Рішення

від 07.03.2023 по справі 380/743/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/743/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 березня 2023 рокумісто Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гулика А.Г.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за позовом Головного управління ДПС у Львівській області до товариства з обмеженою відповідальністю "Львівспецресурс" про стягнення коштів за податковим боргом з рахунків у банках

в с т а н о в и в:

до Львівського окружного адміністративного суду надійшов позов Головного управління ДПС у Львівській області код ЄДРПОУ 43968090, місце знаходження: 79026, м. Львів, вул.Стрийська,35 (далі позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю "Львівспецресурс" код ЄДРПОУ 40871244, місцезнаходження: 79014, м. Львів, вул.Круп`ярська, 1/11 (далі відповідач), у якому позивач просить стягнути з відповідача до бюджету податковий борг у розмірі 115937,58грн.

Ухвалою від 13.01.2023 суддя прийняв позовну заяву до розгляду й відкрив провадження у справі.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у відповідача наявний борг перед бюджетом на загальну суму 115937,58грн, який він самостійно не сплачує, а тому позивач звернувся до суду з позовом про його стягнення.

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористалася, що згідно з частиною 6 статті 162 КАС України не перешкоджає розгляду та вирішенню справи за наявними матеріалами.

Всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Згідно з довідкою про суму податкового боргу від 20.10.2022 за відповідачем обліковується заборгованість у сумі 242253,01 грн. Предметом стягнення у межах спору є податковий борг у розмірі 115937,58грн (126297,43грн охоплено позовною роботою), а саме, з: 1) податку на прибуток у розмірі 39132,00грн; 2) податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів у розмірі 76805,58грн.

Вказана заборгованість з податку на прибуток становлять самостійно нараховані відповідачем суми коштів, які зазначені у поданій податковій декларації від 28.02.2019 у розмірі 39132,00 грн.

Заборгованість з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів становлять нараховані контролюючим органом суми коштів відповідно до податкових повідомлень-рішень: №0014101231 від 17.01.2018, яким визначено суму грошового зобов`язання розмірі 170,00 грн; №0024181231 від 23.01.2018, яким визначено суму грошового зобов`язання розмірі 5907,86 грн; № 0227651231 від 04.09.2018, яким визначено суму грошового зобов`язання розмірі 33 657,19 грн; №0000735212 від 08.01.2019, яким визначено суму грошового зобов`язання розмірі 15 475,53 грн; № 28033/13-01-18-08 від 17.12.2021, яким визначено суму грошового зобов`язання розмірі 2380,00 грн.

Окрім вказаного, суму заборгованості становлять самостійно нараховані відповідачем суми коштів, які зазначені у поданій податковій декларації з ПДВ від 30.09.2018 у розмірі 19215,00грн.

Позивач направив відповідачу податкову вимогу від 23.05.2018 № 5170- 17.

У зв`язку із наявністю у відповідача податкового боргу, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

Вирішуючи спір по суті, суд виходив з наступного.

У відповідності до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755-17 (далі ПК України).

Відповідно до статті 8 ПК України в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори. До загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені вказаним Кодексом і є обов`язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених вказаним Кодексом. До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених вказаним Кодексом, рішеннями сільських, селищних, міських рад та рад об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, у межах їх повноважень і є обов`язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.

Відповідно до пункту 9.1 статті 9 ПК України до загальнодержавних податків належать: податок на прибуток підприємств; податок на доходи фізичних осіб; податок на додану вартість; акцизний податок; екологічний податок; рентна плата; мито.

Статтею 15 ПК України визначено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з вказаним Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з вказаним Кодексом.

Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті ПК України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з підпунктом 14.1.152. пункту 14.1 статті ПК України погашення податкового боргу - зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений вказаним Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Статтею 36 ПК України передбачено, що податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені вказаним Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Виконання податкового обов`язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента.

Пунктом 57.3 статті 57 ПК України передбачено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 вказаного Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно з пунктом 110.1 статті 110 ПК України платники податків, податкові агенти та/або їх посадові особи несуть відповідальність у разі вчинення порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з пунктом 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Як встановив суд, згідно з довідкою про суму податкового боргу від 20.10.2022 за відповідачем обліковується заборгованість у сумі 242 253,01грн. Предметом стягнення у межах спору є податковий борг у розмірі 115937,58 грн (126 297,43грн охоплено позовною роботою), а саме, з: 1) податку на прибуток у розмірі 39132,00 грн; 2) податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів у розмірі 76 805,58 грн.

Вказана заборгованість з податку на прибуток становлять самостійно нараховані відповідачем суми коштів, які зазначені у поданій податковій декларації від 28.02.2019 у розмірі 39 132,00 грн.

Заборгованість з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів становлять нараховані контролюючим органом суми коштів відповідно до податкових повідомлень-рішень:№0014101231 від 17.01.2018, яким визначено суму грошового зобов`язання розмірі 170,00 грн; №0024181231 від 23.01.2018, яким визначено суму грошового зобов`язання розмірі 5907,86грн; № 0227651231 від 04.09.2018, яким визначено суму грошового зобов`язання розмірі 33657,19грн; №0000735212 від 08.01.2019, яким визначено суму грошового зобов`язання розмірі 15475,53 грн; № 28033/13-01-18-08 від 17.12.2021, яким визначено суму грошового зобов`язання розмірі 2380,00 грн.

Окрім вказаного, суму заборгованості становлять самостійно нараховані відповідачем суми коштів, які зазначені у поданій податковій декларації з ПДВ від 30.09.2018 у розмірі 19215,00грн.

Позивач направив відповідачу податкову вимогу від 23.05.2018 № 5170- 17.

Згідно з пунктом 42.4 статті 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Станом на день розгляду справи доказів оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень, податкової вимоги в судовому чи в адміністративному порядку відповідач не надав.

Таким чином, суд встановив, що відповідач має заборгованість перед бюджетом на загальну суму 115937,58 грн.

Станом на день розгляду справи відповідач не надав доказів сплати податкового боргу.

Підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до пункту 95.3 статті 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (пункт 95.4 статті 95 ПК України).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача податкового боргу у розмірі 115 937,58грн.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.

Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати між сторонами не розподіляються.

Керуючись статтями 6, 9, 73-76, 242, 243, 244, 245 КАС України, суд

в и р і ш и в:

позов задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків у банках, що обслуговують товариство з обмеженою відповідальністю "Львівспецресурс" код ЄДРПОУ 40871244, місцезнаходження: 79014, м.Львів, вул.Круп`ярська, 1/11 до бюджету податковий борг у розмірі 115937 (сто п`ятнадцять тисяч дев`ятсот тридцять сім) грн 58 коп.

Судові витрати між сторонами не розподіляються.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Суддя А.Г. Гулик