Рішення

від 06.03.2023 по справі 420/19365/22

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/19365/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2023 року Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Левчук О.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Транском Стар до Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області, Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з даним позовом до суду та просить суд визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області від 28.11.2022 року № 332655 про застосування до ТОВ Транском Стар адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що в оскаржувана постанова прийнята на підставі акту відповідно до якого встановлено правопорушення відсутність документів, передбачених ст. 39 ЗУ «Про автомобільний транспорт», а саме перевезення пасажирів легковим автомобілем за відсутності документа про сплату транспортної послуги. Однак, у переліку документів необхідних для перевезення легковим автомобілем відсутній такий пункт, як документ про сплату транспортних послуг, зазначений документ обов`язковий при перевезенні саме автобусом. Перевезення здійснювалось на автотранспорті, який є легковим з кількістю сидячих місць з місцем водія 7. Таким чином, транспортний засіб підпадає під категорію легкових, а не автобусів, та при перевезенні у водія, мають бути документи, передбачені саме цим видом перевезення. Тобто, ТОВ Транском Стар притягнуто до відповідальності за відсутністю документа, який не є обов`язковим при здійсненні пасажирських перевезень легковим автомобілем на замовлення.

Від представника відповідачів надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідачів просить відмовити в задоволенні позову та вказує, що згідно з положеннями статті 34 Закону України «Про автомобільний транспорт», автомобільний перевізник повинен, зокрема: виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства; забезпечувати безпеку дорожнього руху; забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів. 01.11.2022 посадовою особою Державної служби України з безпеки на транспорті проводилась рейдова перевірка транспортних засобів. Так, здійснено перевірку транспортного засобу марки MERCEDES-BENZ, державний номерний знак НОМЕР_1 , водій ОСОБА_1 . Під час здійснення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом встановлено порушення, відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: перевезення пасажирів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтею 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» (відсутній документ про сплату транспортних послуг). Стаття 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» не встановлює вичерпного переліку документів, які мають бути наявні під час здійснення пасажирських перевезень, зокрема і перевезення пасажирів легковими автомобілями на замовлення. Відповідно до статті 910 Цивільного кодексу України за договором перевезення пасажира одна сторона (перевізник) зобов`язується перевезти другу сторону (пасажира) до пункту призначення, а в разі здавання багажу - також доставити багаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання багажу, а пасажир зобов`язується сплатити встановлену плату за проїзд, а у разі здавання багажу - також за його провезення. Укладення договору перевезення пасажира та багажу підтверджується видачею відповідно квитка та багажної квитанції, форми яких встановлюються відповідно до транспортних кодексів (статутів). При цьому, формування та збір документів для перевезення завершується на початку руху та всі документи щодо перевезення мають бути наявні у водія під час перевірки, тобто саме на місці зупинки (події) мають бути надані первинні документи, інші документи на підставі яких здійснюється перевезення та саме на підставі цих, а не складених в інший час документів та наявних поза місцем події, встановлюються фактичні обставини, зокрема, щодо перевізника. Носієм доказової інформації щодо встановлених таким чином обставин, є первинні документи контролю, що складаються контролюючим органом, акти, довідки відповідно до зазначених вище правил і процедур, передбачених вищезгаданими профільними нормативно-правовими актами. У даному випадку, на місці події (зупинки) за наданими водієм транспортних засобів матеріалами та відомостями складено акт, який є носієм доказової інформації (доказової бази), та встановлено відсутність документа, що підтверджує оплату транспортних послуг. Надані до позову матеріали відносно здійснення оплати не є юридично значимими документами, оскільки були відсутні на місці події, а фактичні обставини зафіксовані в акті, який саме, як вже зазначалося, і є первинним носієм доказової інформації. Надання інших матеріалів, зокрема у зв`язку з розглядом справи Укртрансбезпекою, жодним чином не спростовує та не змінює встановлених на місці події фактичних обставин, зафіксованих в акті проведення перевірки, не створює для цього акту наслідків юридично дефектного документу та не нівелює зафіксованих в акті обставин. Доводи та твердження позивача не підтверджують факту порушення Укртрансбезпекою законодавства про автомобільний транспорт, а постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу від 28.11.2022 № 332655 є правомірною та такою, що відповідає вимогам законодавства України, а відтак не підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 03 січня 2023 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Вивчивши матеріали справи, дослідивши та проаналізувавши надані докази, суд встановив наступне.

