ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 лютого 2023 року Справа № 160/20332/22 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Дєєв М.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЛАСТ-2013»
до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України
про визнання протиправним, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
21.12.2022 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЛАСТ-2013» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України, в якому позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, ГУ ДПС у Дніпропетровській області №7266387/38936642 від 30 серпня 2022 року про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної № 43 від 28 липня 2022 року;
- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 43 від 28 липня 2022 року в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного отримання.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачем було подано на реєстрацію до податкового органу податкову накладну № 43 від 28 липня 2022 року, згідно квитанції вказану накладну було отримано, але реєстрацію зупинено та запропоновано платнику податків подати додаткові документи та пояснення, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Первинні документи фінансово-господарської діяльності підприємства були подані до податкового органу. Вказані документи повністю підтверджують реальність господарської операції, за результатом якої складено податкову накладну, яку надіслано для реєстрації. При цьому, рішенням відповідача-1 було відмовлено у реєстрації вказаної податкової накладної, при цьому, в рішенні про відмову в реєстрації податкової накладної вказано як підставу для відмови ненадання платником податку копій документів: розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків, додаткова інформація наявність ризикових операцій, ненадано розрахункові документи, тобто, в оскаржуваному рішенні не вбачається конкретної підстави відмови, а тому рішення, прийняте відповідачем-1 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, у зв`язку з чим позивач просив позовні вимоги задовольнити.
28.12.2022 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.
25.01.2023 року від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого вказано, що комісія контролюючого органу при прийнятті оскаржуваного рішення діяла у межах своїх повноважень та у спосіб, що передбачений законом здійснила перевірку поданих платником податку копій документів. Також, відповідач-1 зазначає, що квитанція не є рішенням податкового органу, а лише підтверджує факт прийняття ПН/РК в електронному вигляді. Крім того, зі змісту квитанції вбачається, що платника податку повідомлено про факт зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунків коригування, а також зазначено причину такого зупинення. Отже, податковий орган при направленні квитанції дотримався абз.10 п.201.10 ст.201 ПК України та Порядку №1246. Окремо, відповідач-1 зазначає, що адміністративний суд перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч.2 ст.2 КАС України критеріям не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень, не ставить своїм завданням підміняти компетентні національні органи.
25.01.2023 року від Державної податкової служби України надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого вказано, що перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в Реєстрі, встановлений пунктом 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК ЄРПН, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520. Відповідач-2 зазначає, що вказаною нормою не встановлено обов`язок фіскального органу зазначати в квитанції конкретний перелік документів, а лише пропозицію щодо надання документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Натомість обов`язком платника податку є надання повного пакету первинних документів, вичерпний перелік яких встановлений п.14 Порядку зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН. Крім того, відповідач-2 зазначає, що контролюючий орган не може наперед знати які саме документи наявні у платника податку, адже перелік документів, що супроводжують ту чи іншу господарську операцію, може змінюватися залежно від її особливостей. Отже, на думку вдіповідача-2, платнику надано альтернативу обрання самостійних рішень (надання пояснень та/або документів для реєстрації податкової накладної платник) не обмежуючи його тим самим у поданні виключного переліку документів, а даючи можливість надання наявних документів. Також, на думку відповідача-2, відповідно до норм чинного законодавства повноваження ДІІС щодо реєстрації податкових накладних в ЄРПН є дискреційним повноваженням та виключною компетенцією уповноваженого органу. Віпдповідач-2 зазначає, що наділивши державні органи та осіб, уповноважених на виконання функцій держави дискреційнми повноваженнями, законодавець надав їм певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення, а отже позовні вимоги про зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну є необґрунтованим, оскільки без надання правової оцінки рішенню комісії регіонального рівня, зобов`язання зареєструвати вказану податкову накладну в ЄРПН є передчасним.
Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЛАСТ-2013» (код ЄДРПОУ 38936642) зареєстроване 15.10.2013 та перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області. Основним видом економічної діяльності ТОВ «ВЛАСТ-2013» є вантажний автомобільний транспорт (код КВЕД 49.41).
