення судового рішення з 14:38:01 до 14:48:59; дата виготовлення повного текста судового рішення 08 вересня 2021 року) у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Чарівний лан» про розірвання договору оренди землі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, апеляційний суд

у с т а н о в и в :

У лютому 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаним позовом, просила ухвалити рішення, яким розірвати договір оренди б/н від 23 липня 2009 року, укладений між ТОВ «Чарівний Лан» і ОСОБА_1 .

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що що їй на праві приватної власності належить земельна ділянка загальною площею 10.6582 гектари відповідно до державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ХР № 108583, кадастровий номер 6322880800:01:000:0034, яка розташована на території Бражківської сільської ради Ізюмського району Харківської області.

23 липня 2009 року позивач уклала з відповідачем ТОВ «Чарівний Лан» договір оренди належної їй земельної ділянки терміном на 20 років до 30 вересня 2030 року. Позивач вирішила обробляти власну земельну ділянку самостійно, тому у грудні 2020 року направила на адресу відповідача письмове попередження про одностороннє розірвання договору на підставі пункту 12.5. Вказане попередження відповідач отримав 12 грудня 2020 року, але відповіді на нього так і не надав.

Рішенням Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 01 вересня 2021 року позов задоволений.

Розірвано договір оренди земельної ділянки б/н від 23 липня 2009 року, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Чарівний Лан», кадастровий номер 6322880800:01:000:0034, яка розташована на території Бражківської сільської ради Ізюмського району Харківської області, площею 10.6582 гектарів, зареєстрований у Харківській регіональній філії ДП ЦДЗК, про що у Державному реєстрі вчинено запис від 30 вересня 2010 року за № 041067200014.

Вирішено питання судових витрат.

В апеляційній скарзі ТОВ «Чарівний Лан», посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги стверджується про помилковість висновку суду щодо наявності підстав для розірвання договору оренди, адже у позивачки наявна лише одна земельна ділянка, щодо якої укладений спірний договір оренди. Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно підтверджений факт укладення додаткової угоди саме до цього договору оренди, про що і не заперечувала сама позивачка у своїй відповіді на відзив.

У відзиві ОСОБА_1 , посилаючись на необґрунтованість доводів апеляційної скарги, просить залишити без змін рішення суду першої інстанції.

Зокрема, звертається увага, що пункт 12.5 договору оренди у новій редакції не виключає можливості розірвання договору в односторонньому порядку.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.10.2021 року справу передано в провадження колегії суддів Харківського апеляційного суду.

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 18.10.2021 року відкрито провадження у справі.

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 18.10.2021 року закінчено підготовку до апеляційного розгляду та призначено справу до розгляду в апеляційній інстанції у судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного суду.

Відповідно до Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України №133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовженого строк дії воєнного стану з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.

Розпорядженням голови Верховного Суду № 14/0/9-22 від 25.03.2022 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (окремі суди Сумської, Харківської області), відповідно до ч. 7 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», з урахуванням неможливості судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, змінено територіальну підсудність справ Харківського апеляційного суду на Полтавський апеляційний суд.

Указом Президента України від 18.04.2022року №259/2022«Про продовження строку дії воєнного станув Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України від 17.05.2022року №341/2022«Про продовження строку дії воєнного станув Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Полтавського апеляційного суду від 05.08.2022 року справу передано до провадження колегії суддів під головуванням судді Лобова О.А., суддів учасників колегії Дорош А.І., Триголов В.М.

Апеляційний суд, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог, заявлених в суді першої інстанції, дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити таких підстав:

Відповідно п.2 ч.1 ст.374, п.4 ч.1 ст.376 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення у разі порушення судом першої інстанції норм процесуального права або неправильного застосування норм матеріального права.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належить земельна ділянка загальною площею 10.6582 гектари відповідно до державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ХР № 108583, кадастровий номер 6322880800:01:000:0034, яка розташована на території Бражківської сільської ради Ізюмського району Харківської області (а.с.11).

23 липня 2009 року позивач уклала з ТОВ «Чарівний Лан» договір оренди належної їй земельної ділянки терміном на 20 років до 30 вересня 2030 року (а.с.5-6).

Договір зареєстрований у Харківській регіональній філії ДП ЦДЗК, про що у Державному реєстрі вчинено запис від 30 вересня 2010 року за № 041067200014.

Пунктом 12.5 Договору оренди землі від 23 липня 2009 року встановлено, що розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку допускається (а.с.6 зворот).

06 липня 2020 року ОСОБА_1 та ТОВ «Чарівний Лан» уклали додаткову угоду до договору оренди землі № 111-Б від 23 липня 2009 року, якою п.12.5 договору виклали у такій редакції: «Весь врожай, посіяний на земельній ділянці орендарем на підставі цього договору, належить орендарю. Дія цього договору не може бути припинена раніше завершення сільськогосподарського циклу збирання орендарем врожаю» (а.с.46).

10 грудня 2020 року позивач звернувся до відповідача з попередженням про розірвання договору оренди, яке отримана відповідачем 12 грудня 2020 року, що підтверджується копією поштового повідомлення та залишено відповідачем без відповіді (а.с.12,13).

