Ухвала

від 07.03.2023 по справі 120/2032/23

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

м. Вінниця

07 березня 2023 р.Справа № 120/2032/23

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Дмитришена Руслана Миколаївна, розглянувши матеріали позовної заяви за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВК ГРУП" (код ЄДРПОУ - 42113726, вул. Волошкова, буд. 55, м. Вінниця, 21033) до Головного управління ДПС у Вінницькій області (код ЄДРПОУ ВП - 44069150, вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21028) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВК ГРУП" (код ЄДРПОУ - 42113726, вул. Волошкова, буд. 55, м. Вінниця, 21033) до Головного управління ДПС у Вінницькій області (код ЄДРПОУ ВП - 44069150, вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21028) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення за №0097760703 від 28.11.2022.

Також, в прохальній частині позову представник позивача клопоче про відстрочення сплати судового збору до вирішення справи по суті судом першої інстанції, в зв`язку з військовим станом.

Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Відповідно до положень ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI).

В силу вимог ч. 1 ст. 4 Закону № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою, встановлено ставку судового збору в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2023 року встановлено в розмірі 2684,00 грн.

Отже, виходячи зі змісту заявлених позовних вимог, при зверненні до суду позивач мав би сплатити судовий збір в сумі 5259,87 грн (350658,00 - ціна позову*1,5%) та додати відповідні докази про оплату судового збору до матеріалів справи.

У визначеному законом розмірі судовий збір позивачем не сплачений, однак в прохальній частині позову представник клопоче про відстрочення сплати судового збору до прийняття рішення по справі, з огляду на запровадження воєнного стану.

Визначаючись щодо поданого клопотання, суд зважає на таке.

Частиною 1 статті 133 КАС України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Аналогічну норму містить і Закон України "Про судовий збір", частиною 1 статті 8 якої передбачено, що, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Водночас, із системного аналізу змісту статті 8 Закону № 3674-VI слідує, що положення пунктів 1 та 2 частини 1 статті 8 цього Закону не поширюються на юридичних осіб незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини 1 статті 8 Закону № 3674-VI можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2021 року у справі №0940/2276/18.

Також у цій постанові суд касаційної інстанції звернув увагу на те, що частина 2 статті 132 КАС України відсилає до норм Закону України "Про судовий збір", зокрема щодо підстав для звільнення від сплати судового збору, визначених статтею 8, проте лише щодо питання звільнення від сплати судового збору.

З огляду на це Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що юридична особа не позбавлена права звернутися із клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, і суд за результатами розгляду цього клопотання не обмежений у праві на власний розсуд відстрочити або розстрочити таку сплату. Крім того, із наведеного убачається, що прийняти рішення про відстрочення або розстрочення сплати судового збору суд може і з власної ініціативи у тому разі, коли юридична особа звертається із клопотанням про звільнення від сплати судового збору.

Так, розглянувши клопотання представника позивача про відстрочення сплати судового збору суд дійшов висновку, що таке не є належним чином обґрунтоване. Зокрема, суд враховує, що основним критерієм для прийняття судом рішення про відстрочення чи розстрочення сплати судового збору є майновий стан сторони.

Майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов`язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір. Отже, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від тих доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.

При цьому, звільнення сторони від сплати судового збору, зменшення його розміру, розстрочення або відстрочення його сплати с дискреційним правом, а не обов`язком суду.

Відповідно до матеріалів позовної заяви, позивач як на єдину підставу для відстрочення сплати судового збору посилається на запровадження воєнного стану, втім сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для відстрочення сплати судового збору. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та спричинили незадовільний майновий стан сторони.

Діючим законодавством саме на заявника покладається обов`язок щодо доведення фактів відповідно до його прохання про звільнення від сплати судового збору чи його відстрочення або розстрочення. Обов`язок сплатити судові збори, встановлений відповідно до закону, має законну мету, а тому, за загальним правилом, не визнається судом непропорційним чи накладеним свавільно. Застосовані згідно із законом процесуальні обмеження у формі обов`язку сплатити судовий збір не зменшують для заявника можливості доступу до суду та не ускладнюють йому цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права.

При прийнятті таких висновків суд враховує положення п. 1 ч. 2 ст. 129 Конституції України, згідно з яким однією із основних засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. У зв`язку із цим обставини пов`язані з відсутністю коштів призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для відстрочення від сплати судового збору.

Особа, яка має намір подати позовну заяву, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту позовної заяви, в тому числі щодо оплати судового збору.

Також необхідно звернути увагу на практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд), за якою вимога сплатити судовий збір не порушує право заявників на доступ до правосуддя, оскільки судовий збір є певним законним обмежувальним заходом, який є формою регулювання доступу до суду, а також попередження подання необґрунтованих та безпідставних позовів та перенавантаження судів. Таке обмеження не може розглядатись як таке, що саме по собі суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована згідно із Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР та набрала чинності для України 11 вересня 1997 року, який гарантує кожному право на розгляд його справи судом.

З огляду на викладене та враховуючи, що клопотання про відстрочення сплати судового збору є необґрунтованим, підстави для його задоволення - відсутні.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 160 КАС України, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене вважаю, що дану заяву необхідно залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення недоліків у спосіб надання суду доказів доплати судового збору в розмірі 5259,87 грн за реквізитами: отримувач коштів: ГУК у Він. обл./м.Вінниця/22030101, ЄДРПОУ 37979858, Банк одержувач: Казначейство України (ЕАП), р/р UA028999980313181206084002856, призначення платежу: судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Вінницький окружний адміністративний суд.

Керуючись ст.ст. 169, 248, 256 КАС України, -

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

2. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВК ГРУП" (код ЄДРПОУ - 42113726, вул. Волошкова, буд. 55, м. Вінниця, 21033) до Головного управління ДПС у Вінницькій області (код ЄДРПОУ ВП - 44069150, вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21028) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення залишити без руху.

3. Запропонувати позивачу у 10 - денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.

4. Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

СуддяДмитришена Руслана Миколаївна