Судом встановлено, що між ТОВ «ВЛАСТ-2013» (перевізник) та ТОВ «ПРАЙМ НАФТОТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 44442094, експедитор) укладено договір транспортного експедирування та перевезення нафтопродуктів автомобільним транспортом №27/06/22 від 27.06.2022, у відповідності до умов якого перевізник зобов`язується перевозити належним йому автомобільним транспортом нафтопродукти (надалі - вантаж), що належать клієнтам експедитора, у внутрішньому та міжнародному сполучені, на підставі заявки експедитора доставляти ці вантажі в пункти призначення, вказані в заявці експедитора, а експедитор зобов`язується оплачувати виконані перевезення та/або, відповідно, надані послуги в порядку та на умовах цього договору.
Пунктом 2.1 договору №27/06/22 від 27.06.2022 визначено, що оплата за надані перевізником на підставі цього договору послуги з перевезення вантажу здійснюється з розрахунку тарифів погоджених сторонами в протоколі узгодження цін і тарифів (додатку до цього договору, є його невід`ємною частиною) за узгодженими маршрутами.
У відповідності до пункту 2.2 договору №27/06/22 від 27.06.2022 загальна вартість договору являє собою суму зазначену в актах виконаних робіт, які складені сторонами на підставі фактично проведених перевезень перевізником і є невід`ємною частиною договору.
Пунктом 3.1 договору №27/06/22 від 27.06.2022 визначено, що кількість фактично відвантаженого вантажу підтверджується даними товарно-транспортних накладних (із зазначенням у них державного номеру транспортного засобу, що належить перевізнику та його водія із особистим підписом у графі «Прийняв, водій»: у графі «Автопідприємство» зазначаються відомості про Експедитора).
Відповідно до пункту 3.2 договору №27/06/22 від 27.06.2022 на кожну відвантажену партію вантажу представляється паспорт якості виробника.
Згідно з пунктом 4.1 договору №27/06/22 від 27.06.2022 послуги з перевезення вантажів здійснюється перевізником на підставі заявок, поданих експедитором за маршрутами, визначеними в протоколі узгодження цін і тарифів. Заявка передається перевізнику за допомогою факсимільного зв`язку або в телефонному режимі (усно).
Пунктом 4.2 договору №27/06/22 від 27.06.2022 передбачено, що у заявці вказується: місценавантаження, вантажовідправник, місце розвантаження, вантажоодержувач, кількість вантажу.
Положеннями пункту 4.3 договору №27/06/22 від 27.06.2022 встановлено, що подорожній лист, завірений печаткою перевізника, а також довіреність, видана експедитором представнику перевізника, при пред`явлені водієм документа, що засвідчує його особу, є підставою для отримання водієм перевізника вантажу.
Відповідно до акту №СФ-0000240 від 28.07.2022 ТОВ «ВЛАСТ-2013» надано ТОВ «ПРАЙМ НАФТОТРЕЙД» послуги вантажного перевезення по маршруту м. Рені, Одеська обл. м. Дніпро, автомобіль DAF НОМЕР_1 , причіп НОМЕР_2 , на суму 80800,00 грн, в тому числі ПДВ 16160,00 грн.
На підтвердження оплати наданих послуг, позивачем надано платіжне доручення №190 від 09.08.2022 на суму 96960,00 грн.
Позивачем також до суду надано товарно-транспортні накладні: №4911 від 28.07.2022, №4912 від 28.07.2022 року, №4913 від 28.07.2022 року.
За результатом здійснення вказаної господарської операції з надання послуг з перевезення, позивачем складено податкову накладну № 43 від 28 липня 2022 року на загальну суму 80800,00 грн, в тому числі ПДВ 16160,00 грн.
16.08.2022 на електронну адресу позивача надійшла квитанція зі змісту якої видно, що реєстрація зазначеної податкової накладної зупинено, оскільки коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 49.41, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються) та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає вимогам п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операції.
Позивачу, також, запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
ТОВ «ВЛАСТ-2013» подало повідомлення №7 від 26.08.2022 року про подання інформації та копій документів щодо податкових накладних, в тому числі щодо податкової накладної № 43 від 28 липня 2022 року, реєстрацію якої зупинено, до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.