01 листопада 2022 року старшим державним інспектором Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області складено акт перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 346947, згідно якого було перевірено транспортний засіб MERCEDES-BENZ, номерний знак НОМЕР_1 , що належить ТОВ Транском Стар та виявлено порушення, відповідальність за які передбачена ст. 60 ЗУ «Про автомобільний транспорт», а саме перевезення пасажирів легковим автомобілем на замовлення без документів, перелік яких встановлено ст. 39 ЗУ «Про автомобільний транспорт», зокрема документу про сплату транспортних послуг (а.с. 8, 45).

28 листопада 2022 року Відділом державного нагляду (контролю) у Одеській області за результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена ч. 1 абз. 3 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», винесено постанову № 332655 та застосовано до позивача адміністративно-господарський штраф у розмірі 17000, 00 грн. (а.с. 9, 43).

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначені законом України «Про автомобільний транспорт».

Відповідно до ст. 6 ЗУ «Про автомобільний транспорт» державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України. Державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі). Планові перевірки проводяться не частіше одного разу на рік. Орган державного контролю не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку проведення планової перевірки письмово повідомляє про це автомобільного перевізника, якого буде перевіряти. Позапланові перевірки проводяться лише на підставі заяви (повідомлення в письмовій формі) про порушення автомобільним перевізником вимог законодавства про автомобільний транспорт уповноваженими особами органів, яким надано право здійснення державного контролю, з метою перевірки наведених фактів та виконання припису про порушення зазначеного законодавства. Рейдові перевірки (перевірки на дорозі) дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами. визначає Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 р. № 1567 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно п. 2 Порядку № 1567 рейдовим перевіркам (перевіркам на дорозі) підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних автомобільних перевізників (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Відповідно до п. 21 Порядку № 1567 у разі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3. Про результати перевірки транспортного засобу (відсутність порушення або зазначення номера складеного акта) посадова особа робить запис у дорожньому листі (за наявності такого) із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис, а у разі проведення перевірки виконання Європейської угоди ставить відповідний відбиток печатки на реєстраційному листку режиму праці та відпочинку водіїв (у разі наявності).

Згідно п. 25, 26, 27 Порядку № 1567 справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення. У разі виявлення вчиненого іноземним перевізником порушення посадова особа складає відповідний акт та приймає постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу, а інформацію про виявлені порушення та адміністративно-господарський штраф надсилає центральному органові виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи. Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності). У разі неявки уповноваженої особи автомобільного перевізника справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

Згідно ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення. Документи для юридичної особи, що здійснює перевезення пасажирів легковими автомобілями на замовлення: для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із замовником послуги, інші документи, передбачені законодавством України; для водія легкового автомобіля - посвідчення водія відповідної категорії, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, копія договору із замовником послуги, інші документи, передбачені законодавством України.

Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З матеріалів справи вбачається, що під час проведення 01.11.2022 року рейдової перевірки транспортного засобу MERCEDES-BENZ, номерний знак НОМЕР_1 , що належить ТОВ Транском Стар старшим державним інспектором Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області було встановлено, що водій ОСОБА_1 здійснював перевезення пасажирів легковим автомобілем на замовлення та на момент проведення перевірки у нього був відсутній документ про сплату транспортних послуг (а.с. 8, 45).

Відповідно до ст. 42 Закону України «Про автомобільний транспорт» договір про обслуговування легковим автомобілем на замовлення укладається між автомобільним перевізником і замовником у письмовій формі та вважається укладеним з моменту його підписання сторонами або з моменту домовленості сторін.