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що матеріали справи не містять доказів того, що додаткова угода до договору оренди землі № 111-Б від 23 липня 2009 року стосується саме договору оренди землі б/н від 23 липня 2009 року, на якій посилається позивач.

Перевіряючи матеріали справи у межах доводів апеляційної скарги і позовних вимог, апеляційний суд, виходить з такого.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення суду першої інстанції не відповідає.

Відповідно до ст.525ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Частинами першою та другоюстатті 651 ЦК Українипередбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо іншене встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Статтею 31 ЗУ «Про оренду землі» встановлено, що договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Відповідно до ст.32 ЗУ «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексомУкраїни та іншими законами України.

Перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (у тому числі в порядку спадкування), реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або припинення договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).

Завданням національних судів є забезпечення належного вивчення документів, аргументів і доказів, представлених сторонами (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Ван де Гурк проти Нідерландів").

Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що навіть якщо національний суд володіє певною межею розсуду, віддаючи перевагу тим чи іншим доводам у конкретній справі та приймаючи докази на підтримку позицій сторін, суд зобов`язаний мотивувати свої дії та рішення (рішення Європейського суду з прав людини "Олюджіч проти Хорватії"). Принцип справедливості, закріплений у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, порушується, якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Мала проти України", "Богатова проти України").

У визначення справедливого судового розгляду справи сторін не можна не враховувати загальні фактичні та юридичні обставини справи (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Станкевич проти Польщі").

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020р. (справа № 129/1033/13-ц), постановах Верховного Суду від 02.10.2018р. (справа № 910/18036/17), від 23.10.2019р. (справа № 917/1307/18), від 18.11.2019р. (справа № 902/761/18), від 04.12.2019р. (справі № 917/2101/17) наголошується щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування і стверджується, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Звертаючись до суду з вимогою про одностороннє розірвання договору оренди землі, позивач наполягала на тому, що таке право передбачено пунктом 12.5 цього договору.

Разом з тим, матеріали справи містять додаткову угоду до договору оренди землі від 23 липня 2009 року, яка укладена сторонами - ОСОБА_1 , і ТОВ «Чарівний Лан», 06 липня 2020 року (а.с.46), згідно якої пункт 12.5 договору викладений у новій редакції, а саме: «Весь врожай, посіяний на земельній ділянці орендарем на підставі цього договору, належить орендарю. Дія цього договору не може бути припинена раніше завершення сільськогосподарського циклу збирання орендарем врожаю».

З наведеного слідує, що сторони за взаємною згодою повністю змінили зміст пункту 12.5 договору, виключивши з нього попереднє застереження про можливість одностороннього розірвання договору.

Про те, що додаткова угода стосується саме договору оренди від 23 липня 2009 року свідчить, зокрема, те, що у додатковій угоді зазначений кадастровий номер земельної ділянки, а саме 6322880800:01:000:0034, тобто такий же номер, що у витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно …, сформованного 19 вересня 2017 року, щодо реєстрації договору оренди б/н від 27 липня 2009 року (а.с.45).

Окрім того, як слідує із витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно …, сформованного 03 листопада 2020 року, відносно обтяжень щодо земельної ділянки із кадастровим номером 6322880800:01:000:0034, за заявою ОСОБА_2 від 30 жовтня 2020 року державним реєстратором зареєстрована додаткова угода до договору оренди землі №111-Б від 23 липня 2009 року, серія та номер: б\н, виданий 06 липня 2020 року (а.с.47).

Наведені докази у сукупності, поза розумним сумнівом, вказують на те, що ОСОБА_1 , орендодавець, і ТОВ «Чарівний Лан», орендар, 06 липня 2020 року у встановленому законом порядку внесли зміни до договору оренди від 23 липня 2009 року (стосовно земельної ділянки з кадастровим номером 6322880800:01:000:0034), яким змінили у тому числі редакцію пункту 12.5 договору, зміст якої (у новій редакції) виключає можливість односторонньої відмови від договору.

Суд першої інстанції наведеного не врахував та зробив хибний висновок про доведеність заявлених вимог, тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Частиною 13 ст.141 ЦПК України визначено, що суд апеляційної чи касаційної інстанціях, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Чарівний Лан» сплатило судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 1 362 грн (а.с.55).

Оскільки апеляційна скарга задоволена і апеляційним судом ухвалюється рішення про відмову у позові, то із ОСОБА_1 слід стягнути на користь ТОВ «Чарівний Лан» судові витрати, понесені останнім за подачу апеляційної скарги.

Керуючись ст.367, п.2 ч.1 ст.374, п.4 ч.1 ст.376, ст.382, ст.384 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Чарівний лан» задовольнити.

Рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 01 вересня 2021 року скасувати, ухвалити нове рішення по суті заявлених вимог.

ОСОБА_1 відмовити за недоведеністю у задоволенні позову до Товариства з обмеженою відповідальністю «Чарівний лан» про розірвання договору оренди землі.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Чарівний лан» (ІК 34793771, адреса: 64319, с.Капитолівка Ізюмського району Харківської області, вул.. Центральна,39) судові витрати у розмірі 1 362 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови виготовлено 06 березня 2023 року.

Головуючий суддя О.А.Лобов

Судді: А.І.Дорош

В.М.Триголов