Рішенням Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 7266387/38936642 від 30 серпня 2022 року у реєстрації податкової накладної № 43 від 28 липня 2022 року відмовлено. Підставою для прийняття вказаного рішення про відмову в реєстрації податкової накладної визначено ненадання платником податку копій розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків. В графі «Додаткова інформація» вказано: наявність ризикових операцій, крім того, не надано розрахункові документи тощо.
05.09.2022 ТОВ «ВЛАСТ-2013» подано скаргу на рішення № 7266387/38936642 від 30 серпня 2022 року до ДПС України.
Рішенням Комісії центрального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 22.09.2022 №46020/38936642/2 залишено скаргу позивача без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін. Підставою прийняття рішення Комісії центрального рівня визначено: ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси.
Не погоджуючись з рішенням про відмову у реєстрації розрахунку коригування, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступним.
Відповідно до пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1246 від 29.12.2010 (далі - Порядок №1246) податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Згідно з пунктом 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки:
відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);
чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;
реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;
дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу;
наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу;
наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.);
наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;
факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;
наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування;
дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «;Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Відповідно до пункту 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165 та Порядок розгляду скарги, відповідно).
За положеннями пункту 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено та/або подано податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (пункт 6 Порядку №1165).
У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (пункт 7 Порядку №1165).
За приписами пункту 10 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
Згідно з пунктом 11 Порядку №1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:
1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;
2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;
3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (пункт 25 Порядку №1165).
У відповідності до пункту 1 додатку 3 «Критерії ризиковості здійснення операцій» Порядку №1165 критерієм ризиковості здійснення операцій є те, що обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі.
Наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520 затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №520).
Пунктами 2-7 Порядку №520 прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).
Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.
У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.
Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:
договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.
Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).
Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «;Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Згідно з пунктами 9-11 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.
Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку.
Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: - ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; - та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; -та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Разом з тим, у пункті 6 Порядку №1165 вказано, що інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «;Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.
З урахуванням положень наведених норм, комісією регіонального рівня приймається рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі за результатами розгляду інформації та копій документів платника податку. Отже, контролюючий орган має зажадати від платника податку документів та пояснень на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов`язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітлити платнику податків у своїх поясненнях.
Також аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що рішення комісії контролюючого органу повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.
Аналізуючи підставу зупинення реєстрації податкової накладної та надані позивачем документи, суд робить наступний висновок.
Так, у якості підтвердження господарських взаємовідносин за договором №27/06/22 від 27.06.2022 позивачем надано: - копію договору №27/06/22 від 27.06.2022; - копію акту №СФ-0000240 від 28.07.2022; - копію платіжного доручення №190 від 09.08.2022; - копію товарно-транспортних накладних №№4911 від 28.07.2022, №4912 від 28.07.2022 року, №4913 від 28.07.2022 року; - копію податкової накладної №43 від 28.07.2022.
Водночас, як і зазначалось, у відповідності до умов договору №27/06/22 від 27.06.2022 кількість фактично відвантаженого вантажу підтверджується даними товарно-транспортних накладних (із зазначенням у них державного номеру транспортного засобу, що належить перевізнику та його водія із особистим підписом у графі «Прийняв, водій»: у графі «Автопідприємство» зазначаються відомості про Експедитора) (пункт 3.1 договору №27/06/22 від 27.06.2022).
На кожну відвантажену партію вантажу представляється паспорт якості виробника (пункт 3.2 договору №27/06/22 від 27.06.2022).
Послуги з перевезення вантажів здійснюється перевізником на підставі заявок, поданих експедитором за маршрутами, визначеними в протоколі узгодження цін і тарифів. Заявка передається перевізнику за допомогою факсимільного зв`язку або в телефонному режимі (усно) (пункт 4.1 договору №27/06/22 від 27.06.2022).
Подорожній лист, завірений печаткою перевізника, а також довіреність, видана експедитором представнику перевізника, при пред`явлені водієм документа, що засвідчує його особу, є підставою для отримання водієм перевізника вантажу (пункт 4.3 договору №27/06/22 від 27.06.2022).
Проте, позивачем не надано до суду ані подорожніх листів, ані довіреності, виданої експедитором представнику перевізника.