Згідно п. 104-106 Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 1997 року №176 для надання послуг з перевезення легковими автомобілями на замовлення (далі - перевезення на замовлення) автомобільний перевізник зобов`язаний використовувати транспорті засоби, які належать йому на праві власності чи користування, що підтверджується відповідними реєстраційними документами, мати відповідну ліцензію. Організація перевезення на замовлення здійснюється за договором, який укладається між автомобільним перевізником, автомобільним самозайнятим перевізником та суб`єктом господарювання, у письмовій формі і повинен містити інформацію про основні характеристики обслуговування, відповідальність сторін, форму та строк проведення розрахунку, марку і клас транспортного засобу, його облаштування, наявність додаткового технічного обладнання. Договір може бути укладений: окремо на кожну послугу з визначенням часу та місця посадки пасажира (групи пасажирів), місця та орієнтовного часу прибуття, а також загального розміру оплати послуги; на встановлений строк обслуговування з визначенням переліку обов`язків, що покладаються на автомобільного перевізника, автомобільного самозайнятого перевізника, виду оплати (подобова, погодинна та/або покілометрова) з можливим продовженням строку дії договору за домовленістю сторін. Перевезення на замовлення також може здійснюватися за попередньою домовленістю між автомобільним перевізником, автомобільним самозайнятим перевізником та замовником послуг. Вартість послуг визначається за попередньою домовленістю між замовником послуг та суб`єктом господарювання або автомобільним перевізником.

Судом встановлено, що 01.07.2022 року між ТОВ Транском Стар (виконавець) та ФОП ОСОБА_2 (замовник) укладено договір про надання послуг з перевезення № 01-07/22, згідно якого виконавець надає замовникам транспорті послуги з перевезення пасажирів, а саме групи пасажирів за певним маршрутом легковими автомобілями на замовлення, протягом передбаченого договором строку.

Згідно п. 1.3, 3.1, 4.1, 4.3 договору № 01-07/22 від 01.07.2022 року перевезення здійснюються кожного дня протягом дії договору, за визначеним розкладом руху та маршрутом. Даний договір набуває чинності з моменту підписання та діє до 31 грудня 2023 року, при цьому закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за порушення, які мали місце під час дії договору. Вартість послуг даного договору визначається сторонами як суттєва умова перевезення за попередньою згодою сторін. Змовник зобов`язаний своєчасно проводити розрахунки з виконавцем згідно актів виконаних робіт у безготівковій або готівковій формі. Перерахування коштів здійснюється на поточний рахунок виконавця у рівній половині від повної вартості наданих послуг кожним із замовників або у повному обсязі одним із замовників.

Таким чином, під час проведення 01.11.2022 року рейдової перевірки транспортного засобу MERCEDES-BENZ, номерний знак НОМЕР_1 , позивач, ТОВ Транском Стар (перевізник) надавало ФОП ОСОБА_2 послуги з перевезення пасажирів легковими автомобілями на замовлення, згідно договору № 01-07/22 від 01.07.2022 року.

В той же час, вказуючи в акті від 01.11.2022 року № 346947 про порушення ТОВ Транском Стар ЗУ «Про автомобільний транспорт», а саме відсутність документу про сплату транспортних послуг, старшим державним інспектором Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області не зазначено приписів законодавства України, якими встановлено вимоги для юридичної особи, що здійснює перевезення пасажирів легковими автомобілями на замовлення мати під час перевезення документ про сплату транспортних послуг.

Суд не приймає до уваги посилання представника відповідачів у відзиві на позовну заяву на статтю 910 ЦК України, оскільки приписами вказаної статті врегульовано порядок укладення договору перевезення пасажира та багажу.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що 01.11.2022 року під час рейдової перевірки транспортного засобу MERCEDES-BENZ, номерний знак НОМЕР_1 , позивач, ТОВ Транском Стар, надавав послуги з перевезення, згідно договору про надання послуг з перевезення № 01-07/22 від 01.07.2022 року, особливості надання яких визначені ст. 901-907 ЦК України.

Статтею 903 ЦК України визначено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

При цьому, 01.11.2022 року ФОП ОСОБА_2 сплачено ТОВ Транском Стар грошові кошти у розмірі 2000,00 грн., згідно договору № 01-07/22 від 01.07.2022 року, що підтверджується копією платіжного доручення № 1 від 01.11.2022 року, яке надавалось ТОВ Транском Стар до Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області під час розгляду справи та вирішення питання про застосування до позивача адміністративно-господарських штрафів (а.с. 13, 52).

Посилання представника відповідачів на те, що в справі відсутні підтвердження, що саме за договором № 01-07/22 від 01.07.2022 року здійснювалось перевезення на момент проведення перевірки транспортного засобу, суд не приймає до уваги, оскільки приписами ЗУ «Про автомобільний транспорт» саме на відповідачів покладено обов`язок з`ясувати наявність під час здійснення заходів державного контролю, зокрема договору із замовником послуги. Наявність вказаного документу є предметом перевірки щодо дотримання вимог законодавства автомобільними перевізниками, які надають послуги з перевезення пасажирів легковими автомобілями на замовлення.

Разом з тим, з акту перевірки від 01.11.2022 року № 346947 вбачається, що посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області встановлено факт перевезення ТОВ Транском Стар пасажирів легковими автомобілями на замовлення, однак, акт не містить будь-яких зауважень щодо відсутності у водія під час рейдової перевірки договору із замовником послуги, як і не міститься будь-яких посилань на підставі яких документів було безпосередньо встановлення перевезення пасажирів легковими автомобілями на замовлення.

При цьому, в акті перевірки від 01.11.2022 року № 346947 зазначені загальні відомості про автомобіль (марка, номерний знак), серія і номер свідоцтва про реєстрацію, дані про водія. Натомість в акті перевірки не вказано інформацію про замовників послуг, матеріали перевірки не містять пояснень ані пасажирів, ані водія.

Таким чином, відповідачем, суб`єктом владних повноважень, не надано будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження відсутності у ТОВ Транском Стар під час перевірки 01.11.2022 року документів, які передбачені ст.39 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерела права.

Зокрема, Європейський Суд наголосив на тому, що особа на користь якої органом влади прийняте певне рішення, має повне право розумно очікувати, що якщо місцевий орган влади вважає, що в нього є певна компетенція, то така компетенція дійсно існує, а тому визнання незаконності дій органу влади не повинно змінювати відносини прав, які виникли внаслідок такої дії органу влади.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.10.2011 у справі "Рисовський проти України" Суд підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах "Beyeler v. Italy", "Oneryildiz v. Turkey", "Megadat.com S.r.l. v. Moldova", і "Moskal v. Poland"). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (рішення у справах "Lelas v. Croatia", і "Toscuta and Others v. Romania") і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (рішення у справі "Lelas v. ").

За таких підстав, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, на підставі наданих доказів, суд дійшов висновку, що Відділ державного нагляду (контролю) у Одеській області під час прийняття оскаржуваної постанови, діяло не на підставі, та не у спосіб, що визначений законами України, а тому постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу від 28.11.2022 року № 332655 є протиправною та підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

На підставі вищевикладеного, розглянувши справу в межах позовних вимог на підставі наданих доказів, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Таким чином, відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, з Державної служби України з безпеки на транспорті за рахунок її бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю Транском Стар слід стягнути судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2481,00 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 77, 90, 132, 139, 242-246, 250, 255 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю Транском Стар (код ЄДРПОУ 42723321, адреса місцезнаходження: 67668, Одеська область, Біляївський район, с. Великий Дальник, вул. Б.Хмельницького, 54) до Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області (адреса місцезнаходження: 65014, м. Одеса, вул. Успенська, 4), Державної служби України з безпеки на транспорті (код ЄДРПОУ 39816845, адреса місцезнаходження: 03135, м. Київ, проспект Перемоги, 14) про визнання протиправною та скасування постанови, - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області про застосування адміністративно-господарського штрафу № 332655 від 28 листопада 2022 року.

Стягнути з Державної служби України з безпеки на транспорті (код ЄДРПОУ 39816845, адреса місцезнаходження: 03135, м. Київ, проспект Перемоги, 14) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю Транском Стар (код ЄДРПОУ 42723321, адреса місцезнаходження: 67668, Одеська область, Біляївський район, с. Великий Дальник, вул. Б.Хмельницького, 54) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2481,00 грн. (дві тисячі чотириста вісімдесят одна гривня 00 копійок).

Рішення може бути оскаржено в порядку та в строки встановлені ст. 295, 297 КАС України.

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 255 КАС України.

Суддя О.А. Левчук