Позивачем також не надано доказів на підтвердження того, що вказані документи надавались ним як під час подання повідомлення №7 від 26.08.2022 до Комісії регіонального рівня, так і під час подання скарги на рішення Комісії регіонального рівня до Комісії центрального рівня.
Також, з аналізу товарно-транспортних накладних встановлено, що одним і тим самим водієм ОСОБА_1 за допомогою одного і того самого транспортного засобу автомобіль DAF НОМЕР_1 , причіп НОМЕР_2 здійснено три виїзди за маршрутом м. Рені, Одеська обл. м. Дніпро, а саме:
- згідно з товарно-транспортною накладною №4911 від 28.07.2022 із зазначенням дати і часу прибуття до вантажоодержувача 27.07.2022 о 19 годині 15 хвилин та дати і часу виїзду від вантажоодержувача 27.07.2022 о 20 годині 20 хвилин;
- згідно з товарно-транспортною накладною №4912 від 28.07.2022 із зазначенням дати і часу прибуття до вантажоодержувача 28.07.2022 року о 07 годині 15 хвилин та дати і часу виїзду від вантажоодержувача 07 годині 55 хвилин;
- згідно з товарно-транспортною накладною №4913 від 28.07.2022 із зазначенням дати і часу прибуття до вантажоодержувача 27.07.2022 о 21 годині 10 хвилин та дати і часу виїзду від вантажоодержувача 27.07.2022 о 22 годині 00 хвилин;
Будь-яких пояснень стосовно порядку здійснення трьох рейсів за один день для перевезення вантажу за допомогою одного і того самого транспортного засобу під керуванням одного і того самого водія, позивачем до суду не надано.
Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
За змістом частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV (далі - Закон №996-XIV), підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які у розумінні абзацу одинадцятого статті 1 цього Закону є документами, які містять відомості про господарську операцію та відповідно до частини другої статті 9 цього ж Закону повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської діяльності і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
У підпункті «б» пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України зазначено, що об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.
Відповідачем-1 відмовлено у реєстрації податкової накладної № 43 від 28 липня 2022 року з підстав ненадання платником податку копій розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків, в графі «Додаткова інформація» вказано: наявність ризикових операцій, крім того, не надано розрахункові документи тощо.
В цей же час, суд звертає увагу на те, що визначені відповідачами документи, які не були надані позивачем до податкового органу, визначені Порядком №520, як документи необхідні для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі.
Доказів надання до Комісії регіонального рівня розрахункових документів, позивачем до суду не надано.
Які саме розрахункові документи подані позивачем до Комісії центрального рівня разом зі скаргою встановити неможливо, адже серед додатків до скарги на рішення № 7266387/38936642 від 30 серпня 2022 року зазначено додаток платіжні доручення, без вказівки їх реквізитів.
З аналізу наданих позивачем до суду документів, не видається за можливе підтвердити факт надання позивачем послуг з перевезення вантажу, у зв`язку з чим, суд робить висновок про обґрунтованість рішення Комісії регіонального рівня.
Права, обов`язки і відповідальність власників автомобільного транспорту - Перевізників та вантажовідправників і вантажоодержувачів замовників визначені Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363.
Відповідно до Правил: - товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу; - товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов`язкові реквізити, передбачені цими Правилами.
Умовами договору №27/06/22 від 27.06.2022 визначено, що послуги з перевезення вантажів здійснюється перевізником на підставі заявок, поданих експедитором за маршрутами, визначеними в протоколі узгодження цін і тарифів. Крім того, вказаний договір визначає, що підставою для отримання водієм перевізника вантажу є подорожній лист, завірений печаткою перевізника, а також довіреність, видана експедитором представнику перевізника.
Жодного з вказаних документів, віднесеного до товарно-транспортної документації, позивачем не до суду надано, а долучений до матеріалів справи протокол узгодження цін і тарифів не містить в собі визначених сторонами маршрутів.
Таким чином, судом підтверджено висновки податкового органу про ненадання в повному обсязі первинних документів на підтвердження господарської операції з послуг транспортного експедирування та перевезення нафтопродуктів.
При цьому суд звертає увагу на те, що визначені відповідачами документи, які не були надані позивачем до податкового органу та до суду, визначені Порядком №520, як документи необхідні для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі.
Суд зазначає, що відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Дотримуючись встановленого процесуальним законодавством завдання, суд дійшов висновку, що відповідач-1, здійснюючи дослідження поданих позивачем первинних документів діяв обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, оскільки позивачем не було подано Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних документів, неподання яких стало підставою для прийняття рішення № 7266387/38936642 від 30 серпня 2022 року.
Як зазначено у постанові Верховного Суду 02.04.2019 у справі №822/1878/18 загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних та юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.
Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. При цьому суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.
Судом встановлено дотримання відповідачем-1 принципу вмотивованості оскаржуваного рішення, оскільки станом на момент його прийняття позивачем дійсно не було надано документів, відсутність яких стала підставою для відмови у реєстрації податкових накладних.
Суд звертає увагу, що станом як на день звернення до суду з позовом, так і на день прийняття рішення судом, не надано доказів подання позивачем до податкового органу документів, що стали підставою для прийняття оскаржуваного рішення.
Надаючи правову оцінку повноті поданих позивачем документів для можливості реєстрації податкових накладних, суд зазначає, що згідно з п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Податкова накладна є документом, який підтверджує факт сплати покупцем податку на додану вартість у ціні товару. Як свідчать матеріали справи, зауважень до податкових накладних у контролюючого органу не було.
Суд зазначає, що відповідно до ч.4 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Статтею 1 Закону України №996-ХІV визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, а його статтею 3 передбачено, що бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Відповідно до ч.1 ст.9 Закону №996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена також в пп.1.2 п.1, пп.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704 (далі - Положення №88), первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.
Відповідно до ч.2 ст.9 Закону №996-ХІV та п.2.4 Положення первинні документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Згідно з п.2.15 та п.2.16 Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.
Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок. Крім того, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.
Згідно зі ст.1 Закону №996-ХІV господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції дії або події, що спричинили реальні зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства, тобто майновому стані платника податків.
Відносно первинних бухгалтерських документів висловився Верховний суд України і в рішенні від 19.04.2016 у справі №21-4985а15 вказавши, що господарська операція пов`язана не з фактом підписання договору, а з фактом руху активів платника податків та руху його капіталу, а сам договір не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку.
Вказаної позиції дотримується і Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 27.02.2018 у справі №813/1766/17, адміністративне провадження №К/9901/3360/17.
Приймаючи рішення, суд зазначає, що платник податків зобов`язаний складати встановлені законодавством первинні документи на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування.
На підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, платник повинен мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами. Водночас обов`язок підтвердити правомірність та обґрунтованість витрат первинними документами покладається на платника.
Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 17.03.2020 у справі №820/5934/15.
Згідно зі ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Щодо позовної вимоги про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати зазначений розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладених податкову накладну №33 від 28.07.2022, суд зазначає наступне.
Положенням підпункту 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що Єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.
При цьому згідно з нормами пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та / або розрахунку коригування.
У разі надходження до органу ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.
З огляду на викладене, враховуючи, що судом не встановлено протиправності рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 7266387/38936642 від 30 серпня 2022 року про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №43 від 28.07.2022, а тому відсутні підстави для зобов`язання відповідача-2 зареєструвати розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Частина 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
Водночас частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов`язок на позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги та заперечення.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовна заява є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.
Згідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відмови в задоволенні позову судові витрати не присуджуються на користь сторони за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.
Керуючись ст.ст. 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЛАСТ-2013» (49019, м.Дніпро, вул.Квітки Основ`яненко, 17, код ЄДРПОУ 38936642) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м.Дніпро, вул.Сімферопольська, 17-а, код ЄДРПОУ 44118658), Державної податкової служби України (04053, м.Київ, пл.Львівська,8, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправним, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та у строки, встановлені ст. ст.295,297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя М.В. Дєєв
Суд | Дніпропетровський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 28.02.2023 |
Оприлюднено | 09.03.2023 |
Номер документу | 109400057 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них зупинення реєстрації податкових накладних |
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Дєєв Микола Владиславович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні